Logo

Гуляю не так давно Фейсбуком і натрапляю на цікаву публікацію одного з друзів-садівників. Зупиняюсь. Починаємо «перегукуватись через паркан». Поки ти для себе відкриваєш декоративні грядки – щоб не тільки красиво та корисно, а ще і зручно те все доглядати, поки шукаєш відповіді на «як», вже є той, хто опанував це мистецтво поєднання краси і простоти, вміє і втілює в життя підняте питання. І все виглядає так дбайливо, так гарно, що не одразу і зрозумів – ти в квітнику чи на грядці? Складно це чи легко? Застоялись на воротях з вами – господарі вже чекають! Ми на гостині у сім’ї Приходько – Тетяни і Анатолія, с. Рожни, Київщина.

В гостях у садибі Приходько — село Рожни, Київщина

В гостях у садибі Приходько — село Рожни, Київщина

Розмова летить, ти летиш, господарю — звично, тобі – цікаво, час не помічається… Так буває, коли одному садівнику цікаво подивитись, а іншому цікаво показати. На цьому подвір’ї, справді, стільки цікавого! Що й не дивно, коли ЦИМ живуть. Поведемо вас, шановні читачі, з пані Танею садибою родини Приходько — родинним гніздом, куди злітаються діти, що випорхнули світом, разом вже зі своїми дітьми. І все оживає, грає у футбол, смажить смакоту, і душі наповнюються щастям, спокоєм, а очі ненароком слізьми…

Трішки розчулились і це нормально — таке з нами робить наша земля. Перероджує. Ми знову баримося – ходімо на город!

Город — підхід до планування та догляду за грядками

Город захопив одразу. Рівні рядочки краси і користі — мульчування, широкі доріжки, газон, любовно підв’язані, обліплені плодами рослини – очі розбігаються – і я так хочу! І саме так! Це можливість примирення моїх спонтанних посадок (так мені бачилась краса) і перфекціоністських вподобань мого чоловіка, який ту всю красу не сприймає. З цього саду я для себе винесу багато. Починаю виносити:

Рядочки. Все рівними рядочками однієї культури. Так, розповідає пані Тетяна, легше доглядати, обробляти, мульчувати. Якщо квіти – рядочок квітів, томати – томатів, не потрібно там, щоб виріс кущ нагідок, хай росте в іншому місці, для нього передбаченого.

Мульчування  і компост. Мульчується все. Одразу після посадки городини все встилається соломою. Земельні наділи в селі чималенькі – соток 20, вистачає для всього. Картоплі садять небагато – 2-3 сотки вистачає, під садом зайнято близько 5 соток, під плодовим — 2, город — 15.

«Солома зі свого поля: люцерна, пшениця, овес… Зупинилися на овесику. Раніше люцерку косили 3-4 рази за сезон, вистачало і сусідським кроликам».

«Маємо три компостні купи. Компост підкидається всюди – і на грядки, і в квітники. Земля пухка, поживна. Додаткових препаратів для визрівання компосту не використовуємо – нема потреби. Одна купа накладається, друга підстигає, третю використовуємо».

Всі фото галерей відкриваються у великому розмірі, якщо по них клікнути.

Поливання. Для городини передбачено крапельне поливання. «Декоративні рослини у нас водою не балувані, все – на грядки. Приблизно раз на тиждень в спеку вмикається поливання». На подвір’ї влаштовано додатковий резервуар для дощової води. З даху вода стікає в жолоб, який пролягає вгорі через все подвір’я на город і потрапляє в бочки. Вода використовується для поливання горщикових квітів пані Тетяни, яких у неї не один мільйон – багато, ніхто не рахував, але мало, коли починається закупівельний сезон — загострення взимку 🙂 .

Не так давно ми були в гостях і в інших українських садибах:

Виноградник

Виноградник – дітище старшого сина пана Анатолія і пані Тетяни – Олександра. Закладався виноградник 2017 року восени, на весну-літо 2018 висаджувався сам виноград наступних сортів: Платовский; Мускат Голодрігі; Низина; Левандійский чорний; Подарунок Магарача; Аркадія; Подарунок Запоріжжя; Киш-миш лучістий; ПГ-12; Голубок; Восторг; Кеша; Плєвєн Устойчивий.

Посадкові ями копались з осені: 3 ряди по 5 кущів. Відстань між рядами – 2,5 м, як і між кущами в ряду. «А краще — 3 метри, — додає Олександр. — В ями розміром 80 на 80 см додавались калійно-фосфорне добрива + нітроамофоска + компост, все це перемішувалося з землею. Таки великі ями  для кореневої системи винограду – життєво необхідний простір. Головна задача – створити умови для енергійного розвитку куща».

Декоративний сад — стадіон, палісадник і колекції півоній, гортензій, троянд

Город чудовий, але тут і сад прекрасний! Тут така лаванда! Стільки півоній, гортензій, троянди! Тут і любителі, і колекціонери зацікавляться: а що, а як, а де придбали?

Молоді квітники влаштовані на «стадіоні», зробленого колись для онуків, які вже наразі з нього виросли. Тут півонії, гортензії, троянди, хризантеми мультифлори та інші численні супутні рослини. І всі вони — великі пристрасті господині, перемежовані, бува, як той бур’ян, думками «пора б і зупинитись»… Не можна зупинятись! Нові рослинки — кращий настрій, а себе треба берегти. І родину – їй відгукнеться. На місці стадіону був в різні часи і мавританський газон, і поле з люцерни (Увага! – яку було дуже важко викорчувати. Коріння довелося викопувати, все це забрало немало сил і часу – 2 роки.)

Гортензії мітловидні, деревовидні, дуболисті і крупнолисті — десятки сортів! Півонії трав’янисті — як сучасні, так і бабусині сорти. ІТО і деревовидні півонії…

Троянди ростуть, їх вже зашкалює за 200, і в палісаднику разом з лавандою, і на рабатках уздовж стежок. Питати про улюблені сорти у трояндаря? Зі зрозумілих причин — всі улюбені! Мускусні гібриди – це окрема любов. Приєднуюсь і розділяю.

Післямова

Оскільки наша екескурсія пролягала у зворотньому напрямку, я на кінець і приберегла те, що могло вразити ще на початку. Цьому саду в такому вигляді, образі, який він зараз є, чотири роки! Теж перепитала! Звичайно, були давнішні «відвоювання» клаптиків землі у ще старшого покоління, у якого були свої аграрні налаштовані звички. Рослинам в палісаднику вже років 6 – це найстарші жителі саду. Зовсім молоді, але вже виразні насадження уздовж алеї на город на місці «стадіону», де поповнюються колекції  півоній, ірисів, гортензій, трав, лілійників, лілій, цибулькових весняних… Добре, коли є місце для різних захоплень, і ще краще, коли ці захоплення є, і саме ці!)))

Мені було дуже цікаво, чи це свідомий вибір – декоративний город, чи так вони його називають і як саме називають. Чи це результат еволюції садових поглядів господарів. «Монастирським садом ми наш город-сад не називаємо. Це більше результат садового захоплення, яке ще з дитинства відзначалось; раніше — література, журнали; зараз – Інтернет, спілкування з однодумцями  і ви – молодь. Я захоплююсь вами, молодь! Ростіть сади, прикрашайте землю, щоб не стояли пустки, щоб щастя множилось!»

Разом! Робимо це разом – старше і молодше покоління, і малеча під ногами дуже зайнята тракторцями, пасочками. Дякуємо за гостину, родино з Київщини! Дякуємо, що ділитеся досвідом–багатством. Вам – наснаги, енергії, в достатку дощів і сонця. І щоб частіше велика родина з’їжджалася під чотири ваші крила  поніжитись, побути біля мами з татом і нікуди не поспішати – так бувають вдома у батьків.

Всім — садів! Що вони роблять з тонкосльозими натурами? Вони, сади, мабуть, і є тим, чим живуть ці душі. Правда, пані Тетяно? Дякую Вам за знайомство і щирість! «Зелена садиба» розрослась ще на одну родину, ще на один сад!

Вікторія Кононенко,

ЗЕЛЕНА САДИБА.