Історія Розмарі Вері, її сад в Барнслі та внесок в становлення потаже

Досліджуючи тему декоративного городу, запала в душу фраза мого улюбленого англійського садівника Монті Дона. Він сказав, що популярним у Великобританії стиль потаже зробила відома дизайнерка Розмарі Вері. Саме через неї потаже став настільки популярним, що консервативні англійці перейменували і перетворили свої кухонні сади на французький лад. І так він те сказав, наче всі мають знати, хто така Розмарі Вері! Давай копати… Колись же воно відбувається – перше знайомство. І ось я вже знаю і про Розмарі Вері, і про її унікальну біографію, і про її книги, одна з яких має багатообіцяючу назву «Ніколи не пізно». Впізнаю на фото її потаже і Барнслі Хаус – тепер зірковий готель з характером родинного гнізда і прекрасним садом. Його колись створила ця визнана світовим суспільством садівниця – аматор і, безсумнівно, геній. Мандруємо крізь час і простір – 20 століття і наші дні, Великобританія, Барнслі.

Історія Розмарі Вері, її сад в Барнслі та внесок в становлення потаже

Хто така Розмарі Вері?

Розмарі Вері (1918-2001 р.р.) — всесвітньо відома англійська дизайнерка садів, лектор і письменниця. Найкращим її проектом був її власний сад, який вона спроектувала навколо знаменитого зараз будинку Барнслі, недалеко від Сіренсестра в Глостершир.

В свої юнацькі роки Розмарі Вері записалася на програму математики та економіки в Лондонському університеті. Але несподівана пропозиція одруження від друга її брата Девіда Вері змінила її наміри щодо здобуття наукового ступеня. Розмарі та Девід Вері (архітектор та історик архітектури) одружилися в 1939 році. За словами пані Вері, її шлюб був скоріше глибокою дружбою та партнерством, ніж любовним союзом, але вони завжди були щасливою парою.

До 1949 року Розмарі та Девід Вері надбали чотирьох дітей. В 1950 році батько Девіда Вері заповів йому родинний маєток Барнслі Хаус — прекрасний колишній монастир 17 століття. Сім’я Вері переїхала в будинок Барнслі в 1951 році. Протягом перших десяти років Розмарі концентрувалася на тому, щоб бути гарною дружиною і матір’ю. Вона навчалася бути справжньою господинею дому, вправлялася над колишніми квітниками своєї свекрухи.

В 1961 році Девід Вері організував Розмарі зустріч з Персі Кеном — відомим на той час англійським дизайнером садів. Місіс Вері вислухала Персі Кейна, але вирішила розробити проект саду сама. Тоді їй було 43 роки і в неї було 11 акрів землі (майже 4,5 га).

Сьогодні Барнслі Хаус вважається найкращим “маленьким” садом у Великобританії і є звичною концепцією для кожного англійського саду

Творчі і професійні здобутки

«Розмарі Вері ніколи не була професійним дизайнером. Вона відвідувала інші сади і те, що її надихало, приносила в Барнслі. Я б сказав, що цей сад – квінтесенція мандрівок Розмарі. Мабуть, ми всі, побачивши цікаву ідею, беремо її на замітку і намагаємось її розвинути. Кожен по-своєму, але зв’язок очевидний. Так було зроблено цей сад», — розповідає головний садівник Барнслі Річард Гейтенбі. Основна його задача сьогодні підтримувати сад в тому вигляді, який був створений Розмарі Вері.

До 1960 року сад виглядав лаконічно і підкреслено формально. Газон, з двох сторін — рабатки з багаторічниками і живоплоти з тису. Створення саду таким, який він є зараз, зайняло 25 років. Доповнення вносились і вносяться, але структура саду і основні насадження — все було створено до 1985 року.

У 1970 році Розмарі відкрила сад на один день для громадськості, а вже згодом сад було відкрито шість днів на тиждень для приблизно 30 тисяч відвідувачів щорічно.

У 1984 році, після смерті чоловіка, Розмарі Вері почала проектувати сади для американських та британських клієнтів. На той час їй було 66 років! Сади Вудсайда, маєток Елтона Джона, принца Чарльза, будинок принца Уельського і сади для принцеси Кентської, Маркізи Бейт і Нью-Йоркського ботанічного саду… Вона вважається засновницею  сучасного американського саду. Вона об’єднала досвід  кращих американських садоводів з традиціями англійського стилю в ландшафтному дизайні.

Розмарі Вері – авторка не тільки унікальних садів, книг про садівництво, а ще і власної біографії. Якщо пролетіти через роки:

• в 33 роки вона почала знайомитися з ландшафтним дизайном і творити свій сад;
• до 40 років присвятила себе родині;
• в 51 почала писати статті про ландшафтний дизайн (а вже було про що – її саду виповнилось 20 років);
• в 52 її сад відкрився для відвідувачів;
• в 62 вийшла її перша книга (за наступні 20 років вона видала ще 17);
• в 66 почала професійну кар’єру ландшафтного дизайнера;
• в 76 років аматорка ландшафтної справи отримала докторську ступінь американського університету.

І все це паралельно з виступами, лекціями, інтерв’ю на батьківщині, США. Енергійна та харизматична Розмарі Вері в 1997 році у віці 79 років була нагороджена Орденом Британскої імперії; в 1999 році була відзначена Королівським садовим товариством найвищою з існуючих нагород – Медаллю поваги Королівського садового товариства.

«До нас  часто приїжджають американці. Для них все, що старше 200 років – старовинне, доісторичне. Виявляється, в американських путівниках наш сад описаний як місце, яке обов’язково потрібно відвідати, щоб отримати уявлення про Англію. Тут нема злочинності, нема бідності, тихе та спокійне провінційне життя. Для них — це, як доторкнутися мрії», — розповідає садівник Барнслі Хаус.

Який він — сад від Розмарі Вері?

Розмарі Вері — визнана королева традиційного англійського заміського саду. Її стиль вивчається та наслідується. Вона була відома тим, що створювала сади з традиційними елементами та красивою посадкою. Її знаменита «прогулянка алеєю з бобовником» (Laburnum walk) — одна з найбільш впізнаваних та знакових особливостей британського садівництва. Це класика, яке заслуговує на своє місце в літописах історії саду.

Вона саджала рослини острівцями, групами: ранньоквітучі цибулини були насаджені серед багаторічних рослин, які цвіли пізніше, а однорічні рослини підсаджувались під довгоногі чагарники. Серед її садових гобеленів постійно було щось цікаве для перегляду, і кожен сантиметр простору використовувався творчо. Вона підкреслювала важливість всіх чотирьох сезонів для успішного дизайну саду, незалежно від місця розташування ділянки – суворої чи ні зими, інтенсивності сонячного світла та температурних перепадів.

Розмарі Вері була добре відома тим, що відтворювала вражаючі елементи з великих парків та скверів в масштабах приватних садів. Її прогулянка під арками з бобовником є прикладом цієї методики.

Прогулянка алеєю з бобовника (Laburnum Walk) – класика англійського саду і одна з найбільш впізнаваних світлин саду Барнслі

Бобовник легко можна вирощувати і в наших садах, про це читайте в статті Як вирощувати в саду золотий дощ, або бобовник?

Про створення успішного багаторічного змішаного квітника йдеться в її книгах, зокрема «Мистецтво садити». Багато незвичних і витривалих рослин, які описані в її книгах, для нас сьогодні є доступними. Деякі її комбінації можуть не співпадати у цвітінні, інші потребують більше тіні, ніж дозволяв її клімат, але ці приклади можна використовувати (і використовуються), як настанови.

Англійський потаже, який створила Розмарі Вері у своєму маєтку Барнслі Хаус, відродив інтерес до цього стилю садівництва з обох боків Атлантичного океану. «Розміщення планів Розмарі Вері» — ще одна з її 17 книг для отримання детальної інформації та ідей.

Що таке потаже? Читайте детально про цей стиль саду в статті Декоративний город — історія особливого садового стилю потаже.

Організація потаже Розмарі Вері

Запланувавши власний город, як декоративний сад, а не просто утилітарний простір, Розмарі Вері змогла розмістити його поруч з будинком, де кухонний сад є найбільш зручним. Ідея «Нового фруктового саду та городу» початку 17 століття Вільяма Лосона (французьке потаже Віландрі), що згладжувала відмінності між декоративним садом та городом, втілювалась у володіннях Розмарі.

Справжній декоративний кухонний сад включає квіти, дерева та чагарники, а також трави та овочі — садівниця систематично визначала компонування та розташування кожного з цих елементів. В квіткових садах робились посадки у формі квадратів і вузлів, в городі розміщувались квіткові бордюри. Оскільки всі трави та овочі потребують повного сонця (за винятком салату, який можна вирощувати у напівтіні), Вері розмістила високі, структурні елементи — трояндові та малинові чагарники — по периметру саду.

Яблуні, які утворюють центральну частину кожної садової площі, вирощували на карликових підвоях і ретельно  обрізувались, щоб запобігти затіненню овочів, трав та квітів, що росли у відведених для них квадратах. Овочі висаджувались в строгому порядку з використанням комбінованих схем. Панування краси і користі — кредо потаже — втілювалось в життя.

Її овочеві та трав’янисті насадження були оточені живоплотами самшиту, а самі овочі та трави були посаджені з огляду на інтерес до кольору та дизайну. Наприклад, вона навмисно садила рядок червоного салату поруч з рядком сріблясто-зеленої капусти, щоб обидві рослини якнайкраще виглядали одна на фоні іншої. Або вона садила кучеряву темно-зелену петрушку поруч з жовто-зеленим, еліптично-подібним листям золотистої шавлії.

Проектуючи свій потаже, Розмарі Вері була обмежена в бюджеті. Для своїх пішохідних доріжок вона використовувала різні підручні матеріали і створювала їх по-різному. У своїй книзі «Робота над садом Розмарі Вері» вона описує, як розшукувала ділянки з будівлями, що підлягають зносу, щоб забрати цеглу та каміння. Вона також економила, зробивши лише центральні доріжки широкими, щоб можна було проїхати візком. Вторинні доріжки були зроблені шириною лише 18 дюймів (приблизно 46 см!), щоб заощадити на витратах на мощенні, в той же час забезпечивши більше площі для грядок.

Розмарі Вері і її твори надзвичайні. Жінка без професійної підготовки в садовому дизайні, яка опублікувала свою першу книгу про садівництво в 62 роки, стала поважною особистістю в садовому світі і назавжди залишила в його історії слід. Її відданість та її досягнення – це натхнення для всіх захоплених садівників, незалежно від віку та статусу.

Післямова

Вже минуло століття з дня народження  Розмарі Вері. Сади, які вона створила, хоч і не статичні, але їх класичний дизайн залишається настільки ж привабливим, як і в її часи. Це образ класичного англійського стилю кантрі-саду, який ніколи не вийде з моди, так само, як і книжки місіс Вері. Агов, українські видавництва нам потрібні переклади Вері українською! 17 книг!

В 2002 році Будинок в Барнслі був проданий. Сьогодні на території садиби розміщено готель зі спа-салонами і рестораном, гості і відвідувачі якого мають можливість насолоджуватися прекрасним творінням 20 століття – справжнім витвором садового мистецтва. Прогулянка сучасним Барнслі Хаус попереду. Спишемось!

Вікторія Кононенко,

ЗЕЛЕНА САДИБА.