Штамбова троянда — це створена штучно людськими руками форма, яка нагадує дерево з кроною і стовбуром. Кроною виступає культурний сорт – будь-який, який сподобався і його хочеться бачити на рівні очей. Саме з цією метою в часи лицарів і придворних дам штамбові троянди створювалися вперше — щоб не змушувти прекрасних пані нахилятися до садових королев. А ті порозбивали серця такою подачею, звідки і їхня популярність крізь віки, імениті сади і до нашої пильної уваги. Сьогодні не історичні і не стільки естетичні аспекти, скільки прикладні. Хвилини вже працюють не на нас, кому терміново. Є час, максимум, до вересня. А хто буде «настоюватись» – нормальна закономірність. Налаштування і бажання йдуть першим пунктом в справі, що обговорюємо — зробити штамбову троянду своїми руками. Щоб приступити до діла, зрозуміємо його суть.
Покроковий майстер-клас щодо щеплення троянди для створення трояндового деревця (троянди на штамбі) дивіться в нашій статті Як зробити штамбову троянду? Нюанси, питання і процес створення.
Зміст:
Штамбова троянда складається зі стовбура і крони, які є її окремими частинами. Наша задача їх з’єднати і ростити в подальшому одним цілим. Стовбуром зазвичай виступає морозостійка шипшина, на яку окулюється вибраний сорт.
В промислових умовах на шипшину прищеплюється інша, особлива шипшина без шипів, з гладенькою корою, рівненьким характером росту і така, яка сильно не кущиться. Остання характеристика, за логікою, має бути і у шипшини, на яку прищеплюється шипшина, що буде виступати майбутнім штамбом.
Якщо ми говоримо про любительські, домашні умови, то стовбуром може слугувати будь-яка шипшина, якою вдалося розжитися садівнику. Якщо є вибір, то краще вибрати таку, яка росте в один-два-декілька пагонів і сильно не розростається, оскільки все, що буде відходити від низу «готового виробу» потрібно буде регулярно видаляти. З огляду на заклопотаність садівничого життя і швидкоплинність літнього сезону, чим менше ходити і вирізати зайве, тим краще. Стовбуром може також слугувати морозостійка сортова троянда.
Штамбом можна обрати щось зі старовинних-підпарканних або таких, що не дуже подобаються через хворобливість чи з інших причин. Саме так було в моєму випадку (фото нижче), коли невідома старовинна троянда втрачала декоративність з середини літа, але мала міцні довгі пагони і була абсолютно зимостійка. За що і була втягнута в орбіту перших експериментів, а ці, несподівано вдалі – наступних.
Пошук «на що б прищепити» для простого садівника є найбільш складним у всьому процесі створення штамбової троянди.
Можна придбати у професійних трояндарів. Зазвичай вони продають шипшину сотнями в пучечках. Якщо сотні не потрібні, знаходимо собі таких же охочих, або декілька і купуємо в складчину. Посаджену шипшину ранньою весною, краще одразу на місце, підрощуємо протягом двох-трьох років, поки вона не «вистрелить» саме тим потрібним — рівним та довгим — пагоном. Найкраще для штамбових троянд підійде сорт «Лакса», «Ідеал Шмідта», на крайній випадок (і чому, власне, ні?) «Донецька безшипна» — вона ж безшипа. Об’яви про продаж можна ловити на сторінках трояндарів в соціальних мережах, в оголошеннях на OLX.
Де ще можна знайти шипшину? По сусідах, в лісі – теж годиться, як для себе. Можна посіяти, можна спробувати наживцювати. При пересаджуванні троянди з місця на місце, буває, через деякий час виростає шипшина. Буває, що шипшина відростає на місці троянди, що загинула. Шипшина, що «стріляє» дичкою нижче місця щеплення культурного сорту, навряд чи при пересаджуванні виживе, хоча пробувати можна. А можна її прикопати, залишити на сезон, за який вона в місці прикопу дасть коріння, а потім – наступного року — її відсадити. А у сортової троянди при цьому видалити дикий пагін, розгорнувши обережно землю і відковирнувши його. Хоча на такі заходи піде не кожен садівник, адже поспішить його видалити, як тільки запідозрить «чужого». Можливо, і правильно, особливо якщо ризикуємо хорошим сортом. Це вже так, з відчаю).
Якщо у нас вже є шипшина, вона доросла до потрібних розмірів – висоти майбутнього ствола і ширини пагона в місці, де планується крона, переходимо до визначення з наступною частиною нашого «штамбику». Тут же ми визначимось, і на яку висоту краще щепити бруньку, бо це залежить від самого сорту, що щепиться. Отже далі — про крону.
Від сорту тої чи іншої групи класифікації троянд, що щепиться на штамб, залежить загальний вигляд трояндового деревця. Якщо штамбова троянда буде створюватися нашими власними руками, висота штамбу впливатиме на вибір сорту і навпаки. Прищеплювати сортову бруньку можна прямо в стовбур цієї шипшини, що і росте корінням в землі. Ми ж робимо для себе. А для себе ми можемо зробити, що захочемо/зможемо/аби нарешті зробити.
Можна, звичайно, пробувати і експерементальним шляхом дійти до своїх ідеальних варіантів. А можна придивитися до чужих граблів і орієнтуватися на наступні параметри.
На високому штамбі будуть гарно виглядати сорти, пагони яких будуть звисати водоспадом і «литися» згори. Це можуть бути сорти витких троянд, мускусних гібридів, сорти старовинних троянд, грунтопокривні, англійські троянди. Висота штамбу може бути і 1,5, і 1,7, і 2 метри – воля хазяїна, його терпіння і нетерпіння, а також можливості шипшини на даний момент.
Особливо ніжно і природньо виглядатимуть рамблери, чиї обсипані дрібними квітами коси не залишать байдужими глядача. Навіть якщо рамблер цвіте один раз, зате як і скільки він цвіте – це просто свято! До того ж сорт, який квітує один раз, може на осінь порадувати шипшинками, якщо квіти після цвітіння не обрізати. Щоб зів’ялі пелюстки не дратували, їх можна вищипати або навіть просто обтрусити. Які сорти троянд дарують красиві плоди восени (бо далеко не всі – рука на пульті – тема досліджується) ми вже роздивлялись.
На середньої висоти штамбу будуть гарно виглядати англійські троянди, флорибунди, грунтопокривні. Їхня округла шапочка буде наростати вгору і трішки опускатися вниз, але при цьому буде знаходитись на рівні очей. Висота штамбу – в районі 1,5 м.
На низенькому штамбі – до 1,5 метри, добре виглядають мініатюрні, чайно-гібридні. Якщо вже дуже хочеться бачити їх квіти саме на стволику.
Догляд за штамбовою трояндою принципово не відрізняється від догляду за звичайними трояндами. Але є особливості, бо ж таки вона особлива.
Запорука існування штамбової троянди в наших українських садах — гарантовано вдала зимівля. І хоча на землях, що ближче до Криму, і, само собою, в Криму штамбові троянди мало хто пригинає, хіба що обмотують агроволокном крону, не пригинати штамбові троянди на більшій території України – свідомий ризик. Дивимось про морозостійкість троянд і корегуємо на мікроклімат своєї ділянки і свій настрій, адже є непоодинокі випадки, що все таки зимують. Але ризикують).
Саме зимівля штамбової троянди є тим стримуючим фактором, що ця красуня живе ще не у кожному дворі. Щоб троянда гарантовано вийшла з зими з найменшими втратами її потрібно пригнути. Не треба боятися зламати — штамб гнеться. На зиму штамб потрібно закріпити до землі і обовязково вкрити агроволокном крону і місце щеплення. Молодий штамб пригинається легше, він більш пружний. З віком стовбур в обсязі збільшується, стає товстішим. Чим коротший штамб, тим ризик його зламати більший. В такому випадку його можна підкопати. Саме так роблять у в головному розарію країни — в ботанічному саду ім. Гришка
Детально про укриття ми говорили в статті Як укривати троянди на зиму — поетапна інструкція.
Штамбові троянди можна вирощувати в горщиках. В такому випадку троянди зимують в приміщенні. «Пікантний» момент з пригинаненям троянд можна уникнути, якщо, звичайно, у вас є місце для зимівлі вазонів. Це може бути теплиця, гараж, літня кухня і т.д.
І ще один момент, який не завжди можна помітити, нарешті заволодівши омріяною красунею. Некероване відростання пагонів після першої хвилі цвітіння. Ми можемо зволоженими очима і сліпою любов’ю дивится на своє «чадо» і не помічати, що гілки стирчать явно в усі боки або на один, або ще якось так, що не зрозуміло як, але зовсім не так, як на красивих фото.
Всі небажані пагони, що воліють рости так, як вони на це запрограмовані, не жаліючи, різати, навіть якщо постійно). Або ж… Або ж закрутити і надати вигідної форми. Але це вже з часом, коли око і руки натренуються бачити недоліки свого (тим більше, свого!) творіння і навчаться його таким чином приборкувати.
Видалення шипшини, яка відростає знизу штамба, теж є особливістю у догляді за штамбовою трояндою. Робити потрібно це постійно, як тільки така поросль буде помічена. Також на стовбурі можуть проростати бруньки. Їх ще в зародку потрібно оббирати руками. Це зовсім не складно, аби вчасно, щоб брунька не проросла. Якщо вона проросте, її можна виламати. Якщо раптом вона проролсла добре і задерев’яніла, її потрібно зрізати секатором, але при цьому залишається ранка на стовбурі. Це і виглядає не дуже естетично і відкриває ворота можливим інфекціям. Краще, звичайно, робити все вчасно.
Ціни на штамбові троянди стримують їх експансію. Нам же, як мед, так і ложкою. Що нам одна? Алейку нам! Але своїми руками можемо намножити не одну алейку і створити в квітниках особливі акценти «на другому поверсі». І це така можливість далі колекціонувати сорти! Ще більше сортів! Тим більше, місця штамбові троянди займають менше.
І, до речі, навіть якщо ви ніколи не думали щепити троянди… Якщо з якоїсь причини – частіше за все через погану зимівлю – ваша куплена штамбова троянда стоїть вся чорна – не сумуйте. Загинула крона, а штамб, скоріше за все, живий. І на нього можна спробувати прищепити іншу бруньку – буде новий штамб.
Друга «серія» про штамбову троянду вже на сайті! Нам знадобляться стрічка, канцелярський ніж, брунька і шипшина. Готуйтеся!
Вікторія Кононенко,
ЗЕЛЕНА САДИБА.