Мильнянка, або Сапонарія — ідеальна грунтопокривна рослина для бідних грунтів

Чарівна грунтопокривна сапонарія, або мильнянка — одна з найяскравіших рослин для прикрашання переднього плану альпінаріїв, міксбордерів та квітників. Вона давно стала улюбленницею багатьох садівників. Чисті рожеві, бузкові чи білі відтінки простих пятипелюсткових квіток, що тисячами вкривають розлогі кущики, здаються надзвичайно радісними. Та полюбили всі мильнянки за невибагливість і мінімальний догляд. Серед них є й менш розповсюджені багаторічники з іншими формами росту. Та простота вирощування і краса цвітіння об’єднує всі без виключення декоративні види роду Сапонарія.

Мильнянка, або Сапонарія — ідеальна грунтопокривна рослина для бідних грунтів

Які бувають сапонарії, або мильнянки?

Мильнянка, чи сапонарія свою назву отримала не за рясне цвітіння, хоч воно і справді схоже на кольорову піну, а за здатність «пінитися», характерну для коренів. Та від цього її статус простого, але яскравого рясноквітучого акценту для літнього саду не змінюється.

Мильнянки об’єднують більше 40 видів багаторічних, однорічних і дворічних рослин з різною формою росту. Серед них є розгалужені грунтопокривні багаторічники і великі, з прямими стеблами до 80 см, кущові види. Листя мильнянок просте, широколанцетне або овальне, завжди супротивне. Особливі квітки з п’яти пелюсток з кігтиком зібрані в розгалужені китиці та щитки суцвіть. Мильнянки дивують чистими світло-рожевими, світло-бузковими, білими фарбами і матовою текстурою.

Загальна улюблениця серед мильнянок — чарівна сапонарія базиліколиста (Saponaria ocymoides), широко відома як одна з найбільш рясноквітучих сланких рослин. Ця мильнянка розвивається у вигляді густих, м’яких, об’ємних подушок висотою до 20 см з розпростертими по грунту довгими пагонами і овальним, матовим, яскраво-зеленим листям.

Рожеві чи пурпурові, льодяниково-яскраві квітки здаються надзвичайно простими й милими завдяки округлим пелюсткам. Вони зібрані в суцвіття-парасольки, та помітити структуру майже неможливо, адже рослина цвіте так рясно, що під суцільною піною квітів не видно зелені.

Старт цвітіння мильнянки базиліколистої припадає на червень. При сприятливих умовах воно не припиняється до серпня або розділяється на два періоди з паузою на липневу спеку. Повторне цвітіння залежить від догляду.

Назву сортів мильнянки базиліколистої запам’ятовувати не обов’язково: вони все одно відрізняються лише тоном квітів. І вибір варто робити саме по забарвленню — білому, блідо- чи яскраво-рожевому, бузковому, малиновому, пурпуровому.

Мильнянка жовта (Saponaria lutea) — більш компактний вид з вузьким ланцетним листям в щільних подушках висотою до 12 см. Блідо-кремові квіти в невеликих, зате щільних суцвітях на високих «ніжках» здаються екзотичними й ніжними.

Мильнянка дерниста (Saponaria caespitosa) — щільний багаторічник з дерев’яніючими стеблами висотою до 15 см і ланцетним темним листям. Блідо-рожеві квіти нерівномірно розкидані по незвичній рихлій подушці. Цей вид ідеально підходить для альпійських гірок, виглядає, як дика рослина.

Сапонарія лікарська (Saponaria officinalis) — цілющий вид мильнянок висотою до 90 см з прямими пагонами в рихлому, схильному до розвалювання й полягання кущі. Широко-ланцетні загострені листки до 12 см в довжину здаються світлими завдяки особливій опушці. Квіти великі, білі або рожеві, зібрані у верхові рідкі китиці, розпускаються в липні.

У продажу зустрічаються і гібриди мильнянок для альпінарію, що формують більш густі подушки і кущі з щільно розташованим листям і великими світло-рожевими квітами.

Розмноження мильнянки

Всі сапонарії легко відновлюються завдяки самосіву — навіть якщо страждають за час невдалої зими від випрівання й відлиги. Але і розмножити їх дуже легко.

Насіння мильнянки можна сіяти:

• під зиму (для дернистої — поверхнево, для інших видів — трохи прикриваючи грунтом);
• навесні, відразу після прогрівання грунту, на постійному місці або в парничках;
• на розсаду в березні, в легкий субстрат, негусто присипаючи 3-5 мм грунту, під скло або плівку, виставляючи на максимально яскравому освітленні. Пікірують розсаду при випусканні четвертого справжнього листка.

Розвиваються рослини швидко. На постійне місце можно переносити мильнянки вже у травні.

Розділення кущів — універсальний та простий спосіб розмноження всіх сапонарій. Розділяти рослини краще восени, вирізаючи сухі частини кущів та залишаючи ділянки з сильними коренями та не менш як трьома пагонами у кожному саджанці.

Навесні та влітку можно зрізати на живці верхівки молодих пагонів. Вони легко укорінюються в стабільно вологому грунті навіть без укриття. Краще висаджувати живці в парнички чи контейнери.

Мильнянку висаджують на відстані біля 30 см від сусідніх рослин. При посадці важливо відразу замульчувати землю та не забути про додатковий полив для адаптації молодих рослин в перші тижні.

Мильнянкам підходять рихлі, легкі, кам’янисті, бідні або слабко-родючі грунти і місця без ризику затримки вологи й вимокання

Умови, комфортні мильнянкам

Сапонарії схильні до випрівання, зате зимостійкі і невибагливі. Вибираючи місце в саду, варто зупинятися на сонячних, теплих ділянках. Легкий затінок цвітінню мильнянки не зашкодить, більше того, при висаджуванні з захистом від сонця в середині дня мильнянки можуть довше цвісти без поливів. Але й старіти в затінку вони будуть швидше.

Мильнянки краще розвиваються у грунтах, багатих кальцієм, перед посадкою місце краще провапнувати. Їм підходять рихлі, легкі, кам’янисті, бідні або слабко-родючі грунти і місця без ризику затримки вологи й вимокання. Якщо місце занижене або грунт щільний, краще закласти дренаж. Єдиний вид, що може рости майже в будь-якому, навіть родючому грунті — мильнянка лікарська.

Читайте також нашу статтю 10 невибагливих грунтопокривних рослин, які створять в саду яскраві килими.

Догляд за мильнянками

Влітку цвітіння мильнянок безпосередньо залежить від поливу. Якщо додатково не поливати рослини в посуху, то цвітіння швидко обірветься. Після обрізки і відновлення нормальної вологості мильнянки можуть зацвісти повторно. Стандартний догляд за мильнянкою передбачає глибокі, рясні, нечасті поливи в спеку і тривалу посуху (зазвичай достатньо 1 полива в тиждень). Рослину краще поливати ввечері або зрання.

Для всіх видів мильнянки грунт краще мульчувати. Особливе значення захисне покриття має для рослин на альпійській гірці. Мильнянки — одні з рідкісних грунтопокривних видів, що добре ростуть навіть з декоративною мульчею і кам’янистими відсипками.

Обрізка — обов’язковий пункт догляду за мильнянкою базиліколистною. Цей вид після завершення цвітіння, незалежно від його тривалості, обрізають на третину, стимулюючи новий ріст і потенційне осіннє цвітіння. За силою та рясністю з першим воно не зрівняється, та у вересні ніжні квіти видаються маленьким дивом. Мильнянку лікарську обрізають на зиму до рівня грунту.

Підготовка до зими мильнянкам не потрібна. Навіть найлегше укриття підвищує ризик того, що рослини випріють і постраждають.

Мильнянки часто вироджуються, відмирають з центру куртин, найшвидше — мильнянка базиліколистна, кущі якої можуть втратити декоративність й лисіти уже через два роки. Розділення — універсальний спосіб омолодження. Але влітку в висохлий центр дернини після обрізки можна підсипати грунт для стимуляції росту нових пагонів і відновлення.

Сапонарії помилково вважають культурою лише для альпійських гірок: окрасою саду вони з легкістю стануть і в інших композициях

Використання сапонарії в дизайні саду

Мильнянки — одні з найуніверсальніших рослин. Їх помилково вважають культурою лише для альпійських гірок: окрасою саду вони з легкістю стануть і в інших композициях.

Всі мильнянки виграшно доповнюють кам’янисті ландшафти. Та не менш яскраво виглядають кущики на схилах, відкосах, у звичайних квітниках. Вони чудово ростуть на ділянках з бідним грунтом, де ледь животіють навіть найневибагливіші види. Мильнянками можно прикрашати міксбордери та передні плани квітників, створювати рабатки та альтернативні килимки, оживляти газони чи використовувати їх як бордюрну рослину. Мильнянка базиліколиста — одна з найефективніших рослин для килимових композицій і візерункових арабесків.

Доцільно розміщувати мильнянку як кольорову пляму у композиціях, де не вистачає світла і яскравих барв, для відтінення краси каменю, красивоквітучих чи декоративно-листяних кущів (троянд, барбарисів, бересклетів) і текстурних рослин.

Кращими партнерами для сапонарій вважаються дзвіночки, міні-хости, кентрантус, іберіс, тимьяни, котяча м’ята, чистець, геленіум, королиця, каменеломка, шавлія. Для мильнянки лікарської варто спробувати комбінацію з папороттю та аконітами.

Тетяна Шумовська,

ЗЕЛЕНА САДИБА.