Альпійська гірка чи інші імітації кам’янистих композицій — вершина природного стилю і справжня ода каменю. Чарівні пейзажі, які ніби перенесли з диких гір в власний сад, недаремно настільки популярні. Вони особливі за атмосферою, завжди різні, створюються виключно для естетичного задоволення і на довгі роки. Розкрити задум гірки, скалки чи рокарію можна лише за допомогою рослин. І рослин правильних. Адже вони — єдиний інструмент, що надає кам’яним імітаціям правдоподібності. Вдихаючи життя у камінь, рослини для гірок чи скалок розкривають всю його неймовірну красу.
Зміст:
Кам’янисті ландшафти для саду бувають дивовижно різними. В них незмінне одне — вони повинні наслідувати, відтворювати природні зразки любих серцю гірських куточків. За своїм змістом всі гірки й рокарії — імітація виходу скельних порід на поверхню, виконана за допомогою каменю різного розміру і фракцій (від величезних брил до кам’янистого відсіву). Це штучна подоба альпійських луків, гірських схилів, урвищ, осипів, відкосів… За своїм рельєфом та характером такі імітації розділяють на декілька категорій:
Підбір рослин для створення альпійських гірок та інших кам’янистих ландшафтів повинен грунтуватися на одній-єдиній меті — підкреслити непорушність, монументальність, характер каменю і його красу за допомогою мінливої естетики, тендітності та вразливості рослин. Листя та квіти мають не лише вдало відтворювати характерну для природи комбінацію форм і текстур, створювати ілюзію нерукотворності, а й своєю текстурою і повітрянністю доповнити й відтінити красу каменю у всіх його формах.
Читайте про кам’янистий сад Віктора Ганущина в статті Три любові Віктора Ганущина: подорожі, фото, сад.
Здавалося б, принцип дуже простий: для альпійських композицій та гірських композицій використовують «гірські» рослини. Та лише справжніми «альпійцями» асортимент рослин обмежувати не варто. Більшість істинно гірських видів мало пристосовані для садової культури й вимагають настільки особливих умов, що їх вирощують в спеціальних альпійських тепличках. Едельвейси, делосперма, едрайантус — рослини не для всіх. Таких рослин не завжди вистачає на достатньо естетичну композицію, здатну створити пейзаж, що виглядав би не лише диким, а ще й надзвичайно привабливим.
Рослини, які можна використати для оформлення гірки чи рокарію, зручно розділяти (й підбирати) за типом та розміром:
Композиція навіть на схилі чи в пласкому рокарії не повинна бути лінійною. Рельєф створюють за допомогою чергування високих, середніх та низьких килимкових рослин, розташовуючи їх лінійно чи з візуальними піками та завжди чітко градуючи висоту. Правило, згідно з яким більші рослини розміщують на дальньому плані чи «точками», що притягують погляд, а низькі — на передньому чи навколо них, залишається незмінним.
В підборі рослин не варто нехтувати ескізами і коригуванням плану на місцевості, розставляючи саджанці та оглядаючи їх здалеку, а вже потім висаджуючи. Рослинами кам’янисті об’єкти заповнюють поступово, поетапно, після того, як повністю буде завершено формування основи гірки й розташовано всі великі камені. Відсипку, невеличкі камінці можна досипати вже після посадки чи в якості мульчі.
Розміщують рослини, орієнтуючись на їх розмір, роль та площу, яку за їх допомогою планують заповнити, в декілька етапів:
Найпростіше підібрати рослини першої категорії. Тут ви обмежені лише бюджетом, смаком та ассортиментом садових центрів. Для альпійської гірки чи рокарію можно використати «звичайні» сланкі бересклети, а можна шукати рідкісні елітні сорти карликових сосен, ялинок, дугласій-псевдоцуг, кипарисів. Чудово виглядають в камянистому ландшафті барбариси, перстач, карликові троянди…
Високі рослини для альпійської гірки варто обирати з числа найтекстурніших, пишних та виразних видів чи рослин з незвичним цвітінням, яке відразу притягне очі до сяйва рідкісних квітів чи оригінальних відтінків. У кам’янистому саду чудово виглядають лаванда, пенстемон, таволжник, юкка, пижмо, гіпсофіла, гірчак, айстри й дубочки, всі види сонцелюбивих злаків на чолі з кострицею, сантоліна, жовтозілля, вероніки, котяча м’ята, еріки, асфоделіна, агалик, меконопсіс, анемона корончата, сонцецвіт, чемерник, нечуйвітер, деревій, мініатюрні лілійники й безліч інших рослин.
Читайте також нашу статтю Клумба своїми руками — 30 ідей з фото.
Серед ошатних подушок для кам’янистого саду особливо виділяються арабіси (Arabis) — чарівні багаторічники, що утворюють подушки висотою від 5 до 20 см з мілкими овальними листками насиченого кольору та зібраними в щитки білими квітами. Арабіси можна вирощувати і великою, і малою групою.
Прихильникам великих парасолькових суцвіть також сподобається маренка (Asperula), середньоземноморський іберіс (Iberis), ніжно-рожеві етіонеми (Aethionema), рясно квітуча гутчинзія (Hutchinsia), яку недаремно називають альпійським снігом. Хоч і не щиткові суцвіття, а одиночні трубчасті квітки, та все ж надають піщанці (Arenaria), мильнянці (Saponaria) та переломнику (Androsace) того ж ефекту білої чи рожевої піни.
А наскільки багатий асортимент у кошикоквіткових рослин! Своїми суцвіттями чудово прикрасять альпінарії та рокарії і класичні королиці (Leucanthemum vulgare) чи ромени (Anthemis) з їх білими ромашками. І альтернатива — схожий на подушку з темних гілочок анаціклюс (Anacyclus), чи незмінно витривала злинка, або пушняк (Erigeron).
Сині та блакитні барви на фоні каменю здаються особливо цінними й яскравими. Особливо вирізняються:
А контрастні барви в рокарій можна додати за допомогою сонячних килимків крупки (Draba) чи котули (Cotula) і сліпучого килимового флоксу (Phlox).
Гвоздики (Dianthus) — безумовні фаворити серед класики для альпінаріїв, як і низькі дзвіночки (Campanula). Їм заміну можна підібрати серед більш яскравих армерій (Armeria), карликових орликів (Aquilegia), журавців (Geranium), фіалок (Viola), дріади (Dryas), родогіпоксісу (Rhodohypoxis).
На дивовижні пухнасті кульки схожі темно-червоні суцвіття ацени (Acaena), що майже повністю ховають ошатні мереживні килимки. Такий же екзотичний ефект характерний і для ніжно-фіолетових кулівниць (Globularia). Оригінальними суцвіттями також хизуються колючі миколайчики (Eryngium).
Прихильників сріблястих текстур також чекає важкий вибір. Антенарія, чи котяча лапка (Antennaria) — справжня окраса будь-якого альпінарію завдяки пишним дернинкам, мілкому листю і квітконосам до 15 см в висоту з головчатими суцвіттями. Вона чудово замінює більш звичні роговик (Cerastium), низькі полині (Artemisia), чистець (Stachys) чи приноготовник (Paronichia).
Серед сукулентів все більше садівників схиляються до незвичного, орнаментального, з дивними подовженими розетками оростахісу (Orostachys), хоча завжди модними залишаються і схожі на квітки розетки молодила (Sempervivum), і чарівно-орнаментальна розулярія (Rosularia), і незліченні грунтопокривні очитки (Sedum).
І це вже не кажучи про мохоподібні килимки, по яким можна ходити. Адже моховинка, тимьян, мазус, мокричник завжди доречні біля доріжок чи між великими каменями.
Притінені чи частково затінені ділянки, наприклад, щілини, також є чим оздобити. У особливо прохолодних місцях можна висадити навіть деякі папороті (листовики, безщитники з їх ювелірними листями). У таких місцях, де рослинам не буде заважати спека, чудово виглядатимуть також:
Приживуться на гірках і безліч інших прихильників затишного затінку — від яснотки до ломикаменю, печіночниці, первоцвітів, сангвінарії. Не варто забувати й про міні-сорти хост, що додадуть орнаментальності й різнокольоровості.
Читайте також нашу статтю Мильнянка, або Сапонарія — ідеальна грунтопокривна рослина для бідних грунтів.
В підборі квітучих акцентів з числа сезонних зірок можна дати собі волю. Майже всі цибулинні квіти чудово ростуть у таких умовах. Ботанічні (видові) тюльпани й нарциси, цибулинні півники, ерантіс, шафран, ряст, брандушка, рястка, хіонодокса, мускарі, еритроній, галантус, каратавська та спіральна цибуля — обирати можна на свій смак. На альпінаріях можна виростити навіть сон-траву (Pulsatilla patens). Хоча якщо ви можете забезпечити ідеально сухе літо, то у вашому розпорядженні навіть едельвейси.
Тетяна Шумовська,
ЗЕЛЕНА САДИБА.