Logo

Хойя — вишукана квітуча ліана для вашої оселі

Серед розкішних кімнатних ліан хойя — справжня легенда. Яскраве листя воскового плюща та красу його цвітіння важко порівнювати з конкурентами. Ця рослина особлива у всьому. В тому числі і у своїх вимогах до умов. Обирати хойю краще тим, у кого є хоч мінімальний досвід догляду за кімнатними рослинами, бо восковий плющ потребує регулярної уваги. Забезпечити доведеться не лише правильний полив і обприскування, а й особливе стимулювання цвітіння. Та встояти перед красою хойї дуже важко. Зазвичай, ті, хто одного разу потрапив під її вишукані чари, вже не можуть уявити свій інтер’єр без цієї красуні.

Хойя — вишукана квітуча ліана для вашої оселі

Хойя — вишукана квітуча ліана для вашої оселі

Елегантна зовнішність воскового плюща

Хойя карноза, або мясиста (Hoya carnosa) — вічнозелена ліана, у якої краса листя та цвітіння не поступаються одна одній. Хойю можна вирощувати як ліану, направляючи по опорах та підв’язуючи по мірі того, як підростають пагони. А можна залишати в природній формі й дозволяти гілочкам вільно звисати з боків — у підвісних кашпо, в оригінальних горщиках на ніжках чи з високих меблів.

Особливості рослини:

  • Ніжним ароматом можна насолоджуватися вночі.
  • Квітки хойї нектароносні: на них з’являються краплі нектару, що на смак солодший за мед.
  • Хойя не любить, коли торкаються до квітконосів.

Пагони хойї карнози — типові для елегантних ліан. Прямі, тонкі, з негусто розташованими парами листя, вони здаються дуже вишуканими. У кімнатної хойі гілочки можуть витягнутися до 1,5 м. Їх можна обмежити обрізкою. Але для збереження рясного цвітіння краще просто направляти стебла по опорах, завиваючи в кола чи фігури і таким чином стримуючи розміри рослини. Щоправда, є ще один цікавий варіант — обрати компактні, більш мініатюрні сорти. Наприклад, сорт «Компакта» (Compacta) зазвичай обмежується метровими пагонами. Вважається, що найбільш красива хойя при вирощуванні на шпалерах.

М’ясисті, потовщені, овальні листки хойї — видовище неперевершене. Загострений кінчик робить їх особливо вишуканими, як і чітка центральна прожилка. Навіть у «звичайної» хойї на зелені можна помітити білі чи жовтуваті декоративні плями. Але серед хой є і чимало цікавих варієгантих рослин. Базова ряба форма варієгата (variegata) відрізняється червонуватими, жовтуватими та біло-зеленими листками.

Зацвітає ця ліана тоді, коли встановлюється найяскравіше освітлення й найтриваліший світловий день. З травня починають спочатку несміливо з’являтися перші квітки в суцвіттях-парасольках. Вони дивують ніби відлитою з воску мясистою текстурою та ідеальною формою зірки. Червонувата пляма — зірковидна коронка, що ніби лежить на квітці, лише підкреслює її порцеляново-воскову незвичність. Суцвіття розпускаються на коротких пониклих пагонах у пазухах листя.

Цвітіння хойі зазвичай триває до сильних холодів і суттєвого скорочення тривалості світлового дня, у вдалі роки — до жовтня чи листопада. Під важкі суцвіття іноді треба підставляти окремі опори.

Хойя карноза свою назву отримала в честь садівника герцога Нортумберлендського, що вніс особливий вклад у культуру тропічних ліан, Томаса Хоя. Ця рослина належить до родини Барвінкових (Apocynaceae) і також відома як восковик і восковий плющ.

Ідеальні умови вирощування для хойї

Ця рослина не надто вибаглива. Вона боїться холоду і сильної тіні, а до решти «побутових» умов пристосовується просто чудово. Хойю можна вирощувати в дуже легкому затінку або на яскравих підвіконнях, вживаючи заходів щодо захисту від прямого сонця. Ранішні або вечірні промені листю хойї зазвичай не шкодять, а ось в обід можуть завдати рослині непоправної шкоди.

В цілому, хойї достатньо будь-яких кімнатних температур, якщо показники не будуть опускатися нижче 15 градусів тепла. Якщо вдастся утримувати температуру прохолодную завжди, рослина буде квітнути рясніше (+18…+20 влітку). З листопада до лютого температуру бажано злегка понизити — до +16…+17 градусів.

Хойя добре росте лише у легкому, сипкому грунті. Вибираючи субстрат, варто віддати перевагу універсальним сумішам з нейтральною реакцією та вмістом піску. Можна для рослинки й самостійно додати по пригоршні перліту, сфагнуму чи інших добавок, що не дають землі з часом ущільнитися.

Горщики для хойї підійдуть не надто глибокі, достатньо широкі та стійкі — здатні утримувати велику вагу пагонів та опор. Не варто висаджувати рослину у контейнери без дренажних отворів.

Під час цвітіння тривожити рослину не бажано. Навіть на повороти горщика хойя карноза реагує швидко, скидаючи всі бутони. Зате вона не боїться протягів влітку (але не взимку). Хойя не буде нормально розвиватися без достатньої провітрюваності та вільної циркуляції повітряних мас навколо рослини.

Хойя карноза не настільки вимоглива до вологості повітря і може рости в звичних середніх показниках. Часте обприскування (лише по листках) чи встановлення простих домашніх піддонів-зволожувачів компенсують для неї навіть недоліки опалювального сезону.

Хойї вимагають особливого місця та чималенького простору, але навіть у невеликих кімнатах візуально простір не перевантажують.

Оскільки ліана належить до ароматичних рослин, ніжний, парфумний шлейф варто враховувати при розміщенні у спальні, адже зайві запахи можуть заважати спокійному сну. Цю рослину можна використовувати й для оформлення оранжерей і зимових садів, гідропонної культури.

Хойя багатоквіткова (Hoya multiflora)

Хойя багатоквіткова (Hoya multiflora)

Як доглядати за хойєю?

Догляд за хойєю має бути ретельним. Ця рослина не прощає промахів і нормально росте лише при стабільних поливах і вчасних підживленнях. Головне у догляді за хойєю — забеспечити постійну вологість субстрату, не дозволяючи йому ні сильно просихати, ні перезволожуватися.

Стандартні поливи, рясні, з виділенням води у піддони та негайним злиттям надлишків — ідеальний варіант. При цьому потрібно між поливами дозволяти грунту злегка просохнути згори. В нормальному дренованому субстраті проблем з сирістю не виникає. Поливи варто почати скорочувати з середини осені, даючи підсихати ґрунту глибше. Весною, з наближенням травневого тепла, стимулюють цвітіння, занурюючи горщик чи всю рослину у теплу воду (близько +35 градусів).

Восковик чутливий до недогляду, поганого освітлення, зміщення під час цвітіння, переохолодження і сухого повітря, а «справжні» шкідники на рослині зустрічаються рідко. Щитовки — вийняток. Якщо помітити зараження вчасно, можно просто зняти комах з листя й обмежитися обробкою мильним розчином. При переливі рослина може постраждати не лише від загнивання, а й від мучнистої роси.

Підживлення хойї необхідне лише в період активного росту та цвітіння. Зазвичай добрива зі збалансованим складом (універсальні) вносять з квітня до жовтня, кожні 2 тижні, використовуючи вдвоє меншу дозу, ніж вказано в інструкції виробника.

Це, мабуть, єдина з кімнатних рослин, у якої не варто поспішати з видаленням зів’ялих квіток. Вони опадають самостійно, а на старих квітковоносах знову можуть з’явитися нові бутони — якщо не цього, то наступного року. Квітконоси хойї варто вважати недоторканими.

Пагони можна обрізати, але краще — направляти (за винятком гілочок, що витягнулися, оголилися чи були травмовані).

Пересаджують хойі тоді, коли перші корінці з’являються у отварах на денці горщиків. Воскові плющі аккуратно перевалюють, намагаючись не пошкодити коренів та не знімаючи грунт без особливої потреби.

Субстрат варто періодично розрихлювати, не даючи ущільнюватися верхньому прошарку й підтримуючи легку текстуру.

Хойю можна розмножувати лише навесні, до цвітіння. Найпростіше (і найшвидше з точки зору цвітіння) дають результат повітряні відводки. Та можна розмножити восковий плющ і живцюванням. Сильні гілочки нарізають на живці з двома чи трьома парами листя. Укорінюють їх в воді чи легкому піщано-торф’яному грунті, накриваючи ємності ковпаком та аккуратно зволожуючи.

Інші цікаві види хойї

Хойя багатоквіткова (Hoya multiflora) — рясноквітучий вид з дуже масивними суцвіттями, в яких квітки з відгорнутими пелюстками нагадують падаючі зірки. Жовто-кремові квіточки зачаровують ніжним лимонним ароматом. Ланцетне листя досить велике, ідеально доповнює вигляд суцвіть, нагадуює чимось цитрусові.

Хойя красива (Hoya bella) — дрібнолистовий вид з цікавими ніжними хмаринками зелені, сформованими надтонкими пагонами. Найчастіше цю рослину вирощують у підвісних корзинках і дають вільно звішуватися з висоти, створюючи химерні форми. Цей вид хой краще вирощувати в вітринах чи оранжереях, адже він більш чутливий до сухого повітря, вимагає майже тропічних умов і іншого температурного режиму — не менше 18 градусів взимку і не менше 21 влітку.

Хойя Керрі (Hoya kerrii) — трошки вибагливіший, але дуже красивий різновид з великими серцевидними листками до 15 см в діаметрі та кремовими квітами. Цю хойю, в основному, можна зустріти в продажу як листки-серця, що з’являються у вигляді живих сувенірів напередодні Дня всіх закоханих. Вкорінені листки — один із популярних подарунків, та через декілька років вони трансформуються у розкішні ліани з тонкими довгими пагонами.

Хойя велична (Hoya imperialis) — гнучкий великолистий вид з опушеними гілочками, овальним листям і темно-рожевими квітками, що дивують пухнастою коронкою.

Читайте також нашу статтю 6 кімнатних рослин, які яскраво цвітуть взимку.

Тетяна Шумовська,

ЗЕЛЕНА САДИБА.