Напевно, немає квітучого чагарника більш відомого і звичного, ніж бузок. Без його ароматів та барв неможливо уявити весну в Україні. Здавалося б, що такого особливого у чагарнику, що після досить короткого цвітіння нічим не може прикрасити садок? Насправді, багато особливостей роблять духмяно-п’янкий бузок рослиною незамінною. Живописні вигини стовбурів, краса кори, багатофункціональність, надійність, простота догляду та здатність прижитися майже в кожному саду характерні для будь-якого бузка. А нові сучасні сорти роблять бузок ще кращим!
Зміст:
Бузок став таким популярним за одну-єдину рису — незабутнє цвітіння. Та навряд чи він би зустрічався в кожному садку, якби переваги рослини зводилися виключно до цвітіння протягом кількох тижнів травня. Сучасний бузок — різноманітний та незамінний відразу за кількома характеристиками.
Тонкі, елегантно звивисті стовбури, що густо галузяться, створюючи куполи та парасольки — еталон живописності. А потужні корені не даремно вважаються кращими по утриманню грунтів на схилах. У бузка прості листочки, та назвати їх непривабливими неможливо. Яйцевидні чи ланцетні, з загостреним кінчиком, вони виглядають дуже гармонічно. А у багатьох бузків листя більш цікаве — перисте чи розсічене.
Бузок виглядає яскраво і до цвітіння, і після нього, якщо вчасно провести обрізку. Так, він доволі рано скидає листя восени, та все ж не псує жодного пейзажу. До того ж, є види, що восени стають найяскравішою «плямою» у садку.
Цвітінням бузку неможливо не захоплюватися. Адже навіть ті, кому не до вподоби специфічний запах його квітів, можуть відкрити для себе дивовижні сорти з незвичними ароматами чи взагалі майже позбавлені запаху. Мілкі, лійчасті квіти, зібрані тисячами у складні китиці, піраміди величезних суцвіть у кожного бузку особливі. Прості, найчастіше з чотирма пелюстками, чи махрові, великі і дрібні…
А які різноманітні бузки за кольорами! Той самий легендарний бузковий має безліч світлих та темних відтінків, а є ж і сорти з варіаціями білих, кремових, рожевих, пурпурових, лілових, фіолетових — від ніжних пастельних відтінків до найтемніших королівських барв, від одноманітного, рівного забарвлення до строкатих поєднань та м’якої акварелі.
Не дивлячись на те, що бузок — класичний, великий, красивоквітучий чагарник, визнаний базовим пейзажним чи акварельним видом для будь-якого саду, його використання зовсім не настільки одноманітне, як здається.
Будь-який бузок чудово підходить для:
Та насправді цей перелік можна розширювати безкінечно завдяки більш точному підбору видів та сортів, що використовуються по-особливому. Низькі бузки підходять для бордюрів та рокаріїв, а ті, які не утворюють поросль — для сольних партій та квітників. І щоб зрозуміти всю безмежність використання бузку в дизайні саду, варто придивитися до їх «асортименту».
З появою все нових сортів з класифікацією та вибором бузку склалася така плутанина, в якій нелегко розібратися навіть науковцям. Коли діло доходить до вибору рослини для свого саду, різниця у використанні та потенціал окремих видів і сортів просто приголомшує. Гібриди, виведення нових сортів, невтомна селекція природних видів, секції, підсекції, підроди, серії… На практиці найзручніше орієнтуватися за головними групами, в які бузки об’єднані за справді значущими ознаками і цвітіння, і ролі в садку.
Читайте також нашу статтю про лікувальні властивості бузку звичайного.
Бузки звичайні (Syringa vulgaris) та його сорти — найпоширеніші. Це ті самі універсали, що виконують всі перелічені класичні ролі. Кущі висотою від 2 м у низьких, 3-4 м у середніх та до 6 м у великих сортів активно випускають поросль. Це найбільш ефектні за цвітінням бузки з дуже великими квітами та величезними волотями суцвіть. Розкішна букетна рослина, незабутньо ароматна. Діаметр квіток у звичайного бузку не обмежується навіть 1 см, а висота суцвіть, що ростуть у пазухах верхнього листя — навіть 50 см.
Старі сорти майже витіснили сучасні улюбленці висотою 2-3 м:
Та це навіть не сота частина розмаїття звичайних бузків! Адже до групи входять також не настільки ефектний за цвітінням, та дуже яскравий за листям восени бузок широколистий (Syringa oblata), привабливий розгалуженими суцвіттями та невеликими кущами пурпуровий бузок китайський (Syringa x chinensis), рано зацвітаючий, з витонченими квітами бузок гіацинтовоквітковий (Syringa x hyacinthiflora) та його кращі форми і сорти «Плена» (Рlena), «Естер Стейлі» (Esther Staley), «Черчіль» (Churchill), «Бюффон» (Buffon). І це не говорячи про бузок персидський (Syringa persica) висотою до 3 м з дуже специфічним ароматом, нещільними суцвіттями, що чудово стрижется і більш доречний у садках регулярного стилю.
Угорський бузок (Syringa josikaea)— єдиний вид, що не випускає порослі, відомий здатністю цвісти на місяць пізніше звичайного бузку. Його головний «козир» — стабільність, здатність прижитися будь-де. Невисокі, рідко до 4 м, акуратні, округло-пишні, наче подушки, з тонкими стовбурами та густим розгалуженням кущі розвиваються рівномірно та акуратно. Цвітіння «угорок» поступається в ефектності бузку звичайному. Суцвіття дрібні, ярусні, майже завжди рожевувато-пурпурові.
Цей вид чудово виглядає в міксбордерах та квітниках, на газонах. І дивує здатністю зберігати задану стрижкою форму.
Волосисті бузки схожі на гігантські угорські бузки. Висота до 5 м, активне розростання в непрохідні межі та групи об’єднує бузок волосистий (Syringa villosa), бузок повстистуватий (Syringa tomentella). А бузок Комарова (Syringa komarowii) вирізняється від них лише звисаючою формою суцвіть. Ці бузки надстійкі, можуть рости навіть на сирому ґрунті.
Волосисті види найкраще підходять для багаторядних огорож по периметру ділянки та великих груп.
Перистолистяні бузки — це красиві, тендітні види з вишуканими лініями гілок, яскравою корою, тонкими стовбурами та темним непарноперистим листям, що створює дивовижно яскравий фон для світлих, рожевувато-напівпрозорих суцвіть з дуже незвичними, довготрубчатими квітами, схожими на мініатюрні лілії.
Видовий бузок перистий (Syringa pinnatifolia) чи його різноманітні сорти та гібриди — один з кращих бузків для сольних партій, романтичного дизайну, окраси галявин та газонів, створення незвичайного фону та групп. Виглядає як незвичний екзот.
Унікальні сорти бузка пухнастого (Syringa pubescens), що об’єднав декілька схожих видів, відрізняються опушеними листками та суцвіттями, є найароматнішими та найкомпактнішими. Дрібні квіточки зібрані в невеликі суцвіття, що рівномірно розсипані по всьому елегантному кущику висотою до 1,5 м. Рослини цвітуть у молодому віці, вже при висоті в 25-30 см.
Чарівний, витончений бузок-мініатюра наче створений природою для рокаріїв, альпінаріїв, палісадників, квітників, здатний все заполонити своїм ароматом. І чудово виглядає в штабі і як акцент.
Особлива група бузків — тріскуни, чи лігустріни (Ligustrina), амурський, або сітчастий бузок (Syringa reticulata). Це величезні дерева до 10-20 м, що можуть бути посаджені лише на великих ділянках.
Читайте також нашу статтю Форзиція — перша красуня весни.
Для бузку зазвичай довільно обирають роль в садку, адже це одна з найневибагливіших рослин, здатна рости майже будь-де. Тим більше, що цей чагарник навіть у значному віці гарно переносить пересаджування. Та все ж є і свої межі витривалості бузків.
По-перше, потрібно враховувати, що, крім угорського бузку, всі інші випускають поросль і розростаються.
По-друге, варто пам’ятати, що бузок в ідеалі залишиться на одному місці ледь не назавжди — це одна з найдовговічніших рослин.
По-третє, доведеться обмежитися сонячним місцем або легким, світлим затінком, місцями, захищеними від сильного вітру. Чим новіший сорт, тим він сонцелюбніший.
Зате для бузку підійде будь-яка земля, за винятком затоплених чи замулених ділянок. Чим пухкіший, легший та родючіший грунт, тим краще, гумус бузок обожнює. Йому підходять і нейтральні, й слабкокислі землі.
Читайте також нашу статтю Дерен – який буває і як вирощувати.
Це і справді одна з найпростіших рослин, що гарно приживається, та просто «тикнути» саджанець в землю не вийде.
Бузки висаджують ввечері або в похмурий день наприкінці літа чи восени, до середини жовтня. Весняна посадка зазвичай супроводжується затримками росту. Дистанція між рослинами — рівна максимальній висоті сорту, для огорожі стандарт — 1,5-2 м.
Для бузку потрібні великі посадкові ями (від 50 см). В вийняту землю доречно додати 1-2 відра компосту чи перегною, стакан попелу, за бажанням — 30-35 г фосфатних добрив. На саджанці краще вкоротити дуже довгі корені, а пагони — обрізати на 2-3 бруньки. У контейнерних рослин грудку не порушують, у бузку з оголеним корінням рівномірно розправляють кореневу систему по насипу з землі, поступово заповнюють грунтом простір і стежать, щоб стовбур утримувався в центрі ямки та вертикально, а коренева шийка залишалася на рівні з грунтом.
Висаджений бузок потрібно рясно полити декількома відрами води, а потім — захистити мульчею з будь-яких доступних матеріалів висотою до 8 см.
Читайте також нашу статтю Рододендрон — правила вирощування в саду.
Щоб бузок радував своєю красою і добре ріс та квітнув, головне — не забувати про обрізку. Бузок зазвичай стрижуть після відцвітання, зрізаючи всі суцвіття до першої пари листя чи бокової гілочки і формуючи основу з 5-10 скелетними гілками. Вирізають найстаріші та слабкі пагони. Напровесні, до прокидання бруньок, чистять кущі від пошкоджень.
Читайте також нашу статтю про декоративні кущі, які не можна обрізати весною.
Лише на користь, якщо не забувають хоча б декілька разів вспушити землю, підтримувати мульчу. В спеку та під час цвітіння не завадять декілька поливів. В принципі, бузок може обійтися й без цього.
Підживлення обов’язкові лише з 3-4 року. Підійде і внесення органіки (1-2 відра), і комплексних добрив (40-50 г). Останні можна замінити на внесення по 30-35 г азотних добрив ранньою весною і калійних та фосфорних добрив чи склянки попелу — восени.
Тетяна Шумовська,
ЗЕЛЕНА САДИБА.