Ви вже закінчили дачний сезон, «законсервували» будинок на зиму та попрощались зі своїми рослинами до весни? Є привід ще раз навідатися на дачу, адже ви не посіяли квіти під зиму! Клопоту цей процес принесе небагато, а весною ви будете собі дякувати за передбачливість. Адже посіяні під зиму однорічні та багаторічні квіти — це практично безкоштовна розсада квітів, які до того ж ще й зацвітуть раніше на два тижні. Які квіти можна посіяти під зиму, розповімо в цій публікації.
Правила підзимних посівів квітів – у нашій статті.
Зміст:
Підзимний посів цих дуже схожих (і зовні, і за доглядом), але все-таки різних квітів, дозволяє отримати міцну загартовану розсаду, пристосовану до умов відкритого ґрунту.
Грядку під посів вибирають із пухким ґрунтом з кислотністю близькою до нейтральної. Насіння алісума і лобулярії дуже дрібне, тому висівати їх можна в суміші з річковим піском. Насіння висівають в підморожену землю, посіви бажано замульчувати.
При підзимньому посіві айстр зменшується небезпека виникнення грибкових захворювань, які завдають серйозної шкоди цим квітам. А самі рослини зацвітають набагато раніше, ніж при посіві навесні.
Для підзимного посіву айстр дуже важливо грамотно обрати місце. Рослинам для зростання і цвітіння необхідна сонячна ділянка з пухким ґрунтом і нейтральною кислотністю. В якості попередників бажано обрати чорнобривці або календулу. Не можна садити айстри після самих айстр, тюльпанів, гладіолусів.
Грядку бажано підготувати підняту, висотою 15-20 см. На ній не буде застоюватися вода, а навесні вона досить швидко прогріється.
На грядку під посів айстр ні в якому разі не можна вносити свіжий гній. Після підготовки борозенок під посів, їх потрібно пролити препаратами «Максим», «Фітоспорін» для профілактики поширення грибкових захворювань.
Насіння айстр зберігає схожість не більше трьох років. Причому, чим ближче закінчення терміну придатності насіння, тим гірше воно сходить. Тому під зиму насіння айстр потрібно висівати досить часто, з розрахунку, що воно проросте не все. Насіння висівають на глибину 2 см, зверху засипають підготовленим сухим ґрунтом. Можна додатково замульчувати грядку тирсою або торфом.
Щодо можливості посіву чорнобривців під зиму існують суперечливі думки. Річ у тому, що для проростання насіння чорнобривців потрібно тепло. А при нестачі тепла й надлишку вологи, насіння може просто згнити. Тому сіяти під зиму теплолюбні чорнобривці краще в регіонах з не дуже холодною зимою та ранньою весною.
У холодному кліматі такий посів досить ризикований. Досвідчені садівники радять спробувати посів чорнобривців під зиму не у відкритий ґрунт, а в теплиці. Обов’язково такі посіви на зиму потрібно закрити шаром торфу.
Витончена квітка для клумб, бордюрів. Годеція також дуже гарна у вазонах та контейнерах. Посадка насіння годеції під зиму дозволяє домогтися більш раннього та рясного цвітіння. Аналогічно посіву чорнобривців, насіння годеції рекомендується висівати в регіонах з досить теплою зимою. Але багато квітникарів з більш холодних регіонів з успіхом вирощують годецію й посівом під зиму.
Сіяти насіння бажано відразу на постійне місце. Рослина віддає перевагу сонячному місцю розташування та родючому ґрунту. Посіви потрібно мульчувати для захисту від морозів та зайвої вологи.
Навіть у недосвідчених квітникарів посів та вирощування календули не викликає ніяких труднощів. Рослина відрізняється своєю невибагливістю. Календула — холодостійка культура, без проблем сходить навесні після посіву під зиму.
Висівати насіння календули можна практично в будь-який ґрунт. Посіви можна робити на розсадну грядку або відразу на постійне місце — рослина легко переносить пересадку. Якщо планується вирощування календули в контейнерах, то можна посіяти безпосередньо в них насіння, обов’язково зробивши там дренаж.
Космеї — дуже гарні та одночасно невибагливі квіти, за що їх люблять багато дачників. Посів насіння космеї під зиму не принесе жодних проблем. Вона сама часто розмножується самосівом. У такому випадку навесні зайві сходи можна видалити.
Для посіву космеї ідеально підійдуть сонячні ділянки з добре дренованим пухким ґрунтом. Якщо ґрунт буде занадто поживним, рослина почне нарощувати зелену масу на шкоду цвітінню, тому не варто зловживати внесенням добрив. Як правило, космею висівають відразу на постійне місце.
Лаватера, в народі її також називають дикою трояндою — ще одна невибаглива гарна квітка. Це ідеальна рослина для квітника з мінімальним доглядом, вона підходить для вирощування в контейнерах, клумбах та бордюрах.
Рослина дуже невибаглива, але все ж краще вона розвивається на добре освітлених ділянках з легким пухким ґрунтом. До мінерального живлення рослина абсолютно байдужа, внесення добрив під посадку необхідно тільки на дуже бідному та виснаженому ґрунті.
Насіння лаватери під зиму, як правило, висівають відразу на постійне місце. Посіви бажано на зиму мульчувати.
Насіння однорічного флоксу відрізняється морозостійкістю, тому рослину з успіхом можна сіяти під зиму. Однак потрібно враховувати, що при тривалих відлигах насіння може прорости завчасно, а сходи загинути від поворотних заморозків. Тому потрібно передбачити укриття для посівів з флоксами.
Ідеальний варіант — невеликі дуги або перевернутий ящик з-під овочів з натягнутим покривним матеріалом.
Посів ешольціі під зиму — один з простих методів її вирощування. При такому посіві насіння проходить природну стратифікацію, а розсада зацвітає набагато раніше, в порівнянні з весняною. Ешольція погано переносить пересадку, тому її відразу висівають на постійне місце.
Ділянка під посів обирається сонячна з пухким, повітропроникним ґрунтом. Посіви бажано замульчувати.
Крім описаних вище однорічних квітів, під зиму можна сіяти: волошку польову, дельфініум однорічний, іберис, кохію, мак однорічний, матіолу.
Аквілегія — чарівна рослина з ажурним листям. Широко використовується для прикраси клумб, бордюрів, рабаток, міксбордерів. Дуже популярна через свою невибагливість.
Насіння аквілегії повинне обов’язково пройти стратифікацію в холодних умовах, тому осінній посів краще. Аквілегія не любить пересадку, її краще висівати відразу на постійне місце. Рослина віддає перевагу півтіні і пухкому, багатому гумусом ґрунту. При посіві насіння не потрібно сильно заглиблювати в ґрунт, досить його трохи присипати. Грядку з посівами потрібно обов’язково вкрити мульчею.
Вирощування айстри альпійської з насіння не є складним. Її можна сіяти під зиму або навесні в травні. Осінній посів краще, після стратифікації в природних умовах насіння сходить набагато дружніше. Насіння у айстри досить дрібне, його краще сіяти в ящики або контейнери, а потім прикопати у ґрунт. Але можна й відразу на постійне місце.
Для вирощування айстри потрібно обирати сонячні місця або півтінь. Грядка повинна бути обов’язково на трохи піднесеному місці. Рослина погано росте в сирих або вологих місцях. Посіви присипають тонким шаром перегною. На зиму їх краще замульчувати.
Процес вирощування бадану з насіння досить непростий. Насінню для проростання потрібна холодна стратифікація, а навесні — знаходження при певній температурі. Насіння та сходи дуже дрібні, до того ж сіянці розвиваються дуже повільно. З цієї причини при посіві насіння бадану важливо дотримуватися певної технології:
Навесні, на початку березня, ящики потрібно занести в приміщення, де при температурі 18-19 ° С насіння буде проростати приблизно протягом місяця. Посіви потрібно утримувати в світлому місці, але не під прямим сонячним промінням.
У міру появи сходів потрібно стежити за вологістю ґрунту. Ґрунт не повинен бути сухим та надмірно вологим. Розвиваються сходи дуже повільно, їх можна буде розпікірувати в горщики при досягненні висоти в 10-12 см. Зацвітуть рослини на 3-4 рік.
Гіпсофіла дуже погано переносить пересадку, її потрібно сіяти відразу на постійне місце. На одному місці гіпсофіли можуть рости дуже довго, тому важливо одразу правильно підібрати його для них. Рослини з роками сильно розростаються, тому гіпсофілу розташовують досить вільно — 2-3 рослини на один м.кв.
Для посіву потрібно підібрати відкрите сонячне місце, бажано, з пухким супіщаним ґрунтом. Якщо ґрунт щільний, обов’язково потрібно додати в нього дрібні камінчики та пісок. Ділянка повинна бути досить сухою, без застою води — гіпсофіла може загинути при сильному зволоженні.
Гейхера добре розмножується насінням, але треба враховувати, що насіння зберігає схожість не так довго. Насіння та сходи гейхери дуже дрібні, тому посів і догляд за сіянцями може бути досить важким. Зручніше сіяти гейхеру в ящики з пухким, добре дренованим ґрунтом. Він не повинен бути кислим. Насіння не потрібно заглиблювати, досить трохи його придавити.
Цікава рослина для кам’янистих гірок, альпінаріїв. Тирлич поки ще не дуже часто зустрічається на клумбах, можливо, у зв’язку з тим, що їх непросто виростити з насіння. Щоб отримати сходи тирлича, потрібно знати, що йому обов’язково потрібна тривала стратифікація в холодних умовах. В умовах впливу перепадів температур, вологості ґрунту в насінні відбуваються процеси, що сприяють їх проростанню.
Сіяти тирлич краще в ящики або горщики з пухким ґрунтом. Насіння присипають шаром ґрунту та прикопують ємності в землю в тінистому місці. Навесні потрібно стежити, щоб ґрунт в них не пересихав.
Посіяний восени тирлич, як правило, сходить в травні-червні. Буває й так, що насіння, яке не зійшло навесні, сходить на наступний рік. Тому не поспішайте викидати землю з ящиків. Ящики потрібно тримати в півтіні та підтримувати ґрунт вологим. А в зиму їх знову залишити на вулиці.
Виростити дельфініум з насіння досить непросто. При посіві потрібно обов’язково враховувати наступне:
Дельфініуми погано переносять пересадку, тому сіяти їх бажано відразу на постійне місце. Для посіву потрібно вибрати сонячну, захищену від вітрів клумбу. Насіння висівають неглибоко, на 2-3 мм, посіви на зиму потрібно вкрити мульчею.
Зазвичай, дзвіночок карпатський висівають саме під зиму. Під посів вибирається добре освітлене місце. Ґрунт краще брати добре дренований, з кислотністю близькою до нейтральної.
Підготовка ґрунту стандартна, полягає вона в перекопуванні та внесенні добрив. У важкий ґрунт вноситься перегній, пісок. Якщо кислотність висока — вапно, доломітове борошно або зола.
Дуже приваблива рослина, але досить примхлива при вирощуванні з насіння. Якщо у вас не виходить домогтися сходів її розсади, спробуйте посіяти лаванду під зиму. Вся справа в тому, що їй обов’язково потрібно пройти етап холодної стратифікації. Якщо сіяти навесні, доведеться поміщати ємності з посівами в холодильник.
Для посіву лаванди у відкритий ґрунт потрібно обрати сонячне, захищене від вітрів місце, обов’язково сухе, без застою води. Ґрунт для вирощування лаванди повиннен бути пухким та в міру родючим. Рослина погано росте на кислих ґрунтах, тому при підвищеній кислотності потрібно заздалегідь внести вапно або деревну золу.
При посадці насіння занадто сильно заглиблювати в ґрунт не потрібно, приблизно на 3-4 мм. Можна присипати борозенки з насінням річковим піском. Грядку після посіву потрібно обов’язково замульчувати на зиму, а з настанням стійких морозів — на грядку накидати побільше снігу.
Зазвичай, сходи з’являються в травні-червні. Насіння може зійти й пізніше, тому не потрібно прагнути перекопувати грядку занадто рано. Коли сіянці з’являться, потрібно контролювати полив — ґрунт повинен бути вологим, але не залитим водою.
Більше про лаванду дізнавайтесь з нашої статті «Лаванда в саду – догляд і розмноження»
Багаторічні люпини — не тільки яскрава прикраса клумби, а й цінна рослина-сидерат. Хоча, зазвичай, як сидерат, сіють однорічний люпин. На відміну від весняних посівів, при посіві під зиму насіння дає дружні сходи.
Висівати люпин краще відразу на постійне місце. При посіві потрібно враховувати розмір дорослих рослин, насіння висаджують з відстанню не менше 25-30 см. Для посіву бажано обрати сонячне місце або півтінь, ґрунт з кислотністю близькою до нейтральної. Рослина не переносить близьке залягання ґрунтових вод.
Більше про люпин читайте у наших статтях «Люпин – прикраса квітників практичного саду» та «Особливості використання люпину, як сидерату»
Отримати примулу з насіння не дуже просто, не у кожного квітникаря це виходить. Насіння примули вимагає стратифікації, тому бажаний її посів під зиму. Потрібно враховувати, що схожість у насіння досить низька, особливо, якщо насіння не тільки що зібране. Насіння у квітки дрібне, а сіянці на перших порах дуже маленькі. Тому її рекомендується сіяти не в грядку, а в окремий ящик.
Ґрунт перед посівом потрібно ретельно підготувати. Якщо ґрунт на ділянці дуже щільний, дрібним сіянцям буде важко пробитися. Тому ґрунт обов’язково повинен бути пухким, добре дренованим. Можна навіть запастися під посів примули хорошим магазинним ґрунтом. У такому ґрунті не буде міститися насіння бур’янів. І, як правило, готові ґрунти хорошої якості дуже пухкі та легкі.
Насіння примули висівають поверхнево, трохи засипаючи ґрунтом. Ящик з посівами краще поставити в півтіні, щоб весняне сонце не обпекло ніжні сходи. Потрібно ретельно стежити за вологістю ґрунту. Дрібні сіянці можуть загинути навіть від короткочасно їпосухи, а при надлишку вологи — постраждати від перезволоження. Сходи примули розвиваються досить повільно. І весь цей час посіви потребують ретельного догляду.
Насіння ромену, або ромашки садової, як часто називають цю квітку садівники, відрізняється гарною зимостійкістю, сіяти їх можна як під зиму, так і рано навесні. При такому посіві сходи будуть більш міцні та загартовані.
Підготовка грядки і ґрунту під посів – стандартні, висівати ромен можна на розсадну грядку, а можна й відразу на постійне місце.
Шановні читачі! Крім перерахованих вище рослин, можна сіяти під зиму аконіт, арабіс, язичник, гайлардію, геленіум, доронікум, ломикамінь, клематиси, левізію, льон, ліхніс, молочай, обрієту, седуми, рудбекію, деревій садовий. З дворічних квітів — мальву, маргаритки, незабудку, турецьку гвоздику.
Як бачите, список квітів, які можна вирощувати посівом під зиму, досить великий. Підзимний посів дає безперечні переваги, особливо, посів багаторічників.
А ще — це зручно. Тому спробуйте, якщо є сумніви, висівайте частину насіння восени, іншу — навесні. Не забудьте поділитися своїми враженнями в коментарях до статті.
Катерина Гаврилова,