Заглиблені грядки — город для посушливого літа

Оксана Дивисенко – засновниця, головний редактор і постійний автор «Зеленої садиби». Щиро переконана, що життя за містом прекрасне, але поки з родиною веде «подвійне життя»: в мальовничому волинському селі і у звичайній міській квартирі. Щиро ділиться з читачами своїм досвідом створення красивого саду і затишного буття.

Коли ми купили нашу садибу, єдине, що трохи збивало градус ейфорії, сухий піщаний ґрунт, 25-ти сотих якого ми стали господарями. Ні, ми не чекали, що тут буде родючий чорнозем, бо знали, що в нашій місцевості не самі «жирні» ґрунти. Але той, що нам дістався у володіння, це щось особливе – абсолютно безструктурна сіра земелька, на якій навіть бур’яни росли неохоче. Дерева і кущі висаджувалися у підготовлені посадкові ями, що добряче наповнювалися органікою і мульчувалися, тому з більшістю не було проблем. А ось з городиною ці проблеми були. І до їх вирішення ми підійшли, організувавши високі грядки, які згодом перетворилися на заглиблені, бо виявилося, що в умовах спекотного і сухого літа найпростіше вирощувати городину саме в таких «втоплених» в землю грядках. Як їх зробити, читайте далі в статті.

Грядки на городі

Наш город з заглибленими грядками в березні 2025 року

Як ми перейшли від високих до заглиблених грядок

Якщо заглиблені грядки огородити бортиками, вони візуально нічим не відрізнятимуться від добре знайомих всім високих. Я завжди хотіла собі високі грядки, і саме такі були у мене на старій дачі. Це естетично, зручно в догляді, корисно для рослин, бо органіка, що наповнює їх, перегниваючи, поступово створює родючий, багатий на корисну мікробіоту ґрунт, в якому рослини ростуть здорові й щедро родять. По суті це навіть не ґрунт, а чистий компост.

Але є у високих грядок одне «але». Дуже суттєве в умовах спекотного літа, яке ми спостерігаємо останні роки. Підняті над землею, вони за день занадто перегріваються.

Навіть для теплолюбних перців і томатів оптимальна температура ґрунту +20…+30 градусів. А для холодостійких овочів (морква, редис, капуста, салат, шпинат, горох) – взагалі, +10…+20 °C.

При температурі +32 °C уповільнюється розвиток рослин, а при +60°C гинуть ґрунтові бактерії. При +38°C культури страждають від дефіциту вологи навіть з регулярним крапельним поливом, оскільки до 85% втрачається внаслідок випаровування.

Для більшого розуміння проблеми наведу статистичні дані, що є у відкритому доступі. У 2024 році в Україні максимальна температура на поверхні ґрунту сягала +61…+67°C. Ці екстремальні температури були зафіксовані влітку, коли повітря прогрівалося до +36°C. Зазначу, що поверхня ґрунту – це 10 см його верхнього шару. Високі грядки нагріваються ще більше за поверхню ґрунту, бо вони підняті над ним.

Звичайно, можна і треба грядки мульчувати, можна і треба встановлювати на час найбільшої спеки затіняючі сітки, але це допоможе знизити температуру високих грядок при екстремальних температурах не суттєво.

Відмовитися від високих грядок ми не могли, бо на нашому пісочку взагалі ніяка городина не хоче рости, тому якось дуже швидко своїм розумом дійшли до того, що високі грядки можна легко переробити на заглиблені. Тому що свої високі грядки ми робили, викопуючи й виймаючи землю по периметру сантиметрів на 20-30 вглиб. Нові грядки ми почали робити, виймаючи землю глибше – до 40-50 см. І перестали підіймати їх над поверхнею зовсім.

Переваги заглиблених грядок

Заглиблені грядки мають всі ті ж переваги, що і високі:

  • Вони наповнені родючим ґрунтом або органікою, яка, перегниваючи, перетворюється на компост, що є найкращим середовищем для вирощування овочів;
  • Огороджені, вони виглядають охайно, на них не лізуть бур’яни з доріжок;
  • Вода при поливі не розтікається;
  • За такими грядками, як і за рослинами на них, легко доглядати;
  • Їх не треба копати щосезону, їх взагалі не треба копати й навіть сапати, якщо вони замульчовані;
  • На таких грядках достатньо сіяти сидерат після збору врожаю і лишати на зиму, або заробляти в землю сидерат і мульчувати грядки на зиму. Це весь догляд. Крім, звичайно, поливу бактеріями чи грибами, які турбуються про корисну мікробіоту, що живе в цьому ґрунті. Можна навіть нічого не купувати, а поливати настоєм бур’янів, який по суті є не тільки живленням для рослин, а й таким собі грибно-бактеріальним коктейлем своїми руками для ґрунту.

А головна перевага заглиблених грядок – влітку, в час, коли ми саме вирощуємо городину, вони не так перегріваються на сонці, як високі та звичайні грядки. В заглиблених грядках волога краще тримається, тому вони менше пересихають і нагріваються. Звичайно, якщо вони замульчовані.

Заради справедливості треба зазначити, що заглиблені грядки можуть мати й суттєвий недолік на важких глинистих ґрунтах. У дощовий період там може застоюватися вода. Але коли востаннє ми відчували надлишок води влітку?

До того ж заглиблені грядки не можна організовувати в низинах, бо весною там також стоятиме вода, що негативно впливатиме на мікробіоту ґрунту таких грядок. В цьому випадку якраз треба робити високі грядки.

Як ми робили свої заглиблені грядки з… пирію

Розкажу, як робили й робимо ми свої заглиблені грядки, бо ще не весь наш город їх має. Минулої весни частину ділянки, яка до цього була цілиною, поділили на рівненькі грядки з обох боків доріжки. Садили городину просто в землю на ці грядки, а наповнювали тільки дві крайні (дивіться фотогалерею нижче).

При цьому вони у нас наповнилися за одну весну чисто пирієм. Ми перекопали частину цілини і вибрали пирій, склали його у викопані грядки, пролили добре водою і препаратом «Байкал-Ем» і закрили чорною товстою плівкою. Це було на початку квітня.

Через місяць на початку травня чи в кінці квітня в отвори, які вирізали у плівці, висівали пророщене насіння гарбузів, насипавши в отвори трохи ґрунту, щоб насінинам було за що зачепитися. Перші гарбузи їли вже в середині липня. При цьому у сусідів у двадцятих числах травня гарбузи померзли через приморозок і довго відновлювалися, наші зниження температури навіть не помітили.

Дивіться відео на нашому каналі на Ютуб з нашими гарбузовими грядками на пирію:

Гарбузи за весь сезон НЕ ПОЛИВАЛИСЯ жодного разу. Це було просто неможливо, бо отвори — під плівкою, а гарбузи росли, як дурні. Знайти ті отвори в плівці стало скоро неможливим. Але гарбузи і не просили ніякого поливу. Звичайно, мови не могло бути й про підживлення. Хоча, здається, один раз я їх обприскувала по листу настоєм кропиви.

Після збору врожаю гарбузів, а було це в середині серпня, звільнені від плівки грядки я знову пролила біопрепаратом «Байкал-Ем» і за пару тижнів висадила на них полуницю. Замульчувала соломою. Сподіваюся на гарний врожай все цього року.

Всі фото в галереї відкриваються у повному розмірі.

Наші стандартні заглиблені грядки

Грядок на пирію у нас тільки дві, бо цілини вже нема, і у великій кількості бур’яни ніде взяти. Тому ми наповнюємо наші грядки «по класиці», як робили і в минулі роки.

Першим шаром – гілки дрібні і більші після обрізування саду. Потім – все, що є. Бур’яни після прополювання городини, рослинні рештки, відходи кухні, залишки мульчі з соломи, скошене сіно, картон (спеціально кидаю для дощових червів)… Якоїсь послідовності ми не притримуємося. Єдине: щоб вся ця органіка ефективно перегнивала, їй потрібен ґрунт і волога. Тому в міру наповнення грядки разів три ми просипаємо ґрунтом всю цю органіку.

Бортики ставимо не завжди одразу, для заглиблених грядок це взагалі не обов’язково. Більше – для краси. Бажано проливати грядки, що наповнюються, корисними бактеріями чи грибами. Я те роблю тільки, коли грядки вже повністю наповнені, бо всі наші кухонні рештки містять корисні бактерії у вигляді Бокаші – пшеничні висівки, які заселені корисні мікроорганізми. Всю органіку з кухні я складаю у компостне відро, в яке у міру наповнення час від часу додаю жменю бокаші.

А ось поливаємо грядки обов’язково все літо. Ну як поливаємо – проливаємо, може, раз на два тижні у спеку. На суху перегнивати ніяка органіка не буде.

Коли грядка наповнена, присипаємо нашим звичайним ґрунтом і або сіємо сидерат, або мульчуємо, якщо вже пора йти в зиму. Рано навесні – сидерат і полив мікроорганізмами. Це для нових грядок. Ті, що були зроблені цією зимою, або восени.

На ті, що зроблені раніше (до кінця минулого літа) можна сіяти першу зелень, редиску, горох тощо вже в березні.

На свіжі, наповнені цією весною грядки, але вже інші – нові, будемо знову висаджувати гарбузи. І кабачки. Кабачки також гарно ростуть на свіжій органіці, вкритій плівкою.

Власне про заглиблені грядки у мене все. Нагадаю, що у нас  бідний піщаний ґрунт, який зовсім не тримає вологу. Організовуючи свій город, зважайте, який ґрунт у вас, шукайте оптимальне рішення не тільки під умови свого саду, а й під свій спосіб життя.

Натхнення вам створювати красиві й родючі сади!

Оксана Дивисенко,

ЗЕЛЕНА САДИБА.