Кордиліна — якрава і невибаглива в кімнатних умовах

Яскраве листя, класична форма та надійність на роки — такою кордиліну звикли бачити всі. Це чудова й кольорова альтернатива юккам чи драценам, що вимагає майже такого ж простого догляду. І хай у вирощуванні кордилін є деякі неприємні сюрпризи, ця рослина — для кожного. Вона чудово виглядає у будь-яких кімнатах та офісах, радуючи завжди ошатним виглядом. Кордиліна не надто добре виносить недогляд, та зате потребує звичайної скромної уваги. І якщо правильно підібрати м’яке освітлення, жодних складнощів з кордилінами не виникне.

Кордиліна — якрава і невибаглива в кімнатних умовах

Кордиліна верхівкова — найпопулярніший вид

Елегантні кордиліни верхівкові (Cordyline terminalis), які не так давно ботаніки перейменували на кордиліни чагарникові (Cordyline fruticosa) — типові псевдопальми. Це найбільш поширений вид кордилін в наших домівках. Їх висота залежить від віку: чим старше рослини, тим більше вони витягуются. Зазвичай кордиліни випускають столони, створюючи красиві групи, але є й пальмовидні екземпляри.

Залежно від сорту, кордиліна розвивається як пишна група з численними пагонами, чи як ошатна розетка з листя на непомітному слабковираженому стеблі. З часом нижні листки опадають, а стебла витягуються, та кордиліна росте повільно. Сьогодні найбільшою популярністю користуються карликові сорти, що зберігають компактність довше і ростуть повільніше. Наприклад, сорт «Ліліпут» (Liliput) та більш кустисті форми з тонкими пагонами, що ростуть розкидистою групкою.

Широколанцетне, зі злегка хвилястим краєм, жорстке, гладке, блискуче листя кордиліни обіймає стебла досить щільно. Листки великі, довжиною до 50 см при ширині до 4-5 см. Для кордиліни, на відміну від інших псевдопальм, завжди характерні цікаві візерунки. Нерівномірні, асиметричні смуги і плями проявляются на всіх листках по-різному.

Базовий колір кордилін — насичений темно-зелений с трав’янистим відтінком. На ньому здаються надяскравими білі, жовті, кремові, анісові, червоні, бузкові та рожеві візерунки. Вже класикою стало прикрашене червоним обрамленням листя сорту «Ред Едж» (Red Edge), пір’ячкові візерунки та малинове обрамлення листя «Ківі» (Kiwi) та рожево-зелена комбінація кордиліни «Біколор» (Bicolor).

У домашніх умовах кордиліна не цвіте.

Ця рослина свою назву отримала завдяки шишкакм на коренях (від грецького «вузол» чи «шишка» — cordylle). Кордиліна верхівкова належать до сімейства Спаржевих (Asparagaceae).

Свою красу рослина розкриває не відразу, лише з часом на молодих рослинках проявляються дивовижні кольорові плями й візерунки, що надають їй надзвичайної краси. Кордиліни можна комбінувати з іншими рослинами, що замаскують її оголений стовбур (особливо в поважному віці).

Ідеальні умови для кордиліни

Тепло та висока вологість — головні орієнтири в пошуку оптимальних умов для вирощування кордиліни в домашніх умовах чи офісах. Саме ці два фактори визначають декоративність кордилін і є головними для цієї в цілому невибагливої рослини.

Кордиліни в затінку втрачають свої особливі візерунки на листках, тому для них підходять лише варіанти з підвіконнями чи зовсім поруч з ними. Потрібні яскраво освітлені місця, в яких вистачає світла для нормального розвитку й проявлення забарвлення, але без ризику отримати сонячні опіки. Якщо трапилась чисто зелена кордиліна, то така рослина може чудово зберігати форму навіть в напівзатінку, та все ж гарне освітлення — більш надійний варіант.

Кордиліни чудово ростуть у приміщеннях, у сад їх навіть улітку виносити не варто. Вони не люблять, коли температура падає нижче 18 градусів. Надмірна спека може пришвидшити висихання кінчиків на листі. При високій вологості повітря не зашкодить і температура вище 25 градусів. Кордиліни в цілому стійкі до протягів, обожнюють часте провітрювання (від переохолодження їх варто ретельно оберігати, при потребі виносячи рослину в іншу кімнату).

Вологість повітря для кордиліни повинна бути якомога вищою. Вона дуже погано росте при сухому повітрі, особливо, якщо в приміщенні працює кондиціонер чи опалювальні прилади без компенсуючого зволожувача. Критичною вологість повітря стає з середини осені до середини весни та в надмірну спеку влітку. Спеціально купувати зволожувачі не обов’язково, адже кордиліну можна просто часто обприскувати теплою водою, компенсуючи недоліки квартир. Якщо буде встановлено піддон з вологою галькою чи керамзитом (без контакта дна контейнера з водою), догляд можна значно спростити.

Кордиліни потребують особливого легкого субстрату з кислою реакцією або нейтральним рН. Для них чудово підходять готові грунтосуміші для пальм чи універсальний субстрат з додаванням кокосового волокна, перліта та вугілля.

Кордиліна Бенкса (Cordyline banksii)

Як доглядати за кордиліною в домашніх умовах?

Дуже страждаючи при будь-яких ознаках застою води, кордиліна легше виносить пересихання субстрату, ніж перезволоження. Якщо є можливість, краще забезпечити безперебійний регулярний полив, що буде підтримувати легку, постійну вологість. Воду, що виділяється в піддони, варто зливати відразу. Щоб не створити занадто сирих умов, краще дати підсохнути 2-3 см грунту на поверхні, а вже потім поливати рослину знову. Зручно оцінювати вологість по спеціальним індикаторам. Кордиліна не виносить водопровідної води, для неї потрібна не просто відстояна, а м’яка, наприклад, дощова чи фільтрована вода кімнатної температури.

Для зміни ємності краще не експериментувати та зачекати до березня. Пересаджувати кордиліни варто тоді, коли корені повністю заповнять об’єм попереднього горщика. Ця рослина перевалюється обережно, з закладкою високого шару дренажу на дно горщиків. При пересадці важливо прибрати пошкоджене і сухе листя та переконатися, що корені не постраждали від загнивання, оцінюючи запах та стан кореневого кому.

Підживлювати кордиліни починають через 4-5 тижнів після пересадки і продовжують додатково вносити добрива весь рік. На зиму, з листопада і до березня, підживлення скорочують до мінімальних, та все одно не зупиняють. Навесні та влітку бажано використовувати спеціальні добрива для декоративно-листяних рослин кожні 2-3 тижні, додаючи в воду для полива. А з листопада підживлення скорочують до 1 разу в 1,5 місяці.

Чим хворіє кордиліна? На цій стійкій псевдопальмі шкідники з’являються лише при неправильному догляді, або якщо вона стоїть по сусідству з уже зараженними рослинами. Щитовки та павутинні кліщі вимагають швидкої відповіді у вигляді обробки інсектицидними препаратами. Проблеми з умовами можна розпізнати по листкам (вони сохнуть, згортаються та облітають на прямому сонці, при низькій вологості, в затінку та холоді) чи проблемах з доглядом (перезволоження призводить до появи темних плям та скидання листя).

Стеблові живці у кордиліни укорінюються так само добре, як верхівкові

Як розмножити кордиліну?

Для рослини з такими потужними пагонами кордиліна навдивовиж легко вкорінюється, але лише за умови нижнього підігріву та стабільно теплого субстрату. Розмножуть цю рослину, зазвичай, простим укоріненням верхівок. Це дозволяє омолодити старі високі екземпляри й отримати дві дорослі декоративні форми — компактну звичайну молоду рослинку та кілька нових точок росту на верхівці зрізаного стебла. Укорінювати верхівку можна навіть у піщано-торф’яному грунті, та швидше й легше вкорінюються пагони в звичайному субстраті. Накривати висаджені живці плівкою чи ковпаком потрібно обов’язково.

Довгі стебла можна зрізати на бажану висоту, залишаючи «основу» на свій смак і розрізаючи стебло на декілька стовпчиків. Стеблові живці у кордиліни укорінюються так само, як верхівкові.

Якщо кордиліна випускає дочірні пагони від кореня, їх можна сміливо відділяти як самостійні рослини.

Читайте також наші статті:

• Як поливати орхідею?
• Пеларгонія на підвіконні – секрети тривалого цвітіння

Інші цікаві види кордилін

Кордиліна південна (Cordyline australis) — найбільш масивна з різновидів кордилін. Зовнішність цієї австралійки максимально близька до справжніх пальм — з вузькими, зібраними в пучки листками. Вони спочатку начебто ростуть прямо з грунту, а з часом все вище піднімаються на потовщеному стовбурі.

Кордиліна червона (Cordyline rubra) — один з найбільш красивих «групових» видів з невисокими пагонами і темними, коричнево-червонуватими, не надто довгими листками, що виглядають майже як чорні здалеку.

Кордиліна пряма (Cordyline stricta) — найвищий пальмовидний вид з тонкими пагонами і коротким, тонким, світлим листям.

Більш рідкісними вважаються і інші пальмові кордиліни, у яких яскраво виражений пагін поєднується з густими пучками листя на верхівці — кордиліна Бенкса (Cordyline banksii) та кордиліна нерозділена (Cordyline indivisa).