Серед сукулентів різноманіття несхожих один на одного видів — не дивина. Та окрім каланхое важко знайти рослини, серед яких всі різновиди вважалися б справжньою класикою. Лікувальні, з декоративним листям, яскраво квітучі — всі каланхое дивовижно прості в догляді та самобутні. Це рослини дуже популярні й завжди доречні. Хоч часом і не настільки передбачувані й невибагливі, як стверджують продавці. Щоб змусити каланхое зацвісти, для них доведеться створити особливі умови на період спокою. Та й у не квітучих видів є свої особливості.
Зміст:
Легендарні каланхое відзначаються високою декоративністю, надійністю та відсутністю типової для рослин Південної Америки й Азії вологолюбності.
Це листяні сукуленти або напівчагарники із родини Товстянкових. Всі каланхое відрізняються потовщеним м’ясистим листям овальної, ланцетної або зворотно яйцевидної форми. Залежно від виду у каланхое черешкові або сидячі, цільні з красивим зубчастим краєм або розсічені на тонкі долі листки. Серед видів є розподіл на листяні та красиво квітучі рослини.
Будь-який вид цього роду випускає багатоквіткові парасольки-щитки суцвіть на прямих квітконіжках, що завжди підіймаються над листям. Типова будова квітки з чотирма розташованими навхрест пелюстками часто змінюється у культиварів густою махровістю. Білі, жовті, салатові, червоні, помаранчеві, пурпурові відтінки красиво квітучих каланхое виглядають яскраво. А ось у листяних видів барви — м’які й невиразні.
Серед більш ніж 200 різновидів каланхоє у якості кімнатної рослини переважно вирощують:
Каланхое Блоссфельда, чи різдвяне каланхое (Kalanchoe blossfeldiana) — найбільш розповсюджений різновид каланхое, який цінують за цвітіння. М’ясисті, круглі, блискучі листочки з красивим зубчастим краєм — лише фон для неймовірних щитків суцвіть з дрібних, але дуже яскравих квіточок. При висоті до 30 см рослина утворює надщільну розетку листя під шапками суцвіть та може цвісти 3 місяці й довше. Махрові й прості сорти забарвлені у всі відтінки теплих барв.
Каланхое Дайгремонта, або живородяче (Kalanchoe daigremontiana) — досить потужний різновид висотою до 70 см з прямими пагонами та видовжено-трикутним листям з великими зубчиками по краю. Між ними і утворюються «діточки» — квіткові бруньки, здатні укорінюватися у ґрунті. Цвіте досить незвичними рожевими дзвіночками в тендітних китицях суцвіття.
Каланхое повстяне (Kalanchoe tomentosa) — приваблює своїми оксамитово опушеними овальними листочками сіруватого кольору з червоно-коричневим краєм. Цвітіння менш виразне, але опушеність зелено-жовтих квіточок додає йому чарівності.
Все частіше можна зустріти в колекціях і на ярмарках рідкісні гібридні каланхое з пласкими листками, що немов тарілочки накладаються один на одного, розсіченими у мереживо листками, незвичним цвітінням або опушкою.
У якості лікувальної рослини використовують живорідне каланхое Дайгремонта. Для багатьох це і сьогодні найвідоміший народний засіб для боротьби з нежиттю — альтернатива назальним краплям. Та в народній медицині його використовують ширше. Каланхоє лікувальне володіє вираженими протизапальними та антибактеріальними властивостями, прискорює загоєння. Сік та настої використовують для обробки ран, дерматитів, висипів, пролежнів, лікування захворювань ясен та ротової порожнини, в гінекології.
У домашніх умовах варто обмежитись виключно зовнішнім застосуванням, порадившись з лікарем. Для збору листя рослини за тиждень варто зупинити підживлення та поливи. Зрізають нижні, найстарші листки, промиваючи та тиждень витримуючи в холодильнику для розкриття лікувального ефекту. Сік використовують свіжим, або зберігають процідженим в холодильнику (в чистому вигляді або змішуючи з медом). Можна готувати на основі листя і водні, і спиртові настої каланхоє.
Читайте також про кімнатні рослини, які очищують повітря в кімнатах.
Цей сукулент можна використовувати в озелененні будь-якої кімнати, в тому числі спальні або дитячої. Їх традиційно вирощують на кухні.
Для того, щоб рослина зберігала компактність, не витягувалось, а тим більше гарно квітло необхідно забезпечити рослині досить інтенсивне освітлення. Однаково підійдуть східні, західні та південні вікна або досвічування при зміщенні в інтер’єр. Пряме сонце небезпечне лише влітку. На зиму освітлення бажано коригувати.
Квітучий вазон вимагає контролю тривалості світлового дня. Недаремно ж кущики в продажі з’являються лише взимку. Це рослина короткого дня, яку для стимуляції цвітіння необхідно притіняти більш як на пів доби, скорочуючи перебування на світлі до менш ніж 10 годин на термін близько 6 тижнів (у деяких нових сортів цвітіння настає швидше).
Для зимового цвітіння період контролю потрібно почати з середини жовтня. Збільшувати тривалість світлового дня до як мінімум 12 годин потрібно, як тільки з’являються перші суцвіття — для формування більш густих суцвіть і збереження компактності кущів. Така ж тривалість світлового дня, від 12 годин, необхідна і для стадії активної вегетації, особливо для молодих рослин.
Особливий контроль за температурою знадобиться будь-якому каланхое:
Каланхое чутливе до якості провітрювань і чистоти листя. Протяги рослинам не на користь, але без достатньої вентиляції кущики страждають більше.
Читайте також про найкрасивіші ампельні сукуленти та лікувальне алое.
Ця рослина надчутлива до перезволоження та неправильного поливу, особливо в холодну пору року. Від природи вона здатна чудово витримувати нестачу вологи, та все ж для нормального росту, збереження компактності не варто доводити до крайнощів — висихання землі до денця горщику. Листя будь-якого виду в’янути не повинні. Особливо — у красиво квітучих каланхое, у яких і перезволоження, і посуха є критичними факторами для розвитку і цвітіння.
Поливають рослини залежно від температури та умов, даючи субстрату між поливами просохнути на 2-3 см вглибину влітку і скорочуючи полив на період спокою (просихання приблизно до половини горщика). Потрібно використовувати лише м’яку воду, не заливати листя та стебла, відразу зливати надлишки з піддонів.
Підживлення будь-якому виду каланхое необхідні лише в період активної вегетації, коли рослина росте і цвіте. Підійде будь-яке якісне комплексне добриво з пониженою кількістю фосфору і мікроелементами (навіть для квітучого каланхое добриво для квітучих рослин не підходить).
Зазвичай обрізка зводиться до видалення старого квітконоса — до перших повноцінних великих листочків. Для отримання якомога більшої кількості суцвіть можна пінцерувати верхівкові квітконоси, стимулюючи ріст бокових пагонів. У листяних видів для формування також вкорочують верхівки. Якщо рослина сильно деформується, витягується, завалюється, особливо при недостатньому рівні освітлення, каланхое можна омолодити кардинальною обрізкою або заміною на нові рослини, вирощені з живців.
Каланхое хворіють рідко. Красиво квітучі сорти нестійкі при недогляді до борошнистих червців, попелиць, щитовок, білокрилок, інколи в надмірну спеку з’являється борошниста роса, а при перезволожені і в холоді — фітофтора та гниль. Лікування рослин варто відразу починати з системних інсектицидів чи фунгіцидів.
Одна зі специфічних проблем — чутливість до нестачі цинку та залуження ґрунту. При появі мілкого листя або викривленні пагонів потрібно проводити полив підкисленою водою.
Каланхое пересаджують тоді, коли в попередньому горщику рослині вже немає куди розвиватись або виникає проблема з субстратом — 1 раз на 2-3 роки. Після придбання вазону кланхоє варто почекати з процедурою до наступної весни.
Обирати краще невеличкі горщики стандартних пропорцій, збільшуючи розмір для дорослих кущиків на 2-3 см. Підійде будь-який слабкокислий субстрат з вмістом торфу, що дозволяє корінню вільно дихати.
Рослинки перевалюють обережно, не порушуючи земляного кому навколо коренів. Листяні види пересаджують навесні, квітучі — лише після завершення цвітіння.
Для збереження сортових особливостей красиво квітуче каланхое і всі листяні види вирощують з живців. Верхівки пагонів довжиною до 8 см підготувати дуже просто: до 3 днів зрізи підсушують в тіні, видаляючи нижню пару листя. Живці добре вкорінюються в суміші торфу та піску або перліту у тепличних умовах. За температури біля +21 °C і нижнього підігріву вони випускають корінці за 2-3 тижні та готові зацвісти вже через декілька місяців.
Відновити каланхое можна навіть з листочка — їх висаджують в тепличку за тим же принципом, що і у сенполій.
Живородючі види розмножують бруньками, що утворюються по краю листків. Вони розсипаються по ґрунту й вкорінюються самі.
З насіння каланхое вирощують зрідка. Дрібні насінинки висівають поверхнево, в легкий піщано-торф’яний ґрунт, трішки вдавлюючи. При температурі біля +21 °C на м’якому, але яскравому освітленні вони сходять через 10 днів. Зацвітають кущики уже в перший рік, приблизно через 9-10 місяців (для закладки квітконосів достатньо наростити до 8 пар листя).