Найнадійніша з кімнатних рослин сансевієрія — рослина абсолютно незамінна. І конкурентів у неї немає не лише через її надстійкість, але й завдяки завжди охайному строгому вигляду. Можливо, це не найяскравіша кімнатна рослина, але якщо поглянути на таланти сансев’єрії з іншого боку, легко зрозуміти її унікальність та незамінність. В інтер’єрі офісу чи вітальні, сансевієрія очищує повітря не гірше хлорофітума і вносить геометричні акценти. Повірте, вона здатна на більше, ніж стояти забутою у кутку.
Зміст:
Безстебельні багаторічники, що дивують жорсткістю листя і надстійкістю, сансев’єрії (Sansevieria) — одні з найвпізнаваніших кімнатних рослин. І точно найрозповсюдженіший представник родини Холодкових (Asparagaceae). Сьогодні вчені пропонують перенести сансев’єрії в рід Драцена, та поки що така ініціатива залишається не прийнятою.
Висота сансевієрій —від 20 см до більш ніж 1 м. Всі сансев’єрії дивують потужними ризомами товщиною до 1 см з вкороченими придатковими корінцями і формують розетки жорсткого листя. Та виглядають вони навдивовиж по-різному. Одні сансевієрії формують м’ясисті, товсті циліндричні листки, інші — пласкі, ланцетно-мечевидні прямі листки, а у інших майже трикутні листки складаються у квітковидну низьку розетку.
Цвітіння сансев’єрій — швидше рідкість, та при прохолодному утриманні навесні іноді щастить. Китиці суцвіть з кремовими квітками ховаються між листям і дивують сильним ароматом і мереживною прозорістю.
Сансев’єрія поглинає формальдегід та токсичні речовини з повітря, є однією з кращих культур-фільтрів.
Читайте також наші статті:
Світлолюбність сансев’єрій залежить від того, до чого рослина була привчена змалечку та від забарвлення листя. Сорти з кольоровою облямівкою вимагають яскравого освітлення (орієнтир — східні та західні підвіконня), а ось звичайні зеленолисті можуть миритися з будь-яким півзатінком. Завдяки тому, що сансев’єрії чудово ростуть на штучному освітленні, їх можна використовувати в глибині інтер’єрів офісів. Це єдина рослина, яку не обов’язково на зиму переставляти поближче до вікна. І вже точно не треба досвічувати.
Стійкість до високих температур у сансевієрій дивовижна. Навіть при +30°С вона не починає в’янути чи сохнути. Щоб дорослі сансев’єрії цвіли, потрібно взимку потримати їх у прохолоді, при температурі +15…+16°С. Та для збереження декоративності температури жодної ролі не грають: сансевієрії чудово зимують навіть у теплих кімнатах.
Листя рослин потрібно завжди тримати в чистоті. На щастя, їх дуже просто протирати вологою ганчіркою чи губкою.
Не дивлячись на тропічне і субтропічне походження, ці рослини не вологолюбні, а швидше навпаки. Через терпимість до пропусків поливу це одна з кращих рослин для тих, хто часто буває у від’їзді.
В будь-яку пору року для сансев’єрії потрібні мінімальні поливи. Вона не терпить переволоження і добре витримує повне висихання грунту. Взимку її можна майже не поливати, лише підтримуючи тургор листя, а ось улітку краще поливати після того, як земля підсохне на третину. Це чи не єдина кімнатна рослина, що може витримати полив навіть невідстояною водою, та краще все ж не експериментувати.
Підживлення доречно вносити лише в період активного росту. В перший рік після пересадки можна від добрив взагалі відмовитися. Весною та влітку їх вносять з частотою 1 раз в місяць звичайною концентрацією або 1 раз на 2 тижні вдвоє понижуючи вміст добрив у воді. Ідеально підходять спеціальні добрива для кактусів та сукулентів або хоча б добриво для листяних рослин.
Жодні заходи з підвищення вологості повітря не потрібні, «щучкам» добре навіть під час роботи центрального опалення.
Ця рослина легко ділиться і ще легше вирощується з листя. Достатньо порізати листки на невеликі стовпчики висотою в 4-6 см, підсушити край і занурити в пісок чи субстрат на третинку під невеликим кутом — і через деякий час вони випустять чимало нових розеток. Є лише одна складність: сорти з яскравою облямівкою листя вимагають вкорінення лише кольорових частин, інакше потомство буде чисто-зеленим. Тому на живці знизу вирізають зелену тканину півколом, занурюючи в грунт лише кольорову облямівку.
Розділяти сансевієрію можна хоч при кожній пересадці. Ризоми краще обережно розрізати, не забуваючи обробити й підсушити ранки. За бажання можна вкорінювати окремі бічні розетки після випускання самостійних коренів.
Щоб сансев’єрії було комфортно рости в горщику, варто пам’ятати про її неглибоке, горизонтальне коріння і нелюбов до надлишку грунту. Головне у ємності — ширина. Якщо пересадити сансев’єрію у вузькі горщики, потужні ризоми можуть навіть розламати пластик, пробиваючись в сторони. Тому діаметр має бути достатнім для розвитку.
Неглибокі пласкі горщики ідеальні для коренів, та з високими видами виглядають непропорційно. Наприклад, при розміщенні на підлозі ефектніше виглядають високі горщики й контейнери, та й високе листя у них стійкіше (можна залишити більшу відстань від субстрату до краю горщику). Проблему надлишкового грунту можна вирішити подвійними ємностями чи надвисоким дренажем.
Грунт для сансев’єрії має бути легким, зернистим, сипким, не надто родючим. Вміст піску обов’язковий. Не варто використовувати землесуміш, в якій є торф. Ідеально підходить для сансев’єрії спеціальний субстрат для сукулентів та кактусів, хоча підійде й універсальний при додаванні перліту чи піску. Оптимальний показник рН для цієї невибагливої рослини — близко 6,0-7,0.
Пересаджувати сансев’єрію потрібно тоді, коли вона заполонить простір горщика, ризомі не буде куди «рухатись» для випускання нових розеток та листків. Головне — закласти дренаж та не травмувати корені. Занадто глибока посадка не потрібна, основа розеток має розташовуватися на лінії землі, її лиш злегка присипають, а ось повноцінно заглиблюють у сансев’єрії лише корені. Нестійкі розетки краще підв’язати, ніж занадто заглибити. Орієнтуватися зручно на попередню глибину росту.
Ця рослина може рости на гідропоніці та в інертному субстраті не гірше, ніж у звичайному.
Найкраще сансевієрія в інтер’єрі виглядає на підлозі чи хоча б на висоті підвіконня. Доречна як візуальний розділювач і в зонуванні, як доповнення меж між функціональними зонами кімнат, біля масивних меблів та проходів. Сансев’єрія чудово росте в щільних группах, тому її часто використовують для створення великих розділювачів у кімнатних квітниках. Її можна комбінувати з іншими рослинами в сукулентних ансамблях.
У сансевієрії є достатньо декоративних різновидів, розрізняти які простіше всього за типом листя — укороченного, мечеподібного чи м’ясисто-потовщеного.
Сансев’єрія трисмугова (Sansevieria trifasciata) — та сама щучка чи тещин язик. Її незвичність проявляється вже в товстих, потужних ризомах, що повзуть в бік, часто розриваючи ємності. Листя цієї сансевієрії високе, до 1 м, росте прямо, дуже жорстке, вкрите нерівномірними темними штрихами та смугами. Звичайні сансевієрії давно витіснені формами та сортами з красивими смужками по краю листя — найчастіше світло-жовтого кольору.
Сансевієрія Ханні (Sansevieria hahnii) — спорт сансевієрії трисмугової, що все частіше фігурує як самостійний вид. Виділяється квіткоподібними розетками з трикутного, вкороченного листя, прикрашеного світлими салатово-срібними смужками.
Сансевієрія циліндрична (Sansevieria cylindrica) — дуже модний вид, що дивує ефектом зеленої скульптури. Округлі, циліндричні стебла ростуть прямо чи спеціально переплітаються в коси і здаються штучними восковими сизувато-зеленими паличками. Завдяки повільному росту, надзвичайній стійкості до затінку, компактності (висота — всього до 40 см), циліндрика виглядає трішки інопланетно, особливо якщо декілька рослин висаджують разом для отримання густих куртин.
Сансевієрія огрядна (Sansevieria pinguicula) зовні більше нагадує різновид алое, настільки незвично виглядають її м’ясисті, соковиті листки з загостренним краєм, що стирчать в розетці як екзотичні зубці.
Сансев’єрія Кірка (Sansevieria kirkii) — незвичайний вид, у якого хвилясте, з рожевим краєм, світло-крапчасте мечевидне листя в розетці розстеляється по грунту. Червоні сфери суцвіть дуже оригінальні.
Сансев’єрія гіацинтова (Sansevieria hyacinthoides) — незвичний вид з численними розетками по 3-4 вузьких, звивистих, срібно-зелених листка, що утворює своєрідні зарості з високими пухнастими колосками суцвіть. Старі листки з часом майже розстеляються по грунту.
Сансев’єрія граційна (Sansevieria gracilis) теж зовні нагадує гібрид алое та сансевієрії. Прикрашені смужками яскраві вузькі листки до 30 см довжиною на верхівках завертаються в трубочку, здалеку здаються округлими в розрізі. Розетки — нерівномірні, листя стирчить в усі сторони.
Тетяна Шумовська,
ЗЕЛЕНА САДИБА.