Довгий час я плутала такі рослини, як пеларгонія і герань. Думала, що це одна й та ж квітка. Не буду вдаватися в ботанічні джунглі, скажу тільки, що це не так, і не одна я помилялася. І пеларгонія, і герань належать до однієї родини – геранієвих. Але герань родом з Півночі, то ж прекрасно може зимувати в саду навіть при наших зимових температурах. Пеларгонія ж – красуня з Півдня. І її як раз краще вирощувати на підвіконні, переселяючи на літо в сад чи на відкриту веранду. А можна і не переселяти, тоді вона буде прикрашати вашу оселю цілий рік. Про те, як забезпечити її пишне цвітіння на підвіконні, розкажу в цій статті.
Якщо ви любите затишок і квіти, але не готові приділяти багато уваги кімнатним рослинам, то пеларгонія – саме те, що треба для вас. Інші кімнатні рослини можуть приносити багато клопоту, а ця квітка не вимагатиме занадто уваги й регулярно даруватиме пишне цвітіння.
Ось вам 5 вагомих причин поселити пеларгонію на своєму підвіконні:
Чудо, а не квітка! А ще вона може миттєво прикрасити ваш сад, якщо ви просто винесете горщик на вулицю з настанням першого тепла. Пеларгонія чудово почувається на дворі при температурі вище 12 градусів. Тому її рекомендують використовувати при експрес-озелененні. Вона — частина багатьох готових схем композицій балконних квітів.
Важливо! Пеларгонію на зиму не обов’язково обрізувати під корінь і ставити у темний прохолодний підвал чи кладову. Пеларгонія – кімнатна рослина, вона може рости в приміщенні і взимку. Основна умова – відсутність теплого сухого повітря. Мої зимували на утепленому балконі з південного боку. Там багато світла, а температура рідко опускається нище +10. Але коли ми переїхали, вони стали зимувати на підвіконні кухні (східний бік будинку). Температура на підвіконні практично ніколи не опускається нижче +20 градусів. При цьому мої пеларгонії пишно цвітуть з весни до пізньої осені.
Пеларгонія на фото внизу була куплена в вересні як добре вкорінений живець. Яким же було моє здивування, коли через місяць-півтора вона зацвіла! За зиму підросла і вже в травні почала один за одним випускати суцвіття.
Але, якою б невибагливою не була домашня пеларгонія, все ж є деякі секрети, які допоможуть отримати від неї максимум декоративності. Отже, що любить пеларгонія?
Надмірна зволоженість для неї гірше, ніж посуха. Від зайвої води коріння рослини починає підгнивати, листя в’яне, на них з’являється сіра гниль. Як часто поливати пеларгонію? Все залежить від того, наскільки висохла земля в горщику. Якщо вона зверху ще волога – рано, якщо суха – пора. Влітку свої пеларгонії в саду я поливала в спеку щодня. Але, бувало, і раз на три дні. І нічого — гарно цвіли. Хоча якщо земля в горщику буде постійно пересушена, про пишне цвітіння можна забути. При цьому під час цвітіння пеларгонію треба поливати частіше. На останньому фото видно, що деякі листки моєї пеларгонії пожовкли по краях. Явний знак, що я пожаліла їй води. Просто ще після зими не звикла поливати її більше.
І це прекрасно, бо, на відміну від інших рослин контейнерного саду, обприскування пеларгонії не подобається ні в кімнатних умовах, ні на вулиці. Хоча дощ вона переносить прекрасно, і цим вигідно відрізняється від петунії.
Регулярне підживлення органічними чи мінеральними добривами. Як правило, вони розводяться у воді і коштують недорого (мені півлітрової пляшки за 20 грн вистачає на пів року підживлення 5-6 рослин у горщиках). Підливати рослину під час цвітіння варто раз на два тижні, не частіше. Я якось влітку використовувала для пеларгонії мінеральне водорозчинне добриво для фіалок — прекрасний результат!
Найкраще пеларгонія цвістиме на підвіконні з південної сторони — приблизно з квітня до грудня. Хоча там влітку трохи можуть підсмажуватися її листочки. Але якщо ваш балкон виходить на північ, то влітку рослина також цвістиме, а ось в інші періоди для розвитку квіток їй може не вистачити сонця.
Пеларгонія не цвіте в приміщенні чи надворі, де прохолодніше. Якось я забула в саду на дачі свої пеларгонії у вересні, коли раптово дуже похолодало. Температура вночі опускалася до +4, вдень не піднімалася вище +10. За тиждень такого стресу мої пеларгонії скинули майже всі бутони і квіти, трохи прив’яли, але вижили. Я їх обрізала наполовину, удобрила і поставила в хаті на столі біля вікна. Вони швидко ожили та пішли в ріст. Знаю, що багато людей обрізують майже до кореня пеларгонію на зиму і ставлять у підвал. Але, як я вже казала, це зовсім не обов’язково. Мені подобається взимку на підвіконні моя зональна пеларгонія. Не цвіте, зате — як пахне, якщо зачепити її рукою! Нагадує мені про літо.
Я обрізую свої пеларгонії, як тільки їхні стебла стають занадто оголеними. Обрізую безжально, і вони швидко повертаються до «кущового стану». Кажуть, обрізувати пеларгонію краще навесні або восени, але я не притримуюся цього правила. Побачила, що рослина “гола” — за ножиці і вперед.
У домашньої пеларгонії мало шкідників і хвороб. Смертельною для неї є кореневе гниття і гниття кореневої шийки. До цього приводить надмірне зволоження.
Якщо з цієї ж причини з’явилася сіра пліснява на листках, це не смертельно. Достатньо зменшити полив, обприскати будь-яким протигрибковим препаратом для кімнатних рослин і поставити на сонце.
Основні шкідники пеларгоніії – білокрилка і тля. З ними легко боротися спеціальними препаратами для обприскування, які вам порадять в будь-якому квітковому магазині.
За п’ять років вирощування пеларгоній я не бачила на своїх ніяких хвороб чи шкідників.
Розмножувати пеларгонію – саме задоволення. Розмножується і насінням, і вегетативно (поділ куща, живцями). Вегетативне розмноження найкраще вдається, починаючи з другої половини літа і до осені. В цей період живці приймаються практично стовідсотково.
Надя Сусідка,
ЗЕЛЕНА САДИБА.
Сохранить