Вражаючі сорти гарбуза — і красиві, і смачнющі!

Такий ми практичний народ, городники, що нам дорогий кожен метр родючої землі. Віддавати грядки під масивні кущі гарбуза, які неможливо використати в їжу, багато хто вважає легковажним заняттям. Але навіщо ж ці муки вибору між смачним і красивим, коли існують сорти гарбузів, здатні не тільки всю зиму прикрашати інтер’єр, але і зайняти гідне місце на вашому столі? Довгий час я теж вважала гарбуз повсякденним овочем, поки не виявила, що у цієї рослини є дивовижні сорти і гібриди, які не тільки мають химерну форму, унікальне забарвлення чи рельєф, але при цьому не втрачають і в смаку, складаючи конкуренцію звичним столовим сортам. Саме про такі смачнющі і красиві гарбузи я розкажу в цій публікації.

Вражаючі сорти гарбузів — і красиві, і смачні

1. Сорт гарбуза «Марина з Кіоджа» ( Marina Di Chioggia)

«Морське чудовисько» або «жаба-царівна» – такі прізвиська носить цей дивовижний гарбуз. Як говорить італійська легенда, цей плід людям подарувало саме море. І в цій історії є деяка частка істини, тому що спочатку рослина вирощувалася в далекій Південній Америці, а завдяки морським експедиціям в 16 столітті вона дісталася до берегів Італії, де унікальний гарбуз був оцінений жителями невеликого рибальського містечка Кьоджа. Саме звідти, отримавши визнання в Італії, а потім і у всій Європі, сорт продовжив подорож по всьому світу, підкоряючи серця гурманів і садівників.

Сорт гарбуза «Марина з Кіоджа» ( Marina Di Chioggia). © Людмила Світлицька

Використання сорту в кулінарії

Шкірка цього гарбуза має яскраво-зелене малахітове забарвлення і покрита великими горбами і складками. Вага коливається від 5 до 12 кг. Плід має плоску чалмовидну форму. Чудова зовнішність «Марини з Кіоджа» вдало поєднується з приємним смаком. М’якоть цього овоча зовсім не схожа на звичну гарбузову, вона дивує присмаком лісових горіхів і екзотичних фруктів. Стиглі плоди – дуже солодкі. Запах – свіжий, а консистенція сухувата. Зберігається гарбуз довго – до наступного врожаю.

«Морське чудовисько» смачне і як самостійна страва, запечена в духовці, і як начинка для пирога, а на батьківщині з неї нерідко готують начинку для равіолі, або подають як фірмову страву в венеціанських ресторанах.

Гарбуз «Марина з Кіоджа» ( Marina Di Chioggia)

Особливості вирощування сорту

Якщо ви хоч раз побачите «морське чудовисько» своїми очима, то обов’язково захочете завести щось подібне у себе на грядці. А виростити цей сорт гарбуза не складе особливих труднощів. Адже, незважаючи на екзотичну зовнішність, цей гарбуз добре зав’язує плоди в середній смузі, а взимку дозріває в приміщенні. Тільки враховуйте, що кущі у «Марини з Кіоджа» потужні і здатні розкидати батоги на відстань більше 5 метрів. В зв’язку з цим, не шкодуйте для неї органічних добрив і забезпечте відкрите сонячне місце і полив в посушливий період.

На нашому городі це один з найбільш врожайних сортів. Спочатку плоди зав’язуються гладкі, а характерну бугристість набувають ближче до кінця літа. До речі, нерівна поверхня абсолютно не ускладнює процес очищення, адже шкірка цього гарбуза не тверда і видаляється досить легко.

2. Гарбуз-кабачок «Фестиваль» (Festival F1)

Мабуть, найбільш барвистий гарбуз на грядці, адже його шкірка розмальована цятками і штрихами різного забарвлення. Зелені, салатові, помаранчеві, жовті й коричневі мазки, розкидані на бежевому тлі, роблять цей гарбуз по-справжньому святковим, а невеликий розмір дозволяє розмістити його навіть на невеликій кухонній полиці.

Гарбуз-кабачок «Фестиваль» ( Festival F1). © Людмила Світлицька

Використання гарбуза «Фестиваль» в кулінарії

Оранжувато-кремова м’якоть «Фестивалю» також більше нагадує кабачкову. Для її кулінарного використання добре підходять рецепти страв з картоплі і кабачків. Наприклад, дуже смачними будуть гарбузові скибочки, засмажені з цибулею. Але нашій сім’ї особливо полюбилися котлети, де в складі, крім основного інгредієнта – гарбуза, натерта морква, цибуля і курячі яйця.

Єдиним мінусом цього сорту є дуже тверда шкірка, яку не так просто очистити. Для того щоб полегшити цей процес, краще спершу розрізати гарбузики на скибочки, і вже потім акуратно очистити гострим ножем. Зберігаються плоди приблизно півроку, втрачаючи строкатість і змінюючи забарвлення на жовто-оранжевий.

Близька родичка цього гібриду – гарбуз сорту «Світ Дамплінг» (Sweet Dumpling). Вона не така святкова, як «Фестиваль», але солодша і в два рази дрібніша. Дякуючи малому розміру, цей сорт дуже зручний для фарширування.

Гарбуз «Фестиваль» (Festival F1). © Людмила Світлицька

Особливості вирощування сорту

Форма цього гарбуза не зовсім традиційна, схожа на жолудь – витягнута, з численними вузькими ребрами. Вага окремого плода до 1 кілограма (зазвичай 700-800 грам). У продажу цей гібрид можна зустріти під дивною назвою “гарбуз-кабачок”. Це частково пояснюється тим, що «Фестиваль», на відміну від більшості знайомих нам гарбузів, можна вживати в їжу в незрілому вигляді і готувати по кабачковим рецептами. Але, швидше за все, подібна назва виникла через приналежність «Фестивалю» до групи гарбузів «сквош».

На грядці цей гарбуз не займе багато місця, бо має компактну кущову форму, як у кабачка-цукіні. Рослина в цілому невибаглива, але плодовита. За літній сезон, регулярно збираючи врожай, з одного куща можна отримати до двадцяти невеличких гарбузиків. Листя «Фестивалю» має високу стійкість до борошнистої роси, а плоди – до гнилі. Цей гібрид гарбуза відносять до ранніх, перші плоди досягають повної зрілості вже через 85 днів.

3. Сорт гарбуза «Блакитний Хаббард» (Вlue Нubbard)

«Гарбуз-крокодил» – таке прізвисько цей гарбуз отримав завдяки характерній веретеновидній формі і грубій горбистій шкірці, що нагадує шкіру алігатора. Крім незвичайної фактури і значних розмірів, плоди сорту відрізняє рідкісний для цього овоча ніжно-блакитний колір. При сприятливих умовах вага одного плоду може досягати 20 кілограмів, але, в середньому, вони важать від 7 до 12 кілограмів.

Сорт гарбуза «Блакитний Хаббард» (Вlue Нubbard)

За походженням «Блакитний Хаббард» також можна віднести до одного з «морських чудовиськ», бо цей гарбуз, так само, як і «Марина з Кіоджа», чимало подорожував в корабельних трюмах. Моряки, завдяки його тривалому терміну зберігання і приємному смаку, часто брали цей гарбуз в далекі плавання. Збереглися відомості, що насіння прародительки цього чудо-сорту потрапили до якоїсь міс Хаббард від капітана корабля з Карибських островів. Дівчина з успіхом розводила ці гарбузи в своєму саду, а потім подарувала насіння селекціонерові на прізвище Грегорі, охарактеризувавши цей гарбуз, як найсмачніший овоч, який вона коли-небудь пробувала.

Після цілеспрямованої селекційної роботи «Блакитний Хаббард» отримав свій унікальний блакитний колір (спочатку шкірка була темно-зеленою) і набув популярності серед любителів рослин.

Використання сорту в кулінарії

М’якоть у цього гарбуза не товста, але дуже солодка, і має багатий смак з горіховими нотками, борошнисту структуру і сонячний яскраво-жовтий колір. Любителі гарбузового пирога характеризують сорт, як один з кращих для приготування цієї випічки. Але ми використовуємо його, в основному, для запікання, розрізавши на половинки, бо через великі розміри і тверду шкірку обробляти «крокодила» зовсім непросто.

Сорт гарбуза «Блакитний Хаббард» (Вlue Нubbard). © Людмила Світлицька

Особливості вирощування

«Блакитний Хаббард» відноситься до сортів середнього терміну дозрівання, його плоди, зазвичай, готові до збирання через 105-110 днів після появи сходів. На моїх грядках цей культивар проявив себе, як самий холодостійкий. Коли раптове повернення холодів одного разу занапастило всі посіви, він був єдиним гарбузом, який зійшов і почав розвиватися, не зважаючи на негоду.

Вибираючи місце для посадки, майте на увазі бурхливе зростання і значну довжину батогів «Блакитного Хаббарда», щоб «крокодил», бува, не «втік» до сусідів. А якщо вам більше підходять порційні гарбузики невеликого розміру, то у цього сорту також існує двійник з дрібними плодами – «Baby Blue Hubbard».

4. Гарбузи – «красуні в бородавках»

Якщо людині наявність бородавок ніяк не додає привабливості, то в світі рослин така особливість часто є гарантом особливої ​​уваги і підвищеного попиту. Ботаніки стверджують, що поява бежевих наростів відбувається внаслідок проникнення цукру з м’якоті на поверхню, і чим більше бородавок, тим більше цукру накопичила рослина.

Найбільше дивовижними бородавками славляться два сорти: «Галеукс Д’Ейзінес» (Galeux d ‘Eysines) і «Світ Міт» (Sweet Meet).

Сорт гарбуза «Галеукс Д’Ейзінес» (Galeux d ‘Eysines)

Сорт гарбуза «Галеукс Д’Ейзінес» (Galeux d ‘Eysines)

Перший культивар французького походження, і його назва перекладається як «Облізла з Езіна». Шкірка цього гарбуза персикового кольору, в зрілому стані вона покривається безліччю бежевих бородавок, а всередині ховається соковита солодка м’якоть яскраво оранжевого кольору. Термін дозрівання у нього середньо-ранній – 95-100 днів.

У Франції цей різновид також називають «суповим гарбузом», тому що найчастіше з нього готують класичний гарбузовий суп.

Рецепт гарбузового супу читайте на наших сторінках.

Але поки ви не використаєте його в їжу, оригінальні плоди будуть прикрашати своїм виглядом осінній сад або інтер’єр. До того ж, «Галеукс Д’Ейзінес» відкриває великий простір для творчості, адже на молодих гарбузах можна легко нашкрябати слова або малюнки, які в міру дозрівання плоду заповняться бородавками.

Гарбуз «Світ Міт» (Sweet Meet). © Людмила Світлицька

Гарбуз «Світ Міт» (Sweet Meet)

Гарбуз «Світ Міт» менш бородавчастий, ніж його легендарна сестриця, і окремі плоди можуть майже не мати специфічних наростів, однак за смаком вони сподобалися нам більше. Адже слово «світ» – «солодкий» – винесено в назву цього сорту неспроста. М’якоть «Світ Міт» яскраво-жовтого кольору товста і цукрова, і не має характерного гарбузового смаку і запаху, зате радує неперевершеним ароматом.

Зовнішність його також дуже екзотична. Шкірку «Світ Міт» відрізняє приємний синьо-зелений колір і наявність радіально-розташованих бородавок. Форма плоду округло-пласката, а у окремих плодів виходить злегка грушоподібною, що в поєднанні з химерними наростами, робить гарбузи схожими на шапку Маномаха.

Сорт досить ранній, його вегетаційний період 95 днів. На жаль, цей сорт має середню врожайність, і на довгих лозах зав’язується не дуже багато плодів вагою 4-6 кг. Найчастіше ми вживаємо «Світ Міт» в запеченому вигляді або використовуємо його для приготування крем-супу.

5. Гарбузи – «фруктові японки»

Насправді існує ціла група традиційних японських гарбузів, які називаються “Йокогама”. Таку назву гарбузи отримали по імені великого портового міста Японії, який першим відкритили для іноземців. У той час США відразу оцінили економічну вигоду від поширення овочевих чудасій Сходу. І насіння дивовижних японських гарбузів потрапили до Сполучених Штатів, де рослини зазнали подальшої селекційної роботи.

Гарбуз, сорт «Чірімен» (Сhirimen). © Людмила Світлицька

Таким чином, зокрема, був створений знаменитий сорт «Чірімен» ( «Сhirimen»), який здався нам найбільш незвичайним представником японських гарбузів завдяки унікальному сірому нальоту на шкірці. Внаслідок такої особливості блакитні плоди виглядають немов посипані попелом. Інші примітні сорти групи «Йокогама»: «Когіку», «Хідемі», «Кікудзі», «Футсі Корокава».

Використання в кулінарії

Всі японські гарбузи об’єднує сильна ребристість, шорстка поверхня, плеската форма і невеликий розмір, що робить їх схожими на іграшкові. Але головне достоїнство плодів – ні з чим незрівнянний аромат, який часто називають «квітковим», хоча, насправді, він об’єднує в собі солодкуваті запахи різних тропічних фруктів. Смак у плодів приємний і трохи горіховий, м’якоть щільна і волога, насіннєва камера невелика. На своєму городі я щороку саджаю кілька сортів цих крихіток, які використовую, перш за все, в якості прикрас осіннього інтер’єру.

Як зробити оселю затишною з приходом осені, читайте в матеріалі ЗЕЛЕНОЇ САДИБИ.

Гарбуз групи “Йокогама”. © Людмила Світлицька

Особливості вирощування

Якщо ви хочете отримати багатий урожай гарбуза «Йокогама», то майте на увазі, що більшість цих сортів пізні, і щоб отримати дозрівший урожай, найкраще вирощувати рослину через розсаду. У наших умовах плоди у цієї групи зав’язуються досить пізно – в серпні місяці, тому найкраще ці гарбуза вдаються в ті роки, коли довга тепла осінь, хоча дозрівання в приміщенні також цілком можливе. І приблизно до Нового року плоди набувають ніжного бежево-оранжевого кольору.

Японські сорти гарбузів стійкі до борошнистої роси та інших захворювань. Також варто відзначити, що мініатюрні «японки», ймовірно, більше підходять для південних регіонів, бо у нас вони не розкрили всю гаму смаку. Хоча ми з задоволенням вживали їх в запеченому вигляді або їли сирими, як яблуко.

6. Чалмовидні сорти гарбузів

Появі цієї унікальної різновидності гарбузів ми зобов’язані знаменитому американському селекціонерові Лютеру Бербанку, в результаті старань якого з насіння чилійської прародительки була отримана стійка лінія чалмовидних гарбузів. Цей різновид довгий час мав славу найкрасивішого і «безтолкового» гарбуза. Адже при такій ефектній зовнішності всередині знаходилася несмачна водяниста м’якоть, мало придатна для вживання в їжу.

Гарбуз «Турецький тюрбан». © Людмила Світлицька

Але з часом в процесі селекційної роботи її смак був поліпшений. І сьогодні у продажу можна знайти як чисто декоративні, так і столові сорти. Щоб розібратися, хто є хто, краще орієнтуватися не тільки на опис виробників насіння, а й на розмір плода Так, дрібні плоди, зазвичай, гіркуваті (наприклад, сорт «Грибок»), і в кулінарії їх не використовують, а ось сорти побільше – вагою 4 5 кг, як правило, дуже смачні. У продажу вони часто зустрічаються під іменами «Червона шапочка», «Тюрбан» або «Турецький тюрбан».

Використання чалмовидних сортів в кулінарії

М’якоть цих сортів повністю позбавлена ​​волокон, характерних для багатьох видів, досить солодка, з горіховим присмаком і віддалено нагадує смачні мускатні сорти. Її цілком можна вживати і в сирому вигляді, наприклад, в салатах. Зовнішність «Турецького тюрбану» – дуже красива, він дійсно схожий зі східним головним убором.

Завдяки характерній формі, тюрбан немов створений для того, щоб використовувати його в якості оригінальної природної прикраси інтер’єру. При цьому химерні плоди, що складаються немов з двох частин, мають життєрадісне строкате забарвлення гами осіннього листя. У верхній частині, зазвичай, переважає оранжеве забарвлення, а ось «опукла підставка» розмальована безліччю яскравих штрихів і плям.

Особливості вирощування гарбуза

У наших умовах «Турецький тюрбан» показав себе як найбільш холодостійкий, посухостійкий і стійкий до хвороб гарбуз. На грядці рослини компактні, довжина їх батогів не перевищує трьох метрів. Крім того, для сорту також характерна рання стиглість – готові строкаті плоди можна прибирати вже через 90 днів.

Гарбуз «Пальцефрукт» (Finger Fruit). © Людмила Світлицька

І на завершення списку хочеться також звернути увагу на оригінальний гарбуз з цікавою назвою «Пальцефрукт» (Finger Fruit), який також зустрічається в продажу під ім’ям «Корона». Плоди цього сорту є умовно їстівними, тому що при бажанні їх можна вживати в їжу в літній час, використовуючи молоді «зірочки» замість кабачків. А ось взимку їх м’якоть досить швидко всихає, і невеликі химерні гарбузики можуть не один рік прикрашати кухонний інтер’єр або служити ялинковою іграшкою.

Людмила Свєтлицька,

Ботанічка.