Грудень вже намацує під подушками шоколадки, а ми — зимуємо наші троянди. Сьогодні пройдемося регіонами нашої великої (в усіх значеннях) країни. Позаглядаємо по розаріях і приватних колекціях, подивимось, як зимують троянди в садах та полях господарств, які вирощують троянди для нашої з вами краси на подвір’ях. А родзинкою цих гостин буде початок і відлікова точка – Київський Ботанічний сад ім. Гришка. Головний розарій країни з найбільшою колекцією троянд, що розмістилися на площі 3,5 га, представлення не потребує.
Одразу в трояндове серце нашої країни — Київський Ботанічний сад ім. Гришка. Хто тут буває, отримує таке натхнення, таку насолоду, такий потужний заряд, що вистачає надовго. Сюди, без перебільшення, тягне! Сьогодні розмовляємо з провідним науковим співробітником саду Рубцовою Оленою Леонідівною.
В.К.: Пані Олено, розкажіть, як відбувається укриття троянд в головному розарії країни? Що за чим, хто допомагає? Бачила оголошення про запрошення волонтерів для укриття штамбових троянд. Як у вас відбувається цей процес з огляду на такі площі і кількість троянд?
О.Л.: Народу для догляду за трояндами, справді, не вистачає. Ми запрошуємо волонтерів, тож раді допомозі зі сторони. Що стосується морозостійкості і укриття троянд. Вважається, що комфортна зимова температура для троянд – до -10 °С, за такої температури вони не мерзуть. Більшу частину чайно-гібридних троянд, флорибунд, які обрізаються низько, ми вгортаємо сантиметрів на 30-40. Для чайно-гібридних троянд, які висаджені одним масивом, ми використовуємо повітряно-сухий спосіб укриття. В таких квітниках вони ростуть досить густо, вгортати їх незручно. На металеві каркаси натягується агроволокно, а зверху укривається плівкою, залишаючи отвори. За сталої температури -5…-7 °С ці «фіранки» закриваються і вже не відкриваються, навіть за настання відлиги.
Паркові троянди ми не вкриваємо, не пригинаємо, вони зимують стоячи і добре зберігаються по всій довжині пагонів. В саду багато троянд канадської, американської селекції, селекції Кордеса – вони є досить зимостійкими трояндами.
На багатьох таких трояндах зав’язуються декоративні плоди, які прикрашають сад в осінньо-зимовий період. Також плоди не зрізаються на трояндах, що квітують одноразово, вони додають пізній осіні в саду яскравих барв.
В.К.: У вас дуже багато витких троянд, в тому числі, які цвітуть одноразово. Як ви їх вкриваєте і коли?
О.Л.: Виткі троянди ми вкриваємо в останню чергу. Вкриваємо останніми, а відкриваємо першими. Для плетистих троянд важливо зберегти цьогорічні пагони. Бажано, щоб пагони не лежали на голому грунті, звідси — інфекційні опіки (ред. – потенційні). Підкладаємо гілки шпилькових, пампаську траву, те саме — зверху. Більше нічим не вкриваємо, дивлячись, скільки такого укривного матеріалу маємо. Плівкою зверху ці троянди також не вкриваємо – вони схильні до випрівання (ред. – див. фото внизу).
В.К.: Трояндова краса нашого розарію ботанічного саду ім. Гришка розкривається і на другому поверсі – просто величезна кількість штамбових троянд! Вони всі прекрасні! Штамбова троянда з кроною Аsh Wednesday вразила не одне серце, моє теж – незабутнє враження! Як ви готуєте до зими штамбові троянди?
О.Л.: Дорослі троянди, штамби яких вже пригнути неможливо, ми добре розкопуємо і тільки тоді вкладаємо. Крону пришпилюємо до землі, вкриваємо голками шпилькових дерев, і ще зверху — грунтом з травою — дерниною. (ред. – див. фото внизу).
В.К.: Для успішної зимівлі троянд, вдалого весняного старту і, як результат, пишного літнього квітування і їх здоров’я, взагалі, важливо дотримуватися всіх агротехнічних прийомів ще задовго до підготовки до зими. Які прийоми використовуєте ви в саду?
О.Л.: Звичайно, комплексний підхід у догляді за трояндами дуже важливий. Починаючи від правильного весняного обрізування, застосування комлексного підживлення троянд декілька разів за сезон, виключення азотних добрив приблизно з середини літа, з вересня перестаємо зрізати відцвілі квіти.
В.К.: Побажаємо вдалої зимівлі трояндам і всім мешканцям ботанічного саду, і до зустрічі в новому сезоні! Ми приїдемо допомагати, налаштування серйозні – ми вже збираємось). А після цих слів – безповоротні)). Дякуємо вам за красу, хай все тішить і вас, і всіх нас!
Як і догляд в цілому, зимівля троянд, тих, що в полі, звичайно, відрізняється від троянд, що вирощуються в садах, навіть у власників самих розплідників. По-перше, це відсутність необхідності укриття, оскільки в полі зимує сортова брунька, щеплена на шипшину. Брунька надійно спить, вгорнута землею, і, якщо вже зовсім пощастить – і снігом. Під таким укриттям холоди майбутній троянді зовсім не страшні, а пагони шипшини зберігати і не потрібно.
Ранньою весною, як тільки зійде сніг, але вже не буде ризику повернення заморозків, пагони шипшини зрізаються над брунькою і починає рости майбутня культурна троянда. Це стосується троянд, щеплених літом напередодні зими. Ті троянди, що «побули» трояндами вже 2 літа, вважаються двохрічками і їх викопують восени з поля та прикопують окремо.
Для цього викопуються траншеї, троянди зв’язані в оберемки по сортах (по 10 штук) розміщуються з нахилом, добре проливаються, засипаються землею, щоб не було повітряних «дір», і все вкривається агроволокном. Це ті троянди, що навесні завітають в наші квітники новими королевами. Сортові маточні кущі, які слугують донорами бруньок, зимують у власників розплідників по-різному.
Ольга Журба, власниця розплідника RoseGrad: «Наші троянди, які представлені в магазині, ростуть на межі Кіровоградської та Миколаївської області, на полях не вкриваються. Стосовно саме моїх: маю квітники в двох місцях. Два в Києві, коло будинку та на дачі у батьків (майже в Києві також). Тут, окрім нагортання грунту (окучування), не вкриваю нічим. Але почитавши дуже корисні та обгрунтовані поради Олени Тур (ред. – про неї буде) все ж таки думаю, що спробую і собі вкривати))). І другий квітник у свекрухи в Прикарпатті, біля Яремче. Там троянди на зиму прикриваємо. Не можу сказати, що це повне укриття — смерековими гілками.
І є ще один, мій експеримент-виклик, який з’явився цього року. Це рядочок троянд, який висадили з чоловіком також в Карпатах, але на високогір’ї, на висоті 1170 метрів. Тут починається найцікавіше. Як раз за мету маю довести песимістам, що в горах наші красуні також ростимуть. Місце — на схилі, з одного боку — спуск, з другого — дещо захищені пагорбом. Але дощі, вітри та сніги там —будь здоров! Зараз на зиму ми їм лише зробили окучку. Ось тепер навесні будемо бачити, що з цього вийде 🙂 »
Ірина Мазур, власниця розплідника MazurіRoze: «Троянди не вкриваються – ні в полі, ні в саду. Зимують чудово, квітують теж. За 20 років, що я за ними спостерігаю, починаючи з троянд своїх батьків і тепер за своїми власними, троянди жодного разу без укриття не обмерзли. Навіть в якийсь рік, коли у нас спостерігався сильний, незвичний для нашого клімату мороз, троянди зреагували нормально. Виноград, який у нас ніхто не вкриває, мав проблеми, з трояндами все було добре. У нас інша особливість – вітри і суховії. Але цвітемо!».
Повне переконання пані Олени в тому, що тоянди потрібно укривати, оскільки це сприяє кращому цвітінню і зростанню куща, в цілому підтверджують світлини її власного квітника. Таких пишних чайно-гібридних та англійських красунь, як і плетистих та інших груп, ще пошукати в розплідниках самих творців цих троянд.
Наприклад, тоянда Agnes Shilindger, Astrid Graffin Von Handenberg, на які багато хто жаліється, що і скупі на квіти, і на гілки, доводить протилежне. І пов’язує пані Олена успіх вирощування троянд з дотриманням комплексного підходу у вирощуванні, починаючи з вдалої зимівлі. Мало хто з сусідів пані Олени на теплій Полтавщині укривав троянди, але надивившись на красу і маючи красномовний приклад, поступово почали «кутатись».
Алея з остінок у пані Олени в дворі вражає, як і їх розміри. Троянди укладаються за принципом «доміно». Нічого не обрізається – ні листя, ні гілки, все обрізування – навесні.
«У нас шини багатофункціональні. Кладу шину на тоянду, а сама навалююсь на шину. Тим часом син прив’язує вершок до іншої троянди, що вже лежить, або навпаки))… Пару годинок полежанок то на одному бочку, то на іншому, — сміється Олена.
Тепло в закарпатському саду у Світлани Швець (Ужгород), в гостях у якої ми з вами були. Сад Світлани вражає витонченим смаком, ретельним підходом до вирощування троянд і просто казковими видами. До зими тут готуються дуже відповідально, не дивлячись на те, що зими на Закарпатті теплі, м’які. Листя заздалегідь видаляється, проводиться обрізування пагонів (навесні — тільки санітарне обрізування), здійснюється ряд заходів по викоріненню шкідників і хвороб з розарію.
В південному мальовничому терасному саду Галини Микитинець (Мелітополь), де зібрана величезна колекція плетистих троянд, шрабів, старовинних сортів (чого тільки нема!), теж порівняно тепло зимою, сухо і вітряно вже весною, а літом — південь! На зиму дорослі троянди з опор не знімаються, не вкриваються. «Насправді, якщо вкривати, то і наші краще будуть зимувати, особливо чайно-гибридні. А маленькі, які не дуже наросли за рік, старовинні, особливо чайні, китайські та нуазетові, ті, взагалі, треба… Плануються цьогоріч до укриття японки та зрізочні остінки. Чайно-гібрідні, мабуть, теж, минулого року дуже довго відновлювались без укриття, рамблери — тільки молоді, потім вони такі потужні, що не мерзнуть, а от нуазетові завжди погано зимують», — ділиться досвідом Галина. В її саду, до речі, ми теж гостювали.
Холодно і зимою, і літом в карпатському саду Олександра Матисякевича. Дивлячись на літні фото, цього навіть і не скажеш, але спілкуючись з цим досвідченим трояндарем, розумієш, скільки праці, розчарувань та відновлень лежить за тим усім. Троянди тут пригинаються, вкриваються і чекають весни, як люди. «Листя з троянд не обриваємо, всіх пригинаємо максимально низько. Дуги не ставимо – просто так звикли. Навіть якщо і сильні сніги, поломки гілок майже не буває. Малі кущі пригинаємо якомога нижче гаками з дроту. На великі кущі ставимо зверху дошки, а на дошки — каміння або цеглу. Нікого не окучуємо. Окучка при застосуванні агроволокна зовсім непотрібна, в будь-якому кліматі. Зверху вкриваємо агроволокном щільності 50-60, в один шар. Ніколи не перевіряємо сторони агроволокна (котра сторона більше пропускає вологу, а котра менше), по краях агроволокно притискаємо до землі камінням», — ділиться досвідом Олександр.
Про морозостійкість троянд ми говорили в статті тут, про укриття — в статті Як укривати троянди на зиму — поетапна інструкція. Наші троянди – тільки для нас!
«Мамо, ти вже цілий місяць їх вкриваєш», — лунає з півночі Сумщини (це я про себе). А там скоро і розкривати )))
Вікторія Кононенко,
ЗЕЛЕНА САДИБА.