Чарівно текстурна, яскрава, універсальна туя недарма вважається одним з найпопулярніших хвойних родів. Вона підходить для різних композицій та різного ґрунту, дозволяє підібрати форму та сорт під будь-які декоративні задачі. І не вимагає складного догляду. Безсумнівно, одна з причин популярності туї — простота її розмноження. Як розмножити тую? Це може зробити самотужки практично кожен. І обійтися при цьому без особливого досвіду і без надмірних зусиль. А ось терпіння все ж знадобиться: навіть з живця рослини на постійне місце можна буде висаджувати не раніше 3-4 року.
Зміст:
Серед хвойних не так багато видів, які просто розмножити самому. І туя — якраз з таких. Її можна розмножити навіть не одним методом:
При вегетативних методах розмноження зберігаються сортові ознаки, а декоративності рослини досягають значно швидше, приблизно за 3-4 роки. Та є і свої недоліки: туї з живця чи відводка значно чутливіші до несприятливих температур і хвороб.
Насіннєвий метод не дозволяє зберегти характеристики декоративних форм і сортів, займає більше часу — як мінімум 6 років. Зате туї, отримані з насіння місцевих дерев, гарантовано зимостійкі й рідше хворіють. Зібрати насіння не завжди просто: мало того, що деякі туї «збоять» у плодоношенні, так ще й далеко не щоразу формують життєздатне насіння.
Найпопулярніша, витривала та універсальна туя західна (Thuia occidentalis) розмножується і генеративно, з насіння, і вегетативно. Для туї західної характерні показники в 97% вкорінення зимових живців. Зазвичай при посіві свіжого насіння схожість складає близько 50%.
Для туй інших видів характерна деяка відмінність у розмноженні. Так, туя японська, чи Стендиша (Thuja standishii) рідко дає насіння, розмножується лише живцями, та й вони приживаються не більш як у 33%. Для туї величезної, чи складчастої (Thuja plicata) характерні показники у 100% вкорінення живців і 55% схожості насіння, а у решти туй вкорінення не перевищує 50%.
На відміну від багатьох хвойних рослин, тую може живцювати в будь-яку пору року. Для вкорінення можна використовувати:
Чим раніше нарізані живці, тим гірше вони вкорінюються, тим вірогідніше їх висихання (весною зрідка досягається позначка у 30% проживання, тоді як здерев’янілі живці дають до 90% вкорінення). Але швидкість укорінення у весняних живців в декілька разів вища, ніж в осінніх.
Для туї якраз нарізка живців — метод не зовсім оптимальний. Живці у рослини частіше відривають, відламують різким рухом вниз, відділяючи гілочку з п’яткою.
Живцювати можна лише здорові, сильні рослини, старші за 4 роки. Зазвичай для зняття живців обирають найбільш міцні і сильні скелетні гілочки у верхній частині крони, повністю відмовляючись від нижніх гілок і бічних відгалужень. З останніх туї ростуть викривлено, горизонтально, стеляться, підходять лише для приземистих чи сферичних форм.
На обраних скелетних гілках навесні та початку літа шукають найсильніші молоді прирости, а з кінця літа, восени та зимою — двох- або трирічні прирости. Стандартна довжина живців — 10-25 см. З відокремленого живця потрібно підчистити трішки кори знизу, обов’язково знімаючи всі відшаровані ділянки. При достатньому досвіді можна спробувати прискорити вкорінення:
На живцях обов’язково знімають нижню хвою — так, щоб не було ризику контакту з землею.
У туї бажано відразу працювати з живцями, висаджувати їх після нарізки. Якщо щось заважає, на певний час живці можна залишити ненадовго у вологій тканині в прохолодному, темному місці.
Живці туї потребують тривалої обробки — добової витримки у розчині укорінювачів (бажано вибирати препарати на основі індоліл масляної кислоти, наприклад, «Корневін»). Зазвичай розчин готують з концентрацією 0,01% в очищеній воді кімнатної температури.
Перед тим, як розмножити тую живцями, потрібно приготувати окрему грядку чи міні-ділянку з пухкою, родючою землею, з якої ретельно вибрали коріння бур’янів, каміння, грудочки. За потреби вносять пісок, торф, зрілу органіку, корегуючи текстуру землі. Обов’язково продумати варто і спосіб накриття живців для створення умов підвищеної вологості — тепличкою, парником, натягнутою на каркас плівкою, скляним ковпаком чи звичайними обрізаними пластиковими пляшками. Звичайно, місце для живців туї можна виділити і у великій теплиці чи парнику.
Живці встановлюють у зволожений ґрунт під кутом близько 45 градусів, обережно роблять отвір паличкою і занурюють зрізи на 3-4 см в землю, обтискують її для закріплення. Якщо хвоя контактує з землею, її потрібно прибрати. Доглядати за живцями туї в ґрунті дуже просто. Достатньо приблизно раз в тиждень їх поливати та періодично провітрювати укриття.
На зиму ковпак з живців знімають, дозволяючи їм вільно вкриватися снігом, а якщо його не вистачає — захищають живці лапником. Живці туї часто приваблюють гризунів, тому лапник вирішує і цю проблему.
Читайте також наші статті:
На підвіконні чи в переносному контейнері туї вкорінювати важче, адже живцям потрібно більше уваги. Висаджують живці туї у спеціальну грунтосуміш для хвойних — легкий, повітропроникний субстрат на основі торфу та піску з pH нижче 5,5. Субстрат для туї потрібно обов’язково продезінфікувати.
Живці туї частіше вкорінюють в просторих ящиках, великих контейнерах, ніж в індивідуальних місткостях. Обов’язкова умова — наявність дренажних отворів. На дно ємностей потрібно закласти товстий шар дренажу.
Наповнивши субстратом контейнер, паличкою роблять отвори глибиною близько 3 см під кутом близько 30-45%. Підготовлені живці обережно опускають у лунку, обтискуючи землю навколо. Висаджування живців завершують обережним обприскуванням субстрату. Під час зволоження потрібно не допускати попадання води на надземну частину живців.
Живці туї вкорінюються лише під ковпаком чи плівкою, у тепличних умовах. Оптимальні параметри:
Грунт потрібно обприскувати щоденно, при підвищенні температури — двічі в день, не допускаючи намокання живців.
Залежно від термінів живцювання, виду і навіть сорту терміни вкорінення відрізняються. Зазвичай туї вкорінюються від 2 до 3 місяців.
На дорощування у відкритий ґрунт цього ж року переносять лише рослинки, отримані з весняних живців. Для літніх, осінніх і зимових живців перша зимівля повинна пройти в приміщенні, за температури від +10 до +15°C.
Майже в будь-якої туї можна вкоротити відводки, навесні пригнувши до землі нижні гілки, закріпити їх і окучити місце контакту субстратом. Якщо забезпечити стабільну вологість, вже наступної весни можна буде спостерігати ознаки вкорінення. Та поспішати відділяти нову тую від материнського куща не варто: відводок відділяють, коли він сформує потужну власну кореневу систему. Цей метод простий, але багато садівників від нього відмовляються через викривлений ріст, що вимагає багаторічної корекції формуванням.
Молоді, компактні, низькорослі чи карликові туї можна розділяти на декілька рослин. Весь сезон багаторазовим окучуванням і підтримкою стабільної вологості ґрунту стимулюють наростання кореневої системи та вкорінення гілочок. На початку вересня рослини викопують, оглядають на точки росту і розділяють на 2-3 частини, висаджуючи ділянки на постійне місце як самостійні екземпляри.
При придбанні насіння туї в спеціалізованих магазинах потрібно переконатися, що воно дуже свіже. У деяких різновидів туї насіння старше 6 місяців не зійде, та й загальні терміни схожості в 2-3 роки швидше умовні, адже вже через рік схожість падає нижче 30%. Найчастіше насіння збирають самостійно, з кінця серпня до грудня зривають ще закриті, але вже зрілі шишки, які після декількох днів в теплі поступово розкриються і почнуть «висипати» насінини.
Оскільки туя вимагає обов’язкової стратифікації, оптимальний варіант — посів насіння під зиму. Звичайно, за бажання можна натомість прикопати мішечок з насінням в снігу або витримати в холодильнику на протязі 3-4 місяців, сіючи навесні.
Принцип посіву і у відкритий грунт, і в контейнери доволі схожий. Для туї потрібна пухка, родюча земля, яку підбирають за тим же принципом, що і для живцювання.
Насіння висівають на глибину від 5 до 8 мм. На грядках і в ящики посів проводять рядками, з інтервалом як мінімум в 10 см між насінинами (розвиватися без пікірування туям доведеться декілька років, тому економити на місці не можна). Контейнери з посівами потрібно накрити плівкою або склом, а грядки — мульчувати торфом або тирсою з хвойних порід.
В середньому насіння туї сходить через 20-25 днів. Відразу після появи сходів необхідно забезпечити рівномірне розсіяне освітлення, захищаючи рослини від прямого сонця.
Протягом всього вирощування туї з насіння важливо відстежувати, щоб рослини не страждали від перезволоження. Навіть невеликий перелив може згубити сіянці. Грунт бажано періодично обережно розпушувати.
Молоді сходи в контейнерах і ящиках повинні зимувати в приміщенні при температурі від +5 до +10°С, а посіяні на грядки і в теплиці туї просто захищають лапником.
Пікірування сходів туї проводять аж на третій рік, обережно, зберігаючи земляну грудку навколо коренів. На постійне місце сіянці туї переносять лише на 4-5 рік. Темпи розвитку рослинок збільшуються з кожним роком — від 4-5 см в перший рік до 20-25 на третій та четвертий.
Натхнення!
Тетяна Шумовська,
ЗЕЛЕНА САДИБА.