Перстач, або лапчатка — які бувають і як вирощувати?

Перстач, який в Україні не менш відомий як лапчатка, — один з найефектніших декоративних чагарників, що дивує кількістю простих, але таких яскравих квіточок. Вони рівномірно і невпинно, місяць за місяцем, розпускаються на фоні мереживної зелені. Та найприємніша риса перстачів – абсолютна невибагливість. Надійні та рясноквітучі, ці рослини потребують дійсно мінімального догляду. Всього 1-2 процедури на рік – і вам гарантоване яскраве неспинне літнє цвітіння. Які бувають перстачі і як їх вирощувати, поговоримо в статті.

Перстач, або лапчатка — види, посадка, догляд

Найпопулярніший перстач чагарниковий

Перстач в Україні став популярним лише декілька років тому, коли барвистими чагарниками почали прикрашати навіть міські сквери і квітники, а сорти з’явилися у продажу на кожному кроці.

Поширеним фактично є один-єдиний різновид перстача – перстач чагарниковий (Pentaphylloides fruticosa, син. Dasiphora fruticosa, син. Potentilla fruticosa). Це витривалий, густо розгалужений чагарник висотою від 10 до 150 см з червонуватою корою та сфероподібною кроною.

Поверхневе, мичкувате коріння здатне адаптуватися: з часом у перстача з’являються довгі корені, проникаючи за потреби до 80 см вглиб. Кущик легко впізнати по п’ятипалому, сріблясто-опущеному листю, що нагадує по формі долоньку.

У видових рослин квіточки – яскраво-жовті, діаметром від 1,5 до 3,5 см з круглими чашелистиками та 30 красивими «пухнастими» тичинками. У сортів зустрічається забарвлення від білого до жовтого, помаранчевого, рожевого і навіть червоного кольору. Квітки розпускаються по всій кроні над листям, одиночні чи в невеликих суцвіттях.

Дуже швидко зростаючи в перші роки, перстачі славляться здатністю рясно цвісти вже з другого року. І квітнуть з червня до початку жовтня невпинно, рівномірно, нагадуючи ситцеві візерунки. Плоди – малопомітні, дрібні, опушені коробочки – починають зав’язуватися вже з серпня. Плодоношення ніяк не позначається на цвітінні.

Перстач чагарниковий (Pentaphylloides fruticosa, син. Dasiphora fruticosa, син. Potentilla fruticosa)

Інші види лапчатки

Все ще більше відомий як лапчатка, перстач або курильський чай, потентілла, п’ятилистник – рослина не проста з точки зору класифікацій. Колись найбільший за різноманіттям рід Лапчаток – Potentilla – вчені спочатку розділяли, потім переносили, а сьогодні залишили зі статусом невизначеності. І одні і ті ж рослини одночасно приписують до родів п’ятилистників (Pentaphylloides), курильського чаю (Dasiphora) і лапчатки (Potentilla). Що не відміняє розмаїття видів.

Інші рослини з числа перстачів схожі за листям та цвітінням, зате різноманітніші за формами. Всі види умовно розділяються на дві групи.

Чагарникові перстачі:

• перстач голий (Dasiphora glabrata) з блискучим листям і біло-рожевими, до 2,5 см квітками, зібраними в суцвіття;
• перстач дрібнолистий (Dasiphora parvifolia) – низький, висотою до 20 см вид з сіруватими листочками та дрібними жовтими квітками.

Трав’янисті перстачі з повзучими чи висхідними пагонами, що формують подушки і дернини:

• перстач гібридний (Potentilla х hybrida) з схожими на маки чи анемони квіточками;
• жовтоквіткові перстач випрямлений (Potentilla erecta), перстач алтайський (Potentilla altaica), перстач арктичний (Potentilla hyparctica), перстач золотистий (Potentilla aurea);
• пальчато-листкові, білоквітучі лапчатка біла (Potentilla alba) та перстач білосніжний (Potentilla nivea);
• сріблястий рожево-квітковий перстач апеннінський (Potentilla apennina);
• густодернинні перстач безстебловий (Potentilla acaulis), перстач двоквітковий (Potentilla biflora) та перстач блискучий (Potentilla nitida) та ін.

І всі види зберігають спільні риси, вимагають схожих умов і догляду.

Перстач — посадка

Де посадити перстач?

Для рясноквітучого чагарника, здавалося б, підходять тільки сонячні, яскраво освітлені ділянки. Та насправді перстач дуже адаптивний. Він погано росте й майже не цвіте лише при сильному затінку. Розсіяне, м’яке освітлення, легка чи часткова тінь майже не позначаються на темпах росту та цвітінні перстачів, а в посушливі роки рослини в таких локаціях значно легше переносять спеку та вимагають меншого догляду. Потрібно враховувати і те, що сортові перстачі з рожево-червоним забарвленням чутливіші до повного сонця і краще цвітуть в легкому притінку.

Одна з переваг перстачів – вони чудово ростуть на вапняних грунтах, адаптуються навіть до схилів та легкого кам’янистого грунту за умови правильної підготовки до посадки. Оптимальне значення рН – від 5,0 до 7,0. Земля повинна бути родючою та повітропроникною, важкі грунти жодному перстачу не підійдуть. Перстачі не бояться протягів та люблять підвищену вологість повітря.

Підготовка місця для посадки перстача

Для перстача потрібно готувати місце заздалегідь, хоча б за кілька тижнів до висаджування рослин. Компактність кущів не має вводити в оману: будь-яким перстачам потрібні дійсно просторі посадкові ями, глибиною в 60 см та діаметром до 1 м. При рядковій посадці готують траншеї такої ж глибини і ширини.

Щоб ваш перстач став тим самим квітучим чагарником мрії, потрібно особливу увагу приділити якості грунту. Підготувати потрібні рослині умови з пухкою землею, що добре пропускає і вологу, і повітря, неважко:

• Закладіть потужний дренаж на дно посадкової ями. Для перстачів стандартна висота дренажу – 20 см. Якщо земля важка, глиниста, його рівень можна підвищити до 25-30 см. Для дренажу підійде навіть щебінь, бита цегла, камінчики – будь-які грубі матеріали, що будуть сприяти відтоку вологи.
• Навіть хороший, родючий грунт можна і потрібно покращити. Вийняту з посадкової лунки землю змішайте в рівних частинах зі зрілою органікою (перегній, компост) та піском. Якщо грунт бідний, важкий, взагалі замініть його на субстрат з рівних частин органіки, піску та листової землі.
• Глиниста та суглиниста земля потребує додаткової процедури вапнування – внесіть в суміш 150-200 г гашеного вапна.

Лапчатка в саду надає перевагу легкій напівтіні

Як і коли посадити перстач на своїй ділянці

Оскільки перстач специфічно формує корені, нарощує нові лише за достатнього тепла і поступово, осіння посадка рослин менш бажана і ризикованіша за весняну. Краще висаджувати перстачі всіх видів напровесні, до початку вегетації, коли вже прогрівається грунт, але ще не починається розвиток рослини (орієнтовно – початок квітня). Восени перстачі висаджують в вересні, слідкуючи за вологістю грунту. При достатньому поливі і захисті від прямого сонця, контейнерні саджанці можна висаджувати навіть влітку.

Контейнерні перстачі адаптуються швидше. Їх достатньо полити напередодні і пересадити з цілою земляною грудкою. Саджанці з відкритими коренями треба ретельно оглядати, адже поверхневі корінці пересихають дуже швидко. У таких саджанців потрібно вкоротити дуже довгі корені: перстач сам їх наростить, коли достатньо адаптується і буде потреба.

Для забезпечення рівномірного освітлення та вільної циркуляції повітря навколо кущів, перстачі потрібно висаджувати з відстанню близько 1-1,2 м між кущами. Лише при посадці рядками, в огорожах чи створенні «суцільних» насаджень чагарниковий перстач висаджують ближче, через 60-80 см. Для трав’янистих видів оптимальна дистанція – 50-60 см.

Висаджуючи саджанці, потрібно слідкувати за рівнем заглиблення кореневої шийки: після осідання землі вона повинна залишитися на одному рівні з грунтом. Найзручніше встановити перстач на насип і утримувати саджанець однією рукою на 3-5 см вище лінії землі, поступово заповнюючи пустоти і ущільнюючи землю долонями.

Відразу після посадки зробіть поливочні лунки і рясно полийте рослину, використавши 10-12 л води на кущ, Головний секрет швидкого приживання перстачів – замульчувати землю по всьому периметру посадкової ямки будь-якими доступними матеріалами, хоча б торфом. Без мульчі, яка стабілізує умови, лапчатка потребуватиме частого поливу і постійної уваги. Протягом 2-3 тижнів після посадки потрібно слідкувати за вологістю грунту й компенсувати посуху.

Лапчатка в саду — догляд

Лапчатка потребує підтримуючих поливів в посуху та спеку: кущі добре переносять будь-яку нестачу вологи, та від тривалої посухи страждає цвітіння. Зазвичай цій рослині достатньо 3 поливів за все літо (норма використання води – 12 л на кущ). За аномальної посухи поливи проводять 1 раз на тиждень.

Перстачі дуже люблять вологе повітря і чудового реагують на обприскування в вечірню пору, віддячуючи дуже яскравою зеленню.

Підживлюють перстачі всього 1 раз на рік. Ці рослини не люблять надлишку добрив. Починаючи з другого чи третього року вирощування, для кущів на початку весни можна внести якісну органіку (4-5 кг) чи комплексні мінеральні добрива (40-50 г). Для підсилення цвітіння можна розділити підживлення на 2 рази – напровесні внести азотні добрива (30 г), а на початку бутонізації – фосфорні та калійні (по 30 та 15 г відповідно).

Обрізка перстачу потрібна, але мінімальна. Якщо кущ не хворіє і не виникає проблем, достатньо:

• щороку після зимівлі видаляти всі пошкоджені, сухі гілки;
• 1 раз на 3-4 роки проводити на початку весни вкорочення пагонів на 8-10 см (або відкласти обрізку до завершення цвітіння та восени вкоротити гілочки на третину).

За бажанням, перстач можна формувати у строгі форми та надавати їм більш компактні розміри щорічною стрижкою.

Щоб уникнути ризику ущільнення землі, потрібно не забувати про видалення бур’яну, розпушування і мульчування. Останнє – найкращий друг перстачів, адже мульча захищає поверхневі корені від перегріву та стабілізує вологість грунту, а з ним – і цвітіння. Для перстача підійде будь-яка мульча від торфу до рослинних матеріалів і компосту. Ідеальний варіант – органічні добрива, та підійде навіть родюча земля.

Перстачі надзвичайно стійкі до хвороб та шкідників. Єдиний виняток, та й то на ослаблених рослинах при сусідстві з зараженими хвойними, особливо соснами – іржа. З нею можна боротися оприскуванням будь-якими мідно- чи боровмісними фунгіцидами.

В захисті на зиму потреби немає, перстачі зимостійкі, навіть при обмерзанні швидко відростають й цвітуть. Лише при купівлі саджанців з інших, більш теплолюбних регіонів чи країн, сорти з екзотичним забарвленням, у першу зиму рослини потрібно профілактично підгорнути або утеплити. З кожним роком будь-який перстач стає стійкішим.

Перстач — прекрасний ґрунтопокривник

Розмноження рослини

Всі сортові перстачі бажано розмножувати вегетативними методами:

• вирощувати з зелених чи напівздерев’янілих живців (гілочки нарізають в червні, вкорінюють в парничку і дорощують на окремій грядці до посадки на постійному місці в наступному році);
• вкорінювати відводки навесні, прикопуючи гілочки по периметру куща;
• розділяти кущики навесні, до активного росту.

Видовий перстач або кущики без гарантованого збереження характеристик можна виростити з насіння. Воно потребує стратифікації при температурі від +2 до +5°С протягом 3 місяців та поверхневого посіву з легким мульчуванням просіяним компостом. Сходи у перстача дуже ніжні, повільно ростуть, до 10 см підростають лише за 2 роки. За ними потрібен постійний догляд.

Перстач в ландшафтному дизайні

Яскраво квітуча лапчатка – ідеальний соліст і красивоквітуча основа композицій. За бажанням чагарниковий перстач можна використовувати:

• в міксбордерах, квітниках, рабатках;
• в кам’янистих композиціях та на альпійських гірках;
• в бордюрах та квітучих огорожах;
• для відтінення краси хвойних і вічнозелених видів;
• на передньому краю груп чагарників;
• для плям і акцентів на газоні;
• для композицій біля водойм (поза зонами перезволоження).

Трав’янисті перстачі – чудові грунтопокривники, надійні рослини для кам’янистих садів та гірок, схилів, переднього краю композицій.

Натхнення!

Тетяна Шумовська,

ЗЕЛЕНА САДИБА.