Рябчики, або Фрітіларія — багаторічні цибулинні рослини, цвітіння яких чимось нагадує лілії. Цей рід охоплює приблизно 150 видів, кожен з яких має свій унікальний шарм, демонструє різноманітні форми, розміри та кольори квітів, які дуже подобаються садівникам. А от що нам не до душі — різні види і сорти рябчиків можуть дуже різнитися у своїх вимогах до умов вирощування і догляду. Тому часто ці загалом невибагливі весняні квіти «вередують», допоки садівник їх не «розгадає». Про особливості вирощування найпопулярніших в Україні видів рябчиків і буде ця стаття.
Зміст:
Рябчик, чи фрітіларія (Fritillaria) — рід багаторічних рослин родини Лілієвих, до складу якого входять і низькорослі види (15 см заввишки), і дуже високі (до 150 см) рослини.
Рябчики мають давню історію, яка сягає Стародавнього Риму та Греції. У цих культурах рябчики вважалися символами любові, родючості та відродження. Їх використовували в декоративних садах і парках, а також у церемоніальних обрядах. У Середньовіччі рябчики також були популярними. Вони часто застосовувалися в лікарських цілях і як отрута. У деяких культурах рябчики вважалися оберегом від злих духів. Сьогодні фрітіларія є популярною декоративною рослиною в усьому світі.
Зверніть увагу, що в дикій природі в Україні росте 8 видів фрітіларії, чотири з них занесені в Червону книгу України — шаховий, руський, малий та гірський рябчики.
На сьогодні серед всього різноманіття видів найпопулярніші види фрітіларії в Україні наступні:
Сортів і гібридів виведених на основі цих видів дуже багато і показати їх всі в рамках однієї статті нереально.
Однозначно говорити про певні вимоги рябчиків до умов вирощування не можна. По-перше, різні види цієї рослини не завжди добре почуваються в однакових умовах. По-друге, навіть представники одного виду, але різних сортів можуть мати свої забаганки. Мало того, з часом фрітіларія звикає до певних умов вирощування і на новому місці, яке дуже відрізняється за показниками вологості і якості ґрунту, кількістю сонця, може погано рости й цвісти.
Купуючи цибулини рябчиків, поцікавтеся у продавця вимогами до умов вирощування саме цього сорту. Практично всі рябчики полюбляють поживний помірно зволожений ґрунт і сонце, але багато з них можуть пристосуватися і до легкої напівтіні і до сухості ґрунту. А ось постійне перезволоження всі рябчики не переносять, адже їх цибулини в таких умовах підгнивають і з часом гинуть.
Як вибрати найкраще місце в саду для рябчиків з точку зору дизайну саду, читайте в нашій статті Де посадити весняні цибулинні.
Рябчики в Україні висаджують восени разом з іншими весняними цибулинними, але не обов’язково на глибину, що стандартно складає три висоти цибулини. Глибина посадки рябчиків має сягати 15-20 см від лінії ґрунту. На дно посадкової лунки обов’язково додають дренажний шар з піску або дрібного гравію і, бажано, жменю-дві деревного попелу. Відстань між цибулинами — від 15 до 25 см, залежно від їх розміру.
Висаджувати цибулини треба під легким кутом, щоб вода не потрапляла всередину цибулин, поки вони вкорінюються.
Рябчик відносно невибагливий у догляді, потребує помірного поливу в спеку і в посушливі весни та захисту від сильних вітрів. Для рясного і тривалішого цвітіння всі рябчики не відмовляться від підживлень. Зазвичай їх проводять 2 рази — в період бутонізації і після цвітіння. Як добриво для рябчиків можна використовувати і повні мінеральні добрива, і органічні — компост, перегній, але не свіжий гній.
Якщо рябчик росте в сприятливих умовах і не страждає від перезволоження, грибні хвороби його не зачеплять, але поласувати його листям і цибулинами полюбляють багато шкідників: дротяник, слимаки і інші. Боротися з ними при виявленні краще одразу інсектицидами, бо вони досить швидко можуть заподіяти непоправну шкоду рябчикам.
Зів’ялі квіти, щоб перенаправити енергію рослини назад до цибулин і підтримувати охайний вигляд квітника, краще обрізати одразу після цвітіння, а ось стебло з листям, що всихає, треба залишати максимально довго. Бажано дочекатися, коли зелень повністю відімре, і вже тоді при необхідності викопувати цибулини.
Крім розмноження, задля якого варто викопувати цибулини раз на два-три роки (сортові гібриди краще викопувати через рік), існує інша причина, коли необхідно це робити. В сиру погоду в період спокою (тобто з кінця червня), через надмірну вологість вони можуть загнивати.
В цьому випадку їх слід викопати і зберігати до посадки в теплому (не менше +18 градусів, а краще при вищій температурі), провітрюваному і сухому приміщенні. Але пам’ятайте, що їх слід засипати торфом чи тирсою, щоб цибулини не висохли, або помістити в паперовий пакет.
Багато садівників для пишного цвітіння не рекомендують зберігати цибулини рябчиків більше двох місяців поза ґрунтом. Тобто якщо через надмірну вологість ви викопали цибулини раніше, то маєте їх посадити також раніше, приблизно через два місяці.
Читайте також нашу статтю про інші перші весняні квіти.
Розмножувати рябчики можна двома способами. Найпростіший і найшвидший спосіб розмноження — дочірні цибулини, які відділяють від материнської під час викопування. Їх можна легко відокремити та висадити на новому місці.
Можна виростити рябчики й з насіння. У цьому випадку треба врахувати, що перших квітів можна чекати до 2-3 років, і нове покоління, скоріше за все, не повторюватиме всі ознаки материнської рослини.
Унікальний зовнішній вигляд рябчика робить його універсальним вибором у ландшафтному дизайні. Зокрема фрітіларії в дизайні саду можна використовувати для створення:
Читайте також про Первоцвіт, або Примулу у матеріалі за посиланням.
Натхнення!
ЗЕЛЕНА САДИБА.