Як вирощувати гіацинти в саду?

Вишукані та ароматні гіацинти одними з перших з’являються на квітниках і є беззаперечним символом весни. Їх веселі й стрункі суцвіття прикрашають композиції в горщиках, на міських алеях, в приватних садибах. Гіацинти ніколи не здаються нудними чи застарілими! М’яка палітра барв — своєрідний еталон весняних відтінків, а легкість вирощування цих квітів тішить душу садівників. Вони не вимагають щорічного викопування і складного догляду, завдяки чому успішно вирощувати гіацинти можуть навіть початківці. Про особливості цього процесу і буде наша стаття.

Гіацинти в саду — посадка, догляд, розмноження

Опис рослини

Отримавши свою легендарну назву від імені юнака з давньогрецької легенди, гіацинт вже більш ніж два тисячоліття залишається одним з найшанованіших культурних цибулинних видів.

Гіацинт східний (Hyacinthus orientalis) — цибулинний багаторічник з дуже потужною багаторічною цибулиною, що не заміщається щорічно, як у його основних конкурентів, а цвіте до 10, а іноді й більше років. Діаметр дорослої цибулини з 16-20 запасаючими та декількома щільними покривними лусочками — від 6 см, при цьому навіть сорт, махровість або забарвлення суцвіть впливає на розміри. Для вирощування в садку використовують не найбільші «вигоночні» цибулини, а середні — від 4 до 6 см. Брунька відновлення закладається у гіацинтів в центрі денця щорічно. А ось дочірні цибулинки починають з’являтися лише у віці 5-6 років як у пазухах запасаючих, так і покривних лусочок.

Період цвітіння гіацинтів припадає на квітень і початок травня і триває приблизно 25 днів (скорочується в теплу весну і подовжується в холодну). Стебло квітконоса пряме і потужне, з’являється раніше ніж загострене, строге, пряме, зібране в розетку листя. Довжина листків трішки коротша чи рівна квітконосу.

Суцвіття гіацинтів — взірець елегантності. В нещільні китиці зібрані прямі, пониклі лише на кінчиках, дзвоникоподібні квіточки на коротких квітконіжках з подвоєними приквітниками та лійкоподібною оцвітиною. Ароматні білі, рожеві, бузкові, пурпурові, блакитні, сині гіацинти — взірець весняної палітри.

Гіацинт східний (Hyacinthus orientalis) – зірка весняних квітників

Вимоги гіацинтів до місця в садку

Для гіацинтів ґрунт і освітлення однаково важливі. Добре освітлені ділянки потрібно підбирати, орієнтуючись на максимально яскраве освітлення навесні, в період активної вегетації рослини (сусідство з видами, що пізно прокидаються, дозволяє висаджувати їх навіть на затінених влітку-восени ділянках).

Легкі водопроникні, гумусні ґрунти для гіацинтів підходять ідеально. Вони не люблять кислої реакції, рН повинно перевищувати 6,5. Занадто щільний або глинистий ґрунт можна суттєво покращити за допомогою торфу та піску.

Гіацинти східні через їх надраннє цвітіння потрібно висаджувати на найтепліших і найзахищеніших ділянках, відмовившись від місць з протягами. Сусідство з чагарниками й деревами для гіацинтів небажане, принаймні, потрібно виходити за пристовбурні кола для зменшення «конкуренції» за поживні речовини.

Рельєф ділянки може бути як рівним, так і з невеликим нахилом. Імовірність затримки вологи, сирості, підтоплення потрібно виключити або вжити заходів з закладки потужного дренажу чи облаштувати високі грядки.

Читайте також нашу статтю Перші весняні квіти – топ-10 цибулинних.

Щорічне викопування і його альтернатива

Розкішні голландські сорти гіацинтів весь свій «потенціал» розкривають при щорічному викопуванні. Ідеальні умови для максимального розміру суцвіть «як на картинці» створюють зберіганням до осені поза ґрунтом в особливому температурному режимі. Такі гіацинти небажано висаджувати на одному й тому ж місці, витримуючи паузу «сівозміни» в 3-4 роки.

Та перш за все гіацинти — це довговічна культура, що може і сама цвісти по 10 років без викопування. І буде радувати все одно, хоч і менш ефектними, але красивими суцвіттями. Саме тому гіацинт чудово вписується і в сади мінімального догляду, і в природний стиль. Якщо ці квіти вирощують як багаторічник без викопування, їх пересаджують, розділяючи групи, 1 раз на 8-10 років. Хоча найкращий орієнтир — не терміни, а погіршення цвітіння або таке загущення композиції, при якому дочірнім цибулинкам просто немає куди розвиватися.

Гіацинт випускає суцвіття

Як  і коли висаджувати гіацинти?

Для максимально тривалого і пишного цвітіння гіацинтів корекцію ґрунту бажано провести хоча б за місяць на всій ділянці висаджування. Окрім глибокого перекопування і видалення бур’янів, потрібно внести в землю зрілі органічні добрива або перегній (від 10 до 15 кг на м²), а також торф та пісок за потребою (від 2 до 6 кг на м²). З мінеральних добрив і їх органічної альтернативи можна використовувати (на м²):

• 60-70 г фосфатних добрив;
• по 200 г попелу та доломітового борошна.

Старт сезону висадки гіацинтів досить пізній. Цибулинам потрібно дати достатньо часу для укорінення до настання перших заморозків (приблизно місяць), але при цьому уникнути ризиків початку вегетації й «прокидання». Орієнтовні терміни — початок жовтня. Більш пізні насадження потрібно одразу, не чекаючи, мульчувати для захисту.

Обираючи цибулини гіацинтів для саду, варто звернути увагу не лише на оптимальний діаметр (4-6 см), але й на щільність, гладкість поверхні, відсутність пошкоджень і ознак хвороб, наявність яскраво виражених шийки та плечиків на цибулині. Якщо цього не зробили перед зберіганням, цибулини повторно сортують за розміром і обробляють в розчині фунгіцидів.

Цибулини гіацинтів висаджують в стандартні індивідуальні ямки. Стандарт посадки — на глибину, рівну трьом розмірам самих цибулин (зазвичай від 15 до 18 см). Відстань між цибулинами — близько трьох діаметрів, приблизно 15 см, при рядковій посадці міжряддя роблять трішки більшими, до 20 см.

На дно лунки потрібно насипати шар сухого піску, за можливістю ним же притрусити і саму цибулину, а вже потім заповнити лунку ґрунтом.

Полив після висаджування необхідний лише якщо ґрунт восени дуже сухий. А ось захищати гіацинти на зиму потрібно завжди, за винятком найпівденніших районів. Як тільки ночі стануть морозними, насадження замульчуйте будь-якими доступними матеріалами (наприклад, торфом, перегноєм, компостом, сухим листям), знявши укриття максимально рано навесні.

Весною на базарах в продажу часто можна побачити вже квітучі викопані цибулинки гіацинтів. Чи варто їх купувати? Чи приживуться вони на новому місці? Однозначно — так! Практично всі весняні цибулинні можна висаджувати разом з квітами весною. У гіршому випадку — квітка швидко зав’яне, але на наступний рік (якщо ви вибрали вдале місце) рослина обов’язково зацвіте. Те ж саме стосується і весняних цибулинних після вигонки — сміливо висаджуйте в ґрунт весною.

Ці гіацинти були куплені перед 8-м березня цибулинками в горщиках. Цвіли на підвіконні, після чого були висаджені в сад. Наступної весни зацвіли.

Викопування та зберігання гіацинтів

Викопують гіацинти лише після повного й самостійного пожовтіння листя, орієнтовно в кінці червня і на початку липня. Цибулинки потрібно підсушити в затінку в садку, оглянути, видалити залишки коренів та листя, відокремити дочірні рослини. Доречно перед зберіганням провести не лише відбір пошкоджених і хворих цибулин, а й профілактичну обробку в слабкому розчині марганцівки або фунгіциду для захисту від шкідників і хвороб.

Цибулини гіацинтів складають в перфоровані ящики, вільно, не більш ніж в 2 шари або зберігають у паперових пакетах. Для них потрібно дуже ретельно контролювати температуру:

• відразу після викопування 7 днів цибулини повинні знаходитись при температурі близько +20 °C;
• перші 2 місяці після закладки на зберігання гіацинти тримають при температурі близько +25 °C;
• за один місяць до висаджування цибулини переносять в прохолоду, +16-17 °C;
• за декілька днів до посадки гіацинти виносять в температури, близькі до температури ґрунту.

Загальна тривалість періоду зберігання поза ґрунтом — мінімум 95 днів.

Зберігати гіацинти потрібно в темному, добре провітрюваному, не надто сухому приміщенні.

Читайте також нашу статтю 9 найяскравіших першоцвітів в саду.

Особливості догляду за гіацинтами

Найголовніша задача — дбати про підтримання пухкого стану, водопроникності землі. Регулярне розпушування та виполювання бур’янів потрібно проводити дуже обережно. З початком розвитку листя можна спростити завдання та замульчувати ґрунт.

Гіацинти східні потребують додаткового поливу в посуху від початку бутонізації до кінця другого тижня після завершення цвітіння.

Перше підживлення для гіацинтів проводять напровесні, після появи мініатюрних паростків, аміачними добривами (20 г на м²) або зеленими добривами (200 г на відро води). Друге підживлення проводять, коли починають формуватися бутони, комбінуючи 20 г аміачних добрив з 40 г фосфатних і 30 г калійних або використовуючи стандартний настій курячого посліду. Третє підживлення — після завершення цвітіння — необхідно внести виключно фосфорно-калійні добрива (по 40 г кожного) або настій попелу.

При дотриманні агротехніки, профілактичній обробці цибулин і ретельному сортуванні та вибракуванні гіацинти зазвичай достатньо стійкі до хвороб і шкідників. У сучасних сортів є схильність до жовтої бактеріальної гнилі.

Розмноження

Найпростіший варіант — відокремлення дочірніх цибулин з дорощуванням окремо протягом 3-5 років до початку повноцінного цвітіння.

Надрізання та вирізання денця, розмноження окремими лусочками — методи більш складні і застосовуються зазвичай лише колекціонерами.

При розмноженні насінням у гіацинтів не зберігаються сортові ознаки.

Тетяна Шумовська,

ЗЕЛЕНА САДИБА.