Logo

Півонія трав’яниста — посадка, догляд, використання в дизайні саду

Недаремно серед надзвичайно різноманітних півоній найбільш розповсюдженими стали півонії трав’янисті. Їх легко вирощувати і розмножувати, навіть при мінімальному догляді щороку кущі випускають десятки гігантських квітів. Розкішні голівки суцвіть з сотнями шовкових пелюсток, п’янкий аромат, акварельні відтінки й пишні кущі — невід’ємна прикраса весняного саду. Долучаючись до квітучого шоу півників та тюльпанів, півонії чарують, закохують і спонукають утворювати цілі колекції. Навіть те, що з липня кущі стрімко втрачають свою декоративність, не змінює їх статус незамінної рослини в саду.

Півонія трав'яниста — посадка, догляд, використання в дизайні саду

Півонія трав’яниста — посадка, догляд, використання в дизайні саду

Опис рослини

Здається, півонії ніколи не втратять своєї популярності. Це одна з найефективніших квітучих рослин для прикрашання саду. І, беззаперечно, одна з найпоширеніших. Духмяні, акварельні, живописні, величезні квітки на розкішних кущах — півонії чарують і старими сортами, і кращими сучасними варіаціями. Серед них є звичайні й доволі недорогі різновиди та по-справжньому колекційні, елітні, майже дорогоцінні сорти. Та всі півонії трав’янисті — довговічні, надійні багаторічники з числа незамінних квітучих фаворитів.

Трав’янисті, або садові півонії (Garden peony, Bush peony, Herbaceous peony, Chinese peony, Paeonia lactiflora Group, Paeonia hybrids, Lactiflora cultivars, Herbaceous hybrids) — переважно сортові та гібридні рослини, що ведуть свій відлік від півонії молочноквіткової (Paeonia lactiflora). Не дивлячись на відмінності сортів по формі, густоті листя, висоті, всі трав’янисті півонії дуже подібні. Від 50 до 150 см в висоту, ці трав’янисті багаторічники дивують навіть корінням: мясисте, потужне, з коренешишками, воно дозволяє рослині витримувати посуху й потужно рости, всього за декілька тижнів весни нарощуючи дивовижну массу пагонів та листя.

Красиве листя півоній прикрашає сад переважно у першій частині садового сезону, а при правильному догляді чарує і до осені, забарвлюючись у яскраві полум’яні барви. Деякі старі сорти можуть пожовкнути ще влітку, та переважно півонії ошатні весь сезон. Розташовані чергово, тричі- або двічі перисторозсічені, великі листки півонії трав’янистої виглядають аристократично.

Зацвітають перші ранні півонії ще наприкінці травня. Завдяки пізнім сортам насолоджуватись величними квітами можна до середини літа.

Прості, напівмахрові чи махрові… Напівкулясті, анемоновидні, японські, корончаті, трояндовидні, такі різні за формою та розміром суцвіть, трав’янисті півонії — багаторічники з найбільшими квітками. Двостатеві, величезні, одиночні голівки квіток півоній складаються з всього 5-8 або сотень ніжних, шовкових і сяючих пелюсток і неймовірної кількості тичинок, що утворюють в центрі яскравий жовтогарячий «павучок».

Палітра надзвичайно різноманітна. Колись обмежена лише відтінками червоного, вишневого, пурпурового, рожевого та білого, сьогодні вона поповнюється сортами з жовтим та помаранчевим забарвленням. Однотонні, багатобарвні, акварельні півонії дозволяють вибирати квіти собі до смаку. Сотні сортів перетворили колекціонування півоній у захоплюючу пригоду.

Після цвітіння у півоній зав’язуються багатолистянки плодів з великими глянцевими насінинами.

Півонія молочноквіткова (Paeonia lactiflora), сорт "Сорбет"

Півонія молочноквіткова (Paeonia lactiflora), сорт “Сорбет”

Вимоги трав’янистої півонії до місця в саду

Не дивлячись на статус рослини особливої, півонії дивують своїми скромними вимогами до грунту та освітлення. І сучасні сорти стають все більш стійкими.

Єдина вимога півоній, яку не варто ігнорувати при пошуку місця — знайти захищені, теплі, добре прогріті сонцем ділянки без ризику перезволоження чи затримки води. Всі інші «середні» садові умови півоніям цілком підійдуть. Трав’янисті півонії полюбляють відкриті чи розсіянно-освітлені ділянки, на яких кущі, як мінімум, 4-5 годин будуть купатися у променях ранкового чи пообіднього сонця (не опівдні). Більшість сучасних сортів сонцезалежні.

Трав’янисті півонії чудово ростуть у будь-якій родючій, пухкій, неважкій землі, наприклад, у суглинках. При надмірній щільності краще закласти на дно посадкових ям дренаж та покращити землю органічними добривами і піском. Занадто легкі й бідні грунти коригують глиною та органікою. Реакція грунту повинна залишатися нейтральною чи злегка кислою.

Трав'янисті півонії чудово ростуть у будь-якій родючій, пухкій, неважкій землі

Трав’янисті півонії чудово ростуть у будь-якій родючій, пухкій, неважкій землі

Посадка й пересадка півонії трав’янистої

Кущі півонії можна не пересаджувати десятиліттями. Зазвичай про потребу змінити місце (а точніше, розділити занадто великі кущі, яким затісно на старій ділянці) півонії сигналізують самі — дрібнішими й менш чисельними суцвіттями, ламкими пагонами й розвалюванням.

Висаджують півонії не весною (інакше доведеться відмовитися від насолоди цвітіння аж на 2 роки), а в серпні чи на початку осені, у вересні. Посадкові ями варто підготувати заздалегідь — краще з весни чи хоча б за 5-6 тижнів до висаджування рослин.

Кущі потрібно висаджувати так, щоб не виникло ризику недостатньої циркуляції повітря. Півонії, яким занадто тісно, надзвичайно схильні до грибних хвороб. Дистанцію в 1 м потрібно витримувати не лише до сусідніх рослин, а й до дерев, кущів, стін будівель чи огорож.

Для цього травянистого багаторічника потрібно викопувати великі, просторі посадкові ями глибиною від 60 см з дренажем на дні (на важкому грунті — до 15 см цегли чи гравію, на звичайному — хоча б 5-10 см піску чи гравію). Землю варто перемішати з 1-2,5 відрами органічних добрив (зрілий компост чи перегній) на кожну рослину, орієнтуючись на якість грунту. При бажанні при посадці можно додати й мінеральні добрива у кількості 250 г фосфатного добрива або 50-60 г комплексних добрив. Додаткове внеснення пригоршні попелу чи залізного купоросу (1 ст.л. достатньо) лише покращить умови.

У ямці півонії розташовують обережно, зберігаючи рівень заглиблення та намагаючись якомога менше травмувати корені. Грунт засипають, злегка ущільнюючи, рясно підливають, опісля при потребі досипають свіжий субстрат. Після висадки зручно відразу створити канавку для поливу.

Півоніям потрібен час для нарощування потужних коренів та розростання. В перший рік після посадки навіть сильні саджанці з закритими коренями випустять не більше пари квіток. Та краще не давати півонії цвісти наступного року після висадки для заощадження сил рослини.

Корінь дорослої півонії трав'янистої

Корінь дорослої півонії трав’янистої

Особливості догляду за півоніями

Підливати півонії варто лише в посуху — на стадії бутонізації і цвітіння (травень-червень) та коли у рослини закладаються бруньки для цвітіння наступного року (серпень). Підливають півонії зрідка та дуже рясно, щоб грунт був зволожений на всю глибину залягання коренів. Стандарт — від 20 до 30 л води на кожен кущ не частіше 1 разу на тиждень.

Підживлення для півоній в перший рік не проводять. Для молодих кущів доцільно провести декілька позакореневих підживлень універсальними комплексними добривами, дотримуючись інструкцій виробника. З другого року для півоній за сезон проводять три підживлення:

  • на початку росту, коли з’являться перші листки, вносять азотні добрива;
  • в період бутонізації, орієнтовно в кінці травня чи в перші дні червня — комплексні добрива;
  • через 2 тижні після цвітіння — калійно-фосфорні добрива.

Для трав’янистих півоній достатньо 30-50 г добрив на одну рослину. Можна вносити добрива в землю, рясно поливаючи, та краще розчиняти в воді. Варто вдало вибирати час процедури: добрива вносять ввечері або в похмурі дні.

Окрім поливів та підживлення, півоніям потрібно лише розрихлення землі та виполювання бур’янів.

На зиму півонії вкривати не потрібно. Для підготовки до морозів достатньо просто зрізати стебла на рівні землі, як тільки вони втратять декоративність. Перед приморозками кущі посипають декількома жменями попелу.

Читайте також нашу статтю Флокс волотистий — яскравий і невибагливий у правильному місці.

Проблеми в вирощуванні:

  1. Стебла, особливо у старих і високих сортів, варто своєчасно підв’язувати, створюючи надійну кругову опору ще до виникнення ризику переломлення під вагою квіток. Є спеціальні огорожі з пластику, та підійде і кілочок, до якого кущі підв’язують м’якою мотузкою. Головне — не дозволяти півоніям розвалюватися.
  2. Півонії надзвичайно чутливі до сирості й схильні до іржі та сірої гнилі, тому кущі цінних сортів (чи при частих випадках ураження) варто профілактично обприскувати весною. Півонії захищають фунгіцидами з вмістом міді (бордоська рідина, хлорокис міді концентрацією 50 г на відро води), обприскуючи 2-3 рази з інтервалом у 10 днів.
Трав'янисті півонії чудово виглядають в бордюрах і рабатках

Трав’янисті півонії чудово виглядають в бордюрах і рабатках

Півонія в дизайні саду

На фоні газону, у рабатці чи міксбордері, замість бордюру, у квітниках, в великій групі чи окремою плямкою — трав’янисті півонії виглядають чудово в будь-якій компанії і сольно. Їх можна розставляти як великоквіткові весняні акценти, додаючи об’єму та візуальних піків композиціям, підсилюючи чарівність та атмосферність на терасі чи в альтанці. Півонії чудово виглядають як обрамлення стін та огорож, в рокаріях та біля водойм. Вони доречні і в класичних строгих ансамблях, і в пейзажному дизайні, і в сучасних проектах, а для східних стилів та модного кантрі просто незамінні .

Не варто й згадувати, що розкішні суціття півоній — чудова духмяна окраса букетів. Зрізають квіти на стадії забарвлених бутонів, що лиш почали відкриватися.

Кращі партнери для трав’янистої півонії — невибагливі багаторічники, що теж стали класикою. Півонії чудово комбінуються з півниками, лілійниками, журавцями, лавандою, трояндами, шавлією, котячою м’ятою, вероніками, веронікаструмом, флоксами, полином, королицею, чистецем, приворотнем, дельфініумом, першоцвітами, айстрами, гейхерами, очитками та ін.

Тетяна Шумовська,

ЗЕЛЕНА САДИБА.