Трояндове вино минулого року я поставила грати 21 червня — в день літнього сонцестояння. План був такий, що відкоркуємо першу пляшку ми 21 грудня — у день зимового сонцестояння. Як творча на всю голову натура, я навіть бажання загадала, яке мало збутися до того часу. І може б воно збулося, якби те вино ми не випили раніше… Його вийшло не так багато – 5 пляшок, і таке воно смачне! І кожна пляшка якась інша на смак, бо і пелюстки троянд були різні. І ось так потрошку, смакуючи кожну пляшку, ми те домашнє вино з пелюсток троянд випили ще восени. Цього року твердо собі пообіцяла, що таки одна пляшка має достояти до свого зіркового часу.
По-перше, пелюстки. Про те, які троянди можна використовувати для варення, лікерів, вина і реалізації інших ідей на кухні, вже якось розповідала Вікторія Кононенко у своїй статті. Повторюватися не буду. Переходьте за посиланням і читайте.
Зауважу тільки, що я профілактично обробляю свої троянди хімічними препаратами тричі впродовж весни. Але остання обробка була у двадцятих числах квітня, то ж на початок квітування троянд (червень) вважаю їх пелюстки абсолютно чистими, бо навіть максимальні терміни очікування минули.
Якщо вам довелося обробити хімікатами троянди незадовго до збору пелюсток, не відмовляйтеся від цієї ідеї, просто зачекайте кілька тижнів. Троянди квітнуть довго, можливо, ви ще встигнете не тільки ними намилуватися, а й зробити трояндове домашнє вино.
На трилітрову банку потрібно:
А робити домашнє вино з пелюсток троянд дуже просто. Збираємо пелюстки або зранку, або ввечері, коли вони найбільш ароматні. При цьому на вино можна використати навіть ті пелюстки, що вже дуже втратили форму, підгулявші, так би мовити.
Чисту трилітрову банку (чи більшу, якщо у вас є) тісно набиваємо пелюстками. Приблизно на 2⁄3. Зверху висипаємо цукор, лимонну кислоту і родзинки. Всю цю красу заливаємо чистою водою. Якість води дуже впливає на якість вина, ви ж знаєте? Одягаємо гумову рукавичку, дірочку в ній робити не обов’язково, бо трояндове вино грає дуже слабо. Можна використати спеціальну кришку. І ставимо наше домашнє вино в якийсь затишний куточок бродити.
Якщо рукавичка пару днів після цього не підіймається, поставте банку на кілька годин на сонце і трохи збовтайте. Можна відкрити і перемішати ложкою. Процес піде!
Читайте також про створення трояндового вина в щоденнику Вікторії Кононенко на Зеленій Садибі.
На цей процес має піти не менше ніж місяць. Якщо рукавичка здулася раніше, не поспішайте відціджувати вино. Воно ще грає. Ледь-ледь, але грає. Хоча «методом тику», я зрозуміла, що вино, яке стояло під рукавичкою менше, виходить як шампанське — з бульбашками! Але зберігати його потрібно тільки в прохолоді й не дуже довго, бо може, я думаю, скиснути.
Через місяць, як ви поставили своє вино грати, і рукавичка вже здулася точно, відціджуйте його, розливайте по темним пляшкам і ставте в прохолодне місце.
Увага! Відціджуючи, ні в якому разі не відтискайте пелюстки, бо вино гірчитиме.
Через два тижні відпочинку трояндове вино треба знову або обережно перецідити, або, як роблять справжні винороби, зняти з осаду. Для цього в пляшку з вином опускаємо один кінець пластикової довгої трубочки (можна використати медичну крапельницю), а в пусту пляшку, в яку буде зливатися вино, — другий. При цьому нова пляшка має стояти значно нижче, ніж пляшка з вином. Вино поступово перетече в пусту пляшку, вам треба контролювати процес, щоб осад залишився в старій посудині. Ще через місяць процедуру можна повторити.
Коли можна пити домашнє трояндове вино? Бажано, щоб воно постояло хоча б 2 місяці. А ще краще — до зими. Кажуть, тоді воно ще смачніше! Цього року спробую перевірити)))
Домашнє трояндове вино дає величезне поле для експериментів. Можна додати пару ложок каркаде, або ожини, або чорниці… Можна експериментувати з сортами троянд. Кожна з них має свій неповторний аромат, а значить і вино буде щоразу іншим…
Натхнення!
Оксана Дивисенко,
ЗЕЛЕНА САДИБА.