Флокс волотистий — яскравий і невибагливий у правильному місці

Яскравий, рясно квітучий флокс волотистий (Phlox paniculata) — незамінна рослина для літнього саду. Його чисті сяючи суцвіття розфарбовують квітники і наповнюють життям рабатки. Настільки багатої рожевої палітри льодяникових відтінків немає у жодної квітки. Доречний у садах будь-якого стилю і при будь-яких можливостях догляду, цей найпоширеніший вид флоксів підкорює не лише зовнішністю, а й невибагливістю. Його не даремно вважають «багаторічником для всіх». І якщо правильно вибрати місце і не забувати про полив, флокс волотистий роками буде тішити своїм цвітінням навіть без особливої уваги.

Флокс волотистий — яскравий і невибагливий у правильному місці

Флокс волотистий — яскравий і невибагливий у правильному місці

Зміст:

Опис рослини

Найвідомішого з кущових видів роду Флокс важко сплутати з конкурентами. Дивовижно густі кущі з прямими, голими стеблами, простим видовженим листям і масивними суцвіттями-китицями давно стали садовою класикою. Флокс волотистий рідко цінують за листя, хоча і воно буває дуже цікавим. Основний його «козир» — фантастично рясне цвітіння. Щільні чи більш ажурні, розгалужені чи компактні, китиці з 5 пелюсток квітів здаються літнім чудом. Вони укривають кущі яскравими подушками і хмаринками та дивують білими, рожевими, блакитними, бузковими, пурпуровими, червоними, бордовими відтінками в однотонних, акварельних і рябих варіаціях.

Старі флокси, що збереглися в садах ще з радянських часів — рослини невибагливі. Але сучасні гібриди не просто так майже відтіснили їх у забуття. Розкішне цвітіння карликових, середніх чи високих, дрібно і крупноквіткових, дивовижно різноманітних сортів вимагають трохи уважнішого, але не такого вже і особливого підходу до вирощування.

Основний його «козир» флокса волотистого — фантастично рясне цвітіння

Основний його «козир» флокса волотистого — фантастично рясне цвітіння

Вимоги флокса волотистого до місця в саду

Цей багаторічник невибагливий лише в правильному місці. Скромну світлолюбність, хорошу адаптивність та залежність від родючості і вологості грунту садові флокси волотисті успадкували від своїх диків предків. Флокси висаджують на рівних чи з невеликим схилом ділянках, уникаючи складного рельєфу і ризику підтоплення або надмірного перегрівання грунту.

Флокси — надзвичайно пластичні рослини. Вони не терплять сильний затінок (і точно не цвітуть в ньому настільки эффектно), але до будь-яких світлих місць адаптуються на диво добре. Пряме сонце для флоксів підходить не завжди і не для всіх сортів (на стійкість варто звернути увагу під час вибору). А ось у напівзатіненних та частково сонячних місцях вони ростуть чудово. Освітлення і його «режим» визначають висоту рослин, пишність суцвіть, забарвлення та навіть тривалість цвітіння. На яскравому сонці кущі нижче, при затінку опівдні — максимальної для сорту висоти.

Чим ефектніше й розмаїтіше забарвлення, чим темніше чи холодніше відтінок (особливо для блакитних і синіх сортів), тим менше варіантів: екзотичні й барвисті флокси розкривають всю красу лише в напівпритінку. Захист негустих дерев чи кущів з глибокими коренями, затінок опівдні — найкращий універсальний варіант для флокса волотистого. Обирати варто східні, західні і частково південні сторони будівель.

Визначаючись з місцем і готуючись до висадки саджанців флокса волотистого, слід пам’ятати, що чим якісніший и багатший грунт, тим краще буде рости цей багаторічник. Флокси волотисті у природі звикли до вологих луків і прирічкових ландшафтів, тому і в саду для них краще обирати вологий, свіжий грунт. Нейтральна пухка земля (реакція кислотності від 5,5 до 7,0) підходить для них ідеально.

Щоб добитися ідеальних умов, варто перекопувати грунт на глибину, як мінімум, 30 см, вносячи зрілий гній, компост, вугілля, при необхідності коригуючи структуру піском, торфом чи глинистою землею. Варто провести підготовку місця посадки наперед, хоча б за 2 тижні до висадки саджанців. І бажано додати стандартну порцію повних мінеральних добрив.

Флоксам, особливо великоквітковим та високим, варто підбирати захищені місяця. Вони бояться і вітру, і сильних опадів.

Флокси волотисті у природі звикли до вологих луків і прирічкових ландшафтів

Флокси волотисті у природі звикли до вологих луків і прирічкових ландшафтів

Посадка й пересадка флокса волотистого

Саджанці волотистого флоксу краще купувати у контейнерах або максимально «свіжими», ретельно оглядаючи рослини на кількість пагонів, стан кореневища і ознаки зараження.

Флокси формують потужні кущі, при посадці потрібно виділити їм достатньо місця для вільного росту. Навіть для низьких и бордюрних сортів відстань до сусідніх рослин має бути не меншою за 35 см. Середньорослі флокси висаджують на відстані в 50 см, високі — 65 см і більше.

Висадку цього багаторічника можно проводити і весною (з кінця квітня до середини травня), і влітку (при покупці рослин в контейнерах), і восени (з кінця серпня до першої декади жовтня). Восени посадка вважається більш продуктивною, адже кущі можуть рясно розквітнути вже наступного року.

Під час висаджування важливо дотримуватись наступних правил:

  1. Вкоротити у саджанців корені до 15 см. Для флоксів з відкритими коренями провести замочування в розчині стимуляторів росту.
  2. Викопати індивідуальні посадкові ямки, в глибину і ширину на 10-15 см більші за розмір саджанця.
  3. За бажання, на дно можно внести додатково органічні та мінеральні добрива і рясно полити ямку, наповнюючи водою.
  4. Обережно встановити рослину в «багнюку», розправляючи корені.
  5. Акуратно заповнити посадкову ямку грунтом, обережно притискаючи, але не надто ущільнюючи. Потрібно контролювати, щоб рівень заглиблення був пониженним — занурити верх кореневища на 3-5 см нижче лініі грунту.
  6. Утрамбувати землю, мульчувати поверхню, рясно полити, на сонячних місцях — притінити висаджені рослини. До початку росту потрібно захищати флокси від посухи і спеки.

Флокси волотисті не потребують частого омолодження, їх потрібно буде пересаджувати кожні 6-7 років. Якщо рослини не отримують ідеального догляду, їх доведеться переносити на нові місця частіше. При пересадці видаляють висохлий центр куща і розділяють його на великі, здорові частини з хоча б з 5-6 пагонами.

Флокси волотисті не потребують частого омолодження, їх потрібно буде пересаджувати кожні 6-7 років

Флокси волотисті не потребують частого омолодження, їх потрібно буде пересаджувати кожні 6-7 років

Особливості догляду за флоксом волотистим

Кущові флокси не даремно вважають рослинами, за якими легко доглядати. Та приділяти їм увагу все ж таки доведеться. Якщо не забезпечити хоча б базового догляду, на повноцінне цвітіння і розкриття всіх особливостей сорту розраховувати важко. І чим новіше сорт, чим яскравіше цвітіння, тим ближчим до ідеалу має бути і догляд.

Зазвичай, флоксам волотистим достатньо:

  1. Поливів у засуху — рясних, влагозарядних, компенсуючих засушливу погоду. Навіть на досить вологому грунті флокси без додаткового поливу будуть страждати.
  2. Підживлення у три етапи — на початку росту, весною (азотними чи комплексними добривами), під час формування бутонів або на початку цвітіння (калійно-фосфорними добривами) та після цвітіння (осінніми або фосфорними добривами).
  3. Розрихлення, аерації грунту і мульчування.
  4. Видалення бур’янів.
  5. Підв’язки нестійких високих сортів до опор.
  6. Зрізки всіх пагонів «під землю» з настанням перших морозів.

При будь-яких підживленнях варто використовувати рекомендовані виробником пропорції для робочих розчинів. При наявності часу, можна вносити добрива меншими порціями — до 5-6 разів за сезон.

Флокси надзвичайно чутливі до стрибків температури зимою. При посадці в захищених місцях і достатньому рівні снігу, додаткового захисту вони не потребують. Але оскільки погода частіше дивує неприємними сюрпризами, краще вдатися до застережливих заходів — додатково захистити кущі високою мульчею з торфу, листя, лапнику чи інших матеріалів.

Читайте також:

Складні моменти в вирощуванні флокса волотистого:

  1. Без поливу важко розраховувати на ефектне і тривале цвітіння.
  2. Підживлення має компенсувати активний ріст багаторічника. Без добрив грунт швидко виснажиться і добитися яскравого цвітіння буде неможливо.
Кущові флокси не даремно вважають рослинами, за якими легко доглядати, та приділяти їм увагу все ж таки доведеться

Кущові флокси не даремно вважають рослинами, за якими легко доглядати, та приділяти їм увагу все ж таки доведеться

Розмноження флокса волотистого

Основним способом розмноження флокса волотистого є розділення дорослих (від трьох років) та старих кущів. При розділенні з коренями поводяться обережно, розтягуючи кущі вручну чи розрізаючи гострими інструментами на досить великі частини — не тільки з повноцінними власними коренями, але й, як мінімум, з 5-6 пагонами. Розділення проводять весною або після відцвітання.

Вирощують флокси волотисті і з живців. Здорові, сильні пагони розрізають на невеликі фрагменти з двома листовими вузлами і здоровим листям. Чудово укорінюються і весняні, і літні пагони, що почали дерев’яніти знизу — під ковпаком, в вологому піщаному грунті.

При вирощуванні з насіння флокси волотисті не зберігають сортових характеристик. Висіяти насіння бажано під зиму на спеціальні грядки чи на розсаду після проморожування.

Тетяна Шумовська,

ЗЕЛЕНА САДИБА.

Tagged , . Bookmark the permalink.