Півонії — одні з найулюбленіших садових рослин кількох поколінь садівників. Їхні великі, розкішні квіти викликають захват, але іноді ми чекаємо цього цвітіння і… марно. Бутони з’являються, набухають, але так і не розкриваються. Вони залишаються закритими, засихають або гниють просто на кущі. Чому не розкриваються бутони півоній і що з тим робити?
Це одна з найпоширеніших причин у нашому кліматі. Півонії — теплолюбні рослини. У прохолодну і вологу весну вони можуть затримати або повністю пригальмувати розкриття бутонів. Якщо йде дощ за дощем, ґрунт перезволожений, а сонця обмаль — бутони можуть почати загнивати ще до того, як розкриються. Особливо це стосується сортів з великими, щільними квітками.
Посуха, як і надлишок вологи, може привести до того, що півонія не зацвіте. У спеку без поливу, особливо на бідному піщаному ґрунті, півонії можуть викинути бутони, але не матимуть сил, щоб їх розкрити. Кущ починає економити вологу, живить лише листя, а бутони — «відключає». У результаті вони або засихають, або залишаються «в законсервованому» вигляді. Особливо вразливі молоді кущі.
Детально про догляд за півоніями читайте в нашій статті за посиланням.
Півонії — довгожителі. Але з часом, якщо кущ не ділити й не омолоджувати, він стає загущеним, пагони — слабшими, і рослині просто не вистачає сил, щоб «відкрити» бутони.
Ще одна типова помилка — надто глибока посадка. Якщо бруньки заглиблені більше ніж на 5 см — цвітіння може бути млявим або взагалі не наступити.
Півонія — не рослина для глибокої тіні. Якщо вона росте біля стіни, під деревом або за парканом, цвітіння буде слабким. Бутони можуть з’явитися, але не матимуть достатньо енергії для розкриття. Вони просто «завмирають».
Калій і фосфор — головні «відповідальні» за якість цвітіння. Якщо цих елементів не вистачає в ґрунті — півонія не розкриває бутони повністю. Ще один чинник — надлишок азоту: якщо його занадто багато, рослина нарощує листя, а цвітіння «буксує».
Часто бутони не розкриваються через те, що злиплися через липкий нектар, які полюбляють мурахи. Так-так! Мурахи не тільки не шкодять — вони допомагають бутонам розкритися, очищаючи від липкого нектару. Якщо мурах немає, а бутон липкий — він так і може залишатись злиплим і закритим.
Так само бутони не розкриваються, якщо вражені сірою гниллю чи іншими хворобами.
У перші роки після посадки півонія тільки адаптується на новому місці й нарощує кореневу систему. Якщо рослина ще не зміцніла, але вже заклала багато бутонів, вона може просто не «потягнути» всі одночасно. Частина бутонів залишається закритою, засихає або зупиняється в розвитку.
Так півонія сама регулює навантаження, щоб не виснажити себе. Це цілком природно.
Якщо цього не зробити — цвітіння може бути слабким, а кущ витратить сили й довше приживатиметься. У наступні роки, коли півонія зміцніє, вона розкриватиме всі бутони повноцінно і щедро.
Не поспішайте вимагати від молодої півонії максимум. Дайте їй час — і вона подякує вам десятиліттями квітування.
Півонія — рослина, яка багато років росте на одному місці. І якщо вона не цвіте або не розкриває бутони, не варто на неї сердитися. Уважно придивіться до неї. Найчастіше проблема — в умовах вирощування, погоді чи помилках посадки. І майже завжди її можна вирішити.
Навіть якщо цьогоріч півонії вас не дуже порадували, не поспішайте їх викопувати. Дайте їм ще один сезон — але вже з турботою, сонцем, калієм і… трохи більше простору. Тоді вони обов’язково віддячать вам цвітом, що затамовує подих.
Натхнення!
Оксана Дивисенко,
ЗЕЛЕНА САДИБА.