Класичні та завжди прекрасні самшити, здавалося б, безальтернативні. Та нова пошесть — масове ураження кущів самшитовою вогнівкою — змушує садівників все частіше шукати заміну цьому декоративному чагарникові. Підібрати гідного кандидата серед кущів не так і просто. Адже потрібні не просто вічнозелені рослини, а й універсальні, невибагливі, здатні тримати «форму», густі види. То чим замінити самшит у саду? Спробуємо разом серед усього розмаїття садових кущів знайти необхідні рослини.
Щоб знайти гідну альтернативу самшиту, варто орієнтуватись на його найважливіші риси:
Точного «аналога» самшиту знайти неможливо, принаймні за всіма критеріями одразу. Та все ж є рослини, що можуть втілити задум не гірше при достатній витривалості й невибагливості. Головне — враховувати текстури зелені й сезонні особливості.
Схожість на самшит по густоті й текстурі зелені, а не лише по функціональності — риса, що зустрічається не часто. Є лише декілька рослин, що дійсно наближаються до максимальної подібності.
Жимолость шапкова (Lonicera pileata) — абсолютний фаворит серед дизайнерів, ця придатна для будь-якого формування красуня з дрібним листям виглядає яскраво-зелено і щільно-текстурно. Це розлогий вічнозелений чагарник з тонкими пагонами, що утворює пишні шапки-крони висотою до пів метра при вдвічі більшому діаметрі. Густий килим, пишний бордюр чи живоплоти — це повноцінна альтернатива самшиту як вічнозеленому універсалу. Ще й невразлива до шкідників і хвороб.
Примітка: для формування окремих строгих фігур, геометричних або оригінальних контурів варто звернути увагу на ще одну жимолость — блискучу (Lonicera nitida), швидкорослу, вищу і фантастично щільну при регулярному обрізуванні.
Бирючина звичайна форми атровіренс (Ligustrum vulgare subsp. atrovirens) — легенда топіарного мистецтва. Ця вічнозелена красуня дуже стійка до частого обрізування, зростає середніми темпами, легко піддається такому ж формуванню, як і самшити. А яскравий відтінок зелені максимально наближений до «самшитового». Найкраще кущі висотою до 2-3 м проявляють себе в живоплотах і класичній геометрії — сферах та кубах.
Єдиний недолік бирючини — відносна вічнозеленість. Залежно від погоди, листя може як зберігатися, так і частково або повністю опадати зимою. А яскраво-зелений колір мінливий по сезону.
Про реальний досвід створення живоплоту з бирючини читайте за посиланням.
Бруслина японська (Euonymus japonicus) та бруслина Форчуна (Euonymus fortunei), які у нас частіше називають «бересклети», утворюють пишні, густі кущі. Схожі у рясності, але не у розмірах листя бруслини є чудовою альтернативою самшитам. Це декоративні весь рік невисокі чагарники, що в природній формі утворюють щільні килимоподібні покриття. Їх можна висаджувати і окремо, і в огорожі чи бордюри. До того ж бруслини — швидкорослі, невибагливі до ґрунту та поливу.
Чим відрізняється бруслина від самшиту, так це забарвленням. Адже в основному нам доступні строкаті сорти та форми з золотими, жовтими, білими, кремовими або різнобарвними візерунками, а не класично зелені рослини.
Барбариси, зокрема барбарис самшитолисний (Berberis buxifolia) та барбарис Тунберга (Berberis thunbergii) — стійкі до стрижки, яскраві за кольорами, колючі і дрібнолисті — очевидна альтернатива самшитам по текстурі. При умові регулярного формування кущики невибагливих барбарисів настільки ущільнюються, що утворюють суцільні непроникні бордюри.
При виборі барбарисів на заміну самшитам найважливіше — враховувати колірну палітру і її вплив на сприйняття саду. Самшитолисті сорти з їх яскравими зеленими відтінками чи багряні барви Тунберга — обирати є з чого.
Гостролист городчатий (Ilex crenata) — повільно зростаючий, компактний, вічнозелений різновид падубів, зовсім не схожий на звичні нам гостролисти. Адже цей вид відрізняється своїм дрібним, овальним, блискучим смарагдовим листям та дуже густою кроною. Він гарно реагує на формування та загущення. Єдиний недолік — цей різновид більш чутливий до нестачі вологи й потребує якісно дренованого ґрунту.
Рослин, що можуть виконати функції самшиту, хоч і зовсім інших по текстурах і характеру, чимало. Ось кілька видів, здатних рости і в напівзатінку, і на сонці, та ще й невибагливих до ґрунту.
Кизильники горизонтальний, блискучий та верболистий (Cotoneaster horizontalis, Cotoneaster lucidus, Cotoneaster salicifolius) — найбільш орнаментальні серед «ягідних» вічнозелених та напіввічнозелених чагарників. Скелетно-розгалужені яскраві гілочки з дрібним листям вражають своєю стійкістю до посухи та забруднень. Недостатня щільність крони кизильників компенсується формуванням з молодого віку, завдяки якому можна загустити кущі.
Піраканта шарлахова (Pyracantha coccinea) — розлогий вічнозелений колючий чагарник висотою близько 2 м з овальним, блискучим, темним листям, що лише при сильному морозі міняє колір на бронзу. Та ціниться піраканта не за густоту зелені, а за світлі хмаринки цвітіння та неймовірну кількість плодів сліпучих вогняних відтінків.
Падуб гостролистий (Ilex aquifolium), на відміну від самшитолистого родича, виглядає зовсім не схоже на самшит. Та він дуже густий завдяки вкороченим гілочкам. Крона при обрізці ще більше ущільнюється, а колючі зубчики по хвилястому краю блискучого листя і яскраві плоди — цікава альтернатива класиці.
Магонія падуболистна (Mahonia aquifolium) — родич барбарису з не дуже щільною кроною до 1 м висотою, з складним непарно-пірчатим листям довжиною до 20 см. Колір рослина постійно змінює, від весни й до зими перефарбовуючись від ніжної зелені до червоного і бронзи. Жовті квіти та сизуваті плоди дуже оригінальні. Це тіньовитривала альтернатива самшиту. Але потрібно пам’ятати, що кущі магонії більш вимогливі до родючості ґрунту.
Хвойні рослини як самшитова заміна розглядаються лише відносно. Та за бажанням можна використати карликові, низькорослі, щільнотекстурні види:
Дорогі читачі! Підбираючи рослини, які могли б замінити самшити в дизайні саду, варто пам’ятати, що незвичне — це не завжди погано. Для будь-якої класики можна знайти цікаві альтернативні рішення. І рослини, які їх втілять.
Тетяна Шумовська,
ЗЕЛЕНА САДИБА.