Які бувають бересклети і як їх вирощувати?

Бересклети — відносно нові чагарники для українських садів, хоча вже й стали для багатьох улюбленими. Бересклети Форчуна — одні з перших декоративних кущів, що з’явилися на моїй старій дачі років п’ять назад і переїхали минулого року на нову ділянку. Два дорослих кущі були поділені і без проблем прижилися на новому місці. На цьому моє знайомство з бересклетами зупинилося, поки в лісі минулої осені не побачила якийсь рожевий кущик неймовірної краси. Обізнані грибники, в компанії яких ми відпочивали, просвітили, що це бруслина — поширений в європейських лісах чагарник. І вже вдома Гугл мені підказав, що бруслина — це українською «бересклет». Яка бруслина росте в наших лісах, а яку обов’язково треба поселити у себе в саду, розкажу в цій статті.

Які бувають бересклети і як їх вирощувати? © Leivina Irina

Щодо вирощування бруслини, то тут багато писати не доведеться. Це чагарники з серії «посадив і забув». Забув — це про догляд, якого вони практично не потребують. Вони виживуть і в тіні, і на сонці, навіть без поливу і підживлень, практично на будь-яких ґрунтах.

Але, якщо ви хочете, щоб бересклети на вашій ділянці були дійсно гарні, приділяйте хоч трохи уваги:  поливайте в засуху і, обов’язково, формуйте, тобто підстригайте хоча б щовесни, а краще кілька разів за сезон — тоді вони будуть рости густіші, пишніші та швидше.

Далі мова піде про найбільш популярні види бересклетів в наших садах — про особливості та можливості кожного.

 1. Бруслина бородавчаста

Бруслина бородавчаста (Euonymus verrucosus) – саме цей бересклет найчастіше можна зустріти в наших листяних та мішаних лісах. Чим холодніше стає восени, тим яскравіше «запалюється» червоним його листя. Хоча – навіть не червоним, а якимось темно-рожевим, дуже насиченим відтінком. Таким, що здалеку здається, якимись чудернацькими квітами зацвів посеред осені і жовтих дерев цей чагарник. Влітку листки бруслини зелені і нічим особливим не приваблюють погляд.

В різних регіонах України, як пише Вікіпедія, бруслину бородавчасту називають по-різному – бірючина (хоча ми знаємо, що бирючина — це зовсім інша рослина), бруслевина, чи брузлевина, проскурина, вересклеп… В народі відома як отруйна, лікарська, гутаперчоносна рослина (гутаперча – шкіроподібний продукт по хімічному складу дещо схожий на каучук, що добувають з коренів рослин, в тому числі і деяких видів бруслини). З метою добування гути цей бересклет раніше вирощували в культурі, в основному на Поліссі та в Лісостепу. Але з появою всіляких хімічних полімерів його добування втратило рентабельність.

Чагарник виростає від одного до трьох метрів, має зелені або коричневі гілки, густо вкриті чорними бородавками (звідси і назва). Головна його принада – забарвлення листя восени і плоди – сплюснуто-кулясті рожево-червоні або рожеві коробочки 8-12 мм у діаметрі. Вони прикрашають рослину до глибокої осені. Коли дозрівають, коробочки відкриваються, демонструючи насіння, яке висить на тонесеньких ниточках, загорнуте у помаранчеві «сорочки». Фантастичне видовище!

Правда, плоди у бересклета бородавчатого, як і всі інші частини, отруйні, і краще їх навіть до рук не брати – любуватися здалеку. При цьому птахи їх поїдають з задоволенням і без ніякої шкоди для свого здоров’я.

Висаджуючи цю бруслину (як, в принципі, і всі інші види) в саду, треба застерегти дітей: вона дуже святково виглядає, але краще з нею «не гратися».

В асортименті українських розплідників ця бруслина практично не представлена. Є одиночні пропозиції видової рослини. Про сорти інформації я не знайшла.

2. Бересклет, або бруслина Форчуна

Бересклет Форчуна (Euonymus fortunei) — вічнозелений чагарник 30-75 см висотою і до 120 см в ширину. Стелиться по землі, завдяки чому легко розмножується відводками. Колір його листя важко описати, бо одна і та ж сама рослина з різних боків може утворювати листя різного кольору. Я не знаю, який сорт бруслини Форчуна у мене, скоріше за все — «Емералд Енд Голд». Його листя в різні періоди сезону може бути і яскраво-жовтим з зеленою серцевинкою, і зеленим з білим, і рожевим – після зими.

Квіти у цього виду дрібні та майже непомітні, а ось плоди у нас, кажуть, він практично не зав’язує. Хоча я і квітів на своїх за п’ять років не бачила. Може, просто проґавила?

Та бруслина Форчуна прекрасна і без квітів – це надцінний чагарник для ландшафтного дизайну! Красивий весь рік і практично не приносить ніякого клопоту. В умілих руках може перетворитися на садову скульптуру, вирощуватися на штамбі, підійматися по опорі, створювати живі загорожі…

За сприятливих умов бересклети Форчуна, що ростуть біля стін або старих дерев, можуть за допомогою придаточного коріння вилізти вгору на кілька метрів. Тобто заявлена максимальна висота 70 см — далеко не межа. Регулярна стрижка восени і прищипування пагонів кілька разів влітку сприяє інтенсивному росту рослини – до 70 см за сезон! Отже, це не тільки ідеальна ґрунтопокривна рослина, але й чудовий варіант для вертикального озеленення.

Детально про бересклет Форчуна читайте в нашій статті.

Бересклет Форчуна «Емералд Енд Голд» (Emerald Gold) © Leivina Irina

3. Бруслина європейська

Бересклет європейський (Euonymus europaeus) має негусту мереживну крону. Листочки – яйцеподібні, на колір – темно-зелені. В природі росте майже скрізь на Європейському континенті. Його основна перевага – яскраве забарвлення листя восени, від жовто-зеленого до червоно-фіолетового. Весною на кущах з’являються дрібні жовті квіточки, які дуже подобаються комахам-запилювачам.

До десятирічного віку рослина, зазвичай, досягає 2,5 метра. Зимостійкість – відмінна, теж гарно піддається формуванню за допомогою стрижки. Можна вирощувати як на сонці, так і в напівтіні. Пристосовується до будь-яких за кислотністю ґрунтів, росте досить швидко.

Сорт «Альбус» (Albus) європейського бересклета виростає до 3-х метрів. Влітку листя яскраво зелене, восени набуває насиченого жовтого забарвлення. Цвіте дрібними біло-зеленими квіточками, утворює чисто-білі плоди-коробочки. З них після дозрівання виглядають помаранчеві насінини, що висять на тоненьких ниточках.

Ще один цікавий сорт європейської бруслини — «Ред Каскад» (Red Cascade). Чималий чагарник – до 3,5 метрів висотою і 2,5 шириною. Восени його листя набуває пурпурово-червоного забарвлення, влітку – зелене. Особлива краса – з вересня гілки цього бересклету всипані червоними коробочками-плодами з помаранчевими насінинами всередині.

Бересклет європейський (Euonymus europaeus). © ericy202

4. Бересклет крилатий

Бруслина, або бересклет крилатий (Euonymus alatus) зовні дуже схожий на бородавчасту бруслину. Але в дикій природі у нас не росте. Його рідні місця – Далекий Схід, Китай і Японія. Дивні нарости на його гілках дещо нагадують крила, через що він і отримав свою назву.

В садах його висота, як правило, не досягає понад 2,5 метра. Має густе темно-зелене листя, на фоні якого майже непомітне весняне цвітіння. А ось плоди-коробочки традиційної для бересклетів форми й яскравого малинового забарвлення помітні навіть дуже.

Бруслина крилата поселилася в моєму саду цієї весни і за перший сезон майже не виросла. Взагалі, всі бересклети в рік посадки ростуть повільно – нарощують кореневу, але цей вид росте, порівняно, дуже повільно завжди – 10-15 см за сезон.

Цікаві сорти:

• «Компактус» (Compactus) – має округлу форму, що не вимагає стрижки, і яскраво червоне листя восени.
• «Чикаго Файер» (Chicago Fire) садівники цінують за густе глянцеве листя, що восени стає насичено червоним. Ідеальний для маленьких ділянок – 1,2 метра у висоту і 1,5 шириною.

5. Бруслина коркова

Бруслина, або бересклет корковий (Euonymus phellomanus) родом з Китаю. В наших садах виростає до 2,5 метрів у висоту. Традиційно для бруслин – листя зелене влітку і червоне восени. Плоди – коробочки-«хамелеони». Спочатку – білі, потім стають рожевими, ще пізніше – малинові, які й випускають помаранчеве насіння на ниточках.

При цьому саме плодоношення бруслини коркової є найцікавішою її особливістю. Воно настільки рясне, що ним не можна не захопитися. Так само дуже приваблива кора коркової бруслини. З віком на ній розвиваються «крила» ще більш потужні, ніж у бересклета крилатого. Вони вкривають кожну гілку і стовбур бруслини, за що цей вид часто називають «корковим деревом».

Бруслина, або бересклет корковий (Euonymus phellomanus). © Michael Kesl

6. Бересклет японський

Бересклет японський (Euonymus japonicus), як зрозуміло з назви, родом зі Сходу. Це вічнозелений чагарник чи, за привабливих умов, невелике деревце. Росте він достатньо швидко, досягає в дорослому віці 2-х і більше метрів. Якщо чагарник часто стригти, буде густим і пишним. Багато садівників вирощують його, замінюючи самшит в бордюрах і живоплотах.

Щодо умов, то краще почуватиметься в напівтіні, палюче сонце йому не дуже до вподоби. Любить полив і душ, до ґрунтів невибагливий. Але, на відміну, від інших бруслин, описаних в цій статті, бруслина японська менш морозостійка – всього -18 градусів. Це офіційно заявлена морозостійкість.

Бересклет японський (Euonymus japonicus). © ninarasadnik

Та, як стверджують українські садівники, наші зими цей бересклет переносить без укриття не тільки в південних регіонах. Хоча північніше може обмерзати зверху, але з приходом тепла швидко відновлюється.

Японський бересклет можна вирощувати в контейнерах на терасі чи балконах і навіть в кімнатних умовах. Головне в останньому випадку – забезпечити йому прохолодну зимівлю.

Оксана Дивисенко,

ЗЕЛЕНА САДИБА.