Чому мої троянди ніколи не хворіють на грибні захворювання

Я закохалася в троянди п’ятнадцять років тому. Перші мої трояндочки часто засмучували мене: то різнокольоровими плямами на листках, то білим пудровим нальотом борошнистої роси, то ще якоюсь неприємністю. Чого я тільки не робила, щоб лікувати рожеві кущі та не допускати хвороб… Останні п’ять років грибні захворювання на моїй дільниці траплялися тільки два рази і не встигли нанести розарію ніякої шкоди. Поділюся секретами профілактики грибкової інфекції в розарії.

Чому мої троянди ніколи не хворіють на грибні захворювання

1. Має значення місце посадки

Хворіють найчастіше троянди, посаджені в невідповідних місцях. Список найбільш невідповідних місць:

• глибока тінь,
• північна сторона будівлі,
• спекотне місце,
• дуже близько до стіни (менше метра),
• в низині,
• в щільному оточенні інших кущів.

Перш ніж купувати троянду, пройдіться по ділянці та подумайте – куди ви її посадите? Вибирати місце треба дуже прискіпливо, пересаджувати кущ щороку — невдячна справа, втомитеся чекати квітів.

2. Кущ треба обрізати, не шкодуючи

Я пам’ятаю, на самому початку дуже шкода було обрізати трояндочки. Я акуратно, з болем у серці, зрізала тільки гілки, які постраждали після зимівлі. В результаті через пару років виходили не кущі, а віники! Густі зарості — відмінне місце для грибних інфекцій, і скільки їх не обприскуй купоросом, грибок не відступить.

Формування куща — це не тільки правильна обрізка, проріджування, а й допомога в розташуванні гілок. Після зимівлі треба допомогти кущу розправитися, а коли активно наростають нові пагони — надати їм правильне положення. Так, якщо гілки занадто нахилені до землі — підв’язати в центр куща, а якщо навпаки, спрямовані в центр, відтягнути в сторону.

Деякі сорти з ламкими пагонами потребують опор, адже так прикро, коли новий сильний пагін відламується від сильного вітру.

Для фіксації пагонів використовуйте твердий дріт у м’якій обмотці. Троянди не люблять ганчіркових підв’язок, а пластикові фіксатори здатні пошкодити стебла молодих пагонів.

Кущ троянди треба обрізати не шкодуючи

3. Ніякого гною та передозування

Троянди люблять гній. Як коров’ячий, так і кінський. Рослини дуже добре на нього відгукуються, чудово нарощують зелену масу. Є тільки одне «але»: грибки теж люблять гній та зберігаються там довгий час. Мені якось не подобалося постійно купоросити кущі. Квіти від цього страждають. Довелося відмовитися від гною.

Нітрохи не гірше для трояндочок — курячий послід. Тільки не повторюйте моєї помилки! Курячий послід я брала перепрілий, річної давності і, як він був, сухим та нерозбавленим, засипала під кущі. Листя стає коричневим — це горить коріння троянд. Врятувати їх може тільки негайне видалення посліду та постійний рясний полив.

Увага! Навіть старий курячий послід класти під троянди у чистому вигляді не можна! Його слід обов’язково розмочити та змішати з перегноєм або торфом в пропорції: 3 частини курячого посліду на 7 частин перегною.

Мінеральні добрива для троянд також дуже потрібні. Ось тільки передозування підживлень — прямий шлях до хвороб. Особливо це стосується передозувань азоту. Трояндам достатньо 2-х комплексних мінеральних підживлень за сезон: на початку першого цвітіння та в серпні.

4. Ніякого мульчування та небажаних сусідів

Всі норовлять наступити на чужі граблі. Я на них взагалі танцювала. Слухала все поради садівників з Інтернету. Мульчувати землю під трояндами і чорним нетканим матеріалом, і скошеною травою, і картоном навіть.

Нічого доброго в цьому немає! Під мульчею чудово зберігається не тільки волога, а й збудники грибних захворювань. Крім того, там прекрасно себе почувають мурахи, які із задоволенням беруться пасти тлю на молодих пагонах троянд. Тому — геть мульчу!

Розпушування після поливу зберігає вологу в ґрунті теж вельми непогано.

Що стосується порад з приводу ґрунтопокривних рослин в розарії. На жаль, мені поки не вдалося знайти такі, які не були б схильні до грибних хвороб. Якщо захворює сусід — хвороба переходить і на троянди.

Геть мульчу з розарію! Вона допомагає поширенню грибних хвороб троянд

5. Поливати рано вранці

За інших рівних умов ранковий полив влітку кращий. А ось навесні та восени можна поливати і протягом дня, головне, щоб вода не була крижаною.

Не настільки важливо, коли, але полив повинен бути рясним. Якщо троянду поливати потроху, коріння розташується близько до поверхні і цілком ймовірно вимерзне взимку.

Молоді трояндочки люблять полив підсолодженою водою, на 5 літрів достатньо столової ложки з верхом цукру. Після солодкої води обов’язково пролити землю звичайною водою.

6. Попіл — це наше все

Немає більш універсального, дешевого та доступного засобу для троянд, ніж звичайний деревний попіл з печі або з мангалу.

Попіл — це добриво, яке важко передозувати. Попіл дозволяє паросткам швидше визрівати. А ось грибним хворобам попіл зовсім не до смаку. Якщо опудрювати золою землю під трояндами пару разів на тиждень, то ніякий грибок не виживе. Тим більше, що курячий послід та інші добрива закислюють ґрунт, зола ж допомагає погасити його кислотність.

Перед укриттям троянд на зиму, як заключний акорд, також використовую попіл — можна опудрити не тільки землю, а й сам кущ.

Увага! Золу не можна залишати під дощем та зберігати у вологих приміщеннях. Так вона втрачає свої властивості.

Немає більш універсального, дешевого та доступного засобу для троянд, ніж звичайна деревна зола з печі або з мангала

7. Душ з марганцівки та інші варіанти її застосування

Марганцівка — ще один засіб на всі випадки. У мене завжди вона під рукою. Коли троянди обрізаю або прищеплюю, інструмент знезаражується у темному насиченому розчині марганцівки. Живці для розмноження також витримуються у марганцівці.

Купуючи нову квітку в горщику, я спершу проливаю її марганцівкою. А якщо троянда з відкритою кореневою системою, то коріння також замочується у малиновому розчині на декілька хвилин перед посадкою.

Після кожного дощу, особливо восени, коли починаються тумани та холодні роси, влаштовую трояндам теплий душ з приємно-рожевого розчину.

Марганцівка, точніше її слабо-малиновий розчин — це ще і позакореневе підживлення для трояндочок в момент їх рясного цвітіння. Але будьте обережні — кристали марганцівки, які не розчинилися, можуть серйозно обпалити листя та квіти. Не лінуйтеся процідити розчин через марлю.

Читайте також детальний матеріал «Марганцівка для здоров’я рослин – надійна і незамінна».

8. Усі залишки — в багаття

Обрізаючи троянди, згрібаючи листя під ними, обрізаючи листя на зиму, важливо нічого не зберігати на ділянці. Якщо покласти все це в компост, грибок прекрасно розмножиться, а шкідники чудово перезимують.

9. Йти на зимівлю треба сухими

Я вважаю, що в регіонах з зимами, коли температура може сягати  – 20 °С і нижче, вкривати троянди потрібно обов’язково. Навіть якщо троянда не вимерзне без укриття, відновлюватися після складної зимівлі їй буде складно. З іншого боку, надмірна турбота та укриття троянд завчасно гарантують грибні захворювання, як мінімум.

Рік від року відрізняється. Буває суха та довга осінь, тоді проблем з відходом на зимівлю немає. Чекаємо заморозків, робимо «дах», забезпечуємо провітрювання укриття. Так трояндочки залишаться сухими під сухим укриттям.

Якщо осінь прогнозується дощова, доведеться трохи повозитися. Дах над розарієм треба зробити раніше на тиждень, залишивши рослини під дахом провітрюватися та просихати. Листя та пагони, які не визріли, в цьому разі зрізати потрібно обов’язково. А для підгортання троянд доводиться брати сухий покупний (або заздалегідь припасений) торф.

Остаточно «замуровувати» укриття потрібно тільки при стійких мінусових температурах.

Троянди на зиму повинні піти сухими, тому в дощову осінь їм потрібно влаштувати укриття перед утепленням

10. На троянди треба дивитися!

Троянди марніють без уваги. Це правда. Чим частіше на троянди дивишся, нюхаєш їх, фотографуєш – тим вони менше хворіють.

Ніякої містики в цьому немає. Просто милуючись трояндами, я кожен день помічаю симптоми їх негараздів і можу оперативно допомогти рослинам.

Любіть свої троянди, і тоді вони будуть цвісти та пахнути!

Катерина Данилова,

Ботанічка.