Чому і як я завжди заготовлюю звіробій та кропиву на зиму

Сьогодні в аптеках можна придбати багато усіляких медичних препаратів загальнозміцнювальної, тонізуючої дії, які допомагають при застуді. Попри це, я, як і колись наші прабабусі, завжди самостійно заготовлюю кропиву та звіробій на зиму, оскільки вважаю їх незамінними лікарськими травами для профілактики і лікування простудних та багатьох інших захворювань. Чим цінні саме ці рослини, як і коли їх збирати, сушити, зберігати та готувати цілющі настої, розповім у статті.

Чому і як я завжди заготовлюю звіробій та кропиву на зиму

Трави – це не заміна ліків. Ні! І до лікарів ходити треба, і ліки приймати в разі потреби – теж. Але звіробій та кропива здатні зміцнювати наш імунітет, посилювати загальний тонус організму, що є відмінною профілактикою багатьох сезонних вірусних хвороб, а в разі їх виникнення – додатковим лікарським засобом.

Зміст:

• Звіробій — «трава від 99 хвороб»
• Кропива — «вартує семеро лікарів»
• Як і коли збирати кропиву та звіробій для сушки
• Як я сушу трави
• Зберігання лікарських трав
• Приготування настоїв зі звіробою та кропиви

Звіробій — «трава від 99 хвороб»

Звіробій не дарма вважається «травою від 99 хвороб», настільки він багатий за своїм складом. Звіробій звичайний (Hypericum perforatum L.) – дуже поширена багаторічна трав’яниста рослина з жовтими, покритими чорними цятками, квітками. Росте вздовж узлісь, доріг, по околицях полів.

Лікарською вважається його надземна частина. У ній містяться флавоноїди, ефірні олії, дубильні речовини, алкалоїди, смоли, каротин, вітаміни С та РР.

Правильно висушений звіробій має бальзамічний запах та гіркувато-терпкий смак.

Звіробій застосовується як в’яжучий, протизапальний, стимулюючий регенерацію тканин, протимікробний, сечогінний засіб. Настій звіробою діє заспокійливо на центральну нервову систему. Найчастіше звіробій застосовується як загальнозміцнювальний засіб.

Настоєм можна полоскати ротову порожнину при стоматитах, ще він усуває поганий запах з рота та зміцнює ясна.

В офіційній медицині звіробій застосовується як самостійно, так і в зборах. Він абсолютно не токсичний. Є версія, що назва цієї трави походить від казахського слова «джерабай», що означає «цілитель ран».

Кропива — «вартує семеро лікарів»

Є прислів’я – «одна кропива замінює семеро лікарів». Кропива дводомна (Urtica dioica L.) – трав’яниста, всім добре відома рослина, з пекучим стеблом та повзучим коренем. Може досягати до 2-х метрів у висоту. Квітки непоказні. Зростає всюди. Вірніше сказати – де тільки не росте!

Найцінніше, що є в кропиві – це листя. У них найбільше міститься вітамінів (С, К, В2, В6), каротин, дубильні речовини, органічні кислоти, усілякі цукри, мікроелементи, камедь та багато-багато інших корисних речовин. У волосках кропиви міститься мурашина кислота (тому вона і пече).

Кропива багата протеїном, тому вона дуже живильна, і з неї виходить відмінний літній супчик.

Кропива має кровоспинну властивість. Її дуже корисно приймати при гіповітамінозах і просто, коли організм з якихось причин ослаб. Вона також сприяє підвищенню гемоглобіну та збільшенню еритроцитів в крові, знижує рівень цукру в крові.

Кропива – натуральний і дуже ефективний протизапальний, протимікробний та сечогінний засіб.

Найцінніше, що є в кропиві — це листя

Як і коли збирати кропиву та звіробій для сушки

Дуже важливо правильно збирати лікарські трави та знати терміни їх збору. Необхідно також враховувати, що трави у сухому вигляді без втрати якості зберігаються не більше 1 року, а далі усі корисні речовини в них починають руйнуватися. Тому немає сенсу робити дуже великі запаси.

У лікарських рослин заготовляють різні частини: надземну частину (трава), корінь, квітки, плоди, насіння, кору та бруньки. Але у випадку зі звіробоєм та кропивою я збираю і заготовлюю тільки надземну частину рослини.

Вирушаючи за травами, завжди беру з собою ножиці або секатор, садові рукавички (для кропиви) та кошик, куди я буду складати трави (можна просто сумку з тканини).

При зрізанні необхідно залишати принаймні 30% рослини недоторканою, щоб і на наступний рік було що збирати. Збирати трави потрібно у суху погоду вранці після того, як обсохне роса. Якщо напередодні лив дощ, то збір краще відкласти, треба дати рослині обсохнути.

Існують загальні правила, які частини лікарських рослин у який час збирати. Це важливо для того, щоб у зібраних рослинах містилася максимальна кількість корисних речовин. Тому квіти збирають під час масового цвітіння, плоди – після повного дозрівання, коріння викопують після в’янення надземної частини рослини.

Звіробій та кропиву збирають під час цвітіння, зрізуючи при цьому секатором верхівку рослини довжиною приблизно 30 см. Час цвітіння звіробою – липень-серпень, кропиви – травень-жовтень.

Кропиву збирають під час цвітіння, зрізуючи при цьому секатором верхівку рослини довжиною приблизно 30 см

Як я сушу трави

Після повернення додому траву треба перебрати. Якщо зустрічаються якісь хворі листочки, зіпсовані – я їх видаляю, таким чином готуючи траву до сушіння.

Сушка – це дуже важливий процес, потрібно провести її так, щоб не втратити цілющі речовини. Є залізні правила сушіння лікарських рослин – сушити рослини треба в тіні, в провітрюваному приміщенні. Це може бути якийсь сарай, горище.

Іноді сушать рослини у духовій шафі. Для цього траву треба розкласти на деко, вистелене папером, і поставити у духовку при температурі 40 °С на 2-3 години.

Зараз у продажу є спеціальні сушарки для цих цілей. Але я використовую найпростіший спосіб – не туго зв’язую рослини у маленькі вінички (по 2-3 рослини) та вішаю на вулиці, на літній веранді. Головне – знайти таке місце, щоб на них не потрапляло сонце, і щоб погода стояла суха.

Так вони висять кілька днів, поки не висохнуть. Як визначити, що рослина висохла? При згинанні вона повинна ламатися, а листя при натисканні пальцями – розсипатися.

Зберігання лікарських трав

Наступний важливий етап – це правильне зберігання. Сухий звіробій та кропиву я подрібнюю секатором і складаю у картонну коробку, попередньо підписавши.

Можна також зберігати їх в скляних банках, тільки замість кришки зав’язуйте банку тканиною. Можна – у паперовому пакеті. Місце зберігання – сухе, прохолодне, допустимо зберігати лікарські трави і при кімнатній температурі в провітрюваному приміщенні.

Я використовую найпростіший спосіб сушіння — не туго пов’язую рослини у маленькі вінички і вішаю на вулиці, на літній веранді

Приготування настоїв зі звіробою та кропиви

Приготування настою з звіробою або кропиви – справа дуже проста. Для цього я беру 20 г подрібненої трави (приблизно 2 столові ложки), насипаю її в емальовану каструльку та заливаю окропом (200 мл). Далі закриваю кришкою і ставлю для настоювання в уже гарячу, але вимкнену духовку (100 °С). І так каструля там повинна стояти хвилин 15.

Після чого настій дістаю з духовки та охолоджую при кімнатній температурі. Тепер його треба процідити, і якщо його обсяг менше, ніж 200 мл, то долити кип’яченої води.

Також настій можна приготувати і на водяній бані (на слабкому вогні), але тут важливо стежити, щоб він не закипів, інакше зруйнуються усі корисні речовини.

Ще в домашніх умовах настій зі звіробою або кропиви дуже просто приготувати, якщо висушену траву в тих же пропорціях, що описані вище, скласти у банку, залити окропом та настоювати так до повного охолодження при кімнатній температурі. У цьому разі нагрівати на плиті не треба. До речі, для цього можна використовувати термос.

Відвари лікарських трав готують зазвичай з коренів та кори. 2 ст. ложки на 200 мл води заливають окропом, закривають кришкою та кип’ятять 30 хвилин. Кип’ятіння – це ключова відмінність відвару від настою.

Вважається, що відвари та настої можна зберігати в холодильнику (або якомусь темному прохолодному місці) 2-3 дні. Але я вважаю за краще їх готувати та вживати тільки у свіжому вигляді.

Настій зі звіробою або кропиви відмінно підходить на випадок, якщо хтось із домашніх застудився або просто прийшов додому з мокрими ногами, замерзлий та втомлений. Тоді я не чекаю хвороби, а одразу запарюю кропиву або звіробій в термосі – краще рішення, щоб швидко і без хімії допомогти ослабленому організму.

Настій зі звіробою потрібно вживати за 20-30 хвилин до їжі – 200 мл на добу, поділивши на 3-4 прийоми. Настій з кропиви вживають аналогічно. Все ж це не чай, тому пити ці трави потрібно як профілактичні ліки у випадках переохолодження, стресу, втоми, на початкових етапах захворювання на грип, для підняття загального тонусу організму.

Читайте також статтю «Липовий цвіт — правильно збираємо, зберігаємо та використовуємо»

Дорогі читачі! Я щиро вважаю кропиву та звіробій «цар-травами». І вони у мене завжди під рукою. А які лікарські рослини «чергові» у вашій домашній аптечці? Поділіться своїм досвідом у коментарях до статті.

Ольга Ольшанська,

Ботанічка.