Один з різновидів редьки – редис, який ми зазвичай сіємо ранньою весною, або тоді ж купуємо на базарах і в супермаркетах за шальоні гроші як «перші весняні вітамінчики». При цьому у ранньому редисі, що вирощується у промислових масштабах, а потім потрапляє на полиці наших магазинів, «вітамінчиків» значно менше (якщо вони взагалі там є), ніж усілякої «хімії», якою стимулюють рослину до інтенсивного і надраннього зростання. Але є у редиски дуже близькі родичі, які ми можемо їсти всю зиму, поповнюючи свій раціон надзвичайно цінними поживними речовинами, але чомусь цього не робимо, — це чорна і азійська редька.
«Печеної редьки ви ще не їли!» — лякала нас з сестрою в дитинстві мама, коли ми відмовлялися їсти обід. Вона мала на увазі чорну редьку, яка була чи не основою раціону наших предків, бо успішно зберігалася до весни, збагачувала меню українців вітамінами й необхідними мікроелементами всю зиму, лікувала від застуд і вірусних захворювань.
Власне я і сама добре знаю смак чорної редьки в поєднанні з медом. Таким чином нас мама в дитинстві лікувала від кашлю. І дуже ефективно! Як правило вже тоді, коли традиційні аптечні сиропи, призначені педіатром, не допомагали. «Підключаємо важку артилерію», — казала мама і виймала з торби чорну редьку, за якою спеціально ходила на базар.
До того, як я спробувала салат з чорної редьки, оселедця і цибулі (краще взяти червону), я сприймала чорну редьку виключно як їжу «стародавніх бідняків» і лікувальний засіб від кашлю.
Салат з чорної редьки. Нарізаємо редьку соломкою, оселедець – смужками, цибулю – напів кільцями. Солимо, заправляємо якісною олією і яблучним (краще — домашнім) оцтом. Витримуємо, як мінімум, пів годинки. Подаємо до столу! Можна для краси і користі посипати кунжутом або насінням льону.
Чорна редька викликає активне виділення слини, шлункового соку і жовчі – це найкращий засіб покращити перетравлення важкої їжі. Якщо на святковому столі ви поставите хоч один салат з чорної редьки, запевняю вас, всі ваші смаколики набагато легше сприйматимуться вашими гостями, точніше – їх животами.
А ще чорна редька – це натуральний антибіотик, природний сорбент (закушуйте чорною редькою і не так сп’янієте), очищає судини, загалом сприяє зміцненню захисних сил організму.
Будь-яка редька — це справжній «вітамінний коктейль». Вона багата на вітамін С, який допомагає нашому організму боротися з застудами, особливо в холодну пору року. Якщо ви часто відчуваєте втому або помічаєте, що застуда «чіпляється» при найменшій нагоді, спробуйте додати до раціону редьку. Просто наріжте її у салат або зробіть бутерброди з хрусткими скибочками.
Якщо наші предки так переїли чорної редьки, що на столах сучасних українців, як і на городах, її не часто зустрінеш, то для японців редька «Дайкон» – обов’язкова частина щоденного раціону. А ви ж знаєте, що японці – нація довгожителів?
У мене останні роки дайкон в салатах регулярно. Морква, яблуко, дайкон – на тертушку, заправити сметаною або олією з яблучним оцтом. Дайкон набагато ніжніший чорної редьки, його можна їсти навіть просто, нарізавши кільцями й посоливши, як свіжий огірок, або додавати до бутербродів.
Моє відкриття минулого року – китайська редька! На смак вона подібна до дайкону – не різка, без гіркоти, але, як на мене, красивіша. Принаймні, китайська редька «Ред міт», яку я купую всю зиму в мережі «АТБ». Але різновидностей китайської редьки дуже багато, агітую всіх вирощувати цю надзвичайно корисну і смачну редьку.
Вирощується будь-яка редька не складніше за добре знайомий нам редис, за посиланням читайте – як. І чорна, і азіатська редька – чудовий варіант посівів у другій половині літа на грядки, з яких вже зібрали врожай. Редька добре росте після всіх пасльонових, в тому числі – картоплі. Головне — не сіяти редьку після ранньої капусти, бо як і всі Хрестоцвіті, вона вражається тими ж шкідниками.
Щоб вирощувати дійсно корисні овочі, використовуйте для захисту від шкідників біообробки. Вони так само ефективні проти шкідників, але безпечні для вас і довкілля.
Чорну редьку в Україні сіють, зазвичай, на початку серпня, але з сучасною тенденцією тривалої теплої осені, можна сіяти її й восени. Збирають врожай перед першими серйозними заморозками, або — в міру наростання плодів. Чорна редька любить помірну вологість ґрунту, тому, якщо осінь суха, поливайте посіви, особливо перший місяць.
Азійську редьку можна вирощувати як весною, так і восени. Дайкон, правда, не буде гарно рости у важкій глинистій землі, він вимагає достатньо легкого ґрунту, адже виростає на пару і більше десятків сантиметрів вглиб.
Дорогі читачі! Редька має право стати дуже важливою частиною вашого раціону. Вона не лише додасть смаку вашим стравам, а й допоможе залишатися здоровими та енергійними. Тож наступного разу, коли будете в магазині чи на базарі, не проходьте повз цей корисний овоч! А ще краще – запишіть редьку в список обов’язкових культур для вирощування вже у цьому році.
Хрумкотіть із задоволенням і будьте мені здорові!
Оксана Дивисенко,
ЗЕЛЕНА САДИБА.