Logo

Побілка дерев займає дуже важливе місце у переліку садових робіт і має повторюватися регулярно. Проведення захисної обробки стовбурів лише навесні — скоріше, дань застарілій традиції. Адже сучасний підхід до садівництва закликає повторювати таку обробку двічі, а то і тричі на рік. Побілка має стати обов’язковою нормою осінньої підготовки плодового саду до довгої і потенційно складної зими. Простішого способу захистити дерева від шкідників, гризунів, сонця, вітру та морозобоїн просто немає.

Як і чим побілити дерева восени?

Як і чим побілити дерева восени?

Одна побілка від усіх бід

Досвідчені садівники переконані, що саме осіння, а не весняна побілка дерев — найважливіша. І важко посперечатися з цим фактом, враховуючи, що побілка — найбільш універсальний спосіб захистити кору на зиму не лише від шкідників, але й від морозобоїн та гризунів.

Побілка восени потрібна всім плодовим і декоративним деревам без винятку, хоча зазвичай це прерогатива виключно для фруктового саду. Захищати на зиму потрібно і молоді, і старі дерева, незалежно від того плодоносять вони чи ні. Єдиний виняток — однорічні, дуже молоді й ослаблені, з тоненьким стовбуром дерева. Але краще просто розвести побілку вдвічі більше водою, чим відмовлятися від неї зовсім.

Побілку часто вважають виключно засобом захисту дерева від шкідників, що зимують у корі. Та вона не просто створює бар’єр, що заважає комахам, а є комплексним способом захисту дерев від:

  • сонячних опіків у другій половині зими та ранньою весною;
  • морозобоїн, які виникають внаслідок різкого охолодження деревини, контрасту денних та нічних температур;
  • небезпечних, часто висушуючих гілочки повністю зимових вітрів;
  • обледеніння кори;
  • гризунів.

Ретельна чистка кори від лишайників, моху, відшарувань дозволяє оздоровити кору й стимулювати її здоровий розвиток

Ретельна чистка кори від лишайників, моху, відшарувань дозволяє оздоровити кору й стимулювати її здоровий розвиток

Коли краще білити дерева?

Побілкою варто зайнятися після збору врожаю, коли всі інші підготовчі роботи на деревах вже завершені. Зазвичай, термін обирають за прогнозом погоди: потрібно декілька сухих, погожих, несирих днів підряд з температурою повітря від 5 градусів тепла вдень, за тиждень-півтора до справжніх морозів. Перші морозні ранки — зручний орієнтир. Білити дерева можна з кінця жовтня або з початку листопада до середини грудня, орієнтуючись на погоду й те, якою видалася цьогоріч осінь.

Остерігатися варто не лише дощу, а й туману, що призводить до утворення рясного конденсату і може так само викликати ефект «змивання». Побілка в морозні дні або якщо між обробкою і падінням температури до нульової позначки залишається менше 8 годин, також під забороною.

Зручно орієнтуватися на цикл садових робіт, що мають бути завершені до початку побілки. Крім збору врожаю, передує простій побілці стовбурів та скелетних гілок ціла низка обов’язкових процедур:

  1. Збір падалиці та опалого листя.
  2. Чистка кори на деревах, з якою легше впоратися спеціальною щіткою чи хоча б щіткою по металу. Ретельна чистка кори від лишайників, моху, відшарувань дозволяє оздоровити кору й стимулювати її здоровий розвиток. Перед чисткою варто застелити землю під деревом плівкою, а все «сміття» — знищити.
  3. Зрізка всіх сухих чи пошкоджених гілок, які можуть стати осередком розповсюдження захворювань та шкідників. Санітарна обрізка восени повинна бути вибірковою. Формування може стимулювати ріст дерев та поставити зимівлю під загрозу, тому варто обмежитися вибірковою вирізкою всіх сухих, зламаних, уражених гілок.
  4. Перекопка та розрихлення пристовбурних кіл, за можливості, ще й міжрядь дозволяє відновити водопроникність землі у сезон надмірних опадів.
  5. Обробка тріщин та пошкоджень на корі з обережним обмиванням марганцівкою чи розчином системного фунгіциду й змазуванням садовим варом дозволить усунути всі небезпеки для камбію та сильного пошкодження деревини.

Багато садівників воліють до цих заходів додати ще й дезінфекцію. Обмивання кори розчином попелу, мідного купоросу, бордоської суміші, мила, будь-якого системного фунгіцида необхідне для того, щоб знешкодити всі загрози та уникнути необхідності підмішувати у побілку додаткові засоби від шкідників та хвороб. Так знезаражуються невидимі мікропошкодження, спричинені корі під час чистки. Та сучасні засоби для побілки цього не потребують.

Для побілки дерев на зиму краще обирати спеціальні засоби

Для побілки дерев на зиму краще обирати спеціальні засоби

Перевірені часом прості засоби для побілки дерев

Сьогодні в будь-якому магазині для садівників залюбки запропонують десятки засобів для побілки дерев. І саме спеціальні препарати і варто обирати. Річ не лише в тому, що вони можуть спростити життя, але й у ефективності, мінімальному ризику помилок. Асортимент засобів для побілки включає і бюджетні, доступні засоби, й дуже дорогі професійні суміші європейського виробництва.

Найпопулярнішими не даремно залишаються перевірені часом варіанти побілки:

  • Вапно — абсолютний фаворит для побілки дерев незалежно від термінів проведення обробки. І осінь — не виняток. Дешева, досить екологічна і безпечна, вапняна побілка з її білуватим покриттям — справжня садова класика для захисту від опіків та морозобоїн переважно дорослих і старих, більш витривалих дерев. Молодим саджанцям вона може не сподобатися, адже, відтягуючи вологу, таке покриття призводить до часткового зневоднення дерева. Та краще вапняна побілка, чим жодної.

Час, коли потрібно було купувати вапно на базарі, минув. Мішечки садової побілки є у кожному магазині для дачників. Готові суміші вже включають всі необхідні елементи і не надто дорожчі. Щоб їх використати, достатньо притримуватися інструкції. Та якщо ви купуєте окремо гашене вапно, нічого страшного. Щоб осіння побілка вапном була ефективна, потрібно розвести вапно водою до консистенції негустої сметани чи тіста на млинці (2-4 кг на відро води) й самостійно додати до розчину:

  • мідний чи залізний купорос, адже сам по собі вапняний розчин від шкідників не захищає (200-300 г на відро);
  • прилиплювач — глина, мило чи інші домішки (1 кг достатньо), інколи – клей.

Головний недолік вапняної побілки — нестійкість. Вапно змивається з дерев дощами, якщо стоїть дуже сира погода, воно швидко втратить свою ефективність.

  • Чудова альтернатива вапну — звичайна крейда. Сьогодні в готових сумішах «Садова побілка» вона присутня майже так само часто, як і вапно. Крейдяний порошок використовують аналогічно — з тими ж пропорціями, домішками. Захист така побілка надає співставний, та ще менше захищає дерево від шкідників і дуже нетривка.
  • Суміш коров’яку та глини — теж класика, популярна по всьому світу як найбільш надійний та екологічний варіант. Готується розчин для білення з простих компонентів, що входять в звичний «арсенал» будь-якого садівника. Розвівши глину до кремоподібного стану, до неї домішують гній приблизно в тій же кількості, а потім для додаткового захисту досипають жменьку попелу чи упаковку залізного купоросу. Надійне, стійке, «дихаюче», хоч і незвичне на колір покриття захищає від морозу, вітру, сонця, є додатковим джерелом корисних речовин і надійним захистом від хвороб.

Читайте також нашу статтю Осіннє викорінююче обприскування саду проти шкідників і хвороб.

Професійні фарби та готові суміші для побілки

Професійні фарби та готові суміші для побілки використовувати ще простіше. Вони створюють яскравий білий шар і надають посилений захист.

Водоемульсійка або водно-дисперсійна фарба для дерев — не зовсім звичайна біла фарба, якою раніше любили фарбувати стелю, а спеціальна садова фарба для побілки виготовлена на схожій основі, в її склад входить антисептик та латекс. Вона діє схоже до вапна — захищає від сонця і морозобоїн, дезінфекує кору, довго тримається, не змивається до весняної повторної обробки. Та опцію захисту від шкідників варто уточнювати, адже деякі фарби інсектицидних компонентів не містять.

Акрилова фарба для дерев — у садівництві майже новинка, хоч у всіх інших галузях переваги акрилових фарб давно визнані. Це найнадійніший варіант. Акрилові фарби стійкі до будь-якого впливу, крім механічного стирання, відіграють роль водосберігаючого захисту, не заважають повітрообміну, чудово зберігаються на деревах довше 6 місяців. І в їх складі є всі необхідні домішки проти шкідників та збудників захворювань. Безумовно, мова йде про спеціальну й недешеву фарбу, яку можна придбати в садовому центрі. Інтер’єрні та екстер’єрні фарби не годяться.

Білити дерева можна спеціальною мочальною щіткою або великим пензлем

Білити дерева можна спеціальною мочальною щіткою або великим пензлем

Як білити дерева восени?

Перш ніж братися за побілку, треба підготувати ємності та інструменти. Білити дерева можна спеціальною мочальною щіткою або великим пензлем (малярним або старим художнім, найбільших розмірів — округлим чи плоским, обираючи по зручності). Якщо пензлі не подобаються, можна скористатися довговорсим валиком для фарбування, фарбопультом чи розпилювачем, наносячи фарбу в два шари. Та все ж пензель дозволяє якнайкраще «пропрацювати» мікрорельєф кори.

Варто не забувати і про персональний захист. Спеціальний одяг, що надійно захищає всю шкіру, водонепроникні рукавички для рук, маска — нехтувати власною безпекою не варто.

Під час побілки найбільша помилка — обробляти лише стовбур. Звичайно, охайні, біленькі, низькі й декоративні варіанти «чобітків» милують око. Та побілка потрібна не для естетики. І щоб захистити дерева восени ефективно, варто подбати і про стовбур, і про скелетні гілочки, а якщо саджанці низькі — обробити всі пагони, до яких теоретично може дотягнутися заєць чи інший гризун. Зазвичай, білять весь штамб до гілочок, а потім — біля третини нижніх скелетних гілок, піднімаючись на 1,5 м висоти і більше для старих дерев.

Щоб побілити дерева правильно, важливо покрити всі вигини, випуклості, тріщини та впадинки, створити суцільний і рівномірний навіть на найменш рівних ділянках прошарок покриття. Рухатись краще вздовж малюнку кори, по декілька разів проходячи одне місце й профарбовуючи розчином стовбур та гілочки.

Головна задача побілки — створити білий, щільний, чудово відбиваючий світло захисний шар. Побілку повинно бути видно, вона не має бути прозорою чи легкою, а тим більше нерівномірною. Якщо щільний шар не утворюються за раз, варто обробити кору повторно. Занадто товстого прошарку варто уникати, адже побілка буде розстріскуварися. Стандарт — до 2-3 мм, та краще оцінювати «на око».

Після завершення роботи залишки розчинів утилізують по інструкції. Всі ємності й інструменти потрібно вимити, а потім — замочити для видалення слідів хімікатів.