Який буває горох посівний та як його вирощувати?

При згадці про бобові, в першу чергу, перед очима постають яскраві й дуже привабливі кущики гороху, в мереживі листя та вусиків яких ховаються смачні зелені стручки. Горох посівний — базова для українських садів рослина, без якої неможливо уявити собі город. Він дарує соковиті молоденькі стручечки для особливих гарнірів чи солодкий урожай молодого горошку і дивує своєю невибагливістю до догляду. Достатньо правильно підготувати грядку і посіяти горох, та хоча б іноді приділяти увагу поливу і бур’янам, і він перевершить ваші сподівання.

Як вирощувати горох посівний

Який буває горох посівний?

Горох посівний (Pisum sativum) — однорічна, самозапильна, потужна, швидкоросла культура з сімейства Бобових. Тонкі стебла довжиною до 2,5 м класичних сортів або більш компактні пагони до 60 см сучасних кущових сортів, що не потребують опор, виглядають однаково чарівно в першій половині вегетації. Стебла нестійкі, рослина чіпляється за все навколо своїми вусиками, що відходять від черешків складного листя. Білі або блідо-рожеві квіточки-метелики з пелюстками-човниками з’являються в червні-липні, швидко змінюючись стручками плодів.

За тим, чи є всередині стручків жорсткий пергаментний шар, смаком і призначенням власне горошин посівний горох розділяється на дві категорії:

• лущильний горох — вирощується лише заради смачних, великих горошин, його стручки жорсткі та неїстівні;
• цукровий горох — з менш цікавими смаковими якостями горошин, зате з їстівними, ніжними, солодкими молодими стручками.

Сьогодні можна знайти сорти гороху супові, салатні, десертні на будь-який смак та ціль.

У посівного гороху є ранні, середні і пізні сорти. Різниця в зацвітанні від моменту посіву велика: ранній горох зацвітає вже через 30 днів, а пізній — не раніше, ніж через 60 днів Та й стручки пізнього гороху визрівають значно довше.

Горох посівний має і сидеральні властивості. Він збагачує грунт азотом, покращує його текстуру, відновлює землю не гірше інших Бобових.

Вимоги горошку до освітлення та місця

Горох — сонцелюбна культура, що врожаю навіть в найменшому затінку не принесе. Для гороху потрібно обрати відкриту, залиту сонечком, теплу грядку. Хоча саме окрему грядку — не обов’язково. Горох посівний можна використати як плодоносну альтернативу сидератам для пустих ділянок і пристовбурних кіл молодих дерев або як альтернативу бордюру біля доріжок (особливо там, де ним можуть ласувати діти). А виткі потужні сорти здатні стати тимчасовим вертикальним маскувальником. Горох можна використовувати і в змішаних посадках.

Горох гарно плодоносить лише на родючій, гумусній, пухкій землі — невиражено лужних і нейтральних суглинках та піщаниках. Він не любить надлишку азоту, тим більше в легкодоступній формі, але ще більше — виснаженості, кислої реакції, застою вологи.

Вибираючи місце, варто уникати сильних протягів.

Сівозміна для гороху — одна з найпростіших. Він добре комбінується з усіма рослинами, крім інших Бобових, з якими потрібно витримувати паузу у 3-5 років при посіві на одному місці. Горох посівний може рости на ділянці після і до будь-яких овочів та зелені, в тому числі картоплі та капусти.

Як покращити землю для гороху посівного

Готувати грядку для гороху краще з осені, під час перекопки ретельно вибираючи кореневища багаторічних бур’янів.

Для відновлення родючості та текстури в грунт варто внести зрілий компост чи перегній — від 2-3 кг на м² на «середній» землі до 1 відра на бідній — та 1-2 склянки попелу. За потребою для розрихлення можна використовувати пісок і торф, для розкислення — провести вапнування. Якщо ви використовуєте міндобрива, на 1 м² вносьте не більше 20-30 г фосфатних та 10-20 г калійних добрив.

Якщо покращити всю площу грядки не виходить, можна внести добрива безпосередньо перед висаджуванням: розмітити грядки, зробити великі борони, заповнити компостом впереміш із землею, і вже по них прокладати потім рядки для посіву.

Ось таку зелену “стіну” може створити горох посівний за пару місяців

Підготовка насіння гороху до посіву

Насіння гороху зберігає схожість до 6 років, але вже з третього року краще перевіряти показники проростання перед посівом.

Сортування зазвичай актуальне лише зі самостійно зібраним насінням. Замість ручного відбору пошкоджених чи деформованих горошинок краще замочити насіння в воді: все непридатне насіння спливає на поверхню.

Обробка посівного гороху — питання спірне. Горох ніколи не пророщують, та й попереднє замочування прискорює сходи всього на декілька днів і виправдане лише тоді, коли сіяти доводиться пізно — для повторних, особливо літніх хвиль посіву, коли не вистачає вологи і стоїть спека. У такому випадку підготувати насіння можна кількома способами:

• замочити на 12-24 годин з заміною води;
• витримати півгодини в гарячій (біля +40 °С) воді;
• декілька годин потримати насіння на батареї.

Якщо в попередні роки горох на ділянці був заражений шкідниками, насіння можна додатково протравити в розчині борної кислоти (2 г на 1 л) чи слабкої марганцівки впродовж 5-15 хв.

Читайте також нашу статтю Квасоля — більше, ніж цінний овоч.

Коли і як сіяти горох?

Завдяки холодостійкості, здатності сходів витримувати весняні приморозки до -6 °С, горох посівний можна сіяти рано. Достатньо дочекатися, доки земля добре прогріється, орієнтуючись на другу декаду квітня. Горох можна сіяти хвилями з інтервалом від 1 до 2 тижнів для безперервного збору врожаю аж до середини липня. Правда, літні посіви завжди ризиковані: спеки горох посівний не любить, оптимальна температура для розвитку рослин — від +12 до +22 °С. Завжди краще запланувати посів ранніх, середніх і пізніх сортів, але раніше, в квітні-травні, ніж пересівати горошок в середині літа.

Якщо ви робите пізні посіви на пустих грядках для осіннього врожаю, можна заради молодих стручків посіяти ультраранні сорти гороху наприкінці літа.

Горох висівають або в рядки, з міжряддями від 15-20 до 40 см залежно від сорту, або трирядковими стрічками — з відстанями в 10-15 см в стрічках та 40-50 см між ними.

Сіють на глибину в 3-5 см, по 15-17 насінин на 1 м рядку — приблизно через 6 см. Загортаючи рядки, грунт варто злегка притиснути або прикатати. Коли проводити полив — питання зручності. Якщо земля волога, він взагалі не потрібен, а якщо суха, полити її можна і до, і після посіву.

Посів гороху

Чи варто вирощувати розсаду гороху?

Щоб отримати перший врожай гороху якнайшвидше, можна поекспериментувати з розсадою, хоча більшість садівників справедливо вважає ці клопоти зайвими: ультраранні сорти і так не забаряться, та й горох для раннього врожаю завжди можна посіяти в парнику чи теплиці.

Терміни посіву розраховують так, щоб на початок травня розсада досягла віку в 3-4 тижні. Для розсади насіння гороху замочують на 12 годин, сіють в індивідуальні стаканчики на глибину в 3-4 см. Гороху потрібне максимальне освітлення, бажано з досвічуванням, і прохолода (не більше +20 °С).

Висаджують розсаду після загартовування в добре прогріту землю, з дистанцією в 20 см, з рясним поливом.

Особливості догляду за горохом посівним

Горох поливають у посуху і спеку, перегріву ця культура дуже не любить. До цвітіння достатньо 1 поливу в тиждень, під час цвітіння, плодоношення і у особливо спекотні дні горох поливають 2 рази на тиждень. Норма поливу — відро води на 1 м² грядки.

Можна замульчувати поверхню грунту і зменшити потребу в поливах і ризики перегріву, тим більше, що так ще й позбавляються від необхідності регулярно розпушувати міжряддя і обмежують ріст бур’янів. Мульчують грядки лише після окучування на стадії 14-18 днів після появи сходів. Без мульчування доведеться максимально часто сапати грядки — доки дозволяє розмір рослин (з часом це стане неможливим, адже горох розростеться, закриє міжряддя і закріпиться на бур’янах без шансу на їх видалення).

Якщо добре підготувати грядку, «заправивши» її так, щоб запасу поживних речовин вистачило на весь сезон, підживлень не потрібно. Якщо грунт не покращували, він бідний, для гороху проводять 2-3 підживлення:

• до плодоношення — настоєм будь-якої органіки або слабким розчином повних мінеральних добрив (1 ст.л на відро води);
• на початку цвітіння та при зав’язуванні перших плодів — настоєм попелу (1 склянка на відро) або калійно-фосфорними добривами (1 ст.л на відро води).

Завжди потрібно пам’ятати, що азотом рослина забезпечує себе самостійно аналогічно бобовим сидератам.

Якщо сорт не низько-кущовий, для гороху потрібно встановити опори до досягнення кущами висоти в 20-25 см. Для гороху підходять і шпалери, і сітка, і просто натягнуті між кілками ряди мотузки.

Для компактності деякі садівники прищипують верхівки пагонів, запускаючи ріст відгалужень. Вплив прищипування на якість горошин — доволі спірний, а ось трішки більше молодих стручків у цукрового гороху ця процедура отримати дозволяє. Та все ж головний результат — обмеження висоти й загущення.

Якщо горох не хворів, надземні частини можно сміливо використовувати в компостуванні або як сідеральну масу. Корені гороху після збору врожаю не потрібно видаляти, грядки просто культивують з залишками рослин.

В цілому горох посівний невибаглива бобова культура

Шкідники та хвороби гороху посівного

Немає садівника, що не стикався б з гороховою плодожеркою або листоверткою, а точніше її личинками, що прогризають насінинки і буквально виїдають їх зсередини. Метелики плодожерки вилітають і відкладають свої яйця в період цвітіння гороху. Загрожують рослинам і інші шкідники — горохова попелиця і капустяна совка. Хімічні інсектициди — крайній варіант, для профілактики і боротьби зазвичай достатньо найпростіших засобів — настою часнику (20 г на відро води), помідорного бадилля або інших трав-інсектицидів — полину, осоту, чорнобривців (3 кг на відро води).

Серед захворювань горох посівний найчастіше вражається борошнистою росою та мозаїкою. З ними можна боротися настоєм попелу, розчином марганцівки або мила з содою (по 40 г на відро), біофунгіцидами («Фітоспорин» та ін.)

Читайте також нашу статтю Як і коли сіяти редиску?

Збір врожаю гороху

У горошка їстівні і молоді пагони, і молоде листя. Та головний «зелений» врожай — солодкі стручки цукрових сортів на початковій стадії розвитку, до формування в середині насінин. У ранніх сортів стручки починають збирати приблизно через 45 днів після посіву, повторюючи збір щоденно або через день. Свіжі, відварені, припущені, вони за смаком нагадують молоді зерна і є джерелом вітамінів, мінералів і надцінної клітковини.

Що стосується жаданих горошин, то перший врожай молодого гороху збирають приблизно за місяць після піку цвітіння, продовжуючи вибірковий збір кожні 2-3 дні протягом 1-1,5 місяців.

Для насіння та на зберігання горох збирають однократно, даючи всім стручкам повністю визріти. Кущі зрізають, підвішують або розкладають на ряднині для дозрівання на 10-15 днів, а потім лущать.

Тетяна Шумовська,

ЗЕЛЕНА САДИБА.