Одна з найцінніших спецій на нашій планеті шафран — всього лише приймочки усім знайомої цибулинної рослини крокуса посівного. Як і інші осінні крокуси, дорогоцінний шафран часто росте в українських садках у якості декоративної рослини. Збирати самостійно цю спецію — справа клопітка, адже процес цей вимагає часу, терпіння й немалих площ насаджень. Але вирощувати найвідоміший вид крокусів можна лише заради їх неймовірно ніжного цвітіння, що здається тендітним дивом восени. Варто обрати правильне місце, і шафран посівний прикрашатиме сад кожної осені багато років. А, як бонус, даруватиме певну кількість дорогоцінної спеції.
Зміст:
Голландські гібриди чарівних крокусів настільки різноманітні і яскраві, що майже витіснили з наших садків видові рослини. А тим часом будь-який із представників 15 груп видових крокусів може похизуватися не меншою привабливістю і яскравою індивідуальністю. Це стосується і шафрану посівного — особливої зірки серед пізніх цибулинних.
Шафран посівний (Crocus satívus) — дрібноцибулинна рослина з роду Крокус сімейства Півникових (Iridaceae), один з найдавніших введених в культуру видів. Властивості шафрану цінували ще в Давніх Сирії та Єгипті. За кілька тисяч років ні статус, ні використання шафрану посівного не змінилися. Шафран розповсюдився по всій планеті з Індії та Малої Азії. Навіть назва «шафран» походить від арабського «бути жовтим».
Бульбоцибулини крокуса посівного при висоті у 2,5 см в діаметрі сягають 2,5-3 см. Сферичні, приплюснуті знизу цибулинки покриті дуже сухими, сітчастими бурими волокнами. Від донця ростуть численні мичкуваті, потужні корені. Шафран посівний розвивається типово для всіх осінніх крокусів:
Кожна цибулинка крокусів випускає від 6 до 15 вузьких, лінійних листків з затупленою верхівкою. Восени вони розвиваються або вже під час цвітіння, або лише після нього.
Квітконоси у крокусів вкорочені, несуть велику симетричну квітку з простою формою шестилистної оцвітини, внизу витягнутої у трубку. Пелюстки оцвітини — до 5 см в довжину. Ніжна, напівпрозора текстура бузкових, з більш насиченим центром пелюсток, пронизаних тоненькими прожилками, підкреслює красу 3 жовтих тичинок та 3 помаранчево-червоних приймочок довжиною до 3,5 см, які і є тією самою надцінною спецією. Зрідка забарвлення у шафрану посівного змінюється на біле чи жовте.
Залежно від того, яка стоїть погода, шафран посівний може квітнути з вересня і до листопада. Загалом цвітіння рослини не триває довше 15 днів, а кожна квітка тримається на рослині всього 3 дні.
Дещо масні на дотик, переплутані, ламкі приймочки шафрану посівного — справжня дорогоцінність. Шафран не даремно вважають одним з найяскравіших природних барвників, що надає стравам унікального золотисто-червонуватого кольору. Вишуканий, інтенсивний, нав’язливий і специфічний аромат та гіркуватий присмак шафрану використовують для надання особливих смакових нюансів стравам з м’яса, рису, супам, десертам, напоям, сиру та молочним продуктам. Спеція токсична у дозах від 5 г, застосовується в мінімальній кількості.
Перед тим як планувати самостійне забезпечення свого дому однією з найдорожчих пряностей світу, варто пам’ятати, що це непроста і клопітка справа. Для того, щоб зібрати навіть 100 г шафранових приймочок, потрібно не просто виростити, а й обробити біля 20 тисяч рослинок! Тому будь-яке вирощування навіть дрібки спеції власноруч доречніше вважати швидше хобі й приємним даром природи.
Збір приймочок потрібно проводити під час розпускання квіток вранці, у сухий погожий день. Приймочки вистригають або вручну вищипують. Зібраний «матеріал» потрібно розкласти в затінку на швидку просушку на 30-60 хв (зручно застосувати побутову сушилку).
Зберігають власноруч зібраний шафран посівний в щільно закритому скляному, металевому або керамічному посуді в нежарких приміщеннях, з захистом від сонця.
Про інші види крокусів як декоративні рослини читайте в нашій статті.
Щоб крокуси активно розросталися і гарно цвіли, потрібно подбати про вибір добре освітлених, теплих ділянок, що купаються у сонячному світлі. Цей вид чутливий до затінку, де не лише не повністю розкриваються квітки, а й практично не утворюються великі групи.
Для шафрану посівного краще підходять легкі за структурою, водопроникні та середньородючі нейтральні суглинки, важку землю потрібно покращувати. Десь за місяць до весняної посадки або з осені треба підготувати ділянку для посадки крокусів — внести зернистий пісок або дрібний гравій, щоб забезпечити достатню дренованість, і компост або зрілий перегній для підвищення родючості (4-6 кг на м²). Кислотність легко відкоригувати вапном.
Обираючи місце для висадки цибулинок, варто пам’ятати, що вітряні ділянки не підходять для осінніх крокусів. Вони потребують сухого літнього періоду спокою, якщо є навіть мінімальний ризик перезволоження, затримки води під час рясних опадів влітку чи восени, потрібно заздалегідь подбати про закладання достатнього дренажу і підняття рівня ділянки.
Читайте також нашу статтю Спаржа, або Аспарагус — вирощування в українських умовах.
Поки весняні крокуси традиційно висаджують на початку сезону посадки всіх цибулинних, в серпні-вересні, шафран посівний висаджують навесні, після прогрівання ґрунту. «Запасний» варіант — липень і початок серпня.
При придбанні цибулинок варто пам’ятати, що найнадійніший варіант — покупка перед висаджуванням. Під час огляду обирають здорові, щільні, з цілими оболонками цибулинки без коренів, пагонів, слідів гнилі або інших пошкоджень. При огляді варто звернути увагу на бруньки відновлення (маленька, але добре помітна випуклість). Цибулинки крокусів потрібно ретельно відсортувати за розміром і висаджувати по утворених групах.
Щоб не помилитися під час висаджування крокусів посівних, достатньо запам’ятати, що вони завжди висаджуються на глибину, удвічі більшу за висоту самої цибулинки (стандарт — від 5 до 8 см). Помилитися важко, адже крокуси самі втягуються в землю і з часом «регулюють» глибину розташування. Для надання достатнього простору для розростання гнізда, висаджувати шафран краще в широкі рядки на відстані близько 45-50 см один від одного, залишаючи між цибулинками дистанцію в 5-10 см. Мінімальний розмір групи — 5 цибулинок.
На одному місці крокуси зазвичай залишають на 4-5 років, після чого гнізда з завершенням вегетації рослини під час літнього періоду спокою викопують і розділяють. Зберігають цибулинки в темному провітрюваному місці з кімнатною температурою і висаджують на новій ділянці не пізніше першої декади серпня. Без розділення материнські цибулинки починають гірше квітнути, простору і ресурсів на нормальний розвиток рослин не вистачає. Та ділити групи надто часто теж не варто, чекаючи ознак погіршення цвітіння попередньої осені.
За крокусом посівним, на відміну від сортових крокусів, можна взагалі не доглядати. Якщо є можливість, то під посухи в час активного росту рослинки навесні можна декілька разів підлити ділянку, щоб нестача вологи не позначилася на темпах росту і дозволила закласти сильні бруньки, а головне — отримати вищі та більші квітки.
Підживлення повинне бути обережним. Шафран посівний чутливий до надлишку азоту. Добрива можна вносити лише навесні (комплексні добрива чи зріла органіка в стандартній кількості за рекомендацією виробника) або два рази, до першого весняного підживлення додаючи осіннє підживлення калійно-фосфорною сумішшю або попелом.
Землю на ділянці з шафраном посівним варто підтримувати в пухкому стані, не даючи розвиватись бур’янам та утворюватись кірці. Оптимальний варіант — замульчувати поверхню, позбавивши себе зайвих клопотів.
Зимівля шафрану посівного — один з доволі складних моментів їх вирощування. Річ у тому, що цей вид не витримує температури нижче -18…-25°С (в залежності від походження посадкового матеріалу). В українських реаліях непередбачуваних зим посадки надійніше вкривати прошарком з 5-9 см сухого листя, торфу чи іншої мульчі для додаткового захисту. Укриття краще якнайшвидше зняти весною для попередження випрівання.
Читайте також нашу статтю Люфа — від насіння до мочалки.
Звичайно, якщо посівний крокус висаджують лише заради збору спеції, то можна відвести для нього окрему грядку в городі. Та все ж декоративністю рослини не варто нехтувати. Як і інші крокуси, шафран посівний чудово виглядає в різноманітних групових ансамблях і на галявинках. Його можна використати для окраси газону, бордюрів, рабаток, рокаріїв чи альпінаріїв, введення квітучих плямок, що змінять образ саду восени — розташовувати групами або плямами на свій розсуд там, де не вистачає акцентів наприкінці сезону.
Якщо ви плануєте вирощувати шафран посівний як спецію, не варто комбінувати його з іншими видами крокусів і цибулинних, особливо з дуже схожим на нього осіннім пізньоцвітом (відрізнити рослинки можна лише за кількістю приймочок — трьох у шафрану та шести у пізньоцвіту).
З іншими рослинами їх можна поєднувати сміливо, комбінуючи шафран посівний з такими багаторічниками або чагарниками, листя яких не буде заважати цвітінню або вегетація яких завершиться раніше. Особливо добре плямки з крокусу посівного виглядають поблизу вічнозелених рослин.
Цей цінний вид крокусів розмножують так само, як і інші види — дочірніми цибулинами. Кожна висаджена бульбоцибулина крокусів за рік дає від 1 до 10 дочірніх рослин, з часом формує величезне гніздо — групу з цибулинок, що постійно розростається. І окремі «дітки» здатні зацвісти вже на 3-4 рік.
На відміну від інших крокусів, шафран посівний — рослина триплоїдна, а отже, насіння не зав’язує і розмножується лише вегетативно.
Тетяна Шумовська,
ЗЕЛЕНА САДИБА.