Ромашка лікарська — опис, властивості, застосування

Скільки назв ромашки українською мовою ви знаєте? Королиця, роман, маруна, рум’янок та ще з десяток, ба й більше. А яка з них саме та — ромашка лікарська? Раніше я збирала знайому рослину, навіть не задумуючись над тим, що є якісь інші, такі самі цілющі серед ромашок. Виявляється, мені поталанило, що саме лікарська ромашка була поширена у тій місцині, де я її збирала. Щастило не натрапити на схожу, але агресивнішу рослину. Звісно, я знала, що то не є один вид роду. Ну, як знала… На рівні «є садова декоративна, а є польова ромашка, одною милуємося, іншу до чаю додаємо». Але цікавість та безліч імен рослини зробили свою справу, спонукали мене розібратися та розкласти все по полицях. Пропоную «поблукати» разом зі мною ромашковими полями й читачу.

Ромашка лікарська — опис, властивості, застосування. © arjuna_zbycho

Яка ромашка – лікарська?

Рід Ромашка належить до родини Айстрових, або Складноцвітих. Об’єднує близько 30 видів трав. Ареал проростання — Євразія, Америка і Південна Африка. Як приклад розглянемо декілька видів ромашок, які в Україні традиційно вважаються лікарськими.

Ромашка лікарська, або аптечна

Ромашка лікарська, або аптечна (Matricaria recutita, Chamomilla recutita, Matricaria chamomilla) — типовий представник роду Ромашка. Розповсюджена майже по всій Європі, у деяких районах Азії та Північної Америки. В Україні найбільші насадження зустрічаються у причорноморській частині Херсонської області.

Дикоросла лікарська ромашка легко розмножується насінням та може стати прикрасою вашого саду. Особливою прикметою та відмінністю від інших видів цієї рослини є порожнина у квітколожі.

Але є родичи цієї «справжньої» аптечної ромашки, які мають такі самі склад, лікарські властивості та іноді навіть ширше використання — ромашка зелена, або запашна та римська ромашка.

Ромашка запашна, або зелена

Ромашка запашна, або зелена без’язичкова (Matricaria discoidea, Artemisia matricarioides, Chamomilla suaveolens, Matricaria matricarioides, Matricaria suaveolens, Buchenau, Santolina suaveolens) — їстівний вид, молоді пагони якого використовуються в салатах (можуть стати гіркими, коли рослина цвіте) та для приготування трав’яного чаю.

Ця ромашка також використовується з лікувальною метою, в тому числі для полегшення шлунково-кишкових розладів, при інфікованих ранах, лихоманці і післяпологовій анемії, на рівні з ромашкою лікарською, має подібний склад.

Особливість зеленої ромашки закладена в назві — в неї відсутні або є дуже маленькими білі крайові квіти. Чесно зізнаюсь, що я завжди її вважала «хворою» рослиною по причині відсутноті або недорозвинутості отих білих пелюсток та проходила повз. А дарма, бо вміст ароматичних речовин в ній трохи більший ніж у ромашки лікарської.

Римський роман

Римський роман, або благородний (Chamaemelum nobile, Anthemis nobilis L.) — багаторічна рослина (на відміну від лікарської та запашної/зеленої ромашок). Молоді гілочки — приправа та ароматизатор у трав’яному пиві. Свіжі або сушені квіти використовують для приготування трав’яного чаю. Дуже популярна рослина у косметології. Її також використовують в лікувальних цілях (так само, як ромашку лікарську).

Фото-мініатюри відкриваються в повному розмірі, якщо на них клікнути.

Види не лікарської ромашки

Роман собачий (Anthemis cotula). © Franz Eugen Köhler

Роман собачий

Роман собачий (Anthemis cotula, Chamaemelum cotula) відрізняється від ромашки лікарської сіруватим забарвленням кошика, заповненим ложем (у ромашки воно порожнисте) та неприємним запахом. У ньому міститься ефірна олія, що надає можливість використовувати його як інсектицидну рослину.

Будьте уважні при зборі, бо непереносимість та алергічні реакції, які часто приписують лікарській ромашці, ймовірно базуються на її схожості зі смердючою собачою ромашкою.

Сесквітерпеновий лактон антекотулід, що міститься в останній, викликає ззовні сильне подразнення шкіри, кон’юнктивіт і алергічні реакції у чутливих людей та астматиків.

При вживанні у вигляді чаю часто дратуються слизові оболонки, що сприймається як печіння в шлунку, і  може навіть призвести до анафілактичного шоку.

Однак в народній медицині оман собачий використовують у якості інсектицидного та як блювотний, глистогінний та подразнювальний засіб. Рослина є отруйною для котів та собак, а також для багатьох свійських тварин.

Ромашка непахуча, або триреберник непахучий (Tripleurospermum maritimum). © Franz Eugen Köhler

Ромашка непахуча, або триреберник непахучий

Сама назва цієї ромашки, непахуча, або триреберник непахучий, ромашка продірявлена (Tripleurospermum maritimum, Matricaria perforata), вказує на головну відмінність виду від лікарських ромашок — відсутність характерного духмяного запаху.

Низька концентрація ефірних олій у цієї рослини зумовлює відсутність не тільки характерного запаху, але і будь-якої помітної фармакологічної дії. Отже триреберник непахучий до лікарських рослин не відноситься.

Читайте також про лікарські властивості пустирника у матеріалі за посиланням.

Хімічний склад ромашки лікарської

Далі поговоримо про властивості та склад так званої «справжьої» ромашки, не забуваючи про те, що зелена та римська мають подібний склад та вплив на людський організм.

У квітках лікарської ромашки виявлено понад 120 хімічних компонентів, більшість із яких міститься в ефірній олії. Суцвіття ромашки аптечної, римської та запашної містять 0,2-0,8 % ефірної олії, основними діючими речовинами якої є:

• есквітерпенові лактони — хамазулін і його попередник рохамазулін;
• сесквітерпенові вуглеводи (фармазен і кадинін);
• сесквітерпенові спирти (бізаболол, бізабололоксид, кетоспирт);
• каприлова кислота.

Крім цього, в суцвіттях наявні сесквітерпенові лектони матрицин і матрикарин, флавоноїди  апігенін, кверцетин, патулетин, лютеолін,  кумарини, ситостерин, холін, гіркі речовини, полісахариди, каротин, аскорбінова кислота, ізовалер’янова, анісова, кавова, сирингова, ванілінова та інші органічні кислоти.

Ромашка лікарська — властивості

Ромашка є протизапальним, потогінним, заспокійливим, кровоспинним і знеболювальним засобом. Вона знімає спазм, прискорює регенерацію епітелію, зупиняє процеси гниття і бродіння у кишківнику, стимулює травлення, має дезінфекційні властивості. Завдяки вмісту хамазулену належить до антиалергійних препаратів.

Глікозиди ромашки розслаблюють гладку мускулатуру, виявляють атропіноподібну дію. Противірусні властивості ромашки аптечної допомагають при застудних захворюваннях: прискорюють одужання, зменшують симптоми і знімають запалення слизової оболонки.

Ромашка застосовується для полоскання у випадку ангіни, ларингіту, тонзиліту і при запаленні ротової порожнини. При хронічних бронхолегеневих захворюваннях і бронхіальній астмі стануть у пригоді інгаляції з ромашкою.

При гастриті, коліті та запальних захворюваннях шлунково-кишкового тракту, хворобах печінки, нирок, жовчного міхура, жовчних, сечовивідних шляхів квітки ромашки служать м’яким протизапальним, пом’якшувальним і обволікаючим засобом. Вони послаблюють біль і знімають спазм.

При парапроктиті, геморої, коліті, проктиті та метеоризмі з настоєм квіток ромашки роблять лікувальні клізми. При гінекологічних захворюваннях, циститі, уретриті, простатиті квітки ромашки використовують для підмивання і спринцювання.

Протизапальні властивості ромашки допоможуть при кон’юнктивіті, ячмені та почервонінні очей. Для цього ромашкою промивають очі. При запаленні суглобів і загостренні подагри приймають ванни або прикладають компреси до уражених місць.

Настій або чай з ромашки служить заспокійливим засобом при істерії, епілепсії, хореї, невралгії. З цією ж метою квітки ромашки застосовують для купання новонароджених, щоб немовля краще спало. Такі ж ванночки допоможуть при дитячому діатезі.

Читайте також про цілющий подорожник у матеріалі за посиланням.

Як вживати ромашку лікарську

З лікувальною метою використовують квіткові кошики ромашки. Наукові розробки доводять, що найбільш дієвою лікарською формою ромашки є відвар. Під час його приготування вивільняється хамазулен і, як результат, зростає протиалергійна активність. А також відбувається максимальне екстрагування слизу. Тож, проти чаю та настою, відвар ромашки виявляє більш виражену протизапальну, антимікробну та загоювальну дію.

Внутрішньо приймають настій суцвіть (2 ст. ложки суцвіть на 200 мл окропу) по 2 ст. ложки тричі на день до їжі.

Щоб приготувати відвар із ромашки, знадобиться 4 ст. л. сировини та 200 мл окропу. Суміш доводять до кипіння і витримують на маленькому вогні півгодини. Далі 40 хв настоюють, проціджують і відтискають сировину. Випивають ромашковий відвар протягом дня після їжі, розділивши на 2–3 порції.

Зовнішньо використовують:

• настій суцвіть ромашки лікарської (1:10) для компресів, примочок, обмивання, полоскання;
• ромашкову олію при опіках, дерматитах: 4 ст. ложки суцвіть ромашки та 100 мл оливкової очищеної олії нагрівають до кипіння і настоюють 10 днів, опісля проціджують.
• ромашкову мазь використовують для попередження утворення пухирців при опіках. Дрібно помелене суцвіття розтирають з білим вазеліном або внутрішнім свинячим жиром (1:5).

Ромашка лікарська також використовується у догляді за шкірою та волоссям.

Квітки ромашки заготовляють тоді, коли пелюстки рослини повністю розкрилися. © homesteadandchill.com

Збір та заготівля сировини

Заготовляти можна як дикорослу, так і культивовану рослину. Квітки ромашки заготовляють тоді, коли пелюстки рослини повністю розкрилися і зайняли горизонтальне положення. Коли квітки ще не відкрилися, у ромашки недостатньо цілющих властивостей і низька концентрація ефірних олій, а коли опустилися — при сушінні можуть обсипатися. Якщо квітки ромашки розпустилися, їх треба встигнути заготовити протягом 3–5 днів.

Зривати квітки потрібно максимально при основі, або в такий спосіб, щоб довжина залишків квітконосів становила не більше 3 см. У цей же день, якнайшвидше після збирання, потрібно організувати сушіння сировини.

Розкладені тонким шаром квітки сушать у затінку або у приміщенні з хорошою вентиляцією. Можна використовувати сушарки із температурою до +40 °C. Під час сушіння сировину небажано рухати, бо квітки можуть обсипатися.

Для повного висихання потрібно 5–7 днів. Сировина вважається готовою, якщо квітколоже стає шкірясто-сухим при розтиранні між пальцями. Сухі квітки ромашки зберігаються в паперових мішках, картонних чи фанерних ящиках, вистелених папером. Приміщення для зберігання має бути сухим, добре провітрюваним та захищеним від світла.

Протипоказання до вживання ромашки

Не можна використовувати ромашку внутрішньо під час вагітності без консультації з лікарем. Загалом, невеликими дозами її безпечно вживати. Не варто застосовувати її лише тим жінкам, у яких підвищений тонус м’язів матки та у яких раніше спостерігалися мимовільні викидні.

Від  ромашкового «чаю» також слід відмовитися, якщо маєте наступні захворювання:

• виразка шлунка,
• антацидна форма гастриту,
• схильність до діарей,
• психічні розлади,
• гострі захворювання сечового міхура та нирок,
• схильність до алергій на речовини, що містить ромашка.

Не можна поєднувати ромашку з антикоагулянтами, бо вона може впливати на дію останніх. Так само заборонено приймати алкоголь під час вживання препаратів з ромашки лікарської. Як косметичний засіб для обличчя ромашку не варто застосовувати власникам сухої дерми.

Оля Юхимівна,

ЗЕЛЕНА САДИБА.