Пирій — про надзвичайні лікувальні властивості бур’яну

«Не зливай!» — пам’ятаєте грабіжника з реклами локшини? Його відчуття мені знайоме, бо «не викидай!» так і кортить закричати господині, що нещадно знищує коріння пирію, сапаючи свій город. Треба зізнатися, що раніше і я нічого не знала про лікувальні властивості пирію, поки одного разу на власні очі не стала свідком його цілющої дії. Правда, спостерігаючи за своїми собаками, не раз помічала, що вони частенько їдять пирій повзучий — і траву, і коріння. Але коли цей бур’ян швидко вилікував мою племінницю від кашлю, я ну просто дуже його заповажала! Пирій — лікувальні властивості й рецепти цілющих настоїв/відварів — до вашої уваги у цій статті.

Пирій повзучий — лікувальні властивості, фото

Пирій повзучий — лікувальні властивості й цілющі рецепти

Моя історія знайомства з лікувальними властивостями пирію

Моє перше знайомство з корисними властивостями цього найлютішого з бур’янів сталося, коли раптово всередині літа захворіла трирічна племінниця — респіраторна класика. Температура, але кашель був таким, що було чутно як легені свистять. Трапилося це в селі, жодного шансу швидко повернутися в місто не було (всі без власного транспорту), лікар в селі один і той у відпустці. Що робити, щоб не зашкодити дитині та як зупинити той клятий кашель?

Саме тоді баба Люба згадала про пирій, чим немало мене здивувала (моя мати та трави — речі зазвичай несумісні). Як готувати цілющий напій з пирію, теж ніхто не знав. Тож вирішили дрібно нарізати соковиту зелену частину, залити окропом та дати настоятися — рецепт приготування більшості лікарських рослин. На той час мені було дуже складно повірити, що пирій є лікарським, але не я керувала процесом.

Малечі дали випити того чаю менше за чверть склянки. Вже десь через дві години вона стала бухикати значно рідше. «Співпало» сказав мій скепсис. Вдруге дали на ніч. Вранці мій скепсис «отримав копняка», якого не чекав — дитина геть припинила кашляти. Ще декілька разів впродовж дня пригощали тим «чаєм», поки він не скінчився, й на тому наше креативне лікування було припинено, бо зникла в ньому потреба. А от мене цей випадок лишив спокою надовго.

Читайте також нашу статтю Портулак — реабілітація. Як і для чого їсти?

Чи всі частини пирію корисні?

Що ж воно таке той бур’ян? Пирій повзучий, пирій звичайний, перійка звичайна (Elymus repens) — багаторічна рослина з роду пирійник (Elymus) родини тонконогових, кормова і харчова рослина, в сільському господарстві вважається бур’яном. При цьому пирій повзучий, виявляється, дуже цінна лікувальна рослина, чиє коріння збирають та заготовлюють навесні або під зиму (разом з молодими пагонами), вимивають, подрібнюють та сушать.

Для висушування правила однакові майже для всіх рослин: сухе та добре вентильоване приміщення з температурою до 50 градусів за Цельсієм, але, бажано, не нижче 30. Сировину розкладати в один шар на натуральній гігроскопічній тканині, не щільно. Особисто я зараз збираю всю рослину, бо з метою профілактики чай з зеленої частини набагато смачніший (має, як на мене, кислуватий присмак) та й мої улюбленці, котрі ну точно знаються на рослинах (собаки) навесні першим ділом їдять саме молоду зелень пирію (а от коли хворіють — риють коріння). Та й досвід з племінницею вказує на користь всіх частин рослини.

Борошно пирію входить до багатьох БАДів, зокрема до спортивних вітамінних комплексів, листя цього бур’яну зустрічалося мені в дорогих міксованих чаях, його свіжі очищені корені використовують для приготування салатів, борошно сушених коренів додають до випічки.

Пирій майже немає протипоказань. Та все ж слід пам’ятати, що занадто — то не є здоровим, зловживання будь-яким продуктом може призвести до побічних ефектів. В нашому випадку з офіційно визнаних побічних: пронос (одна з лікарських властивостей пирію — легке проносне). Слід бути обережними також алергікам: ця рослина доволі потужний імуностимулятор, що може викликати загострення хвороби. Також він протипоказаний вагітним та дітям до 3 років.

Корені пирію сушаться

Промиті корені пирію готові до висушування

Пирій повзучий — лікувальні властивості

Кореневища пирію містять вуглеводи: тритіцин, маніт, левулез, агропірен, глюкованілін; солі яблучної кислоти, понад 9% білкових речовин, слизові речовини, мінеральні солі, сапонін, жирні та ефірні масла, каротин, до 150 мг/100 г аскорбінової кислоти. Тож тепер я дивуюся, чому люди його не збирають як, наприклад, ромашку, він же один з найдоступніших серед корисних рослин! А ми його на смітник, або в компост в кращому випадку.

Що ж лікує цей примітивний злак? Тут я візьму перелік з Вікіпедії, бо, самі розумієте, що на собі не все можна випробувати, та стільки хвороб — хай Бог милує! В народній медицині кореневища застосовують:

  • при хворобах дихальних шляхів і нирок,
  • як кровоочисний засіб,
  • при нічному нетриманні сечі,
  • при частковій втраті зору,
  • при туберкульозі легень,
  • жовтяниці,
  • порушенні менструального циклу,
  • ревматизмі й ломоті,
  • при венеричних хворобах,
  • водянці, каменях в сечових і жовчних шляхах,
  • рахіті,
  • фурункулах,
  • запаленнях сечового міхура та геморої.

Деякі джерела рекомендують вживання пирію при новоутвореннях, але за умови порадитися з лікарем.

Корені пирію для лікування, фото

Висушені корені пирію готові до вживання

Цілющі рецепти вживання пирію

Кашель та запальні процеси. 15-20 грамів (2 столові ложки) коренів залити двома склянками охолодженої кип’яченої води приблизно на 10 годин. Пити по пів склянки двічі-тричі на день. Як варіант швидшого приготування: залити холодною питною водою та довести до кипіння на водяній бані, повільно кип’ятити 10-15 хвилин, дати охолонути, відцідити та вживати за схемою вище. Курсом не більше 14 днів.

Виведення солі з організму та лікування пов’язаних з нею проблем. 100 грамів коренів залити одним літром води, кип’ятити на слабкому вогні, доки не випарується до половини об’єму. Пити по одній столовій ложці 4-5 разів на день.

Діабет, артрит, артроз. 2 столові ложки сухої сировини кип’ятити у 2,5 склянки води до зменшення об’єму на чверть, процідити. Пити по одній столовій ложці 4-5 разів на день.

Порушення обміну речовин, подагра, ревматизм, хвороби сечового міхура, дихальних шляхів, жовчно- та сечокам’яна хвороба. Залити склянкою холодної кип’яченої води 40 грамів сухої речовини, настоювати 12 годин у прохолодному місці, процідити. Сировину повторно залити однією склянкою окропу, дати настоятись 10 хвилин. Змішати ці два настої. Вживати по 100 мл 4 рази на день. Курс лікування/профілактики — 10-14 днів.

В якості кровоочищуючого засобу при таких захворюваннях, як фурункульоз, екзема, дерматити. 1 столову ложку подрібнених висушених коренів залити 0,5 літра окропу, кип’ятити 15 хвилин, настоювати в термосі (або утепленим) 2 години, процідити. Пити по 0,5 склянки тричі на день перед вживання їжі. Курс лікування не повинен перевищувати 20 днів (звичайно 10-14 днів).

Також корисне зовнішнє використання пирію у вигляді примочок та компресів при хворобах шкіри, окремо або поєднуючи з внутрішнім застосуванням.

Для салатів збирають свіже біле соковите коріння (весна або осінь) миють, обдають окропом та нарізають.

Дорогі читачі! Сподіваюсь, прочитавши мою статтю, багато хто з вас стане трохи поважніше ставитися до пирію та його родичів, бо майже всі примітивні злакові мають корисні властивості, але про них — згодом.

Оля Юхимівна,

ЗЕЛЕНА САДИБА.