Як розмножити лаванду і лавандин: поради для садівників

Лаванда і лавандин — популярні ароматичні рослини, які прикрашають сади, приваблюють бджіл і використовуються в кулінарії, побуті, косметології та фітотерапії, але – з різною метою. Обидві культури невибагливі, довговічні та легко розмножуються живцями, а лаванда – ще й насінням. У цій статті розглянемо найефективніші способи розмноження лаванди і лавандину.

Як розмножити лаванду і лавандин

Лаванда і лавандин – в чому різниця

Лаванда англійська, або вузьколиста (Lavandula angustifolia) — справжня лаванда, що росте в природі на Середземномор’ї, але в Україні чудово зимує в усіх регіонах. Має сильний приємний аромат і вважається найціннішою для лікарських і кулінарних цілей.

Лавандин (Lavandula × intermedia) — гібрид лаванди вузьколистої та лаванди широколистої (французької). Має значно більші кущі та потужніший і зовсім інший аромат, ніж у лаванди, але не менш морозостійкий. Не дає повноцінного насіння.

Основна різниця між лавандою і лавандином:

• Лаванда має компактні кущі і, відповідно, як мінімум, у два рази нижчі квітконоси, ніж у лавандину.
• Лавандин виростає величезний, вже в перший рік має високу декоративність, на відміну від лаванди, якій треба час, щоб наростити кущ.
• У лаванди суцвіття коротше і ніби розхристане, а у лавандину суцвіття – колосок, довге і правильної форми.
• Лавандин зацвітає пізніше лаванди приблизно на три тижні.
• Лаванда має ніжний аромат, лавандин – різкіший, камфорний.
• Лаванда – лікарська рослина, має високі заспокійливі властивості; запах лавандину, навпаки, збуджує.
• Квіти висушеної лаванди швидко осипаються; сухі букетики лавандину тримають форму рік і більше.

Але обидві ці лаванди – достойні кандидатури на самі сонячні місця у вашому саду. Обрати справжню лаванду англійську чи лавандин, допоможе наша стаття за посиланням, де більше інформації про використання цих рослин в саду, кулінарії й побуті. Про кулінарне використання лаванди читайте в статті за іншим посиланням.

Вегетативні способи розмноження лаванди і лавандину

Живцювання

Найпоширеніший і найнадійніший спосіб для лаванди і особливо для лавандину, оскільки це стерильний гібрид, що не розмножується насінням.

Коли: кінець весни-початок літа або наприкінці літа після цвітіння.

Що потрібно:

• здоровий материнський кущ;
• гострий секатор;
• легкий ґрунт або суміш торфу з піском;
• невеликі горщики або парник.

Як робити:

1. Виберіть молоді не квітучі пагони довжиною 8–10 см.
2. Зріжте під вузлом, видаліть нижні листки.
3. Встроміть живець у вологу суміш торфу з піском або інший легкий субстрат.
4. Поставте в тінь або під накриття, регулярно зволожуйте.
5. Через 4–6 тижнів живці вкоріняться й будуть готові до пересадки.

Відведення пагонів

Чудовий спосіб для дорослих кущів лаванди і лавандину, але лавандин відводками вкорінюється менш охоче. Для розмноження відводками кущі не потрібно низько обрізати.

Розмножувати лаванду і лавандин відводками найкраще навесні або ранньою осінню. В першому випадку відділити дочірню рослину від материнської можна вже восени, в другому – наступної весни.

Як робити:

1. Виберіть низько розташований пагін.
2. Зігніть його до землі, зробіть легкий надріз знизу.
3. Притисніть пагін шпилькою і присипте землею.
4. Через приблизно 2 місяці на місці надрізу з’являться корінці.
5. Весною чи восени відокремте від материнського куща і пересадіть.

Поділ куща

Цей спосіб підходить, якщо вам не потрібна велика кількість саджанців, і, знову ж таки, в цьому випадку лавандин розмножується не дуже охоче, гірше за лаванду.

Розділення лаванди чи лавандину вимагає досвіду, очікування декілька років, з багаторазовим окучуванням основи куща для утворення порослі.

Розмноження лаванди насінням

Застосовується саме для лаванди вузьколистої.

Особливості:

• Насіння лаванди потребує стратифікації — охолодження протягом 30–40 днів при температурі 3–5°C. Для цього насіння можна покласти на зволожені ватні диски й витримати цей час в холодильнику.
• Сіють у кінці лютого-березні в легкий ґрунт, накривають плівкою до появи сходів. І далі доглядають за розсадою лаванди, як і за будь-якою іншою.

Плюси: отримання великої кількості рослин.

Мінуси: повільний ріст, перше цвітіння — на 2–3 рік, сортові якості можуть не зберегтись.

Догляд після висадки саджанців у відкритий ґрунт

І лаванда, і лавандин – невибагливі сонцелюбні й посухостійкі рослини, але в перший рік життя на постійному місці їх все-таки треба поливати, особливо на піску і в перші місяці.

Не люблять перезволоження й азотні добрива. Ці рослини можна взагалі нічим не підживлювати навіть на бідному ґрунті, бо в природних умовах лаванда росте на сухій кам’янистій землі.

Обрізка, як мінімум, двічі на рік — після цвітіння і весною. В перший рік лаванду і лавандин можна обрізати частіше – до чотирьох разів – для того, щоб рослина наростила пишний кущик.

Натхнення!

ЗЕЛЕНА САДИБА.