Професія садівник в Німеччині — від учня до підмайстра

Переїхавши чотири роки тому в Німеччину, я вирішила — життя одне, прийшов час дістати давню мрію із шухлядки, — і пішла вчитися на садівника. Хоча з кожним роком робітничі професії в Німеччині стають все менш популярними, садівники й флористи залишаються в списку лідерів. Бо німці обожнюють садівництво! Воно займає друге місце в списку улюблених справ після шопінгу. Як стають садівниками в країні педантів і наскільки це складно, розкажу в цій статті.

Як навчають садівників в Німеччині?

Стати учнем — не так просто!

У Німеччині й досі збереглася майже середньовічна, на мій погляд, система «учень, підмайстер, майстер» в більшості робітничих професій, зокрема, в садівництві. Звісно, зараз процес отримання освіти регулюється державою. Але так само як і сотні років тому, учень, щоб здобути право називатися підмайстром, повинен довести свою майстерність іншим профі.

Отже, щоб почати навчання на садівника в Німеччині, треба знайти майстра, який набирає учнів. В залежності від розміру і можливостей садового господарства, майстер бере 1-2 учні на рік. Чим престижніше господарство, тим раніше починається відбір і тим вищий конкурс.

Навчання на садівника в Німеччині базується на одному з напрямків:

• ландшафтний дизайн;
• декоративні рослини;
• кладовища;
• овочеві культури;
• дерева;
• багаторічні рослини.

З самого початку треба визначитися, який напрямок хоче вивчати кандидат, бо навчання проходить в різних школах, на різних підприємствах і закінчується різними іспитами. (Далі я розказуватиму про напрямок «Декоративні рослини», де і проходила навчання.)

Визначившись з напрямком садівництва, претендент надсилає свій шкільний атестат або, якщо є інша освіта, документ звідти, опис свого навчального/трудового шляху і мотиваційний лист, в якому обґрунтовує, чому саме садівництво, чому саме це господарство.

Якщо резюме сподобалося, претендента запрошують на співбесіду, де оцінюють його інтерес до садівничої сфери, особисті якості.

Коли і цей етап пройдений, кандидата запросять на пробні дні, щоб подивитись на нього в процесі роботи та зрозуміти, чи підходить він команді. Керівники господарства часто цікавляться, що думають інші працівники про того чи іншого кандидата, чи хотіли б вони з ним працювати.

Якщо і цей етап з успіхом залишений позаду, підписується «Навчальний договір», учень реєструється в школі і, зазвичай, з 1 вересня починається навчання на садівника.

Як проходить навчання на садівника в Німеччині

Навчання на садівника в Німеччині триває три роки. Його можна скоротити до двох з половиною, якщо учень має хороші оцінки і майстер не проти. Або до двох років, якщо учень має ще й попередню освіту чи абітур.

Складається навчання з відвідування школи, де наголос робиться на теоретичних знаннях (хоча практичні теж є), і з роботи в садовому господарстві, де набуті в школі знання використовуються на практиці. Таке навчання називається дуальним: школа плюс робота.

На першому курсі майбутній підмайстер відвідує школу два рази на тиждень, три рази — ходить на роботу. На другому і третьому шкільні дні скорочуються до одного, а робочі — зростають до 4 днів на тиждень.

Під час навчання учень отримує заробітну плату. Вона значно менша, як у садівника з освітою. Але, враховуючи те, що навчаються німці здебільшого у віці 16-20 років, коли ще живуть з батьками, сума в 700-800 євро радує кожного.

У школі садівника у напрямку «Декоративні рослини» опановують такі предмети:

• організація підприємства і процес виробництва,
• маркетинг і надання послуг,
• супровід культур і ботаніка,
• політика і суспільство,
• фахові розрахунки,
• релігія або етика,
• німецька мова.

В школі учні отримують оцінки за самостійні і контрольні роботи, готують презентації та реферати. Усні відповіді майже не оцінюються, але можуть трохи покращити загальну оцінку.

На роботі навчання продовжується, з кожним учнем поруч знаходиться майстер чи підмайстер, які вчать практичним навичкам, відповідають на питання. Багато уваги приділяється добривам, хімічному і біологічному захисту рослин, умовам вирощування, вегетативному розмноженню. Кожного дня учень заповнює спеціальний зошит, в якому описує, що він зробив за день.

Читайте також нашу статтю Квіткове шоу Челсі – історія, значення, сьогодення.

Іспити

За весь період навчання садівнику-учню треба скласти два іспити. Проміжний і випускний. Перший проходить через півтора-два роки і включає теоретичну і практичну частини.

Практична на напрямку «Декоративні рослини» містить: посів, пікірування і посадка в горщик. При цьому треба правильно підібрати субстрат, знати умови проростання насіння, обов‘язково дотримуватися техніки безпеки, бо за шланг під ногами можна отримати погану оцінку, навіть якщо все інше буде зроблено на «відмінно». Оцінка за цей іспит не враховується, вона просто показує, на якому етапі знаходиться учень, що можна покращити, на що звернути увагу.

Випускний іспит складається теж з теоретичної і практичної частин, але якщо проміжний триває пару годин, то випускний два дні. І допуск до нього можна отримати лише після перевірки спеціаліста з міністерства виконання наступних умов:

• допуск зі школи;
• повністю заповнений зошит зі звітами;
• 20 доповідей про робочі процеси на підприємстві;
• 50 повних описів рослин підприємства;
• проходження двох технічних курсів і курсу по захисту рослин;
• дві захищені проєктні роботи.

Пересадка крупноміра

На практиці чекають такі завдання:

• підібрати добрива для рослини, яку вкаже екзаменатор, підготувати робочий розчин і внести його за допомогою дозатрона;
• визначити шкідника, підібрати метод боротьби й обробити рослину;
• пересадити велику рослину з горщика в горщик, при цьому підібрати правильний субстрат, добриво, розмір горщика і розказати про правила догляду саме за цією рослиною.
• вегетативне розмноження;
• посадка, згідно з побажанням клієнта (екзаменатора), композиції з рослин з повним кошторисом роботи;
• доповідь про дві основні культури, які вирощуються на підприємстві від насінини до продажу.

Екзамени приймають вчителі школи та майстри з садових господарств регіону. На кожній «станції» випускника чекають три екзаменатори. Від кожного — окрема оцінка. Всього 18 оцінок. Наприкінці рахується середній бал.

Оцінювання в Німеччині 6-ти бальне, де 1 — найкраща, 6 — найгірша оцінка.

З балом від 1 до 4 іспит враховується складеним, а учень-садівник стає підмайстром. З 5 чи 6 треба буде продовжити навчання ще на пів року і знову скласти іспит.

Часто після навчання учень залишається працювати у своєму садовому господарстві, але вже як підмайстер. Через два роки роботи можна спробувати дотягнутися і до майстра. Але це вже інша історія)

Єлизавета Кіскіна

спеціально для ЗЕЛЕНОЇ САДИБИ.