Нолана — пустельна квітка, яку можна взагалі не поливати

Моє знайомство з цією квіткою сталося випадково. Продавчиня насіння підкинула бонусом пакетик з закінченим строком придатності та супроводжувальним «може зійде; ніхто не знає що воно; не продається геть зовсім». Сіяти наче теж було запізно, тож я попідсіювала невідому на той час мені рослинку у балконні контейнери поряд з петуніями. Нолана не просто зійшла, вона вже понад 10 років як дає самосів та сходить то в одному, то в іншому горщику та кожного літа милує око. Як вирощувати нолану в саду та в контейнерах, та чому вона варта вашої уваги, читайте в статті.

Нолана — пустельна квітка, яку можна взагалі не поливати. © Juan Carlos Tolhuijsen Godoy

Опис рослини

Нолана (Nolana), або Чилійський дзвоник в період цвітіння рясно «вдягнена» у блакитно-жовті квіточки, а він триває від початку літа до осені. Коли тепло, вона квітне, а як настає спека, вона квітне ще дужче!

Тож хто з вас мріяв про невибагливу прикрасу саду, альпійської гірки чи вазонів, ця квітка саме для вас.

Нолана є цікавим, незвичайним однорічником, який заслуговує на поважне місце в садах легкого догляду. Ця рослина має приголомшливі трубчасті квіти, що за своїм виглядом більше нагадують іпомею або кручений панич. Але хай вас не дивує те, що насправді нолана родичка перців, баклажанів, картоплі та інших представників родини Пасльонових.

Рід Нолана походить з Чилі та Перу та налічує до 89 видів. Мені ж, як з’ясувалося, пощастило стати власницею Nolana paradoxa — пустельної рослини, що квітне навіть у найспекотнішу та найпосушливішу погоду.

Перше, що завжди запитують про рослину, це наскільки вона велика. Нолана має довжину пагона приблизно від 20 до 30 см. Саме довжину, бо у горщику її сміливо можна назвати ампельною рослиною. У саду або на клумбі це повноцінний конкурент портулаку за своїми ґрунтопокривними якостями.

Найкраще виглядає нолана у передній частині квітника, створюючи низенький щільний та завжди квітучий бордюр.

Читайте також про лікарську та декоративну красолю у матеріалі за посиланням.

Умови, яких потребує нолана в саду

Ця блакитно-жовта квіточка не виносить тіні, тож абсолютно сонячні ділянки створені саме для неї. Нолана може потерпіти напівтінь, але цвісти буде не так рясно, як на сонці.

Особливо чутливі до освітлення молоді рослини, тож якщо ви висіяли її завчасно на розсаду, забезпечте їй максимальне світло (не менше 8 годин на добу), щоб паростки не повитягувалися та не перетворилися на нежиттєздатні «ниточки».

Як показує практика, нолана не має вимог щодо pH ґрунту, головне, щоб він був легкий та дуже добре дренований. Важкі суглинки та масні чорноземи під неї краще добре «розводити» піском або гравієм.

Нолана, або Чилійський дзвоник (Nolana)

Догляд за ноланою

Нолана — пустельна рослина, тож вологі ґрунти явно не для неї. В них вона може хворіти або взагалі померти. Поливу як такого вона не потребує від слова «зовсім», за виключенням випадків аж занадто спекотного літа без жодного дощу.

Те саме можна сказати й про добрива. Вона не виживе без сонця, але байдуже ставиться до рівня поживних речовин в ґрунті.

Щодо обрізки нолани, то це суперечливий момент. Бо мій досвід вирощування цієї квітки у контейнері підказує, що обрізка все ж таки «освіжає» вигляд та змушує її формувати більше нових стебел з квітками. Тож приблизно 2 рази за сезон я їй правлю «перуку».

Але багато авторів пишуть, що це необов’язкова процедура. Тож вирішувати вам – по обставинах і своїм можливостям.

При достатній кількості сонця, «дихаючого» ґрунту та високій температурі нолана практично не хворіє.

Із шкідників її дуже полюбляє попелиця та павутинний кліщ. Захищають нолану від них так само як і інші рослини у саду, будь-яким обраним вами засобом.

Ще один посухостійкий однорічник — диморфотека. Читайте про неї в матеріалі за посиланням.

Як розмножити нолану

Найкращий варіант вирощувати нолану саме з насіння, бо всі інші методи (з живця або розділенням куща) заберуть забагато сил і не факт, що матимуть успіх.

Ви можете посіяти нолану безпосередньо у ґрунт, як тільки встановиться стабільна плюсова температура вночі. Але щоб отримати цвітіння від початку літа, краще та надійніше посіяти її на розсаду приблизно за півтора місяця до часу, коли вночі температура сягатиме стабільного плюсу.

Висівати краще в окремі горщики, що дозволять висадити її на постійне місце з грудкою землі. Поміж рослинами залишають відстань 20-30 см. При пересадці будьте обережні, нолана доволі ламка.

Слід враховувати той факт, що попри те, що в нашому кліматі нолана вирощується як однорічник, вона може самозасіватися.

Як більшість рослин родини пасльонових, нолана самозапилюється, тож ризик наступного року отримати невідомий «бур’янчик» відсутній.

Читайте також наші матеріали:

• Барвінок — вічнозелена рослина для найскладніших куточків саду
• Молюцелла — чарівні ірландські дзвоники

Гарного всім врожаю та яскравих квітників!

Оля Юхимівна,

ЗЕЛЕНА САДИБА.