Копати чи не копати? Коли перекопування ґрунту шкодить, а коли необхідне

Часто спостерігаю суперечки в соціальних мережах щодо того, чи треба копати город. Прихильники традиційного землеробства («мій дід так робив і я роблю») ніяк не можуть погодитися з твердженням прихильників органічного землеробства, що можна взагалі не копати грядки чи переорювати поле. Навіть більше – НЕ можна копати! Я вирішила всіх помирити і розказати, чому іноді копати просто необхідно, а  в інших випадках – безглуздо. Сподіваюся, що прочитавши цю статтю і, можливо, отримавши нові знання про грунт, ви самі вирішите, чи треба копати землю на ваших грядках.

Копати чи не копати. © U.S. Air Force / Public Domain

Як я від того, що не можна копати, прийшла до копання і… повернулася назад

Ідея «не копати» на початках мого садівництва мені дуже сподобалася і я… купила плоскоріз. Ним якось намагалася окультурити цілину, бо ж «копати не можна», якось в ту суху піщану землю щось навіть садила і щось навіть вродило… Хоч своє, рідне, але поганеньке — мене зовсім не задовільнило. Я переконалася, що «не копати» не працює.

Тому на наступний сезон ми перекопали частину землі під грядки, вибрали пирій, удобрили грунт кінськими кізяками, посадили овочі, все літо мульчували і поливали грядки «Байкал-ЕМ» (біопрепарат з корисними бактеріями для грунту), зібрали значно кращий врожай, на осінь посіяли сидерат, весною заробили його плоскорізом в землю і виявилося, що… копати ці грядки заново під посадку городини цього сезону БЕЗГЛУЗДО! Земля пухка, волога (тоді ще весни у нас на Волині були вологими), в ній повно червів… Навіщо копати?

Тоді до мене почало доходити, як «працює» грунт, як він створюється садівником і чому не копати – краще не тільки для садівника, а й для грунту.

Цієї весни до моїх рук потрапило кілька книг по садівництву з Англії. З перекладачем в телефоні їх зміст став мені доступний. І всі практичні знання про грунт, які вже були в мене в голові, нарешті отримали теоретичне підтвердження від найкращих садівничих експертів світу.

Шкода, що я не мала цих знань на початках свого садівництва, я б зекономила собі кілька років на створення продуктивного городу і саду легкого догляду.

Родючість ґрунту визначає не текстура, а структура

Усі ґрунти складаються з чотирьох основних елементів — мінеральних частинок, органічної речовини, повітря, води. Це його, так званий, механічний склад, який визначає його текстуру.

За текстурою (або механічним складом) ґрунти в Україні поділяються на піщані, супіщані, суглинисті і глинисті (чорнозем за своїм механічним складом зазвичай легкий суглинок, але з великою часткою гумусу). Я не буду в цій статті детально зупинятися на текстурі ґрунту, бо, по-перше, найчастіше ми, садівники, не обираємо вид, або текстуру ґрунту, який нам дістається. Ми просто починаємо працювати з тим, що є.

А, по-друге, текстура ґрунту зовсім не така важлива для його родючості, як СТРУКТУРА.

Запам’ятайте! Гарно структурований піщаний ґрунт буде не менше родючим, ніж чорнозем! Неочікувано? Я вам більше скажу. На структуру ґрунту садівник своїми діями впливає напряму, або покращує, або погіршує.

До чого тут перекопування? До того, що якщо ви створили у себе на ділянці добре структурований ґрунт, то його перекопування є безглуздою дією, яка зводить нанівець всю вашу працю попереднього сезону чи сезонів.

То що таке структура ґрунту?

Можливо, груба, але зрозуміла аналогія, текстура ґрунту — це матеріал, з якого збудований будинок (цегла, дерево, блоки, метал, скло і т.д.), а структура ґрунту – це те, як цей будинок збудований. Працюючи навіть з самими якісними будівельними матеріалами, але не маючи розуміння про механіку будівництва, неможливо звести якісний будинок. Зате досвідчений будівельник зможе зробити гарний і комфортний будинок з самих простих і недорогих матеріалів.

Купуючи ділянку землі, ви отримуєте у володіння ЗЕМЛЮ. Яким ґрунтом вона стане з часом під вашим керівництвом у вашому саду чи на городі, залежить тільки від вас, садівників.

У вашому ґрунті є грудочки, чи він розсипається в попіл? Чи є між частками простір для повітря і води? Структура грунту – це те, як мінеральні частинки (а саме вони є поживними речовинами для рослин і саме їх функцію ми намагаємося замінити, вносячи мінеральні добрива) з’єднуються в ґрунті.

Вони можуть бути майже не з’єднані, як у дуже легкому піщаному ґрунті з невеликою кількістю органічних речовин, або вони можуть бути згруповані в грудки, пластини чи крихти, як у важкому родючому суглинку, наприклад.

Ідеальною для рослин є структура крихти, такий ґрунт називають пухким. Він легко пропускає повітря, утримує вологу, і не «запливає» після дощу. Його можна взяти в жменю, і він розвалиться, як домашній торт.

Від природи суглинистий ґрунт має найкращу текстуру. Він тримає воду, але не занадто, вода не застоюється біля коренів рослини. Другий в рейтингу родючості — супіщаний ґрунт. А ось піщані, як і глинисті ґрунти, не можуть похвалитися гарною структурою.

В першому випадку вода не тримається взагалі, і ґрунт без поливу в спеку перетворюється на попіл (та навіть і не в спеку), в другому – вода стоїть в землі, коріння рослин замокає під час дощів, зате в періоди тривалої посухи глина перетворюється на каменюку.

Повторю ще раз. Ви нічого не можете зробити з текстурою грунту – вмістом мінеральних частинок (тут вже, як природа розпорядилася), але ви можете змінити структуру грунту – те, у який спосіб ці частинки групуються разом, утворюючи крихти та повітряні простори. Бо рослинам для життя і розвитку не менше, як елементи живлення, необхідна вода і повітря в грунті.

На це може піти не один і не два роки, але, коли ви почнете працювати з ґрунтом, з кожним сезоном ви будете бачити, як рослини в ньому почуваються краще, як збільшуються врожаї, як овочі менше хворіють, а ви – менше поливаєте.

Як створюється структура ґрунту

Добра структура суглинистого ґрунту вже створена природою. При вирощуванні овочів, вона підтримується всього двома простими діями садівника:

• Внесенням органіки (їжа для живих організмів — мікробіоти), зазначу, що посів сидератів – це теж внесення органіки;
• Мульчуванням (захист мікробіоти від атмосферних явищ – посуха, вітри, що приводять до ерозії тощо).

Структура ґрунтів інших по текстурі (піску, глини) створюється також внесенням органіки і мульчуванням, але, крім цього, садівнику треба регулярно заселяти свою землю корисною мікробіотою, яка вже і так є в суглинистих ґрунтах.

Мікробіота — це надзвичайно важливі для ґрунту бактерії, актиноміцети, мікроскопічні гриби, одноклітинні водорості, деякі найпростіші. Це мікроорганізми, що мають суттєвий вплив на формування ґрунту і можуть міняти його структуру.

І органіка – це їжа не для рослин, а для мікробіоти. Без дії мікробіоти ніяка органіка не перетвориться на гумус, а значить, не стане поживним середовищем для коренів рослин.

Є цілий ряд недорогих і дуже ефективних біопрепаратів, які ми можемо внести з поливом або в сухому вигляді в наш ґрунт і заселити його корисними мікроорганізмами. Це «Байкал-Ем» (корисні бактерії, читайте чи дивіться відео за посиланням), Триходерма (корисні гриби), мікориза і ряд інших препаратів, з якими я раджу знайомитися поступово.

Для початку подружіться з Байкалом, тим більше, що його можна розмножувати в домашніх умовах і витратитися за сезон тільки на одну пляшку, яка коштує близько ста гривень. А далі, якщо побачите ефект, а ви його побачите, почнете цікавитися й іншими препаратами, покращуючи структуру свого ґрунту ще більше.

Окремо треба зазначити, що вода, в нашому випадку – полив, це надзвичайно важливий фактор для створення гарної структури ґрунту. Мульча, звичайно, захищає ґрунт від пересихання, але, якщо спека і тривалий період без дощів, ви мусите поливати свої грядки, бо мульча утримує вологу, але не створює її. В сухій землі гинуть не тільки рослини, а й мікробіота.

Більше про мікробіоту і мінеральні добрива читайте в статті за посиланням.

То копати чи не копати?

А тепер повернемося до питання — копати чи не копати. Якщо ґрунт довго не оброблявся і не був замульчований, або це, взагалі, цілина — як його обробляти, якщо не переорати, чи не перекопати й не вибрати бур’яни?

Як я вже казала, я пробувала обробляти плоскорізом свою піщану землю, яка не оброблялася з десяток років. Начиталася розумних людей, які казали «не можна копати». Дуже навіть треба, якщо це цілина! А якщо це цілина на глині, то ви просто не влізете туди своїм плоскорізом!

Бо що таке цілина? Це стала екосистема зі своєю мікробіотою ґрунту (на бідних ґрунтах — бідна, на багатих — багата) і рослинами, які (простими словами) НЕ приймуть у свої обійми культурні рослини. Вони для них ЧУЖАКИ.

А ось, коли ви переорали чи перекопали ділянку, вибрали корені бур’янів, ви практично знищили ту екосистему. Тепер ви можете сіяти-садити в цей ґрунт рослини й створювати разом з ними нову екосистему і мікробіоту: вносити корисні гриби, бактерії, садити чи сіяти овочі, МУЛЬЧУВАТИ, сіяти сидерати після збору врожаю, зароблювати їх в землю на зиму і знову ж таки — мульчувати…

І що ви побачите весною? Немає потреби орати чи копати ваш город! Земля пухкенька, повна червів, наповнена вологою… Сійте що хочете вже! Без усякого переорювання чи копання. Навіть більше — якщо ви візьмете і перекопаєте цю ділянку, ви зведете нанівець всю роботу зі створення мікробіоти ґрунту, яку проводили весь минулий сезон. Бо ви знову порушите екосистему, яку самі ж створили для своїх, наприклад, овочів.

Але якщо у вас не вийшло з першого разу (на глині, скоріше за все не вийде, на піску — вже на другий сезон можна не копати), або якщо ви взагалі не мульчуєте, не сієте сидерати, даєте багато мінеральних добрив, земля часто пересихає і стоїть гола всю зиму… У вас немає іншого вибору, як орати чи перекопувати. Бо після оранки «збивається кірка», земля починає дихати (а без повітря в ґрунті, як і без води – нема життя), розпушується, і ви можете або почати створювати «приємний» за структурою ґрунт для своїх рослин, або йти протоптаним шляхом – вносити мінеральні добрива, сіяти чи садити рослини, боротися за врожай і знову лишати землю голою на зиму і весною знову переорювати чи копати…

Але зауважте, що зміни клімату, які ми відчуваємо вже на наших ділянках, з кожним роком будуть робити навіть чорноземи не таким родючими. Бо палюче сонце без дощів його щоліта буде запікати до кірки, зливи вимиватимуть гумус, як і сильні вітри видуватимуть верхній родючий шар…

Натхнення!

Оксана Дивисенко,

ЗЕЛЕНА САДИБА.