Шлюмбергера — секрети яскравого цвітіння різдв’яника

Шлюмбергеру частенько плутають з іншими видами красиво квітучих лісових кактусів. Та лише за назвою. Для кожного, хто хоч раз бачив яскраве цвітіння різдв’яника він залишається особливою зіркою зимового інтер’єру. Придбати рясно квітучі кущики можна на кожному кутку. А ось примусити рослинку знову порадувати сотнями сліпуче забарвлених квіточок — завдання набагато складніше. Різдв’яник вимагає особливих умов на періоді спокою та погано реагує на недогляд. Але знайти «ключ» до цього особливого кактуса цілком можливо.

Шлюмбергера — секрети яскравого цвітіння різдв’яника

Опис рослини

Лісові кактуси завжди вважалися рясно квітучими зірками серед кімнатних рослин. Та якщо говорити про сліпучі барви чистих полум’яних відтінків, то шлюмбергера — і справді королева.

Шлюмбергера, різдвяник, різдвяний кактус, грудневик (Schlumbergera) — тропічний епіфітний кактус висотою до пів метра, що легко формується в більш компактні форми. Пониклі, циліндричні чи пласкі, жорсткі, м’ясисті пагони запам’ятовуються фігурним зубчастим краєм пласких сегментів до 10 см довжиною. На верхівках і між зубцями розташовані опушені ареоли. Темні відтінки блискучих пагонів шлюмбергери створюють дивовижно красивий фон для яскравого цвітіння.

Цей кактус недаремно називають різдв’яником, адже період цвітіння шлюмбергери припадає на листопад-січень. Тоді розпускаються невтомно десятки квіток, вражаючи чистими, сліпуче рожевими, червоними, білими, пурпуровими або двокольоровими відтінками. Зигоморфні, широко розкриті губчасті квіти до 9 см довжиною  дивують красивим вигином загострених пелюсток і елегантністю повислих ефектних тичинок. Шлюмбергери світлозалежні, квітки розпускаються лише вдень.

Шлюмбергера Гартнера (Schlumbergera gaertneri)

Поширені види шлюмбергери

Сучасні шлюмбергери яскраво вирізняються від застарілих радянських різдв’яників. Західні гібриди можуть похизуватися більшою густиною, меншими розмірами, ряснішим цвітінням і все більш варіативним забарвленням.

Видові рослини або окремі культивари певного виду зустрічаються рідше, ніж гібриди складного походження, та все ж за деякими особливостями легко розрізнити чотири основних види кімнатних шлюмбергер:

• Шлюмбергера Гартнера (Schlumbergera gaertneri) — різновид з виключно червоними і більш широкотрубчастими квітками та дуже акуратними сегментами розлогих пагонів.
• Шлюмбергера Баклі (Schlumbergera х buckleyi) — темнолистий вид з циліндричними пагонами й пласкими, слабкозубчастими сегментами, пухнастішими ареолами і великими, до 8 см, квітками з жовтою трубкою.
• Шлюмбергера усічена (Schlumbergera truncata) — пониклий вид з дуже потужними аркоподібними болотяними пагонами, укороченими листкоподібними сегментами та найбільш симетричними серед шлюмбергер, до 5 см в діаметрі, довготрубчастими, широко розкритими квітками.
• Шлюмбергера Расселла (Schlumbergera russelliana) — компактний різновид з пласкими, дуже яскравими пагонами довжиною до 1 м з рельєфним краєм сегментів і пониклими рожево-червоними квітами до 4 см довжиною з зеленуватою трубкою.

Шлюмбергера Баклі (Schlumbergera х buckleyi)

Умови для шлюмбергери

Невибагливість шлюмбергери дозволяє досягти успіху навіть в «середніх» умовах. Достатньо не забувати про стадії росту, а особливо — про період спокою.

Шлюмбергері підійде будь-яке середнє, якісно освітлене місце з захистом від прямого сонця. Недостатнє освітлення «несумісне» з цвітінням, допустима лише легка напівтінь. Орієнтуватися можна на умови східних підвіконь.

Освітлення для шлюмбергери має залишатися незмінним протягом всього року. Для закладки пуп’янків потрібно на 6-7 тижнів обмежити світловий день 9-10 годинами, восени це природний процес, за бажання змістити цвітіння, його варто імітувати штучно.

Взимку, на період цвітіння, освітлення обов’язково потрібно покращувати, переставляти кактус на найбільш яскраві підвіконня або організовувати штучне освітлення.

Прохолодний період підготовки до цвітіння — обов’язкова умова для шлюмбергери. Ідеальний варіант — температура від +10 до +15 °C, максимум +18 °C. Переводити на період спокою шлюмбергеру краще поступово, спочатку виставивши в проміжних умовах (особливо для рослин, які до цього перебували на свіжому повітрі). У звичайні «кімнатні», теплі умови шлюмбергеру переставляють при появі ознак розвитку перших пуп’янків. Після відцвітання кактус до початку активного росту знову повертають у прохолодні умови. В період вегетації спеки шлюмбергера не боїться.

Декабрист не любить зміни місця, зміщення та обертання від стадії закладки пуп’янків до відцвітання. Будь-яка зміна розташування може призвести до втрати всіх квітів.

Якщо є можливість, протягом усього літа цей кактус краще утримувати на балконі, терасі, в садку. Потрібно враховувати, що освітлення просто неба значно яскравіше, тому рослині буде некомфортно на сонячних майданчиках і для розташування варто знайти м’який напівзатінок з захистом від опадів і протягів.

Шлюмбергера усічена (Schlumbergera truncata)

Догляд за різдв’яником в домашніх умовах

Полив

Полив для шлюмбергери потрібно коригувати в залежності від стадії росту і розвитку. Це один з найбільш вологолюбних домашніх кактусів. З березня і до кінця серпня для рослини дотримуються загальних правил періоду активної вегетації, підтримуючи стабільну вологість ґрунту з підсиханням на 3-4 см зверху між поливами. З вересня полив потрібно почати скорочувати, на період спокою з середини вересня до середини листопада цю кімнатну рослину поливають мінімально — підтримують тургор, просушуючи субстрат майже повністю.

Після появи перших пуп’янків полив знову відновлюють до режиму підсихання верхнього шару ґрунту. А з відцвітанням знов потрібно організувати короткий період спокою, обмеживши полив до появи ознак вегетації. Будь-яке пересихання субстрату на стадії цвітіння та активної вегетації, як і перелив на стадії спокою, викликають порушення росту.

Поливати шлюмбергеру потрібно максимально акуратно, уникаючи потрапляння води на стебла, пуп’янки, квіти. Воду не варто залишати в піддонах довше 5 хв. Для цього кактусу підійде лише м’яка вода кімнатної температури.

Підживлення

Добрива для шлюмбергери вносять в період активної вегетації, нарощування зелені та пагонів з березня до кінця серпня, використовуючи стандартну схему підживлення кімнатних рослин. Частота — 1 раз на 2 тижні, але рекомендовану виробником пропорцію сумішей для підживлення зменшувати потрібно у 2 рази. Універсальні комплексні добрива — ідеальний варіант на етапі вегетації.

Частину добрив можна вносити у слабкій концентрації по зелені. На стадії бутонізації можна за бажанням поекспериментувати з 1-2 підживленнями калійно-фосфорними чи органічними добривами, але зазвичай вони не потрібні.

Читайте також нашу статтю 6 кімнатних рослин, які яскраво цвітуть взимку.

Вологість повітря

Потреба підтримувати досить високі показники вологості повітря для багатьох стає неочікуваним і неприємним сюрпризом. У період активної літньої вегетації для кактуса шлюмбергера, особливо при перебуванні не на свіжому повітрі, а в кімнатних умовах, варто забезпечити регулярні обприскування для підтримання хоча б середніх показників. Упродовж всієї стадії розвитку пуп’янків та цвітіння обприскувати рослину не можна. Компенсувати роботу опалювальних систем та низьку вологість повітря взимку потрібно іншими методами, наприклад, піддонами з вологим керамзитом чи сфагнумом.

Формування крони

Щоб шлюмбергера дійсно була схожа на картинку з реклами, потрібно постійно дбати про формування щільної пишної крони й не допускати видовження пагонів без галуження. Щоразу після цвітіння необхідно стимулювати ріст відгалужень відламуванням або відщипуванням сегментів на верхівках для пробудження бокових бруньок. Сегменти у кактуса не обрізають, а обережно викручують. Занадто довгі пагони можна довільно видаляти.

Проблеми в вирощуванні

При неправильній зимівлі й системних порушеннях будь-якого правила догляду — відсутність цвітіння.

В занадто сухому повітрі рослина стає вразливою до павутинного кліща, борошнистих червців, щитовок, боротися з якими краще відразу вузькоспеціалізованими інсектицидами.

Якщо шлюмбергеру неправильно поливати, вона часто страждає від гнилі, фузаріозу, для подолання яких варто не шкодувати пагони й вирізати всі пошкоджені частини, не затягувати з терміновою пересадкою і обробкою системними фунгіцидами.

Шлюмбергера Расселла (Schlumbergera russelliana)

Пересадка і розмноження

Цей кактус пересаджують після цвітіння в період відносного спокою або на самому початку активної вегетації (росту нових сегментів). Поспішати з пересаджуванням до того моменту, доки кактус не заповнить попередній горщик, не варто. Рослина дуже чутлива до травм як пагонів, так і коренів, тому переносити шлюмбергеру потрібно максимально обережно, методом перевалювання.

Для шлюмбергери чудово підходять спеціальні грунтосуміші для сукулентів або епіфітів з грубою текстурою, фракціями до 1 см — повітрепроникні, нейтральні, торф’яні субстрати. До них варто додати сфагнум, кору, перліт чи інші розпушувачі. Обов’язкова домішка — вугілля.

Шлюмбергери можна вирощувати в якості як ампельної, так і горщикової рослини. Головне — уникати занадто глибоких моделей контейнерів і не забувати про дренаж.

Для отримання кущиків достатню заволодіти звичайним стеблевим живцем. Замість окремих сегментів краще відламати верхівку пагона з 2-3 сегментами. Найкращий час для живцювання шлюмбергери — період після завершення цвітіння. Зрізи потрібно обробити золою, підсушити декілька днів. Живці цього кактуса вкорінюються в легкій землесуміші для сукулентів в тепличних умовах.

За бажання отримати цікаві форми, шлюмбергери щеплюють на опунцію або перовскію — в розщіп, живцями з 2-3 сегментами.