Хлорофітум не даремно вважається майже «неубієнним». Більш надійної кімнатної рослини, що підійде навіть тим, у кого немає особливого часу на догляд, просто немає. Хлорофітум здатний винести майже будь-які складнощі. А при мінімальному догляді з легкістю здивує і швидкістю зростання, і пишністю, і яскравістю. Його унікальну простоту й невибагливість нарешті оцінили, зробивши рослину справжньою зіркою фітостін та озеленення офісів. Це один з кращих видів для навчання дітей догляду за рослинами. До того ж, ще й надзвичайно простий у розмноженні.
Зміст:
Більше відомий серед поціновувачів як павучок, хлорофітум чубатий (Chlorophytum comosum) —невибагливий, надзвичайно швидкорослий, вічнозелений трав’янистий багаторічник з родини Холодкових, що здатен утворювати видовищні каскади. Корені потовщені, шнуровидні, великі, потужні, наростають майже так само швидко, як і надземні частини. Листя зібране в рясні великі пучки, що схожі до розеток злаків.
Пониклі, прямі, нерозгалужені стебла, що тонкими дужками випускає пишна материнська розетка, несуть на кінчиках суцвіття. На їх місці формуються дочірні розетки з власними повітряними коренями, зрідка — супліддя. Міні-розетки поступово ростуть, перетворюючи простий скромний хлорофітум на розлогий багатоярусний «канделябр». Незважаючи на невпинний ріст, хлорофітум легко контролюється. І саме господарі вирішують, вирощувати величезні канделябри сильних рослин чи скромні окремі розетки.
Листки у хлорофітума видовжені й лінійні, з загостреним кінчиком та надзвичайною ламкістю, через яку до хлорофітума краще зайвий раз не торкатися. В довжину листя виростають до 40 см при ширині до 2-3 см.
Серед сортів є цікаві варіації кольорового обрамлення, прожилок, смужок. До базового світло-зеленого чи яскраво-зеленого кольору додається білий, кремовий, жовтий та навіть рожевий. Вже класикою стали хлорофітуми «Варієгата» (var. variegata) з білими та жовтими смужками. Можна знайти сорти з незвично широкими, схожими на конвалію листками з кольоровою плямою, наприклад, «Мандарин» (Mandarin), незвичайні закручені варіації, наприклад, кремово-зелений сорт з завитими листками «Бонні» (Bonnie).
Квітки у хлорофітума вважаються непривабливими. Та якщо до них придивитися поближче, можна оцінити витонченість, красу пелюсток та тендітність тичинок. Зібрані в нещільні китиці, квіточки здаються сяючими завдяки біло-кремовому кольору.
Як розмножити хлорофітум? Простішої рослини для самостійного вирощування немає. Дочірні розетки на кінцях пагонів — готові до вкорінення рослини. Їх можна зрізати і вкорінити у воді чи землі. Або спочатку укоренити в горщику, а вже потім відділяти. Для успіху достатньо стабільно вологої землі. Звичайно, великі кущі хлорофітуму можна просто розділити на декілька рослин.
Розсіяне, м’яке світло без прямого сонця — ідеальний варіант для хлорофітумів. На південних вікнах та при надмірному затінку рослина деформується та знебарвлюється. Хлорофітум чудово росте у напівзатінку, на північних вікнах. Яскраво забарвлені та смугасті сорти більш світлолюбні, ніж прості. Колір листя завжди змінюється в різних локаціях.
Хлорофітуми — теплолюбні, та коротких похолодань не злякаються. Мінімум, допустимий для будь-якого сорту +8 градусів взимку. Найбільшої декоративності кущі досягають в помірних температурах (близько 18 градусів), а не в спеці. Та загалом хлорофітуми добре пристосовуються до будь-яких кімнатних умов.
Бажано уникати протягів, особливо взимку. За можливості рослину можна влітку виносити на свіже повітря, обираючи захищені місця.
Хлорофітумам підійде будь-який легкий грунт — універсальний субстрат, спеціальна суміш для сукулентів чи декоративно-листяних рослин. Можна змішати грунтосуміш і самому, поєднавши дернову, листяну землю та пісок в пропорції 3:2:1.
Горщики варто підбирати ретельно, адже потужні, потовщені корені можуть розірвати пластик замалих ємностей. Хлорофітуми вирощують в просторих, великих горщиках з кераміки чи інших стійких матеріалів. Чудово вони ростуть і на гідропоніці.
У будь-якій кімнаті хлорофітум чубатий виглядає повітряно та елегантно. Його можна використовувати як ампельну чи каскадну рослину, розкриваючи красу дуг гілочок та багатоярусність, виставляючи на високих меблях, у вазонах на ніжках, на підставках. Він чудово пом’якшує прямі лінії масивних полиць чи шаф, комодів, вносить елегантні точки в кутки кімнати. Об’ємний та повітряний, хлорофітум розширює сприйняття простору та компенсує «жорсткий дизайн».
Читайте також наші статті:
Пересаджують хлорофітум чубатий по потребі, коли корені переростають ємності, збільшуючи горщики на 3-5 см в діаметрі або розділяючи завеликі рослини. Зазвичай, росте павучок так швидко, що пересадка потрібна щорічно чи принаймні кожні 2 роки. Можна не обмежуватися лютим-березнем, а пересаджувати хлорофітум будь-коли в період активного росту, навіть восени. Контактів рослина не боїться. Головне — закласти дренаж та не травмувати корені.
Вологолюбність хлорофітума проявляється лише влітку, коли поливати цю кімнатну рослину краще достатньо рясно, не дозволяючи пересихати більше ніж 3 см грунту. На зиму поливи сильно обмежують, просушуючи субстрат сильніше. Максимальну декоративність листя хлорофітум проявляє при стабільній легкій вологості грунту. Якщо є можливість, повністю його пересушувати не потрібно, та хлорофітум невеликі перебої з поливами витримає без наслідків. Сирість куди небезпечніша.
Стандартна частота поливу — двічі на тиждень влітку та 1 раз взимку. Потрібно пам’ятати про нелюбов хлорофітума до холодної та жорсткої води, доді складнощів з ним не виникне.
Підживлення проводять з весни до осені, двічі на місяць, універсальними добривами (рябі сорти — добривами для декоративно-листяних рослин).
Через ламкість листя витирати пил з хлорофітума звичайною губкою не вийде. Зелень рослини травмується так легко, що єдиний спосіб очистки — обережне душування. Теплий душ (25 градусів) рослина просто обожнює, як і обприскування, яке краще влітку чи при близькості до опалювальних приборів проводити якомога частіше. Інших заходів по підвищенні вологості повітря ця рослина не потребує, загалом вона надзвичайно стійка до звичайних «сухих» офісних і кімнатних умов.
Це практично невразлива рослина, що лише за комбінації неправильних поливів, спеки чи переохолодження з надсухим повітрям та забрудненним листям може уражатися трипсами. Щоб справитися зі шкідниками, варто провести 4-5 оборобок універсальними інсектицидами. При зараженні сусідніх кімнатних рослин хлорофітуми важко вберегти й від попелиці, яку знищують також системними інсектицидами.
Темні чи сухі плями на листі (частіше на кінчиках), зміна темпів росту, кольору напряму вказують на те, що хлорофітуму щось не подобається. Уважно проаналізувавши спочатку освітлення, потім — температуру, полив і підживлення можна виявити відмінності від «стандарту» і швидко виправити ситуацію. Без комплексного аналізу й індивідуального підходу вгадати причину неможливо. Адже сухі почорнілі кінчики листя можуть свідчити і про перелив, і про сухе повітря, і про засуху. А скручування листя говорить про спеку, перекорм, нестачу світла чи недостатню повітряність. Відновлюються хлорофітуми, зазвичай, навдивовиж швидко.
Тетяна Шумовська,
ЗЕЛЕНА САДИБА.