9 найяскравіших першоцвітів в саду

Попри те, що календарна весна починається у березні, справді відчути пробудження природи можна лише з появою квітучих рослин у садку. Ніщо не свідчить про прихід весни настільки красномовно, як галявинки квітучих першоцвітів. Їх поява — це завжди маленьке свято, адже зима відступила, і попереду нас чекає новий садовий сезон. Про найяскравіші квітневі первоцвіти і піде мова у цій статті.

9 найяскравіших першоцвітів в саду

9 найяскравіших першоцвітів в саду

Можливо, рослини, які квітнуть ранньою весною, поступаються по красі фаворитам квітників літніх місяців. Однак ніщо не зрівняється з першоцвітами за силою впливу на любителів природи: ось ще вчора під деревом лежав сніг, а сьогодні, не може бути — перша квітка! Довгоочікувана, зворушлива та смілива.

Найперші квіти серед первоцвітів в народі зі зрозумілих причин заведено називати «підсніжниками», і подібну назву можуть носити зовсім різні рослини, але найчастіше під цим ім’ям ховаються блакитні проліски або білі галантуси.

1. Проліска (сцилла)

Через плутанину у назвах іноді зустрічається помилкова думка, що проліска занесена у червону книгу, проте це не зовсім так: мова тут йде про галантус, які, як і проліски, називають пісніжниками. Однак це не означає, що блакитні проліски можна нещадно рвати для букетів, адже набагато практичніше посадити власну галявину у садку та милуватися весняним «блакитним озером».

У садку проліска вкрай невибаглива

У садку проліска вкрай невибаглива

Садові форми проліски сибірської також бувають чисто білого кольору. А найчастіше у декоративному квітникарстві застосовується і інший вид проліски — сцилла дзвінчаста. Ці підсніжники мають рожеві, білі, блакитні та фіолетові квіти, а їх форма більш вишукана, ніж у скромної лісової проліски сибірської, і нагадують вони чарівні садові дзвіночки.

В садку проліска вкрай невибаглива, для неї підійдуть місця під деревами та чагарниками, оскільки поки на них немає листя, пристовбурові круги бувають добре освітлені сонцем, а ось у густій ​​тіні від паркану проліска буде рости погано.

2. Галантус

У дикій природі білий підсніжник зростає переважно у Криму, на Кавказі та в середній Азії. Їх приваблива зворушлива зовнішність і надзвичайно раннє цвітіння зіслужили квітам погану службу, привернувши до себе увагу любителів весняних букетів. Зараз білі підсніжники не так легко зустріти, а багато видів галантуса навіть опинилися у Червоній книзі.

У декоративному садівництві використовується більш ніж 10 видів галантуса

У декоративному садівництві використовується більш ніж 10 видів галантуса

Внаслідок масового бездумного збору цих ніжних квітів ми вже не можемо милуватися ними у лісі, тому доводиться купувати посадковий матеріал, вирощений у Голландії.

У декоративному садівництві використовується більш як 10 видів галантуса, але всіх їх об’єднує зовнішня схожість — пониклі квіткові головки з трьох сліпучо білих зовнішніх пелюсток, що приховують невелику «корону» з зеленувато-білих пелюсток меншого розміру.

Величезний попит на галантуси у Європі дав селекціонерам привід створити безліч цікавих сортів. І зараз у продажу зустрічаються навіть махрові підсніжники, які відрізняє незвичайна багатопелюсткова корона жовтуватого або зеленуватого кольору у центрі квітки. А ось забарвлення зовнішніх пелюсток у всіх видів і сортах галантусів завжди тільки чисто біле, інших кольорів оригінаторам отримати не вдалося.

Як і більшість дрібноцибулькових першоцвітів, галантуси не потребують щорічного викопування і ділення, а прекрасно ростуть практично без догляду, розростаючись і утворюючи ошатні галявинки. Місце для посадки галантусів має бути сонячним, обов’язково без весняного застою води.

3. Крокус

Серед численних видів та сортів крокусу найпершими зацвітають, так звані, ботанічні крокуси. За строками цвітіння вони часом навіть трохи випереджають проліски та галантус або ж розпускаються разом з ними. А приблизно через тиждень їх наздоганяють крупноквіткові гібридні голландські крокуси.

Квіти крокусів відрізняються ніжним ароматом та приваблюють безліч бджіл

Квіти крокусів відрізняються ніжним ароматом та приваблюють безліч бджіл

В середньому, цвітіння крокусів триває близько трьох тижнів, але, коли навесні стоїть майже по-літньому спекотна та суха погода, період цвітіння може істотно скоротитися.

Під час цвітіння крокуси стійко переносять значне зниження температури (до мінус 10 градусів) і при зворотних снігопадах бувають повністю сховані під заметами. Однак, як тільки сніг починає танути, вони продовжують радувати розсипом різнобарвних зірочок, розквітаючи прямо в снігу.

Палітра крокусів дуже широка — від чисто білого до темно-фіолетового. Найбільш часто в забарвленні крокусів зустрічаються різні відтінки бузково-фіолетового (блакитний, лавандовий, ліловий). Жовтий колір також варіюється від кольору слонової кістки до сліпучого жовто-помаранчевого (крокус золотистий).

Найчастіше забарвлення крокусів об’єднує в собі два або навіть три кольори («Триколор»), а у жовто забарвлених сортів на зовнішній стороні пелюсток можна знайти поздовжні темні смужки. Додаткової чарівності надають яскраво-помаранчеві виразні тичинки.

Квітки крокусів відрізняються ніжним ароматом та приваблюють безліч бджіл. За формою квітки крокуса нагадують мініатюрні тюльпани, але, на відміну від них, ці квіти не потребують щорічного викопування та складного догляду. Крокуси будуть рости майже на будь-яких ґрунтах, за винятком дуже кислих. Місце для посадки може бути напівтенисте, але для повноцінного цвітіння їм потрібно не менше 4-х годин сонячного світла.

4. Пушкінія

Найближча родичка гіацинта, тому іноді цей первоцвіт навіть називають «карликовим гіацинтом». Але якщо придивитися, то можна помітити, що його квіточки більше нагадують проліски. Від них вони відрізняються світлішим забарвленням (ніжно-блакитна, майже біла пелюстка з синьою смужкою по центру) і густішими суцвіттями.

Найближча родичка гіацинта — пушкінія

Найближча родичка гіацинта — пушкінія

Як і проліска, пушкінія має невисокі кущики з лінійним листям не більше 15-20 сантиметрів заввишки. А розміри самої квітки також можна порівняти з пролісками, які мають довжину близько 1 сантиметра. Схожість з цими цибулинними квітами відображено і в назві двох видів пушкінії – гіацинтовидна та пушкінія пролісковидна.

Цвітіння пушкінії починається на 1,5 тижні пізніше, ніж у сцилли та ботанічних гіацинтів, і повного розквіту ніжно-блакитні кущики досягають до середини-кінця квітня. Загальна тривалість цвітіння становить 2-3 тижні.

Пушкінію рекомендується ділити й пересаджувати на нове місце не рідше ніж один раз на 5-6 років. Це пов’язано з тим, що материнська цибулина утворює велику кількість діток, внаслідок чого кущикам, що розрослися, згодом стає тісно, ​​і пушкінія починає гірше цвісти.

Викопувати цибулини необхідно, як тільки після цвітіння листя пожовтіє та засохне. При цьому якщо затриматися з викопуванням, дітки будуть легко відділятися від цибулини, і їх буде складно витягнути із землі. Після цього цибулини зберігаються до осені у сухому приміщенні та висаджуються на нове місце у вересні. Пушкінія також нерідко може давати самосів та з’являтися у самому несподіваному місці.

5. Ряст

Своїм зовнішнім виглядом цей весняний першоцвіт нагадує мініатюрний левиний зів, оскільки у рясту характерні двогубі квітки, зібрані в щільні суцвіття. Завдяки подібній формі квітки, опилити ряст буває під силу не кожній комасі, та головні запилювачі цієї рослини — джмелі. Якщо ви хочете помилуватися цими волохатими чарівними трударями ранньою весною, то обов’язково посадіть у садку ряст.

Час цвітіння рясту починається ближче до кінця квітня

Час цвітіння рясту починається ближче до кінця квітня

Час цвітіння рясту починається ближче до кінця квітня. Найбільш поширені рослини з пурпуровим забарвленням пелюсток (ряст порожнистий), але іноді можна зустріти і галявинки лимонно-жовтих екземплярів (ряст Маршалла). Ряст також примітний симпатичним різьбленим листям, схожим на мереживо.

Нерідко, принісши в сад ряст з лісу, можна помітити, що згодом нові рослини з’являються все в нових і нових місцях, поступово заселяючи ділянку. Річ у тому, що насіння рясту дуже привабливе для мурашок, і розселення рослини по саду — це їх рук справа. Проте боятися подібного захоплення не варто, адже ряст відноситься до ефемероїдів, і відразу після цвітіння його ажурне листя набуває яскраво-жовтого кольору, а незабаром і зовсім зникає до майбутньої весни. У землі залишаються лише невеликі округлі бульби.

У культурі існують і інші види та сорти рясту з більш оригінальними забарвленнями пелюсток. Серед них найбільш примітний ряст Галлера, сорти якого George Baker і Zwanenburg мають квітки коралово-червоного забарвлення. Яскраво-блакитне забарвлення відрізняє ряст Blue Dream та Blue Pearl.

Різні види та сорти рясту можуть легко перезапилюватися, даючи потомство з найнесподіванішими забарвленнями. Ряст потребує напівтінистий ґрунт та добре зволоження без застою води.

6. Печіночниця

Не одні лише цибулинні розфарбовують ранню весну. Первоцвітами можуть бути і кореневищні весняноквітучі рослини. На відміну від цибулинних, такі рослини частіше не відносяться до ефемероїдів і не зникають після того, як відцвіли, а прикрашають сад своїм листям весь сезон.

Краще за все печіночниця виглядає у полутенистих місцях

Краще за все печіночниця виглядає у полутенистих місцях

Наприклад, дещо раніше крокусів зацвітає «підсніжник» з сімейства лютикових — печіночниця. Невеликі — до двох сантиметрів — широко розкриті квітки печіночниці фіалкового кольору прикрашають численні пухнасті тичинки, увінчані великими пильовиками.

Після цвітіння печіночниця виглядає, як куртина дуже щільного, нібито шкірястого, темно-зеленого трилопатевого листя. При цьому листя зберігається під снігом усю зиму та починає відмирати тільки наступної весни, замінюючись молодими листочками.

У культурі найчастіше зустрічаються сорти печіночниці благородної, які відрізняються забарвленням та кількістю пелюсток (махрові, напівмахрові та густомахові). Чисто білі квіти зустрічаються у печіночниці сорту Alba, печіночниця Carmin має червонувато-фіолетові квіти, сорт Ellison Spence відрізняють сині квітки з темними фіолетовими тичинками.

Серед махрових сортів примітні печіночниці Plena rosea з ніжнорожевими, ​​густомахровими квітками та Plena coerulea, що має махрові синьо-фіолетові квіти.

Найкраще печіночниця виглядає в напівтінистих місцях, оскільки на яскравому сонці її квітки можуть вигоряти. Для печіночниці краще обирати такі місця, де вона буде освітлена сонячними променями тільки вранці. Ґрунт повинен бути родючим та вологомістким. Куртини, що розрослися, легко розмножити діленням куща. В сприятливих умовах печіночниця також може дати самосів.

7. Морозник

У квітні також цвіте одна з найоригінальніших садових рослин — морозник, або зимівник. У цієї рослини дуже великі квіти, до 7 сантиметрів у діаметрі, в центрі яких розташовані численні довгі тичинки.

Морозник — дуже витривала холодостійка вічнозелена рослина

Морозник — дуже витривала холодостійка вічнозелена рослина

Багато сортів морозника мають унікальне забарвлення — темні плями («Уайт Споттід Гібрид»), «напилення» («Дабл Еллен Пікоті») або навіть практично чорні пелюстки темно-сливового кольору («Блю Леді», «Пурпураскенс», «Дабл Еллен Пурпл »). Подібне оригінальне забарвлення виглядає особливо фантастично після зими, і приносить у сад легке вбрання містики.

Але зустрічаються серед морозників і простіше забарвлення, наприклад, лимонно-жовте («Дабл Еллен Грін»), рубіново-червоне («Атрорубенс») і чисто-біле («Нігер»).

Морозник — дуже витривала холодостійка вічнозелена рослина. Зелене глибоко-розсічене шкірясте листя залишається незмінним протягом усього року. Його можна вирощувати навіть в затінених сухих місцях, де практично нічого не росте. Однак краще вирощувати морозник у родючій землі, поливати в посушливий період та періодично мульчувати. У сприятливих умовах незабаром одиничний кущик перетвориться в куртину, яка щовесни буде радувати своїми оригінальними суцвіттями.

Залежно від виду та сорту, цвітіння морозника може тривати від двох тижнів до 1,5-2-х місяців. На одному місці без пересадки він може рости до 10 років. При вирощуванні морозника в саду, де гуляють діти, важливо брати до уваги, що ця рослина відноситься до отруйних.

Читайте також наш матеріал «Морозник – чудо-квітка зимового саду»

8. Простріл

Простріл, також має назву «сон-трава», схожий на дзвіночок з пухнастим жовтим помпончиком всередині. Ці прекрасні квіти також поплатилися за свою красу практично повним знищенням. І сьогодні простріл — це садова рослина, яку нечасто можна зустріти навіть в садах.

Дзвонові квітки прострілу можуть мати різне забарвлення

Дзвонові квітки прострілу можуть мати різне забарвлення

Дзвонові квітки прострілу можуть мати різне забарвлення — біле, червоне, жовте, синє, блакитне, пурпурове і практично чорне. Під час цвітіння рослина, включаючи пелюстки, рясно вкрита короткими білими волосками.

Цвітіння прострілу починається у квітні і може продовжитися в травні. Після цвітіння цієї рослини квітники прикрашатиме пишне різьблене листя. У висоту компактні кущики прострілу досягають не більше 25 сантиметрів, їх ажурне листя буде добре поєднуватися з рослинами, що мають цільну листову пластинку (наприклад, бадан).

У природі простріл росте на сухих сонячних схилах, тому в саду для нього вибирають сонячне місце з добре дренованим ґрунтом, оскільки сон-трава не виносить вогкості. Найкраще місце для прострілу — альпійські гірки, рокарії та підпірні стінки.

Простріл дуже важко переносить пересадку, і розмножується рослина, головним чином, посівом насіння на розсаду в індивідуальні стаканчики. При вирощуванні прострілу важливо використовувати насіння свіжого збору, оскільки посадковий матеріал швидко втрачає схожість. Сіянці зацвітають на 2-й-3-й рік.

9. Анемона дібровна

Анемона дібровна знаменує собою перехід від квітня до травня, адже квітне наприкінці місяця. Зворушливі білі квіти з численними яскраво-жовтими тичинками поширені в лісових регіонах, рідше трапляються в лісостепу.

Анемона дібровна знаменує собою перехід від квітня до травня

Анемона дібровна знаменує собою перехід від квітня до травня

Анемона дібровна виявилася дуже чутливою на селекційні роботи рослиною. І в результаті старань оригінаторів, вийшло дуже багато гібридних різновидів анемони, які мають квітки найрізноманітнішого забарвлення. Сьогодні у продажу можна знайти анемони з червоними, рожевими, блакитними, ліловими, жовтими та навіть зеленими квітками.

Дуже цікавий сорт анемони Flore Pleno, який вражає густомахровими квітками чисто білого кольору. Проте, раніше розцвітають саме природні види — анемона дібровна, а також анемона жовтецева з яскраво-жовтими квітками, дуже схожими на жовтець.

Весняноквітучі види анемони відносяться до ефемероїдів, і наприкінці червня надземна частина рослини відмирає. У культурі анемона дуже невибаглива рослина. Анемона високо зимостійка, добре росте на сонячних місцях, але мириться і з легкою півтінню.

Видові рослини утворюють безліч кореневих відростків, які можуть пригнічувати сусідні рослини (культурні форми анемони неагресивні). Анемона легко відновлюється самосівом і розмножується діленням куща.

Шукайте більше інформації про весняні квіти у матеріалі «Перші весняні квіти – топ-10 цибулинних».

Людмила Світлицька

Ботанічка.

Tagged , , , , , , , , , , . Bookmark the permalink.