Пухироплiдник калинолистий — яскравий та швидко зростаючий

Люблю я декоративні чагарники, особливо — невибагливі і з цікавим, нетривіальним забарвленням листя. Є у мене різні спіреї японські, барбариси Тунберга, бузина чорна… І є один особливий чагарник, про який розповім у цій статті — пухироплідник калинолистий. Для здійснення моєї мрії про сад, що не вимагає багато догляду, він, мабуть, підходить ідеально. При цьому здатний, і навіть дуже, урізноманітнити картинку в саду — з весни і до осені.

Пухироплiдник калинолистий — яскравий та швидко зростаючий

Зміст:

• Опис чагарника
• Умови та догляд для пухироплiдника калинолистого
• Як розмножити пухироплiдник калинолистий
• Використання рослини в дизайні саду

Опис чагарнику

Сам він виходець з Північної Америки і свою назву цілком виправдовує. Плоди його мають форму невеликих бульбашок, а листя дуже схоже на молоде (яке щойно почало свій ріст) листя калини.

Для мене саме листя цієї рослини представляє його головну цінність. Сьогодні, крім зеленолистяних сортів, виведено безліч варіантів з жовтим, пурпуровим і навіть чорним (умовно, звичайно) забарвленням листя.

На такому фоні дуже контрастно виглядають і квітки пухироплiдника, зібрані в щитки, зазвичай, білі або блідо-рожеві з червоними тичинками. До речі, плоди, які зав’яжуться потім, хоча і дрібні, але теж прикрашають рослину. Поступово, у міру дозрівання, вони змінюють колір із зеленого на червоний, а потім — на коричневий.

Пухироплідник калинолистий (Physocarpus opulifolius) — це великий (до 3-х м висоти і ширини) чагарник з густою кроною. Крона, як заведено говорити у ландшафтних дизайнерів, має форму фонтану, тобто пагони ростуть спочатку вертикально вгору, а потім витончено згинаються до землі. Але сьогодні вже є сорти і з набагато меншими габаритами, які підходять для створення композицій на маленьких ділянках.

Ще одним плюсом для мене є і зимовий вигляд рослини. Так, це листопадний чагарник, але й «голий» його силует виглядає чудово. До того ж, його кора на старих гілках має звичку лущитися та відшаровуватися довгими поздовжніми смужками. Тому в Англії називають його Ninebark —«дев’ятикорий».

Пухироплiдник калинолистий для лінивого саду підходить ідеально

Пухироплідник калинолистий — умови та догляд

Пухироплідник калинолистий — дуже невибаглива рослина. Він спокійно мириться з будь-якими типами ґрунтів: і зі слабокислими, і зі слаболужними, з бідними піщаними та важкими глинистими. Ось тільки чого він не переносить, так це тривалого застою води в коренях.

І хоча у себе на батьківщині у природних умовах він росте по берегах річок, в саду з сортовими рослинами експериментувати не варто: посадкова яма повинна мати гарний дренаж, а рослина, хоча вона і посухостійка, має отримувати полив.

Непогано, особливо перший час, розпушувати пристовбурові кола, дозволяючи корінню дихати, а краще, звичайно, мульчувати товстим шаром якихось рослинних матеріалів (солома, сіно, хвоя, компост і т.д.).

Одна з важливих переваг пухироплiдника калинолистого — його висока морозостійкість і стійкість до хвороб та шкідників. У всякому разі, у мене його ніхто «не їсть», він нічим не хворів, і ніколи на зиму я його не вкривав.

А ось швидкість росту при цьому дуже хороша, скажімо, за рік додати в висоту 80-90 см для нього є нормальним. Зрозуміло, що для такої швидкості вам знадобиться вміння управлятися з секатором або садовими ножицями. Адже тільки доглянутий, правильно обрізаний кущ стане справжньою окрасою вашої ділянки.

Обрізають його приблизно наприкінці травня-на початку літа, після закінчення цвітіння (цвіте на торішніх пагонах), видаляючи 1/3, а то і половину довжини пагона. Видаляють усе зайве і те, що загущує, варто іноді видаляти повністю занадто старі гілки.

До речі, пухироплідник калинолистий, особливо сорти із дрібними листочками — це відмінний варіант для топіарних форм. З нього можна робити не просто кулі та щільні огорожі-бордюри, а й робити їх різнокольоровими, підбираючи та вміло комбінуючи відповідні сорти. А їх на сьогодні виведено понад три десятки.

Правда, є тут один нюанс, який варто враховувати. Хоча пухироплідник калинолистий і може рости в частковому затіненні, але для прояву всіх сортових особливостей, в першу чергу — яскравого та чистого кольору листя, садити його потрібно на відкритому, добре освітленому місці. В тіні, замість яскраво-жовтого, ви отримаєте салатовий, а замість червоного — неприємний бурий відтінок.

Іноді, як і у багатьох кольорових та варієгатних форм рослин, у кроні пухироплiдника може «вистрілити» чисто зелений пагін (генетична пам’ять). Такі пагони необхідно відразу і повністю видаляти, оскільки є небезпека, що рослина поступово повністю позеленіє.

Пухироплiдник калинолистий може за рік додати в висоту 80-90 см

Читайте також наш матеріал про ще один невибагливий чагарник «Бересклет Форчуна — один з найкращих декоративних невибагливих кущів»

Як розмножити пухироплідник калинолистий

Часто використовують і ще одну перевагу пухироплiдника калинолистого: його масово висаджують в міських парках та скверах. Фахівці стверджують, що пухироплiдник калинолистий дуже стійкий до пилу, вихлопних газів та інших екологічних проблем великих міст.

Нам, садівникам-любителям, це на руку, адже роздобути посадковий матеріал дуже просто. Ні! Боронь, Боже! Не треба йти викопувати посаджені рослини в парку. Але, відщипнути гілочку від дорослої рослини цілком допустимо, а краще — дочекатися моменту, коли комунальники будуть стригти вподобаний вами кущ (я саме так і зробив).

Наберіть гілочок, наріжте їх на черешки з 2-ма-3-ма бруньками і вкореніть до осені в пухкому та постійно вологому ґрунті, в тіні, під банкою. Вкорінюється пухироплідник калинолистий охоче.

Якщо ж є чагарник на вашій або сусідській ділянці, просто пригніть гілку до землі, присипте або притисніть каменем і не забувайте це місце постійно поливати, до осені вже будуть корінці.

Так просто можна назбирати собі саджанців на цілий живопліт, причому зі збереженням усіх сортових якостей материнської рослини.

При вирощуванні в якості живої огорожі пухироплiдник калинолистий підстригаю, як мінімум, два рази на рік. Рано навесні, до розпускання бруньок (звичайно, частину квітів ви втратите), а потім за потреби, з огляду на швидкість росту в конкретних умовах.

Великий кущ, який розрісся, можна і поділити. Або повністю викопавши і розділивши на частини, або прямо в землі, гострою лопатою відсікаючи частину. Робити це краще ранньою весною, до розпускання бруньок, або восени, але за місяць до морозів. Якщо чесно, я роблю це і влітку, але швидко і вибравши похмурий погодний період. Звичайно, після такої операції і старим, і новим кущам потрібно забезпечити рясні та регулярні поливи.

Якщо раптом (з незрозумілої мені причини) ви захочете розмножити пухироплiдник калинолистий насінням, то майте на увазі, що насінню буде потрібна стратифікація (обробка холодом та вологою) і ймовірність отримати рослину з уже наявними сортовими особливостями дуже низька.

На мій погляд, саме листя пухироплiдника калинолистого представляє його головну цінність

Використання рослини в дизайні саду

До питання про те, як його використовувати в саду, відповідь проста: «Як хочете!» Це і відмінна одиночна рослина (солітер) на газоні, і частина міксбордера або клумби, і фон, і передній план, і огорожа, і контейнерна рослина.

У мене, поряд з дереном, японськими спіреями, вейгелою та барбарисом — відмінне обрамлення зони відпочинку, надійне та невибагливе, у якому я впевнений.

Ігор Білевич,

Ботанічка.