Оксана Дивисенко – засновниця, головний редактор і постійний автор «Зеленої садиби». Щиро переконана, що життя за містом прекрасне, але поки з родиною веде «подвійне життя»: в мальовничому волинському селі і у звичайній міській квартирі. Щиро ділиться з читачами своїм досвідом створення красивого саду і затишного буття.

Я розмножую «Байкал-ЕМ» в домашніх умовах вже третій сезон. Одна літрова пляшка цього біопрепарату на сьогодні коштує приблизно 110 грн. Якщо говорити про полив ґрунту, то на десятилітрове відро нам необхідно, згідно з інструкцією, 100 мл байкалу. Цього розчину вистачає для поливу 4 м² ґрунту. Малесенька грядочка. Тобто пляшки нам вистачить для поливу 10 таких грядок, або 40 м² городу.

Препарат Байкал-ЕМ оригінальний і домашній в банках

Як розмножити «Байкал-ЕМ» в домашніх умовах

За сезон проливати ґрунт, заселяти його корисними мікроорганізмами, треба не один раз, бо вони гинуть під час спеки та посухи, після заморозків, після використання пестицидів тощо. Тобто одним літром ми точно за сезон не обійдемося.

Можна, звичайно, купувати «Байкал-ЕМ» постійно. А можна розмножити його в домашніх умовах і створити розчин ще більш корисний ніж оригінальний препарат, бо він буде насичений не тільки бактеріями, але й мінеральними речовинами, вітамінами, пробіотиками, які будуть справжнім живильним коктейлем для ваших рослин.

Розмноження «Байкал-ЕМ» — відео

Якщо ви надаєте перевагу відео-формату, можете переглянути наступне відео на нашому каналі ютуб про розмноження біопрепарату «Байкал-ЕМ».

Що саме відбувається під час ферментації «Байкал-ЕМ»

Мікроорганізми «прокидаються»

Препарат містить живі, але «сплячі» мікроорганізми:

  • молочнокислі бактерії;
  • фотосинтезуючі бактерії;
  • дріжджі;
  • азотфіксуючі бактерії.

Коли вони потрапляють у тепле, вологе і солодке середовище (вода + варення + органіка),
вони починають активно розмножуватись. Більше про склад «Байкал-ЕМ» і його користь читайте в статті за посиланням.

Починається ферментація

У бочці мало кисню і це сприятливе середовище для молочнокислих бактерій. Вони перетравлюють цукри та інші органічні речовини, виділяючи:

  • молочну кислоту;
  • ферменти;
  • біологічно активні речовини;
  • Кисле середовище пригнічує гниль.

Завдяки роботі корисної мікрофлори pH знижується (стає кислішим). Це гальмує розвиток патогенних і гнильних бактерій, тому розчин не псується і не смердить.

Створюється «живий» розчин

У процесі ферментації з’являються:

  • пробіотики для ґрунту;
  • речовини, що стимулюють ріст коренів;
  • амінокислоти, вітаміни тощо.

Такий розчин оживляє ґрунт, підтримує гумус, зміцнює імунітет рослин.

Ознаки правильної ферментації

  • Кислуватий або хлібно-квасний запах;
  • Темно-коричнева або кавова рідина;
  • Осад на дні;
  • Відсутність гнилі, піни, сірководню.

Увага! Якщо пахне аміаком, тухлим або сильно піниться — це не ферментація, а гниття, і розчин зіпсовано.

Ферментація в Байкал-розчині — це добровільна «кухня» мікроорганізмів, які готують для рослин корисний бульйон із ферментів, вітамінів і пробіотиків. Саме завдяки ферментації препарат стає максимально «живим» і ефективним.

Як я розмножую «Байкал-ЕМ» в домашніх умовах ще до початку сезону

Підготовка

Отже, я «увімкнула свою біолабораторію» на початку березня, коли на вулиці було ще досить холодно, а бактеріям для розмноження потрібна кімнатна або вища температура. Тому свою 60 л пластикову бочку, в якій вже не раз розмножувала корисні для ґрунту бактерії, поставила в нашому дачному будиночку, де підтримується кімнатна температура (або близька до неї).

Бочку наповнила до третини:

  • кухонні відходи рослинного походження;
  • солома,
  • приблизно 2 кг перегнилого курячого посліду;
  • тирса, що також вже перегнила;
  • трохи коренів пирію (бо зелень бур’нів на той час ще не наросла).

В трилітровій банці у воді розвела пів літра оригінального Байкалу і пів літра вишневого варення (іншого не було), залила ним всю органіку в бочці і долила чистої води зі свердловини (не хлорована) на дві третини бочки. Все гарно перемішала палицею, поклала на бочку кришку (не закривала герметично!) і лишила ферментуватися.

Якщо ви не маєте доступу до нехлорованої води, ви можете легко зробити хлоровану придатною до вжитку – відстояти її, як мінімум, 12 годин у відрі з відкритою кришкою. А краще – добу. За цей час хлор точно вивітриться природним чином.

Відстояти в кімнатних умовах варто і воду зі свердловини. Бо вода має бути кімнатної температури. Ну або хоча б не льодяна. Бактерії живі – їм так само при сильному холоді не комфортно, як і нам. При температурі нижче +10 градусів вони не розмножуються. Тому воду я наливаю у відра і вона стоїть з пів дня в хаті – гріється. Можна попередньо розвести холодну воду окропом і довести її до оптимальної для розмноження температури – +20…+35.

Процес ферментації

Два тижні моя бочка працювала біолабораторією, пару разів на тиждень я припідіймала кришку і розмішувала палицею всю ту кухню. Цей розчин не має неприємного запаху і його цілком можна робити в домашніх умовах, але влітку краще, звичайно, лишити бочку на вулиці. Але зауважте, що при температурі вище +42 градуси частина бактерій гине. Якщо дуже спекотно, ставте бочку в тінь.

Десь приблизно через два тижні я додала в бочку хлібну закваску Левіто Мадре. Не спеціально. Просто вона у мене дуже розмножилася, а викидати було шкода. Тим самим додала корисних дріжджів до групи бактерій, які вже були в бочці.

Запах з бочки трохи змінився, став кислувато-хлібним, а до цього більш квасним був, якщо можна так сказати.

Взагалі, запах – це основний індикатор, чи все йде у вашій лабораторії добре. Він має бути приємним (тут, звичайно, «на колір і смак», але запах не повинен бути гидотним). Бактерії органіку ферментують, тому вона не гниє і не виділяє неприємний запах.

В розчині на поверхні може з’являтися біла цвіль. Це нормально. Розчин не зіпсувався. Така цвіль може бути:

  • Плівка з дріжджів — якщо запах приємний, кислувато-фруктовий — усе добре.
  • Плівчаста ферментативна плівка — результат дії фотосинтезуючих або молочнокислих бактерій у верхньому шарі, де є доступ кисню.

Цвілеві грибки (сіро-зелена, пухнаста цвіль) небажані, але можуть з’явитися, якщо є надлишок кисню, мало бактерій «Байкал-ЕМ», або є залишки старої інфікованої органіки.

Таку цвіль краще забрати з бочки, додати в розчин ще трохи препарату «Байкал-Ем» і варення (меду, патоки, цукру тощо), підвищити температуру в приміщенні, якщо це можливо. І головне! Якщо розчин НЕ смердить – він не зіпсувався! Слідкуйте також за тим, щоб бочка не була герметично закрита. Прикрита – так, але не закупорена.

Кінець ферментації домашнього байкалу і зберігання

В кінці третього тижня, коли я побачила, що бульбашки на поверхні розчину після перемішування палкою вже майже не з’являються, я процідила розчин в банки через марлю. Закрила їх кришкою так, щоб до верху лишалося трохи місця для повітря і лишила в хаті на зберігання.

Зберігатися такий домашній розчин Байкалу може близько 2-х місяців.

Ближче до кінця квітня, коли в саду буде достатньо бур’янів, я зроблю настій з них, але «освячу» Байкалом (використаю свій домашній варіант, нову пляшку препарату купувати не буду). І мій настій з бур’янів не буде смердіти і буде багатий не тільки на мінеральні речовини, але і на корисні бактерії. Про що напишу пізніше.

Найпростіший спосіб розмножити «Байкал-ЕМ» в домашніх умовах

Підготовка розчину. У 3-літрову чисту банку налийте 3 літри чистої не хлорованої води температури приблизно +30…+35°C (тобто попередньо її доведеться нагріти). Додайте 30 мл солодкої живильної речовини (меду, сиропу з варення або патоки) та 30 мл оригінального препарату «Байкал-Ем». Ретельно перемішайте.​

Ферментація. Накрийте банку кришкою та залиште в темному місці при температурі +25…+30°C на 5–10 днів. Щодня відкривайте кришку для випуску газів і перемішуйте вміст.​

Ознаки готовності. Розчин набуде приємного кислуватого запаху та темного кольору.​

Зберігання. Готовий розчин зберігайте в холодильнику не більше 6 місяців.​

Використовуйте отриманий препарат для поливу та обприскування рослин, дотримуючись рекомендованих дозувань на пляшці з препаратом. Це сприятиме відновленню та підтримці корисної мікрофлори ґрунту, забезпечуючи здоровий ріст і розвиток ваших рослин.​

Я сама не пробувала таким чином розмножувати «Байкал-ЕМ» (рецепт знайшла на просторах інтернету), але випробую найближчим часом. Це не потребує багато зусиль і витрат, але якщо треба мати більше байкалу швидко, то він ідеальний.

На перший погляд здається, що рецепт для 3-літрової банки й 60-літрової бочки — це просто масштабування, але насправді є кілька важливих відмінностей, які впливають на якість, призначення і стабільність розчину.

В чому відмінність між рецептом на 3 л і на 60 л бочку

Рецепт Байкал-ЕМ: 3 л (у банці)

  • Призначення: отримати концентрований маточний розчин
  • Склад: тільки вода, Байкал, цукор або варення
  • Температура бродіння: легко підтримується у приміщенні
  • Контроль процесу: простіше — можна щодня перевіряти
  • Якість розчину: стабільна, чиста рідина
  • Ризик псування: мінімальний (малий об’єм)
  • Концентрація бактерій: вища (при правильному приготуванні)
  • Зберігання: до 6 місяців у холодильнику

Рецепт Байкал-ЕМ: 60 л (у бочці)

  • Призначення: створити велику кількість робочого розчину
  • Склад: вода + органіка (кухонні відходи, тирса, солома, бур’яни), Байкал, варення
  • Температура бродіння: залежить від температури навколишнього середовища
  • Контроль процесу: складніше — великий об’єм, важче стежити
  • Якість розчину: більш «жива», насичена, але менш передбачувана
  • Ризик псування: вищий (органіка + тепло = ризик перегріву або гниття)
  • Концентрація бактерій: розбавлена, але збагачена ферментами з органіки
  • Зберігання: 1–2 місяці у прохолоді або використовувати одразу

Якість розчину: яка краща?

3-літровий «домашній концентрат»:

  • Перевага — стабільна якість, контрольований склад.
  • Можна використовувати для створення робочих розчинів.
  • Підходить для тривалого зберігання й нарощування.

Розчин із бочки. Перевага — величезна кількість корисної рідини за низьку ціну (при ферментації бактерії з байкалу перетравлюють органіку і створюють ферменти, вітаміни, амінокислоти та інші цінні сполуки для ґрунту, яких немає в оригінальному препараті чи в домашньому байкалі з 3-літрової банки). Але! Цей розчин менш стабільний, не завжди придатний для зберігання.

  • Банка (3 л) — це як «закваска»;
  • Бочка (60 л) — як «цілющий напій» на основі закваски;
  • Обидва потрібні, просто для різних цілей.

Дорогі читачі! «Байкал-ЕМ» – недорогий і якісний біопрепарат для підтримки корисної мікробіоти грунту. І розмножуючи його в домашніх умовах способом, що я описала в цій статті, ви робите його ще багатшим за складом і корисним. То ж не пропускайте таку можливість!

Натхнення!

Оксана Дивисенко,

ЗЕЛЕНА САДИБА.