Logo

Які бувають і як проводити весняні щеплення плодових?

Для вегетативного розмноження плодових дерев можна обрати різні методи та терміни. Щеплення — найдешевший спосіб обзавестися новим сортом, омолодити старе плодове дерево, покращити його врожайність чи навіть отримати дерево з кількома різними сортами. Вже не кажучи про перспективу отримати більш посухо- та зимостійку рослину завдяки витривалості підщепи. Щеплювати можна майже всі плодові дерева, за умови максимальної спорідненості за ботанічними ознаками. Весна — основний період для проведення щеплення. Саме навесні процес зростання прищепи та підщепи відбувається найбільш природно, «вливається» в загальний процес розвитку та пробудження. Адже саме навесні камбій у рослин найактивніший. Розпізнати період легко по активному сокоруху та тому, наскільки просто відділяється кора від дерева.

Які бувають і як проводити весняні щеплення плодових?

Які бувають і як проводити весняні щеплення плодових?

Словник термінів

Терміни, які варто знати садівнику-початківцю для орієнтування:

  • Підщеп — гілочка чи стовбур, на який проводять щеплення (російською — подвой).
  • Прищеп — живець чи брунька, яку прищеплюють на підщеп (російською — привой).
  • Щепа — підщеп та прищеп разом.
  • Камбій — тоненький зеленуватий шар клітин між деревиною та корою, що відповідає за ріст гілочок, утворення судин, народження нових клітин і ріст деревини. Його важко помітити неозброєним оком, та саме він є ключевим в успішності щеплення. Для того, щоб гілочки зрослись, потрібно сумістити камбій, в ідеалі, по всій окружності чи хоча б з однієї сторони.
  • Калус — спеціальна тканина, що утворюється на місці зростання — спайка, наплив, наріст на рані, який об’єднує тканини прищепи та підщепи в єдине ціле, з поступовим формуванням спільних судин та прошарків тканини.

Прищепи яких плодових на які підщепи можна щеплювати?

На це питання важко відповісти однозначно. Рослини готові прийняти лише родичів, але, буває, що і дальніх. Це надзвичайно велике поле для експериментів. Але садівникам-новачкам у справі щеплень (задля більшого успіху) варто притримуватися наступних правил:

  • Підщепа має бути максимально районованою до вашого клімату і здорова;
  • Краще, якщо терміни плодоношення підщепи будуть більш пізніми, ніж у прищепи;
  • Початківцям варто почати зі щеплень кісточкових (яблуня, груша), бо зерняткові (вишня, слива і Ко) менш охоче щеплюються;
  • Найпростіше щеплювати рослини одного роду: яблуню на яблуню; грушу на грушу; сливу, персик, абрикос, аличу, мигдаль – на аличу; вишню і черешню – на вишню; сливу – на терен чи терносливу. До речі, звичайна вишня і повтиста – далекі родичі. Слива для вишні звичайної більше підходить для щеплення.

Коли проводити щеплення плодових весною?

Весняні щеплення проводять з кінця лютого-березня до червня (якщо живці спеціально зберігати при температурі від 1 до 3°С для пізніх щеплень). Та якщо використовують звичайні живці й природні терміни, потрібно встигнути до розпускання бруньок на прищепі та охопити перід початку активного руху соку підщепи. Можна проводити щеплення ще до сокоруху, та зростатися гілочки почнуть тоді ж, коли й весняні щепи.

Орієнтуватися варто на стан бруньок і температуру — близько 0°С (або ледь вище) вночі та не менше +10°С вдень. Зазвичай кісточкові плодові дерева щеплюють в середині-кінці березня, а зерняткові — на початку квітня чи пізніше. Першими «прокидаються» й щеплюються абрикоси, сливи і черешні.

Готовність прищеп до щеплення

Готовність прищеп до щеплення: ліворуч – гілочка вишні, праворуч – гілочка сливи. © Ботанічка

Інструменти, без яких не обійтись

Найкраще проводити щеплення за допомогою спеціального ножа, а окремі види — копулювального чи окулірувального ножа. Це інструменти з особливим прямим лезом з виступом, що ідеально підходять для роботи з розрізування кори і спеціальною пластиною для відділення кори від деревини. Ножі для щеплення створені, щоб по мінімуму травмувати тканини рослин — для ідеально рівного зрізу як на підщепі, так і на прищепі. Сьогодні моделі є на будь-який бюджет, їх можна придбати в садовому центрі чи гіпермаркеті.

З інструментів також знадобляться:

  • звичайний якісний секатор чи спеціальний секатор для щеплення;
  • садовий ніж з дуже гострим лезом для зачищення від бокових пагонів, зрізів та технічної роботи;
  • пила для товстих гілок;
  • викрутка з пласкою насадкою чи спеціальні клини для розщепу.

Особлива стрічка для щеплень — простий і доступний синтетичний матеріал, який спрощує весь процес. Колись аналоги професійних матеріалів (відрізки тканини, ізострічку, смуги поліетиленової плівки, шпагат) доводилося шукати серед підручних засобів, та цей час давно минув. Стрічка для щеплення та окулірування вартує своєї ціни. Вона щільно прилягає, розтягується з ростом гілочки, не вростає, забезпечує надійну фіксацію та захист. А деякі моделі навіть саморозчиняються з часом.

Найкращий засіб для дезінфекції інструментів — звичайний спирт. Щоб зберегти максимальну стерильність, варто обробляти леза до та після кожного використання інструментів.

Для обробки ран і порізів потрібен садовий вар. Звичайно, є альтернативи (навіть звичайна олійна фарба чи пластилін), та в щепленні краще користуватися професійними засобами для дерев.

Прищепи — завжди стандартні

В якості живців для прищеплення можна використовувати гілочки, нарізані з кінця осені до весни чи безпосередньо перед процедурою (в той же день). Продовжувати заготівлю гілочок можна до набухання бруньок, орієнтовно — до кінця березня. Зрізи обов’язково обробляють садовим варом. Якщо гілочки заготовляють зимою чи заздалегідь, їх зберігають при температурі від 0 до 10 градусів, у снігу, прикопі, холодильнику чи в підвалі в вологому піску, зв’язуючи в пучки.

Зрізати треба гілки здорових рослин цілком, з числа однорічного приросту на південній стороні крони.

На прищепи заготовлені гілочки ріжуть перед процедурою щеплення. Вони повинні мати від 3 до 5 бруньок та правильний діаметр — від 7 до 15 мм. Верхній зріз завжди виконують, відступивши 2 мм над верхньою брунькою, нижній — 1 см від бруньки, навскіс. Розмір зрізу визначається обраним методом щеплення. Його проводять під кутом в 20-30° так, щоб довжина зрізу становила від 2 до 3,5 см.

При будь-якому способі щеплення варто використовувати по декілька живців на підщеп, в подальшому залишаючи найсильнішу з гілочок.

На прищепи заготовлені гілочки ріжуть перед процедурою щеплення

На прищепи заготовлені гілочки ріжуть перед процедурою щеплення

Методи щеплення — типи й способи з’єднання

По суті, все, що необхідно зробити для успішного прищеплення — забезпечити тісний контакт між камбіями підщепи та прищепи. Внаслідок щільного прилягання активного камбію за рахунок утворення сполучної тканини відбувається поступове зрощення двох гілочок у єдиний організм. Повне зрощення знаменує відновлення у прищепі всіх життєвих функцій — руху соку, розвитку судин, росту бруньок та деревини.

Досягти зрощення можна різними способами. Та по суті потрібно обрати лише спосіб «встановлення контакту» камбіїв і фіксування щепи. Чим швидше буде проведене щеплення, чим менше підсохнуть тканини — тим кращм буде результат.

Для щеплення потрібно обрати погожий, безвітряний день. Весною можна діяти не лише зранку чи ввечері, але й вдень.

На сьогодні відомо близько двох сотень різновидів щеплень, і власний варіант є чи не в кожного садівника. Та основні методи — ті, від яких потрібно відштовхуватися — незмінні. Для весни є 4 основні способи прищепити дерева. Вони відрізняються за складністю, застосовуються при різній товщині підщепи та віку дерев.

Весною роблять і верхові (на штамб, прищепа замінює верхівку), і бічні щеплення (верхівка підщепи залишається рости). Як завжди, потрібно керуватися бажаним розміром дерева та характером його росту. Мінімальна висота штамбів — 20-30 см, гілочок — 10 см.

Спосіб 1. Копулювання

Якщо щеплюють приблизно однакові гілочки підщепи та прищепи діаметром від 7 до 15 мм, щеплення легко провести методом простого чи складного копулювання — суміщення однакових зрізів з фіксацією. Він підходить для аличі, яблуні, груші, вишні, сливи, черешні, винограду і інших дерев.

Виконують копулювання так:

  • на живці та прищепі потрібно зробити рівні, гладкі, «співставні» зрізи однакового розміру — навскіс, довжиною від 2 до 2,5 см, під кутом близько 25-30°.
  • зрізи обережно притискають один до одного, суміщають камбій (якщо діаметр гілочок дещо відрізняється — хоча б з одного боку).
  • щільно утримуючи гілочки, їх положення фіксують стрічкою: слідкуючи за тим, щоб не було зміщення, нашаровують оберти до надійної фіксації з’єднання.

Складне копулювання відрізняється лише додатковим зміцнюючим елементом — «язичком». На живці посередині косого зрізу роблять невеликий надріз глибиною до 1 см, відділяючи своєрідний «язичок» деревини, а на підщепі — паралельний і ідентичний йому надріз, за який цей язичок можна буде «зачепити» як частинки пазлу. При суміщені частини щепи з натиском з’єднують. Такі щепи стійкі навіть без стрічки, тоді як просте копулювання дуже крихке: калус при механічному пошкоджені, при пориві вітру може зламатися, прищеп легко відділяється від підщепи.

Спосіб щеплення плодових "складне копулювання"

Спосіб щеплення плодових “складне копулювання”

Спосіб 2. В розщіп

Весною, на початку активного сокоруху в розщіп прищеплюють дичків, переприщеплюють сливу, черешню, яблуню, грушу, інші дерева. Цей спосіб є одним з найшвидших і застосовується при середньому розмірі підщепи.

Прищеп підживлюють на підщепу висотою від 20 до 30 см від землі чи стовбуру (для дичків — 10-15 см) при діаметрі від 0,7 см. При приживленні одного живця зріз роблять дещо навскіс, щеплюючи у підвищену частину, та зазвичай прищеплюють в рівні зрізи парами прищеп, за потреби — хрестовидно до 4 живців.

Верх підщепи потрібно обережно зачистити ножем, продезинфікувати, а потім зробити розріз глибиною від 4 до 5 см, вставивши викрутку чи клин для розщеплення. На дуже великих стовбурах деревину розколюють обережними ударами.

На живцях роблять клиновидні зрізи з довжиною сторін від 3 до 5 см (в ідеалі — 3-4 діаметра гілочки). Будь-які дотики руками до деревини недопустимі. Живці встановлюють в розщіп обережно, суміщаючи камбій по краю і залишаючи тоненьку смужку зрізу над краєм підщепи. Клин обережно виймають, після чого місце щеплення щільно й туго обвивають стрічкою, охоплюючи підщепу по окружності. Всі відкриті місця потрібно ретельно обробити садовим варом, заробляючи навіть незначні тріщини.

Спосіб щеплення "в розщіп"

Спосіб щеплення “в розщіп”

Спосіб 3. За кору

При товстій підщепі — від 2 до 20 см, на старих гілках дорослих яблунь, груш, інших зерняткових видів щеплення проводять саме цим досить зручним способом. Він часто лякає розміром зрізу підщепи, та якщо ретельно обробити поверхні й дотримуватися стерильності, все вдасться.

Прищеплювати прищепи цим способом можна лише на штамбах висотою від 70 до 1 м чи старих гілках довжиною від 20 до 40 см від стовбура, з зачищенним ножем та продезинфікованим зрізом.

Прищепу обрізають так, щоб довжина косого зрізу складала від 3 до 4 см. На підщепі спеціальним ножем роблять відповідний вертикальний надріз на корі довжиною від 3 до 4 см. При цьому акуратно припідіймають краї і вставляють живець так, щоб близько 1-2 мм зрізу залишилось над поверхнею підщепи. Фіксувати прищепу легко, а от замазка ран потребує надретельності, адже не можна пропустити жодної впадинки.

Спосіб щеплення "за кору"

Спосіб щеплення “за кору”

Спосіб 4. Окулірування

Окулірування весною теж виконують, методом приживлення проростаючих бруньок у зерняткових — лише з заготовлених в кінці осені чи грудні живців зі сплячими бруньками, що сформувалися й повністю визріли минулого літа. Підщепа повинна бути молодою, з гнучкою корою, діаметр — від 7 до 11 мм. На ній обирають рівне, гладеньке міжвузля.

Пересадка єдиного «вічка»-бруньки на стовбур чи гілку недаремно вважається найпростішим варіантом, адже можна використовувати декілька простих технік. Брунька пересаджується з «щитком» — зрізаним з живця прямокутником кори з брунькою довжиною в 25-30 мм з тонким шаром деревини. Ножем у 10-15 мм над брунькою роблять вертикальний надріз, а потім вздовж гілки, несильно заглиблюючись і рухаючись вниз, зрізають умовний щиток.

Спосіб щеплення окуліруванням

Спосіб щеплення окуліруванням

Прищеплювати його можна:

  1. На місце аналогічного щитка на прищепі (прямокутник кори по довжині щитка зрізають знизу вверх, від невеликого надрізу під кутом в 20-30°, утримуючи лезо вертикально і рухаючись вгору з поступовим потоншенням шару деревини). Бруньку на щитці обережно встановлюють на місце щитка, суміщаючи камбій хоча б з однієї сторони і при потребі підрізаючи зайве.
  2. Вкладаючи його в «кишеню» т-видного розрізу: на підщепі кору надрізають горизонтально, потім – вертикально по центру на довжину щитка, обережно відгинають краї і вставляють щиток так, щоб брунька залишилась відкритою і краї трішки виступали над розрізом.

Надійно фіксуючи місце з’єднання стрічкою, її нашаровують знизу та зверху, залишаючи бруньку відкритою. Обробка відкритої деревини варом обов’язкова.

Читайте також наш матеріал Літнє щеплення (окулірування) дерев і кущів.

Як доглядати за щепою?

Більшість садівників спеціально захищає місце щепи не лише стрічкою, а й тепличкою. Суха, вітряна погода, спека, сонце висушують тканини. Щоб зберегти ідеальну вологість, доречно одягнути поліетиленовий пакет на прищепу і місце з’єднання чи обмотати щепу поліетиленовою стрічкою для захисту від пересихання.

Бруньки на прищепі можуть прокинутися вже за 2-3 тижні, та залежно від погоди й методу, дерева й сорту, терміни можуть дещо відрізнятися.

До того, як з’являться ознаки росту, будь-які ознаки парості на підщепі видаляють.

Якщо місце щеплення захищали пакетом, його знімають лише коли розпочнеться ріст, в ідеалі — при підростанні пагонів до 1 см в довжину. Краще спочатку знімати укриття на декілька годин ввечері, щоб привчити прищепу до відкритого повітря.

Влітку дерева з прищепами не повинні страждати від спеки. Всі щеплені навесні дерева потрібно поливати в спеку й посуху та додатково підживити комплексним добривом.

Тетяна Шумовська,

ЗЕЛЕНА САДИБА.