Знайомимося з корисними комахами та їх личинками

Під час відпочинку і роботи у саду ми постійно оточені комахами. Медоносні бджілки, небезпечні оси, всюдисущі мурахи, сотні різноманітних мошок і жучків зазвичай викликають негативні емоції. Та далеко не всі навіть найвідразливіші комахи здатні нашкодити нам і рослинам. У природі все збалансоване. І кількість шкідників не перевищує число видів, що полюють на них і таким чином допомагають з ними боротися. Просто діяльність корисних комах, на відміну від шкідливих, важко помітити. Пора виправляти цю помилку і знайомитись з корисними комахами ближче!

Корисні комахи і їх личинки в саду — ентомофаги

Ентомофаги — термін, що вже став звичним для багатьох фермерів, власників оранжерей і великих колекцій кімнатних рослин. Та чомусь все ще залишається незвичним для звичайних садівників. Корисних комах (а точніше, їх яйця, личинки чи лялечки) вже можна купити у великих гіпермаркетах і замовити в інтернеті, як і спеціальні бокси і корм для них. Та ще більше помічників — навколо нас в природі.

Корисні комахи, або санітари, як іще називають ентомофагів, допомагають боротися зі шкідниками і виконують дуже важливу для екосистеми саду роботу. Вони харчуються певними видами комах з числа шкідників, зменшуючи їх популяцію і контролюючи розповсюдження, замінюють інсектициди.

Літаючі, повзаючі, стрибаючі корисні комахи потрібно «знати в лице». І берегти як своїх найнадійніших союзників у боротьбі зі шкідниками. І залучати в сад за допомогою будиночка для комах.

1. Сонечко, чи божа корівка семикрапкова

Декілька видів сонечок з численними крапочками належать до шкідників, але найпоширеніші сонечка, в тому числі семикрапкове (Coccinella septempunctata) — корисні санітари. Маленька чорненька голова, дві білі плями на передньогрудях, червоні чи жовті надкрильця з сімома великими чорними крапочками, дрібні ніжки та вусики роблять це сонечко найулюбленішою комахою дітей.

Милі сонечка володіють справді хижацькимм інстинктами. Личинки сіруваті чи чорні, вкриті білими і жовтими плямками, дуже активні і їдять без упину.

Тривалість життя: личинки розвиваються за 5-8 днів, досягають зрілості за 12-15 днів, лялькування триває до 7 тижнів.

Сонечки активні з весни до осені. За сезон розвивається два, а на півдні України — три покоління сонечок.

Шкідники, з якими допомагає боротися сонечко: попелиці (близько 60 видів), хрестоквіткові блішки, кліщі, червці, щитівки, павутинні кліщі, подушечниці.

Яйця самиці відкладають поблизу колоній попелиць. Личинки поїдають дорослих комах і личинки попелиць сотнями, не обходять увагою навіть кладки яєць, зїдаючи до 7 тисяч на добу. Але й доросле сонечко здатне за добу знищити близько 200 шкідників.

Привабити сонечок в сад можна, активно використовуючи кору та сухе листя в мульчуванні і розкладаючи купками, а також насаджуючи:

• чагарники і злаки;
• багаторічники (деревій, васильки та іберіс);
• лікарські та пряні трави (кмин, фенхель, коляндра, кріп та його родичі);
• однорічники (космея, нагідки, пижмо, пеларгонія, чорнобривці);
• сидерати.

До уражених попелицею ділянок сонечок можна приманювати, поливаючи рослини цукровим сиропом (150 г на 1 л теплої води).

Як захищати сад від шкідливих комах біо-препаратами, щоб не нашкодити корисним комахам, читайте в статті за посиланням.

2. Золотоочка перлова

Золотоочка перлова (Chrysopa perla) — красива комашка з видовженим зеленим тільцем, кругленькою головою з золотистими очима та двома дуже тонкими і довгими коричневими вусиками. Найлегше впізнається за прозорими крильцями з перламутровим відблиском, які складаються «будиночком». Розмах крилець – до 3 см. Яйця цього прозорокрилого помічника садівників кріпляться до листя або кори тонкими павутинками-нитками. Личинки товсті, білуваті, з вираженою головою, довгими щелепами і грудними ногами.

Тривалість життя: личинки вилуплюються за 3-10 днів, до утворення лялечок проходить до 18 днів, лялькування триває до 2 тижнів.

Золотоочки активні з квітня до жовтня, лише у сутінках, цикл розвитку залежить від кількості попелиці. Зазвичай розвивається два покоління за сезон.

Шкідники, з якими допомагає боротися золоточка: попелиця, білокрилки, а також червці, подушечниці, гусінь дрібних розмірів.

Ненажерливі личинки на прізвисько «попеличні леви» з дуже потужним жувальним апаратом з’їдають до 200 шкідників на добу (і до 4 тисяч загалом). Але і дорослі золотоочки теж ласують попелицею.

Привабити в сад золотоочку можна, висаджуючи папороть, хризантеми, ромашку, календулу, кріп з фенхелем, гречку, петрушку, пастернак. Вони охоче населяють кущі глоду та шипшини. Взимку ця комаха любить селитися у тріщинах кори, під залишками рослин, іноді – у приміщеннях. Можна заздалегідь розставити в садку дерев’яні «будиночки» з соломою, опалим листям, корою.

3. Турун, або жужелиця садова

Турун, або жужелиця садова (Carabus hortensis) має чималенькі розміри (до 3 см) і вишукану форму розділеного на маленьку грудку та велике еліптичне черевце тулуба. Пласка голова у поєднанні з великими, потужними шістьма ніжками та вигнутими вусиками, як і чорно-металеве забарвлення роблять жужелиці чи не найпомітнішими жуками. А ось їх личинки — непривабливі, волохаті, з помаранчевою головою.

Тривалість життя: дорослі жуки живуть до 4-5 років; з яєць в квітні за 2 тижні вилуплюються личинки, лялькуючись в серпні, впродовж місяця.

У жужелиці розвивається одне покоління за сезон. Яйця вони відкладають у верхньому прошарку грунту, личинки і жуки шукають прихисток у вологих місцях під мульчею, камінцями, опадом, корою і гілочками. Жуки активні вночі.

Шкідники, з якими допомагає боротися жужелиця: слимаки, равлики, будь-яка гусінь та лялечки метеликів.

Личинки і дорослі жуки здатні за декілька місяців знищити близько тисячі шкідників кожен, причому інколи в декілька разів більших за них самих. Вони паралізують та перетравлюють жертву ферментами зсередини, а потім – висмоктують.

Привабити в садок жужелицю можна, споруджуючи для неї «готелі», прихистки. Жужелиці обожнюють кору, гірки камінців, листя, тирсу і активні вночі. Які ще корисні комахи і тварини виходять на полювання вночі і допомагають садівникам контролювати кількість шкідників в саду, читайте в нашій статті за посиланням.

Читайте також нашу статтю про те, як зробити готель для корисних комах.

Турун, або жужелиця садова (Carabus hortensis) – стадії розвитку

4. Верблюдки, чи веслокрилі

Верблюдки, чи веслокрилі (Rhaphidioptera) — корисні комахи, у яких все видовжене та скривлене: довгий тулуб з вигнутою тонкою спинкою, тонка голова, схожа на шию і голову верблюда, ниткоподібні вусики. Дві пари сітчастих крил дивують весловидною формою. У самиць є довгий яйцеклад. Личинки дуже рухливі, завдяки присоскам бігають в будь-яких напрямках.

Тривалість життя: яйця — 2 тижні, личинки — 2 роки, лялечка формується навесні і через 2 тижні відрощує ніжки і бігає, доки на початку літа не вилітають дорослі комахи, здатні прожити до 10 тижнів.

Верблюдки мешкають на деревах — як листопадних, так і хвойних. Вони рухаються дуже повільно, а личинки, навпаки, дуже швидко — в тріщинах і під корою, мохом, лишайником.

Шкідники, з якими допомагає боротися верблюдка: личинки короїдів, шовкопрядів та інші шкідники дерев – гусінь, попелиця, червці.

Відкладаючи під корою дерев яйця, верблюдка забезпечує рослину надійним захистом на 2 роки. Дуже рухливі й ненажерливі, личинки залишаються невидимими, рухаються і вперед, і назад, що дозволяє їм дуже ефективно полювати на інших комах.

Привабити в сад верблюдку можна лише великими насадженнями декоративних дерев. І відмовою від хімзасобів, тотальної очистки кори від моху і забруднень або побілки.

5. Жук-пожежник, або м’якотілка

Жук-пожежник, або м’якотілка (Cantharidae) — корисна комаха, яка виглядає як яскравий жук з чорно-червоним забарвленням. Видовжене пласке тільце довжиною до 2 см з особливим черевцем з сімома кільцями доповнене втягнутою головою, трьома парами потужних чорних лапок з кігтиками та тонкими вусиками. Забарвлення мінливе, але найчастіше у пожежників яскраве черевце. Личинки схожі на маленьких крокодильчиків: це волохата, темна гусінь з завуженою головою.

Тривалість життя: личинки з яєць вилуплюються восени, зимують, прокидаючись навесні, лялькуються на початку літа; до липня вже вилітають дорослі особини і зберігають активність до середини осені.

Ці жуки легко лазять по будь-якій поверхні і рослині, перелітають як на короткі, так і далекі відстані. І мешкають у вологих місцях, біля джерел води.

Шкідники, з якими допомагає боротися пожежник: попелиця, червці, кліщі, невелика гусінь, слимаки.

Цей хижак харчується яйцями, личинками і м’якотілими комахами як на рослинах, так і на грунті. Він вприскує отруту і буквально випиває перетравлену зсередини жертву.

Привабити в сад пожежників можна, збільшуючи замульчовані площі і кількість водних об’єктів та висаджуючи побільше квітів з родини Айстрових і Парасолькових, а також жовтих дрібноквіткових багаторічників. Пожежники дуже люблять золотарник, молочай, деревій.

6. Дзюрчалка

Сирф перев’язний, або дзюрчалка, дзюрчалкова муха звичайна (Syrphus ribesii) – корисна комаха, яку часто плутають з осами через яскраве жовте-чорне смугасте забарвлення черевця. Це великі мухи довжиною до 1,2 см з видовженим тільцем, прозорими крильцями, пласкою головою, великими очима та особливими гачкоподібними щелепами. Найлегше розрізнити сирфа за здатністю зависати на одному місці, видаючи характерний звук, схожий на дзюрчання води. Безногі, біло-жовтуваті, гнучкі личинки, що пересуваються подібно до слимаків, нагадують личинок мух чи п’явок.

Тривалість життя: личинки вилуплюються за 3-4 дні, через місяць формується лялечка, що відкривається всього за 2-3 дні.

Активність дзюрчалкової мухи припадає на весь теплий сезон, за рік розвивається до 3 поколінь. Личинки мешкають на поверхні листя і там же формуються схожі на краплини смоли лялечки.

Шкідники, з якими допомагає боротися сирф: попелиця, капустяна міль.

Яйця дзюрчалка відкладає прямо у колоніях попелиць. Личинки живляться попелицею неспинно, за день з’їдаючи до 200 особин кожна. Але і летючі яскраві псевдо-оси більш ніж корисні: вони харчуються ще й липкими виділеннями шкідників.

Привабити в сад сирфа перев’язного можна, збільшуючи площу рясноквітучих композицій, особливо у жовтій палітрі. І пряних рослин. Але й подбати про місця для зимівлі, дерев’яні ящики з сухою травою, тирсою і купи листя, не буде зайвим.

7. Жук-скакун

Жуки-скакуни (Cicindela), бігаючи по землі з рекордною швидкістю і дуже рідко перелітаючи, живуть у верхньому прошарку легкого, піщаного грунту. Вони стрункі, до 1,5 см довжиною, довгоногі, з великими очима і вражаючими щелепами, завдяки яким вони здатні справитися з комахами, більшими за них самих. Темні надкрила з більш світлими плямами створюють «тигровий» малюнок. Личинки-ненажери великі, з видовженим тілом і масивною щетинистою головою, двома парами ніжок і потужними щелепами.

Тривалість життя: дорослі комахи живуть лише літні місяці, наприкінці літа чи восени за тиждень з яєць вилуплюються личинки, що зимують на останній стадії розвитку і лялькуються вже навесні.

Весь цикл розвитку від яйця до дорослого жука у скакунів займає рік.

Шкідники, з якими допомагає боротися: мурахи, медведки, дрібні комахи, гусінь.

Жуки-скакуни відкладають яйця в грунті. Їх личинки прокладають своєрідні вертикальні ходи, в яких чекають на ворогів: якщо повз пробігає мураха чи інші дрібні комашки, від всеїдних личинок скакунів їм не врятуватися. Дорослі жуки – денні мисливці відкритих ділянок, які швидко бігають і полюють у значно більших «масштабах».

Привабити в сад скакунів можна, створюючи більше композицій з піщаним грунтом та покращуючи текстуру землі на грядках, спеціально облаштовуючи декілька «піщаних пасток».

8. Макролофус пігмеус, або хижий клоп

Макролофус пігмеус або хижий клоп (Macrolophus pygmaeus) — дуже корисні комахи ентомофаги, яких у промислових масштабах вирощують у біолабораторіях для захисту і квітів, і овочів. Це дрібні, з витягнуто-зеленим тільцем, маленькою головою, великими ніжками й вусиками, блідо-салаткові комахи, що діють майже непомітно.

Тривалість життя: 6 тижнів на генерацію, личинки з яєць з’являються за два тижні і розвиваються до дорослих особин за 3 тижні.

Самки макролопуса відкладають яйця по одному, на прожилках листя та стеблах.

Шкідники, з якими допомагають боротися хижі клопи: білокрилка, попелиця, трипси, павутинні кліщі, молі, сциариди та інші комашки на різних стадіях розвитку

Хижі клопи борються з усіма основними шкідниками огірків, помідорів, перцю, а також найпопулярніших красивоквітучих видів — троянди та хризантеми. Від першої стадії розвитку личинок до повної зрілості, вони активно пересуваються та їдять шкідників на будь-якій стадії розвитку — і яйця, і личинки, і дорослі особини.

Недолік хижих клопів — їх потрібно колонізувати і перш за все вони призначені для теплиць, закритої культури. Хоча для культури відкритого грунту їх також, хоч і рідше, використовують.

9. Їздці або наїзники

Їздці, або наїзники (Parasitica) — корисні комахи, найвідоміший серед яких трихограма (Trichogramma evanescens). Паразитуючі оси не даремно отримали свою назву. Невеликі, з жалоподібним яйцекладом, вигнутим черевцем, загнутими вусиками, тонкими крильцями і ніжками, вони і правда трішки нагадують родичів-перетинчастокрилих. Наїзники невеличкі, від 1-2 до 10 мм. Яйця дрібні, гусінь безнога.

Тривалість життя: доросла особина і личинка – до 14 днів, за сезон – до 10-30 поколінь.

Трихограми та інші їздці активні з травня до жовтня. Самиці відкладають яйця щоденно, з першого дня.

Шкідники, з якими допомагають боротися їздці: гусінь капустяної білянки, совки, кукурудзяного метелика, молі, листокруток, пильщиків, плодожерок та інших шкідників городніх рослин та ягідних кущів.

Боротьбу зі шкідниками наїзники ведуть у дуже специфічний спосіб: самки відкладають яйця в гусінь, деякі види — в яйця та лялечки шкідників, і вже за декілька днів личинки починають з’їдати їх зсередини. І за один сезон одна самка здатна відкласти півтисячі яєць (до 60 яєць за добу).

Їздців охороняють, вони зникають у природі і найчастіше в садок їх приносять спеціально. Щоб зберегти і примножити популяцію їздців, потрібно створювати спеціальні «готелі» в спокійних місцях під чагарниками, живими огорожами або у високих злаках. І висаджувати якомога більше декоративних злаків і кропу, коляндри, любистку, кмину, фенхелю.

10. Галиця хижа, афо афідіміза

Галиця хижа, афо афідіміза (Aphidoletes aphidimyza) — корисна комаха, яка є близькою родичкою відомих шкідників. Але хижі галиці харчуються не рослинами, а іншими шкідниками. При довжині тільця до 5 мм афідіміза більше схожа на комара з прозорими крильцями, еліптичним рудим черевцем, чорною голівкою і дуже довгими і тонкими ногами. Яйця помаранчеві і дуже дрібні. Личинки безногі, червоподібні, змінюють прозорий на жовто-червоний колір.

Тривалість життя: дорослої особини — 1 тиждень, після відкладання яєць личинки вилуплюються за 3-6 днів, а вже за 2 тижні лялькуються, падають на землю і за 3 тижні з’являється другий виводок.

Ці комахи ховаються в вологій тіні і найбільш активні в темну пору доби влітку та восени, при температурі +20…+26°С за стабільно високої вологості. Саме тому галиці хижі надефективні для теплиць.

Шкідники, з якими допомагають боротися хижі галиці: попелиці (особливо бахчева і бобова). Щойно попелиця починає свій літ і утворює перші колонії на рослинах, галиці починають свою діяльність. Вони відкладають яйця пропорційно до чисельності шкідника біля колоній, і вже за кілька днів личинки починають нищити більше комах, ніж можуть з’їсти.

Привабити в сад якимось особливими засобами галиці неможливо, головне — повністю відмовитись від хімпрепаратів. Зазвичай ними садок спеціально колонізують.

Тетяна Шумовська,

ЗЕЛЕНА САДИБА.