Квасоля — більше, ніж цінний овоч

Представники сімейства Бобових незамінні у сучасному раціоні і обов’язково входять у перелік базових культур для вирощування на власному городі. І жодна рослина за популярністю не може зрівнятися з квасолею. Її цінують за високий вміст клітковини та рослинних білків, та це ще й одна з найбільш простих у вирощуванні, стабільно родючих рослин. На гарний врожай квасолі можуть розраховувати і ті садівники, що щоденно забезпечують грядкам ретельний догляд, і ті, у кого видається можливість навідуватись на дачу лише час від часу. Але від вирощування квасолі на ділянці, крім врожаю, можна отримати і ще кілька приємних бонусів. Як мінімум, декоративність городу.

Квасоля — більше, ніж цінний овоч

Квасоля — більше, ніж цінний овоч

Яка буває квасоля?

Якщо вирощувати квасолю заради отримання якомога кращого врожаю цінних і смачних зелених молодих стручків або сухих бобів на зиму, то ставитись до неї варто так само, як до будь-якого іншого овоча на городі, дотримуючись схеми посадки і добре доглядаючи.

Та квасоля може здивувати зовсім іншими функціями і при цьому все одно принести хоч і скромніший, але врожай. Це чудова альтернатива сидератам та «безврожайним» рослинам для заповнення залишкових зон, поки що необлаштованих територій та грядок, які немає змоги гарно обробляти.

Квасоля може стати альтернативою неїстівним бобовим сидератам для малих та великих площ, виконуючи ті ж самі функції — відновлюючи грунт, збагачуючи азотом та покращуючи його структуру. І може обійтися мінімальним доглядом чи взагалі без догляду і все одно дати врожай! У якості «заповнювача» та «виручалочки» квасолю можна висаджувати самостійно чи комбінувати з будь-яким іншим сидератом.

Тип квасолі відповідно до її призначення та площі посадок обирайте відразу. Вона дуже різноманітна за типом росту та характеристиками врожаю, та ціль відразу підкаже, що обрати.

Якщо квасоля вирощується саме заради врожаю, можна обирати вид за своїми потребами:

  • спаржева квасоля, або овочева — сорти цукрових або напівцукрових груп квасолі звичайної (у перших жорсткий прошарок і волокна в стручках взагалі відсутні, у других вони формуються поступово і за умови своєчасного збору врожаю майже не відчуваються). Є виткі та кущові, звичайні та довгостручкові, різноманітно забарвлені (жовті, зелені, фіолетові) гібриди та сорти, що радують текстурою і смаками.
  • класична зернова, або лущильна квасоля, яку вирощують до повної зрілості зерен, сушать і використовують всю зиму. Наймолодші стручки можна вживати в їжу як спаржу, а зерна можна збирати навіть молодими, а не лише у стадії повної зрілості. Біла, червона, чорна, строката, дрібнозерниста, гігантська, пласка, куляста, для салатів чи пюре…

Варто звернути увагу на форму росту кущів, адже для витких і потужних знадобляться опори. І якщо «гратися» немає часу й бажання, краще одразу вибрати лише кущові компактні сорти.

Якщо ви використовуєте квасолю як культуру-заповнювач, то варто обирати виключно класичні зернові сорти:

  • грунтопокривного чи виткого типу, якщо потрібно звести догляд за землею до мінімуму та немає можливості навіть виполювати бур’яни;
  • кущового типу, якщо ви плануєте міжряддя обробляти, мульчувати, або комбінуєте квасолю з сидератами.
Квасолю можна вирощувати не тільки заради врожаю бобів, але й як сидерат чи рослину-заповнювач пустих ділянок

Квасолю можна вирощувати не тільки заради врожаю бобів, але й як сидерат чи рослину-заповнювач пустих ділянок

Вимоги квасолі до місця в саду

Знайти підходящий місце дуже просто: квасолю можна вирощувати лише на добре освітлених, сонячних ділянках. У деякому затінку можуть рости лише спаржева квасоля, та навіть на її врожайності нестача світла завжди позначається.

Квасоля буде рости на будь-який садовій землі, крім кислої або засоленої. Їй підходить навіть не дуже родючий ґрунт. Для отримання максимального врожаю потрібна збагачена гумусом, нейтральна, легка, повітропроникна земля. На грядки перед висівом квасолі зазвичай вносять перегній або зрілий компост (близько 1 відра на м²), якщо ви вирощуєте овочі з використанням мінеральних добрив — по 15 г азотних і 25 г фосфатних та калійних добрив.

Квасолю не потрібно чергувати на ділянках з іншими бобовими, в тому числі сидератами. Вона чудово відновлює ґрунт після вирощування капусти, картоплі, баклажанів, перцю, огірків, помідорів. На одній грядці квасолю можна суміщати з морквою, буряком, цибулею, огірками, томатами, капустою та будь-якими видами сидератів, салатів, пряних рослин.

Читайте також наші статті:

Коли і як сіяти квасолю?

Квасоля — найбільш теплолюбна рослина з усього сімейства Бобових. Для розвитку та цвітіння квасолі оптимальні показники температури повітря від +25 до +30°С. Навіть «нульові» температури призводять до загибелі рослин. Для вибору вдалого часу краще оцінювати температуру ґрунту на глибині близько 5-6 см, та зручно орієнтуватись на початок цвітіння каштанів.

Орієнтовно квасолю починають сіяти з третьої декади квітня, найчастіше — на початку травня. Якщо є можливість поливати посіви, квасолю можна продовжувати сіяти і пізніше. Спаржеву квасолю можна сіяти декілька разів, з інтервалом у 2-3 тижні для подовження строків збору стручків.

Насіння, яке зберігалося в звичайних кімнатних умовах, жодної підготовки до висіву не потребує. Після зберігання в прохолоді декілька тижнів потрібно потримати насіння на сонці, в теплі, в ідеалі, при +35°С. Насіння перебирають, відкидаючи пошкоджені квасолинки і замочують на 1-2 доби, щоб прискорити проростання. Обробка в слабкому розчині борної кислоти, марганцівки дозволяє зменшити ризик зараження хворобами та шкідниками.

Якщо ви обрали витку квасолю і не хочете дозволяти їй розстелятися по землі, в першу чергу подбайте про встановлення опор. Вони повинні бути досить стійкими до маси листя та стручків, вітру (підійдуть шпалери, решітки, кілочки, пірамідки). Можна посадити таку квасолю біля огорож чи стін, сумістити з кукурудзою, яка замінить кілочки.

Квасолю можна висаджувати:

  • порядно, залишаючи від 40 до 50 см між рядками;
  • здвоєними чи потроєними рядками (дистанція всередині — 10-25 см, а між серією рядків — 40-50 см).

Суміщаючи квасолю з іншою культурою, між рядками залишають дистанцію близько 20-25 см для зернової та 10-15 см для спаржевої квасолі. Якщо декілька рослин будуть підв’язувати до одного кілочка, варто збільшити міжряддя до 60-70 см і посіяти навколо опори від 5 до 7 насінин дещо ближче, ніж у рядку.

Для раннього врожаю овочевої квасолі є лише одна стратегія — посів на розсаду, в індивідуальні місткості. Квасолю висівають з таким розрахунком, щоб перенести в прогріту теплицю у віці 15-25 днів.

Сіяти квасолю зовсім не важко. Зробивши борозну глибиною від 3 до 5 см (залежно від текстури ґрунту), її рясно поливають та розкладають насіння на дистанції близько 8-10 см один від одного. Можна сіяти квасолю густіше, потім проріджувати.

Зазвичай замочене насіння сходить на 3-5 день, сухі квасолини проростають до 10-ти днів. Накривати грядки агроволокном потрібно лише при загрозі приморозків.

Квасолю вогняно-червону, або Турецькі боби (Phaseolus coccineus) вирощують здебільшого як декоративну рослину, хоча вона також дає плоди

Квасолю вогняно-червону, або Турецькі боби (Phaseolus coccineus) вирощують здебільшого як декоративну рослину, хоча вона також дає плоди

Особливості догляду за квасолею

Квасоля може рости зовсім без догляду, особливо якщо її використовують просто як заповнювач. Та навіть на грядках догляд мінімальний.

Найбільше уваги квасоля потребує на ранній стадії розвитку, коли сходи чутливі до конкуренції та ущільнення ґрунту. Перше розпушування та виполювання бур’янів зазвичай проводять на стадії першого справжнього листка. Захищати квасолю від бур’янів потрібно лише в перший місяць, зазвичай достатньо 2-3 прополювання, та й від них можна позбавитися простим мульчуванням, тим більше, що квасолі достатньо мульчі висотою навіть у 3 см.

Для отримання якомога більшого врожаю можна подбати і про додатковий полив. Компенсувати посуху одним глибоким поливом у тиждень потрібно лише до появи п’ятого справжнього листка, під час цвітіння та початку зав’язування стручків. Посуха значно скорочує період придатності стручків спаржевої квасолі до вживання. На 1 м² грядки потрібно використовувати 1,5-2 відра води.

Якщо в ґрунт внесли достатню кількість органіки, підживлення квасолі взагалі не потрібні. Вдаватися до додаткового внесення добрив варто лише на бідній землі, за появи ознак відставання в рості. Більше підійдуть органічні добрива, наприклад, настій попелу чи зелені добрива (1 л настою на відро води та 1 м²). Якщо ви прихильник мінеральних добрив, їх краще використовувати не частіше, ніж 1 раз в 3 тижні та не більше ніж по 4-6 г фосфорних і калійних добрив на 1 м² грядки.

Читайте також нашу статтю Спаржа, або Аспарагус — вирощування в українських умовах.

Шкідники та хвороби квасолі

Дотримання агротехніки, сівозміни та термінів висіву, ретельне сортування та обробка насіння — краща профілактика від будь-яких проблем.

Шкоду посівам квасолі можуть спричинити капустяна й городня совки, паросткова муха, слимаки, та найчастіше врожай страждає від квасолевої зернівки — жучка, що знищує дорогоцінні квасолини зсередини. На дорослих рослинах зі шкідниками борються біоінсектицидами та настоєм інсектицидних трав.

При ознаках того, що насадження квасолі постраждали від борошнистої роси, вірусної мозаїки, антракнозу або інших грибних хвороб, краще обмежитися використанням біопрепаратів, настоїв лікарських рослин (наприклад, лаванди, кульбаби, гіркого перцю, полину), в крайньому разі застосовувати мідевмісні препарати.

Багато сортів квасолі потребують опор для росту

Багато сортів квасолі потребують опор для росту

Коли і як збирати врожай квасолі?

Для спаржевої квасолі важливо не упустити момент технічної зрілості та орієнтуватися на розмір зерен, які не повинні перевищувати 6-8 мм. Максимальна довжина стручків при відсутності жорстких волокон характерна для спаржевої квасолі на 7-10 день після зав’язування. Зазвичай перший збір проводять через тиждень після початку зав’язування стручків і повторюють кожні 4-6 днів, вранці або ввечері. Окрім якісних стручків потрібно збирати всі пошкоджені, деформовані, зі слідами підозрілих плям або хвороб. Звичайні сорти плодоносять місяць, але є й гібриди, що радують значно довше. Використовують і переробляють стручки відразу чи всього декілька днів зберігаючи у холодильнику.

Лущильну або насіннєву квасолю збирають лише у стадії повної сухості стручків — появи перших плодів, що самі розкриваються, визначаючи за легкістю лущення. Можна знімати стручки вручну чи зрізати все бадилля, підсушити в добре провітрюваному місці кілька тижнів, обібрати чи обмолотити. Зберігати квасолини краще в мішечках чи щільно закритій тарі.

Тетяна Шумовська,

ЗЕЛЕНА САДИБА.