Терта рожа — більше, ніж просто сухий конфітюр

Терта рожа — це перетерті з цукром пелюстки троянди зморшкуватої (Rosa rugosa) чи її сортів. По суті — це сухий конфітюр. «Сухий», тому що, зазвичай, конфітюр — це будь-які фрукти чи ягоди, що тривалий час відварювалися у густому сиропі (джем, мармелад тощо). Французьке слово ‘confiture’ в буквальному перекладі означає «збережений», тобто — законсервований. Сухий конфітюр — означає, що ми нічого варити не будемо, збережемо так — «на суху». Чи можна використати пелюстки інших троянд, не троянди зморшкуватої, для цього рецепту? Можна. Ідеально для всіх трояндових заготовок підходять пелюстки запашних старовинних троянд, що мають аромат і ніжні пелюстки. Але це вже буде інший смаколик — не терта рожа… Бо терта рожа — це трохи більше, ніж сухий конфітюр.

Терта рожа — як приготувати сухий конфітюр?

Інгредієнти для приготування півлітрової баночки тертої рожі

• 350 г пелюсток;
• 350 г цукру;
• лимонна кислота, або лимонний сік — на смак (приблизно третя частина чайної ложечки лимонної кислоти).

Терта рожа — рецепт приготування

Рецептів приготування тертої рожі багато, зміст один:

• очищуємо пелюстки від листочків, квітколожа, тичинок і комашок, які дуже полюбляють «тусити» в трояндах, і я їх дуже розумію 🙂 Можна висипати зібрані квіти на рушник і дати комашкам час самим піти геть;
• перетираємо пелюстки троянд з цукром;
• додаємо для збереження кольору і легкої кислинки лимонну кислоту чи сік;
• даємо постояти перетертим пелюсткам годинку, щоб цукор повністю розчинився;
• напихаємо в чисту баночку;
• засипаємо зверху ложкою цукру чи кладемо шматок чистої тканини, змоченої в спирті;
• закриваємо пластмасовою чи металевою кришкою і ставимо в холодильник чи погріб на зберігання.

Скільки давати цукру?

То де ж багато рецептів? Різноманіття полягає, по-перше, в кількості цукру. Я передивилася купу коментарів в різних соціальних мережах під різними публікаціями, і можу узагальнити, що цукор до тертої рожі додають від 1⁄4 від загальної маси пелюсток до 2-х частин пелюсток.

Я перетерла пелюстки з цукром в пропорції 1 до 1, як перетираю зазвичай малину. Але спробую цього сезону ще обов’язково дати цукру менше — всього 1⁄4 від маси пелюсток. Кажуть, що так смак і аромат пелюсток розкривається найбільше.

Чим перетирати пелюстки?

Друге питання, в якому різні рецепти розходяться, як саме перетирати пелюстки? Класика — в макітрі. Я перетирала в емальованій мисці товкачем. Перетирала довго і нудно, хвилин десять не менше, поки за справу не взявся чоловік. І це я перетирала тільки 350 г пелюсток, яких вистачило всього на 1 півлітрову баночку! А як бути, коли тих пелюсток пару кг?

Як варіант, пелюстки  можна перетерти блендером чи м’ясорубкою, багато господинь так і роблять. Але ті господині, що роками перетирають рожу вручну, стверджують, що текстура цього конфітюру після блендера зовсім не та. Не те щоб не смачно, просто — не те 🙂

Якщо я цього року зберу за один раз такий врожай пелюсток, що руками не подужаю, то використаю блендер. В блендері треба збивати пелюстки разом з цукром. Але перед цим все одно їх треба перетерти з цукром трохи руками й дати хоч годинку в такому стані постояти в теплому місці, перш ніж вмикати блендер. Тоді структура смаколика буде кращою, ніж коли одразу збивати.

Чи обривати білі хвостики пелюсток?

Вважається, що білі хвостики пелюсток — те місце, яким вони кріпляться до квітколожа — в конфітюрі дають гірчинку, тому багато господинь їх перед перетиранням пелюсток обрізають. При цьому щодо пелюсток троянди зморшкуватої, то більшість все-таки погоджуються, що відчутної різниці між тертою рожею з білими хвостиками і без них нема. Але є сорти троянд, де ці хвостики точно гірчать. То ж відрізати чи ні, вирішувати вам самим. Пробуйте.

Якщо будете відрізати, зручно це робити, тримаючи квітку за пелюстки в одній руці, а другою відрізати квітколоже ножицями разом з основою пелюсток. Потім перевірте, чи не залишились тичинки в пелюстках, витрусіть їх!

Якщо не відрізатимете, а перетирати будете вручну, будьте готові, що оті білі хвостики перетерти важче всього.

Чи треба стерилізувати банки для тертої рожі?

Тут думки також розходяться, хтось стерилізує з року в рік, а хтось — ні, і нормально зберігається терта рожа і рік, і більше. Так, до речі, це продукт, який може зберігатися в прохолодному місці роки і не втратити смак. Правда, чим більше стоїть, тим більше зацукрюється, але на смак це не впливає. Правда, не впевнена, що терта рожа, де цукру всього 1⁄4  частина від пелюсток, зможе зберігатися в холодильнику хоч рік. Бо ж саме цукор в цій історії — головний консервант.

Я особисто ніколи не стерилізую баночки ні для яких «сирих» заготовок. Подумайте самі, пелюстки — не стерильні, ми їх не проварюємо, на них купа всіляких живих мікроорганізмів, то стерилізація баночки в цьому випадку — як мертвому припарки, пробачте на слові. Холод — тут ще один головний консервант.

Читайте також наші статті:

• Рецепти трояндового варення
• Які троянди використовувати для варення, лікеру і вина?

Де використовувати терту рожу?

По-перше, терта рожа — смачна сама по собі. Але при цьому її можна використовувати в приготуванні різноманітних десертів. Вона додається в начинки до пампухів, рогаликів, пирогів, маківник з нею отримує зовсім інше звучання! При цьому вона має настільки сильний аромат, що додавати її до традиційних солодких начинок треба зовсім трохи — одну-дві чайних ложечки.

Рогалики з начинкою з тертих волоських горіхів і тертої рожі (перетирати горіхи треба окремо і змішувати перед випіканням рогаликів в пропорції 1 до 1) це, кажуть, щось фантастичне!

А ще, троянда зморшкувата — лікарська рослина, пелюстки якої мають виражені антисептичні властивості. Пів чайної ложечки тертої рожі полікують вам горло не гірше, а скоріше — значно краще, за традиційні пастилки з аптеки.

Коли і як збирати пелюстки троянди?

Пелюстки троянди для тертої рожі можна назбирати як за один день, так і за кілька, притримуючи попередні партії кілька днів в холодильнику в герметичному пакеті. Я особисто обрізаю квітку разом з квітколожем, можна збирати стиглі пелюстки руками одразу з куща. Але в останньому випадку складніше за потреби обрізати оті білі хвостики.

Збирати пелюстки найкраще зранку після висихання роси й до десятої години, тоді пелюстки особливо багаті на аромат.

Натхнення!

Оксана Дивисенко,

ЗЕЛЕНА САДИБА.