Якщо ви хоч раз відвідували Закарпаття, то страва бограч, рецептом якої в цій публікації поділюся, вам добре знайома. Бограч – така ж візитівка Закарпаття, як квітучі сакури – Ужгороду. Цієї весни, дякуючи івенту “Весняна гірка у весняному Ужгороді”, який щороку проводить Віктор Ганущин, садівник, фотограф і мандрівник, про якого ЗЕЛЕНА САДИБА вже писала, я любувалася ніжним цвітом сакур і смакувала найкращий у своєму житті бограч. Найкращий, бо приготований колективно в приємній компанії і в неймовірно красивому саду. Про сад Віктора Ганущина читайте тут.
Як виявилося, бограч – не складна у приготуванні перша страва. І приготувати її можна вдома на плиті, але найкраще смакує той бограч, який довго томився в казанку під відкритим небом. В гостях у Віктора Ганущина ми вирішили скористатися всіма благами цивілізації його будинку і зробити першу частину бограчу на плиті в кухні, але варили бограч все-таки на відкритому вогні у казанку. Бо бограч зі смаком вогню і диму – це справжній бограч!
Як бачите, ніяких особливих продуктів для приготування бограчу не потрібно. Але, щоб страва вийшла по-справжньому смачна і незабутня, варто додати ще кілька обов’язкових інгредієнтів:
Починаємо готувати бограч з того, що дрібно шинкуємо копчене сало, попередньо знявши з нього шкірку. Вона нам пригодиться для навару.
Кидаємо на сковорідку шкірки і малу частину подрібненого сала, чекаємо, поки сковорідка добре нагріється і змаститься жиром. Тоді додаємо все сало і смажимо, помішуючи, щоб не згоріло.
Поки смажиться сало, дрібно шинкуємо цибулю. І коли сало добре розтопиться, додаємо і її на сковорідку. Смажимо до готовності і додаємо столову ложку мадярської паприки. Тушимо ще 2 хвилини.
Справжню мадярську паприку ми купили на базарі в Ужгороді, але підійде, я думаю, і звичайна червона паприка, яка є в кожному супермаркеті.
Поки хтось один в компанії смажить цибулю, інший вже нарізав невеликими шматочками м’ясо (ми використали лише один вид – свинину, але, як на мене, смак і без інших двох видів м’яса був неперевершений).
Кидаємо м’ясо на сковорідку до сала і цибулі і тушимо нашу заготовку для бограчу з півгодини під закритою кришкою на невеликому вогні.
Саме час для перших “по-п’ятдесят”… Бо бограч – це не страва, це процес 🙂
І поки міцна настоянка робить приємну компанію ще більш приємною, м’ясо вже вимагає до себе уваги.
Чистимо і тремо на тертушку моркву і корінь петрушки. Додаємо на сковорідку. Добре перемішуємо, додаємо приблизно 200 мл води, кидаємо шматочок гіркого перцю і тушимо під кришкою, поки м’ясо не стане м’яким.
Томатну пасту розводимо водою до континстенції соку, вливаємо рідину в сковорідку і тушимо ще приблизно 15 хвидин.
Є час, щоб почистити і порізати кубиками картоплю.
Переходимо плавно до фінальної частини приготування бограчу. Ставимо на вогонь казанок (або каструлю на плиту), викладаємо в нього м’ясо, картоплю і заливаємо водою (знадобиться приблизно 2 літри на 5-літровий казан).
Спробуйте також смачнющий гороховий суп з копченими ковбасками за рецептом Людмили Воропаєвої.
Додаємо спеції: як мінімум, чайну ложку каррі, перець чорний, часник сушений або свіжий (в продажі є спеціальна приправа до бограчу, але її, мабуть, можна купити тільки в Закарпатті 🙂 ), солимо, доводимо до кипіння і варимо на малому вогні до готовності.
Поки вариться бограч, не забуваємо, що це не страва, а процес 🙂
Готовий бограч розливаємо по тарілкам і смакуємо гарячим з величезною насолодою…
Сподіваємося, що ви обов’язково приготуєте бограч першої ліпшої нагоді на свіжому повітрі і в хорошій компанії.
Оксана Дивисенко,
ЗЕЛЕНА САДИБА.