Я часто кажу, що деруни — це не про здорове харчування, це про щасливе життя))) Але, зізнаюся чесно, що до минулого літа я не вміла їх робити. Регулярно смажила деруни, але вони виходили зовсім не такі, як у мого покійного батька. В моєму дитинстві він часто смажив деруни, рецепт яких не вимагав ніяких більше інгредієнтів крім картоплі. Боже, які вони були смачні! З золотистою скоринкою, хрумкі, але зовсім не сухі всередині. В мене ніколи не виходило їх повторити. Навіть коли я створила свою сім’ю, батько часто приходив і смажив деруни для внучки, бо вона просила «деруни, як у діда». Рецепт дерунів він від мене не приховував: «Так, а шо там? Натерла бульбу, посолила, злила картопляний сік і смаж собі».
Як виявилося цього літа, коли батька вже не було, а я приїхала на гостину до родичів в його рідне село Добре Камінь-Каширського району Волинської області, описуючи рецепт дерунів, він забував сказати про важливу деталь. Зливаючи картопляний сік, треба неодмінно повернути крохмаль назад в натерту картоплю. Ось і весь секрет)))
Отже, для дерунів по класичному волинському рецепту нам знадобиться:
Чистимо картоплю і натираємо її на дрібній тертушці. Мабуть, хтось використовує з цією метою комбайн, але можна це зробити і на звичайній тертушці. Коли обсяг роботи невеликий, то, як на мене, помити тертушку легше, ніж комбайн.
Натерту картоплю солимо, чекаємо буквально пару хвилин і зливаємо з неї сік. Зручно це робити так: ставимо друшляк на глибоку миску і виливаємо картопляну масу в друшляк. За хвилину вся рідина стече, а в друшляку залишиться картопля.
Тепер цю картоплю перекладаємо назад в ту миску, в якій ми її натирали, а з рідини, що злили, відокремлюємо крохмаль. Для цього обережно зливаємо рідину в умивальник (вона нам більше не потрібна), а внизу в мисці залишиться, як мінімум, столова ложка крохмалю. Його маємо повернути назад в картопляну масу. Тепер можемо її поперчити і додати столову ложку борошна, якщо вона трохи рідка. Деруни на сковорідку потрібно викладати ложкою, а не виливати!
На розігріту сковорідку викладаємо деруни столовою ложкою, трохи притискаємо. Обсмажуємо з двох сторін до золотистої скоринки. Класичні волинські деруни готові! Подаємо зі сметанкою чи шкварками, чи зажаркою з грибів… Тут уже — як кому до вподоби.
Приготуйте також:
Я іноді, коли хочу приготувати деруни на вечерю і знаю, що ввечері не матиму часу на це, смажу їх зранку чи в обід, викладаю в горщик для запікання, а перед подачею на стіл підсмажую шкварки, заливаю ними деруни в горщику і ставлю хвилин на десять прогрітися в гарячій духовці (але не більше 100 °C, щоб не висушити). І святкова страва готова за кілька хвилин. Бо деруни — це завжди свято! «Свєто», як кажуть на батьковій малій батьківщині…
Смачного!
Наталка Гурман,
ЗЕЛЕНА САДИБА.