Наші бабусі, вирощуючи полуницю, про мульчу особливо не турбувалися. Але сьогодні цей метод став головним у досягненні високої якості ягоди та зменшення втрат врожаю. Хтось може сказати, що це — занадто багато клопоту. Але практика показує, що витрати праці в даному випадку окупаються з головою. У цій статті пропонуємо вам познайомитися з дев’яткою кращих матеріалів для мульчування полуниці.
Мульчування — це покриття поверхні ґрунту органічними та неорганічними матеріалами. Мульча — це і збереження вологи, і метод боротьби з бур’янами, і добриво, і заслін від ряду шкідників, і захист ягоди від зіткнення з вологим ґрунтом. Плюсів більше, ніж мінусів. Тому якщо ви ще не мульчуєте полуницю, напевно, варто записати цей захід у свої найближчі плани.
Терміни мульчування полуниці в різних регіонах наступають у різний час. З цієї причини орієнтиром для даного агрозаходу є не календар, а стан грядок. Приступати до весняно-літнього мульчування необхідно тоді, коли на кущиках з’явилася зав’язь.
Перед мульчуванням потрібно видалити бур’яни, злегка розпушити грядки, провести полив та підживлення.
Не застосовують мульчування полуниці тільки при методі суцільної посадки. У такому варіанті культура зростає суцільним килимом і мульчувати її просто немає можливості. Врожай по загальній вазі з таких плантацій не сильно відрізняється від вирощування рядами, завдяки більшому розташуванню кущиків на одній і тій самій площі. Але маса однієї ягоди при суцільних посадках значно менша — ягідки виходять дрібнішими, а час на збирання врожаю — більший.
Тому метод суцільної посадки сьогодні практично покинув наші городи та залишився у минулому. А полуниця стала рослиною культурною, і одною з ознак такої «благородності» є методика її вирощування, що включає мульчування.
Найбільш поширеним методом мульчування полуниці на сьогодні є плівка та неткане полотно (спандбонд та ін.). Але, крім них, не менш популярні: солома, трава, тирса, хвоя, торф, компост, перегній — тут все залежить від складу ґрунту, бажання та можливостей.
В цілому ж, мульча ділиться на неорганічну та органічну, а також темну та світлу. До мульчі неорганічного походження відноситься плівка ПВХ та спандбонд (агротекс, агріл та ін.). До мульчі органічного походження відноситься будь-який вид органіки.
Іноді два цих види мульчі застосовують разом. Наприклад, чорну плівку та солому. Першу — як основний мульчуючий матеріал, що сприяє якнайшвидшому прогріванню грядок у весняний період. Другий — як доповнення в сезон спеки, яке відбиває, за рахунок світлого забарвлення, сонячні промені, що трохи знижує температуру під плівкою.
Завдяки давній практиці мульчування, сьогодні для кожного виду мульчі виявлені свої характеристики, спираючись на які можна заздалегідь визначитися, чи підходить вона у вашому випадку чи ні. І уникнути помилок, зроблених іншими садівниками.
Що є кращою мульчею для полуниці, ніхто відповісти не зможе, тому що все залежить від площі вирощування культури, типу ґрунтів, а іноді і від сорту ягоди. І «своє» часто можна знайти тільки шляхом експерименту. Для мене це став торф, який трохи підкислює наш нейтральний ґрунт (що полюбляє полуниця).
У кожного типу мульчі є свої переваги та недоліки. Однак, обираючи що застосувати на своїх грядках, необхідно орієнтуватися не тільки на них, а й на доступність матеріалу.
Шар мульчі досить високий, і багато хто переживає, яким чином його викладати. Все просто: мульчуючий матеріал розкладають навколо кущиків і на вільне місце грядок, не засипаючи сердечко (верхівкову бруньку), тобто з невеликим відступом від рослин.
Читайте також нашу статтю «Мульча – особливості застосування»
Далі читайте про 9-ть кращих органічних та синтетичних матеріалів для мульчування полуничних грядок.
Одним з найбільш поширених методів мульчування полуничних грядок можна вважати чорну плівку.
Переваги використання:
Вибираючи чорну плівку для мульчування полуничних грядок, необхідно звернути увагу на те, щоб її товщина була 30 мкрн. Термін служби такого полотна складе 3 роки.
Є у мульчуванні полуниці чорною плівкою і свої недоліки. Під чорну плівку необхідно правильно організувати гряди або короба і прокласти крапельний полив, що є досить трудомістким. А ще, завдяки тому, що плівка «не дихає», ґрунт під нею влітку перегрівається, що недобре для південних регіонів. Також плівка накопичує зайву вологу, сприяє розмноженню мокриць, слимаків та грибних захворювань, а в окремих випадках і випріванню коренів.
Читайте також нашу статтю про весняний догляд за полуницею.
Не меншу популярність сьогодні має і мульчування спанбондом — агроволокном, лутрасилом.
Переваги використання:
Детально про спанбонд читайте в статті «Все про агроволокно».
Мінуси використання спанбонду для мульчування полуниці:
Спанбонд для покриття полуничних грядок краще обирати двоколірний (одна сторона чорна, інша світла) з щільністю тканини 60 г/кв.м. У такому варіанті він здатний прослужити 3 роки. Біла поверхня буде відбивати сонячні промені, що збереже ґрунт від перегрівання.
У якості профілактики від випрівання кореневої системи іноді практикують провітрювання, піднімаючи полотно по краях грядок.
Привабливою сировиною для мульчування вважається солома.
Плюси соломи, як мульчі для полуниці:
Є і свої мінуси. Солом’яні тюки через сильну спресованість складно розбирати. Стебла соломи досить довгі — їх не так просто укладати, а іноді, щоб замульчувати ґрунт під невисокими кущами суниці, їх доводиться різати ножицями. Якщо солому покласти недостатньо щільно, через неї проростають бур’яни. І ще — розкладаючись, солома підкислює ґрунт, з цієї причини з нею потрібно бути обережним на і так кислих ґрунтах.
Ті ж плюси і мінуси чекають городника і при мульчуванні полуничних грядок сіном. Але в сіні більше насіння бур’янів, ніж в соломі.
Можна мульчувати полуницю і хвойним опадом.
Переваги:
Мінуси. Така мульча досить неоднорідна — містить не тільки хвойні голки, а й дрібні гілочки, залишки шишок. Її непросто набрати в потрібній кількості. Незручно укладати через голки. При регулярному використанні хвойний опад, який розкладається, підкислює ґрунт. З цієї причини на кислих ґрунтах вносити його необхідно, перемішуючи з золою. Або раз у декілька років проводити розкислення ґрунту.
Тирсу багато хто вважає найбільш вдалим матеріалом для мульчування полуниці.
Переваги використання:
Мінуси. Розкладаючись, тирса поглинає азот. З цієї причини для мульчування необхідно застосовувати або вже стару, лежану тирсу, або перед її застосуванням вносити азот.
Крім того, тирса підкислює ґрунт, що не страшно на лужних та нейтральних ґрунтах, оскільки полуниця полюбляє злегка підкислену землю, але погано — на кислих. В такому випадку перед застосуванням тирси її необхідно змішати з золою, доломітовим борошном або вапном.
Щоб підготувати тирсу до мульчування, необхідно пролити її розчином сечовини або змішати з гноєм чи курячим послідом. На кислих ґрунтах на відро тирси додають 100 г вапна.
При достатній наявності щепи можна промульчувати нею полуницю.
Плюси. Як і всі мульчуючі матеріали, щепа добре справляється зі стримуванням росту бур’янів. Захищає землю від завітрювання, ягоду — від контакту з ґрунтом. Красиво виглядає на грядках.
Мінуси. Підкислює ґрунт. Земля під щепою швидше пересихає, в порівнянні з іншими мульчуючими матеріалами, ущільнюється. А це вже недобре, оскільки прикореневий шар на суничній грядці повинен бути не тільки пухким, але і помірно вологим. В кінці сезону прибрати таку мульчу досить проблематично.
Можна в якості мульчі використовувати скошену газонну траву, бур’яни, рослинні залишки.
Плюси. Дістається така мульча безкоштовно. Зручна в розкладці. Добре зберігає вологість ґрунту. Перегниваючи, трава живить землю, а укладена товстим шаром — стримує зростання бур’янів.
Трав’яну різку перед використанням в якості мульчі краще «підв’ялити» в тіні.
Мінуси. Викладена відразу товстим шаром, в дощі така мульча легко спресовується та загниває. Тому викладати трав’яну січку та рослинні залишки необхідно поступово, додаючи невеликими шарами, з певною періодичністю. Оскільки підсихаючи свіжа трава, бур’яни і рослинні залишки сильно зменшуються в об’ємі, додавати їх потрібно постійно.
Розкладаючи бур’яни під кущики полуниці, краще спочатку видаляти з них суцвіття та насіння.
Можна замульчувати полуничні грядки компостом або перегноєм.
Плюси. Вони добре утримують вологу. Стримують ріст бур’янів. Живлять грядки. Є відмінним добривом. Перешкоджають розвитку хвороботворних мікроорганізмів. Покращують структуру ґрунту.
Мінуси. Темний колір підвищує температуру ґрунту. Неправильно приготований компост і перегній можуть стати джерелами бур’янів та хвороб. Протягом літа така мульча потребує періодичного підсипання.
Ще один матеріал для мульчування — торф. Але тут важливо розуміти, що торф буває з різною кислотністю. Найнешкідливіший — нейтральний. Не дуже кислий — низинний. А ось від верхового торфу краще утриматися, особливо на кислих ґрунтах.
Детально про торф читайте в статті «Торф — який буває, і як використовувати?»
Плюси. З торфом приємно працювати. Він добре вбирає вологу та стримує її випаровування. Дуже добре справляється з бур’янами. Грядки, вкриті торфом, виглядають ошатно. Бур’яни, які одинично пробиваються крізь торф, легко видаляються. Верхній шар ґрунту залишається пухким.
Будь-яку мульчу органічного походження укладають шаром 5-7 см.
Мінуси. Торф високогігроскопічний, тому при поливі необхідно стежити, щоб земля під ним добре промокла. Не всюди торф однаково доступний. Через темний колір він підвищує температуру ґрунту.
Оксана Гула,