Шовковиця в саду — і красива, і корисна

Шовковиця в статусі особливо цінної культури готова позмагатися навіть з ліщинами. Соковиті, нележкі, солодкі супліддя вона дарує протягом дуже короткого періоду. Це дивовижний вид дерев, що не схожий на інші за майже всіма рисами. Навіть компактні садові форми — рослини далеко не маленькі. Та надзвичайна краса дерев з вишуканою густою зеленню зачаровує не кожного. Для когось шовковиця — найбажаніша рослина, інших залишає байдужими. Та якщо ви шукаєте зірку плодового саду, то саме до шовковиці варто придивитися в першу чергу.

Шовковиця в саду — і красива, і корисна

Особливе дерево з числа легенд

Шовковиця, морва чи тутове дерево претендує на звання найдавнішої культурної рослини. Шовковиці рівноцінно декоративні та корисні, і відділити одну якість від іншої майже неможливо. Корені дуже потужні та ламкі, як і гілки, які з часом схильні до викривлення та втрати міцності. Розкидисті крони шовковиць мінливі. Висота садових форм — від 2 до 20 м. Парасольковидні, кулясті, пірамідальні, плакучі, зі звивистими гілочками — для кожного саду можна знайти свою шовковицю. І формою крони легко керувати, адже шовковиця чудово стрижеться.

Листя у шовковиць чергове, несиметрично-яйцеподібне, з красивим зубчастим краєм та серцеподібною основою, у масі здається досить яскравим. Має шорстку поверхню.

Цвітуть шовковиці в травні. Малоцікаві густі колосовидні суцвіття з дрібних одностатевих квіточок-дзвоників прославилися завдяки катапультоподібному спрацюванню тичинок, що вивільняють пилок на швидкості понад 500 км/год. Саме тому шовковиця вважається найшвидшою рослиною на планеті.

Супліддя шовковиці недаремно настільки люблять діти. Делікатна солодкість, що при достиганні майже повністю приховує кислинку, соковитість і ніжний аромат компенсують те, наскільки легко ягоди травмуються. Складне супліддя-багатокістянку утворюють м’ясиста оцвітина та квітки, що зростаються. Ягодоподібні, циліндричні супліддя виростають в довжину від 2 до 5 см і важать до 10 г.

Зазвичай плоди шовковиці дозрівають у липні, у різних видів і сортів поласувати ягодами можна в червні або пізніше, в серпні. У білої шовковиці супліддя дозрівають рівномірно, а ось у чорної — неоднорідно, перефарбовуючись, поступово чорніючи. Ягоди при дозріванні дуже легко осипаються, забруднюючі все навкруги наче чорнила і приваблюють численних мух та інших комах.

При плануванні варто враховувати, що шовковиця — дводомна рослина, що запилюється вітром. І для того, щоб насолоджуватися її урожаєм, потрібно або висаджувати окремо чоловічі та жіночі дерева, або сорти, здатні самі формувати і жіночі, і чоловічі квітки (чи з прищепою іншої статі).

Шовковиці дуже довговічні, живуть століттями. Найстаріша відома українська шовковиця старша 250 років.

У чому користь шовковиці?

Надзвичайна історична цінність рослини пояснюється просто: саме листя шовковиці є основою харчування гусениці шовковичного шовкопряда. Та цінна шовковиця не лише цим.

Супліддя-ягоди шовковиці надзвичайно поживні та корисні. П’яту частину ваги супліддя складають легкі в засвоєнні цукри, тоді як унікальна комбінація мінералів, вітамінів, флавоноїдів та цінних кислот робить шовковицю незамінною лікарською рослиною. Це одна з найцінніших ягід при діабеті, для нормалізації кровотворення, покращення метаболізму, роботи серцево-судинної та травної системи.

Вживати супліддя шовковиці можна і свіжими, і зберігаючи їх в висушеному, переробленому (консервованому), замороженому вигляді. На Кавказі з шовковиці готують борошно і своєрідні коржики-цукати, численні напої.

З листя рослини, зібраного під час цвітіння, виготовляють альтернативу класичному чаю і лікувальний чай з гіпоглікемічним ефектом.

Плакуча форма шовковиці білої

Вимоги шовковиці до місця в саду

Якщо уникати занадто ущільнених, піщаних, засолених, сирих місць, шовковиці у вас сподобається. Вона чудово приживається в будь-якій «середній» землі незалежно від родючості. Шовковиці підійде реакція від 5,5 до 7,0 рН.

З освітленням для шовковиці є лише один варіант — сонячне місце. Шовковиця не терпить затінку і сама сильно затіняє інші рослини, комфортно себе почуває на південній стороні будівель. А ось сильних протягів вона не любить.

Посадка и пересадка шовковиці

Для України оптимальним терміном висаджування шовковиць залишається осінь, жовтень-листопад. Навесні можна саджати рослини виключно до набухання бруньок.

Через повільні темпи росту краще купляти шовковиці, не молодші за 3 роки (оптимальний вік саджанця — 4-5 років).

Дистанція для шовковиць — 3-5 м від сусідніх рослин. Лише для декоративних форм і плакучих, штамбових шовковиць відстань можна зменшити.

Ділянку, де буде рости шовковиця, краще перекопати й покращити заздалегідь. І продумати стратегію озеленення: якщо шовковицю висаджують не на газоні, варто підготуватися до задерніння, висадити тіньові рослини й грунтопокрівники чи продумати стратегію якісного мульчування, адже дуже ламкі корені обмежують механічні роботи під деревом в майбутньому. Глибина посадкових ям — по розміру саджанців, від 70 см. Їх варто підготувати заздалегідь, хоча б за місяць до висадки. У яму вносять органічні добрива (до 10 кг), за бажання — суперфосфат (60-100 г на яму чи рослину), коригують текстуру грунту чи закладають дренаж.

При висаджуванні шовковиць корінці краще дбайливо розправити, пам’ятаючи про їх ламкість, а якщо саджанець в контейнері — не порушувати земляну грудку. Заглиблення залишіть звичним для рослини, з кореневою шийкою на рівні землі. Перед встановленням саджанця сформуйте невеличкий пагорб на дні, яму рясно полийте (2 відра води), закріпіть опору для підв’язки штамбу (висота — до нижніх гілок). Після заповнення ями субстратом повторно полийте дерево і відразу замульчуйте землю.

Ідеально придбати саджанець шовковиці в контейнері, бо вона має дуже ламкі корені

Особливості догляду за шовковицею

Морозостійкість і посухостійкість шовковиць робить їх рослинами абсолютно невибагливими. Фактично, за шовковицею можна не доглядати зовсім, та врожай від цього постраждає.

Поливати шовковицю варто лише в перші 3-5 років після висаджування, в екстремальну посуху, та й то навесні і до липня.

Розпушування грунту небезпечне травмами коренів, пристовбурову зону потрібно постійно захищати мульчею, в ідеалі — компостом чи перегноєм, слідкувати за бур’янами. При задерненні потрібно вчасно доглядати за рослинами.

Підживлення дозволяє зібрати більш рясний врожай. З третього року достатньо напровесні внести в грунт зрілу якісну органіку (ферментований курячий послід, перегній, компост, допустимо у вигляді мульчі), а якщо ви використовуєте в садку міндобрива — стандартну порцію повних мінеральних добрив (або окремо напровесні азотні, а на початку літа — калійно-фосфорні добрива).

Обрізку шовковиці витримують чудово. За бажанням можна проріджувати крону для покращення доступу світла до плодів чи надавати дереву більш охайного, строгого вигляду. Найкращий час для обрізки — напровесні, до набухання бруньок. Зазвичай у рослини формують рівномірну крону з 8-12 сильними скелетними гілками, а потім щороку вкорочують бічні гілки до 4-5 бруньок (або за бажаним контуром) та видаляють всі пошкоджені й загущуючі пагони.

З часом деякі шовковиці втрачають стійкість, можуть занадто викривлятися та ламатися, гілкам іноді потрібні додаткові опори.

Шовковиці хворіють рідко, та деякі імпортні сорти можуть постраждати від специфічного шкідника — тутової щитівки, павутинного кліща, гусені різноманітних метеликів. Впоратися з цими ворогами можна настоєм полину, біоінсектицидами чи інсектицидами («Актара», «Антигусінь» і ін.). Та зазвичай шовковиці більше загрожують птахи, що обожнюють ласувати соковитими ягодами. З хвороб зрідка зустрічаються борошниста роса, фузаріоз, пятнистості. Біофунгіциди та звичайний мідний купорос досить ефективні.

Средняя зимостійкість шовковиць — до -30 градусів, чим старше рослина, тим стійкішою вона стає. Всі сорти, що вирощують в Україні, чудово пристосовані до нашого клімату, їм достатньо поновлення мульчі на висоту в 15 см перед зимівлею. Надійніше захищати потрібно лише штамбові шовковиці в перші 3-4 роки.

Підбираючи місце в саду для шовковиці, зважте, що вона велика бруднуля

Шовковиця в дизайні саду

Не варто розміщувати плодоносну шовковицю з чорним забарвленням суплідь в тому місці, де її плоди можуть нашкодити матеріалам, покриттю і конструкціям, адже під шовковицею утворюється своєрідний всезабарвлюючий смітник. Шовковиця дає густу комфортну тінь, та біля зон відпочинку доречна лише біла шовковиця чи чоловічі рослини (якщо ви не готові на місяць-другий на додаткове прибирання і хмари комах, що масово злітаються до шовковиць).

Якщо шовковицю вирощують лише заради врожаю, потрібно розмішувати її окремо чи з іншими шовковицями, враховуючи недоліки, зручність збору суплідь. Щоб розкрити ще й декоративний потенціал рослини, шовковицю можна використати:

• для закріплення схилів;
• у алеях та огорожах;
• з південної сторони будівель, в тому числі як притіняючу рослину;
• як одиночну окрасу великих газонів та луків, кутів, поворотів стежок.

В складні, змішані ансамблі можна вводити лише штамбові та плакучі карликові дерева або чоловічі рослини. Останні — одні з найефективніших і найгустіших «парасольок» та плакучих дерев для прикрашання саду.

Розмаїття видів та сортів шовковиці

Розібратися з різновидами шовковиці дуже просто: їх є всього три, чорна, біла та червона, і відрізняються вони не стільки за забарвленням плодів, як за відтінками кори.

Шовковиця чорна, або тутова ягода (Morus nigra) — найрозповсюдженіший і найменш зимостійкий вид з крислатою кроною до 10 м висотою, темною корою, жорсткішими за інші види листям і плодоношенням у червні. Супліддя при достиганні майже чорні, найбільші серед шовковиць за розміром.

Шовковиця біла (Morus alba), у нас її також називають еперкою — потужні дерева з розлого-сферичною, дуже щільною кроною висотою до 10-12 м з сіруватою корою, темним листям і циліндричними, іноді круглими супліддями до 4 см довжиною з білим або рожевуватим, у деяких сортів — навіть пурпуровим та чорним забарвленням і дуже солодким смаком. Вважається найвитривалішим видом шовковиць і найкраще підходить для декоративного вирощування завдяки наявності більш ніж 40 різних форм з цікавими силуетами і листям. Ця шовковиця буває навіть чагарниковою та золотистою.

Шовковиця червона (Morus rubra) — найменш розповсюджений у нас вид висотою до 20 м з червонуватою корою, розлогою кроною, великим листям з гостропильчатим краєм і червонувато-чорними кислуватими ягодами.

Обирати сорти шовковиці варто в місцевих розплідниках, садових центрах та перевірених, сертифікованих магазинах, яким ви довіряєте. Шовковиця — лідерка серед обманів при купівлі в неперевірених місцях. Сорти краще обирати на свій смак за ягодами і їх забарвленням.

До кращих сортів, які можна цього року зустріти в продажу, належать:

• «Вікторія» — компктний, до 3 м сорт з білими щільними супліддями довжиною до 5 см;
• «Шеллі» — середня, куляста шовковиця до 4 м висотою, з великими цілиндричними супліддями вагою до 10 г, що плодоносить з другого року і дивує приємною кислинкою;
• «Медова» — найсолодша з білих середньорослих шовковиць, з кулясто-витягнутими ягодами до 10 г вагою, що дуже довго тримаються на гілках;
• «Чарівність» — середньорослий, до 8 м, великоплідний сорт з величезними лискучими ягодами до 5 см і кулястою кроною;
• «Чорний принц» — високий сорт, що з часом досягає 10 м в висоту, з пізнім липнево-серпневим плодоношенням, великими ягідками з кислуватим присмаком та щільною текстурою;
• «Біле перо королівського голуба» — унікальний білий сорт з великими ягідками до 5 см, що формує дуже потужні дерева висотою до 20 м;
• «Чорна баронеса» та «Подих вітру» — надсолодкі плакучі сорти;
• біла, червона та чорна великоплідна «Стамбульська» шовковиця.

Дуже багато шовковиць на ринку — рослини народної селекції, які відрізняють номерами («Українська 1», «Українська 107», «Українська 6», «Харківська 3» і т.п.)

Варто пам’ятати, що в продажу є особливі шовковиці — штамбові, пірамідальні, кулясті, плакучі, звивисті. Якщо потрібна посилена декоративність або компактність, немає місця для великих дерев, краще відразу шукати компактні шовковиці з особливою формою.

Читайте також нашу статтю Розмноження шовковиці живцюванням влітку і на початку осені.

Як розмножується шовковиця?

Найпростіший варіант — щеплення навесні за кору або влітку окуліруванням живцями сорту, що сподобався за смаковими якостями. Та можна отримати шовковицю і іншими способами:

• виростити з насіння без збереження сортових ознак (зі свіжих зрілих плодів насіння вимивають під струменем води, після чого відразу сіють на окремій грядці чи підсушують і залишають для посіву під зиму);
• вкорінити живці (після листопаду нарізають гілочки річного приросту, зберігають їх всю зиму в піску, нарізають на сильні живці й висаджують весною в борозди, вертикально, залишаючи над грунтом лише верхівку в 2-3 см);
• відділити поросль (якщо сорт її формує).

Тетяна Шумовська,

ЗЕЛЕНА САДИБА.